Кожен громадянин має право на свою думку, своє переконання, свою волю та свою незалежність (Драгоманов М. П.)
185 років від дня народження Михайла Драгоманова(1841–1895) – українського публіциста, історика, громадського діяча | Юридична спадщина України
6 (18) вересня 1841, Гадяч, Полтавщина, Російська імперія — 20 червня (2 липня) 1895, Софія, Болгарія) — український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, засновник українського соціалізму, представник відомого роду українських громадських і культурних діячів Драгоманових.
Михайло Петрович Драгома́нов (використовував псевдоніми Толмачев, Українець, М. Кузьмичевський, П. Кузьмичевський, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М. Гордієнко, П. Петрик, Морін Олександр Левів та ін.
Михайло Драгоманов не мав спеціальної дипломної освіти професійного юриста (за фахом він був істориком), проте він зробив видатний внесок у розвиток української державно-правової та політичної думки. Його батько, Петро Драгоманов, був освіченим правником, що вплинуло на інтерес Михайла до питань права, свободи та ладу. У своїх працях (зокрема у проєкті «Вільна Спілка») мислитель сформулював глибокі конституційні та правові ідеї.
Світогляд Михайла Драгоманова сформувався під впливом вивчення всесвітньої історії , в тому числі ідей Кирило-Мефодіївського товариства як тимчасового політичного об’єднання. Він став автором власної концепції, яка стала програмою політичного, економічного і культурного визволення та розвитку українського народу, і в центрі цієї концепції знаходиться ідея прав і свобод як критерій прогресу і основа існування і розвитку суспільства.
М. Драгоманов наполягав на децентралізації, наголошував, що політична свобода є основою державно-правової організації українського суспільства та важливою складовою місцевого самоврядування.
Ключові державно-правові ідеї Драгоманова
Пріоритет прав людини: Ставив вільну особистість вище за інтереси держави, вимагаючи повних громадянських і політичних свобод.
Федералізм і децентралізація: Рішуче заперечував унітарні імперські системи як деспотичні, пропонуючи устрій на зразок федерацій Швейцарії чи США.
Місцеве самоврядування: Вважав основою суспільства вільні громади (сільські та міські), волості й повіти з повною автономією замість жорсткої вертикалі чиновників.
Поділ влади: У своєму проєкті майбутнього ладу передбачав чіткий поділ влади на законодавчу (двопалатні думи), виконавчу та судову.
Соціальна рівність: Вимагав скасування всіх станів, юридичної нерівності та пережитків кріпацької державно-правові ідеї.
Найважливішою, на його думку, була ідея європеїзму, зв’язку України із Європою, що має сприяти прогресу нації. Історик ніби передбачав драматичну і героїчну долю свого народу, який лише в кінці XX ст. здобув свободу і незалежність.
Література
1. Василенко М. П. Вибрані твори: у 3 т. Т. 1. Історичні праці / М. П. Василенко ; [упоряд. І. Б. Усенко] ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – Київ : Юридична думка, 2006. – 605 с.
2. Грінченко Б. Д. Діалоги про українську національну справу/ Б. Грінченко - М. Драгоманов ; [упоряд. А. Жуковський] ; НАН України, Ін-т укр. археографії. – Київ : [б. в.], 1994. – 284, [2] c. (Джерела з історії суспільно-політичного – руху в Україні 19 - поч. 20 ст. – ; вип. 1).
3. Донченко О. І. Політико-правові погляди М. Драгоманова у сфері реалізації прав і свобод: теоретико-правовий аспект / О. І. Донченко, А. В. Левенець // Актуальні питання у сучасній науці. Серії : Педагогіка ; Право ; Економіка ; Державне управління ; Техніка ; Історія та археологія. – 2025. – Вип. 2(32). – С. 480–493.
4. Михайло: автожиттєпис / [упоряд., вступ. ст. та добір іл.: І. С. Гриценко, В. А. Короткий, М. В. Томенко]. – Київ : Либідь, 2009. – 441, [2] с.
5. Драгоманов М. П. Пропащий час. Українці під Московським царством, (1654-1876) / Михайло Драгоманов ; [редкол.: С. З. Заремба та ін.]. – Київ : Центр пам'яткознавства Академії наук України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, 1992. – 48 с. : іл. – (Пам'ятки полемічної літератури).
6. Драгоманов М. П. Пропащий час; Література українська, проскрибована урядом російським / М. Драгоманов ; [упоряд.: І. Сюндюков, М. Томак, Н. Тисячна]. – Київ : Українська прес-група, 2012. – 71, [1] с. – (Бібліотека газети "День". Україна Incognita)
7. Михайло Драгоманов у спогадах / уклали: І. С. Гриценко, В. А. Короткий. – Київ : Либідь, 2012. – 311 с.
8. Енциклопедія історії України : [в 5 т.]. Т. 2. Г - Д / НАН України, Ін-т історії України ; ред. рада: В. М. Литвин (голова) [та ін.] ; редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – Київ : Наукова думка, 2004. – 511, [11] с.
9. Заславський Д. Михайло Драгоманов: життя і літ.-дослідн. діяльність / Д. Заславський, І. Романченко . – Київ : Днiпро, 1964. – 197, [2] с.
10. Історія України в особах XIX століття / авт. кол.: В. С. Шандра [та ін.]. – Київ : Україна, 2015. – 367 с.
11. Листування Івана Франка та Михайла / НАН України, Ін-т українознав. ім. І. Крип'якевича, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. – 552, [10] с.
12. Солдатенко В., Левенець Ю. Один проти всіх (Михайло Драгоманов). – Віче. – 1995. – №7 . – С. 12-16.
13. Хроніка - 2000: укр. культурол. альм. Вип. 2 (84). Михайло Драгоманов - дослідник всесвітньої історії, політик і людина / редкол.: Ю. Буряк (голов. ред.) [та ін.]. – Київ : Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2010. – 637, [14] с.
14. Симоненко Р. Г. Тарас Шевченко та його доба : докум.-хрестомат. висвітлення життя й діяльності видат. сина України та найближчих у часі спадкоємців і продовжувачів його справи І. Я. Франка, Лесі Українки, М. П. Драгоманова : у 3 т. Т. 2 / Р. Г. Симоненко, В. А. Берестенко. – Харків : Фоліо, 2013. – 494, [33] с.
15. Юридична енциклопедія Т. 2. Д - Й / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького ; редкол.: Ю. С. Шемшученко [та ін.]. – Київ : Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1999. –
Підготувала в. о. завідувачки відділу документів із гуманітарних наук Валентина КуценкоБажаєте першими отримувати найактуальніші новини?
Немає коментарів:
Дописати коментар