Згідно зі статтею 36 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон), пенсію у зв’язку з втратою годувальника призначають непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті відповідного страхового стажу. Непрацездатними членами сім’ї є діти померлого годувальника (також ті, які народилися до спливу 10 місяців із дня смерті годувальника), які не досягли 18 років або старші, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Виписка з акту огляду в медико-соціальній експертній комісії (МСЕК), у якій зазначено причину інвалідності — «особа з інвалідністю з дитинства» та яку вперше видано особі після досягнення 18 років, не є документом, який підтверджує, що особа отримала інвалідність до 18 років, а вказує лише на те, що зазначена особа занедужала на цю хворобу до досягнення нею вісімнадцятирічного віку. Причинний зв’язок інвалідності з хворобами, перенесеними в дитинстві, МСЕК установлює за наявності медичних документів лікувально-профілактичних закладів, що свідчать про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18 років, та надає відповідний висновок.Отже, за наявності довідки МСЕК про визнання Вас особою з інвалідністю з дитинства 2019 року та висновку МСЕК, у якому зазначено, що Вас могли визнати особою з інвалідністю до досягнення 18 років, Ви матимете право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.
Джерело: Право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника // Пенсійний кур'єр. - 2021. -
№ 32. - С. 4.
Газета знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41
Немає коментарів:
Дописати коментар