Уряд України вніс зміни до постанови №76 від 27 січня 2023 року, якою регулюються питання бронювання військовозобовʼязаних на період мобілізації та на воєнний час.
Про це повідомляє Міністерство економіки України.
Так, зокрема, Кабмін розширив перелік сфер, працівники яких можуть бути заброньовані та встановив чіткі терміни розгляду держорганами звернень підприємств, установ і організацій стосовно визначення їх критично важливими.
Дане рішення було ухвалено на засіданні Уряду 11 липня.
Відповідні зміни внесли до:
- Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану;
- Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Віцепрем’єрка – міністерка економіки України Юлія Свириденко з цього приводу зазначила, що тепер бюрократичній тяганині в питаннях бронювання буде покладено край.
“Сьогоднішнім рішенням Уряд встановив граничні терміни розгляду: звернення підприємств, установ та організацій має бути розглянуте в строк до 10 робочих днів з моменту отримання”, – підкреслила Свириденко.
Крім цього, ухвалені постановою зміни передбачають, що:
- тепер суми ЄСВ будуть враховуватися у одному з критеріїв для визначення підприємства критично важливим (критерій передбачає сплату підприємством протягом звітного податкового року податків, зборів, платежів (окрім митних платежів) на суму понад 1,5 мільйони євро);
- підприємства ветеринарної медицини, казенних підприємств пробірного контролю тощо можуть бути визнані критично важливими у разі відповідності двом або більше критеріям;
- застосування єдиного підходу до визначення кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню і працюють в органах місцевого самоврядування та в державних органах.
У міністерстві нагадують, що для визнання критично важливими (що дає право на бронювання співробітників) підприємства мають відповідати трьом або більше критеріям із семи.
Серед них, зокрема:
- розмір сплачених податків та зборів;
- відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ;
- важливість значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади і т.д.
“При цьому підприємства, установи та організації окремих галузей та сфер (наприклад, підприємства паливно-енергетичного комплексу) мають відповідати двом та більше критеріям”, – додають у Мінекономіки.
За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"
Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?
Натисніть "стати прихильником"
Немає коментарів:
Дописати коментар