Посуд, ватні палички та соломинки з пластику хочуть заборонити в Україні

 

              Наразі триває робота над відповідним законопроєктом, який дозволить імплементувати Директиву 2019/904 та поступово обмежити обіг пластикової продукції одноразового використання на території країни.

               Про це повідомили у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України.

              У рамках нових ініціатив планується заборонити виробництво, ввезення, введення в обіг та розповсюдження наступних пластикових виробів:

• одноразові виделки, ножі, ложки, тарілки;
• шпажки;
• палички, які прикріплюються до повітряних кульок;
• гігієнічні ватні палички з пластиковою основою;
• мішалки та соломинки для напоїв;
• ємності з пінополістиролу та пластикові ємності у формі блістерного паковання або лотків для готових харчових продуктів, які споживаються на місці або беруться на виніс тощо.

“За останні роки Україна довела, що поділяє та відстоює європейські цінності і готова до реформ, щоб стати повноцінним членом Європейського Союзу. Відтак трансформація системи управління відходами в країні триває”, – додали у Міндовкіллі.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

За “нецензурщину” у рекламі пропонують штрафувати

               Народні депутати Володимир Мороз та Валерій Гнатенко подали до Верховної Ради законопроєкт “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо заборони розміщення в рекламі ненормативної лексики”. 

               У  пояснювальній записці до документа зазначається, що якщо надмірне вживання ненормативної лексики останнім часом є огріхом війни та формою передачі емоцій, то використання “нецензурщини” в рекламі є неприпустимим, адже реклама є способом обізнаності широкого кола споживачів з інформацію про товари та послуги.

               Тому нардепи цим законопроєктом пропонують встановити заборону на використання в рекламі інформації, що містить:

• лайливі, вульгарні, нецензурні або інші ненормативні слова, мовні звороти та вислови;
• слова, мовні звороти та вислови, схожі до ступеня змішування з нецензурним.

              Відповідними змінами до КУпАП вони хочуть встановити відповідальність за порушення такої заборони з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу:

• для громадян – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• для посадових осіб, рекламодавця та/або розповсюджувача реклами – від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі ухвалення даного законопроєкту як закону він набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

До ВРУ подали законопроєкт про створення військової поліції

          Військова поліція буде підтримувати правопорядок та дисципліну в Міноборони, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту.

          31 травня група народних депутатів подала до Верховної Ради законопроєкт “Про військову поліцію”.

          У пояснювальній записці до документа зазначається, що його метою є створення законодавчих підстав та правових засад діяльності військової поліції як військового формування з правоохоронними функціями, що входить до складу сектору безпеки і оборони, та який основним своїм завданням має забезпечення правопорядку і військової дисципліни у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту.

Передбачається, що військова поліція буде здійснювати:

• попередження, виявлення та припинення кримінальних та адміністративних правопорушень у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту;
• провадження у справах про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції військової поліції;
• оперативно-розшукову діяльність у випадках та на підставах, визначених законом;
• забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними зборів, у місцях дислокації військових частин, закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установ та організацій, на військових об’єктах, у військових містечках, а також на вулицях і в громадських місцях, на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах, аеропортах;
• превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню кримінальних та інших правопорушень у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту;
• захист життя, здоров’я, прав і законних інтересів військовослужбовців, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними зборів;
• захист державного майна від протиправних посягань;
• забезпечення виконання адміністративних стягнень та покарань за вчинення кримінального правопорушення щодо військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших військових формувань та правоохоронних органів;
• контроль за виконанням законодавства щодо безпеки дорожнього руху водіями під час використання транспортних засобів Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та інших військових формувань;
• забезпечення виконання інших, визначених законом, завдань з питань нацбезпеки у воєнній сфері, у сфері оборони в мирний час та особливий період.

У разі ухвалення даного законопроєкту як закону він набере чинності через три місяці з дня його опублікування.

 За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Боротьба з домашнім насильством: ухвлено важливі законопроєкти

                Проєкти законів №8329 та №10420 посилюють відповідальність за вчинення гендерно зумовленого та домашнього насильства та наближають наше законодавство до норм права ЄС.

                Про це повідомила народна депутатка Олена Шуляк.

                Так, вона зазначила, що дані документи, ухвалені на виконання “Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами” (“Стамбульської конвенції”), зокрема, передбачають належне розслідування випадків насильства та притягнення винних до відповідальності.

                Проєктом закону №8329 планують:

• виокремити у нову самостійну норму склад правопорушення, пов’язаного з насильством за ознакою статі, – статтю 173-6 КУпАП (враховуючи різний суб’єктний склад та правове регулювання домашнього насильства та насильства за ознакою статі);
• наділити поліцейських правом розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з неповідомленням особою, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування (частина друга статті 173-2 КУпАП), що дозволить розвантажити суди;
• внести зміни до статті 263 КУпАП шляхом збільшення до 24-х годин строку адміністративного затримання осіб у випадках вчинення ними домашнього насильства, насильства за ознакою статі або невиконання термінового заборонного припису, в необхідних випадках, для встановлення особи або з’ясування обставин правопорушення;
• збільшити термін розгляду справ за статтею 173-2 КУпАП та встановити його відповідно до частини першої статті 277 КУпАП, що сприятиме забезпеченню належного провадження на невідворотності притягнення кривдників до відповідальності;
• внести зміни до терміну “сексуальні домагання”, передбаченого статтею 1 закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, оскільки за запропонованою редакцією сексуальні домагання не спричиняють тілесних ушкоджень.

              Законопроєктом №10420 передбачено: 

• що кримінальні справи щодо дітей та підлітків віком до 18 років можуть розпочинатися і без заяви потерпілих за фактом внесення відомостей про правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, наприклад, після отримання інформації з відкритих джерел (відео у соцмережах чи статті у медіа);
• зміни в процедурі укладання угоди про примирення (чинне законодавство передбачає, що потерпілий і підозрюваний чи обвинувачений можуть самостійно укладати угоду про примирення, у разі правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, така угода може бути укладена лише за ініціативи потерпілої/потерпілого).

“Це важливий законодавчий крок для захисту жінок, але окрім норм права, потрібно, щоб так само змінювалася ментальність суспільства, де більше не буде фраз “б’є – значить любить” чи “це їх родина і їх відносини”. Будь-які прояви агресії мають піддаватися оцінці не тільки відповідно до закону, але й не бути прийнятними в суспільстві”, – підкреслила депутатка.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Компенсація за пошкодження та знищення транспорту: новий законопроєкт

              Нардепи пропонують надавати компенсацію за пошкодження та знищення автомобільних транспортних засобів внаслідок бойових дій, терористичних актів та диверсій, спричинених агресією рф.

              Група народних депутатів 3 квітня подала до Верховної Ради законопроєкт “Про компенсацію за пошкодження та знищення автомобільних транспортних засобів внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації проти України”.

             У пояснювальній записці до документа зазначається, що даним проєктом закону пропонується запровадити надання компенсації за пошкоджені та знищені автомобільні транспортні засоби фізичним/юридичним особам та їхнім спадкоємцям/правонаступникам.

“На сьогодні в Україні працює програма “єВідновлення”, завдяки якій громадяни України отримують компенсацію за пошкоджене та знищене під час війни житло. Разом з тим власники автомобільних транспортних засобів, які було пошкоджено або знищено у зв’язку із російською збройною агресією, досі не отримують відповідної компенсації”, – зауважують депутати.

             У законопроєкті також визначається спосіб отримання компенсації, врегульовується механізм подання і розгляду заяви про її надання та визначаються джерела фінансування такої компенсації.

            Детальніше ознайомитися з документом можна ТУТ.

             У разі ухвалення даного законопроєкту як закону він набуде чинності через один місяць з дня його опублікування.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

 

Обмеження для Telegram в Україні: до Ради подали законопроєкт

 

           Нардепи подали до Верховної Ради законопроєкт про регулювання в Україні Telegram та подібних до нього платформ поширення ЗМІ.

           Сьогодні, 25 березня, група народних депутатів подала до Верховної Ради законопроєкт “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація”.

           Поки тексту даного документа на сайті українського парламенту немає, проте про нього розповів один з його ініціаторів – нардеп Микола Княжицький.

           Так, депутат зазначив, що проблема Telegram полягає в тому, що це російська мережа, яку використовують як спецслужби рф, так і офіційні органи України.

“І виходить зовсім дивна ситуація: з одного боку Генштаб ЗСУ прямо каже, що треба припинити використовувати російські мережі типу Telegram, а СБУ, МВС, РНБО та інші органи роблять спільну заяву про використання Telegram російськими спецслужбами. Але з іншого – ці самі органи використовують цей самий Telegram як офіційне джерело інформації для українців”, – заявив Княжицький.

            Загалом протягом двох років великої війни Telegram став головною платформою для отримання новин українцями, яка конкурує навіть з традиційним телемовленням.

“Ні, ми не пропонуємо заблокувати Telegram. Якщо влада захоче, вона може спробувати це зробити аналогічним чином, як було зроблено з іншими російськими мережами типу яндекса з однокласніками. По суті, йдеться про те, щоб запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація (Telegram лише один з них) приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube”, – пояснив нардеп.

             Він зауважив, що закон “Про медіа” регулює всі типи масових медіа, але не враховує платформи типу Telegram. Але при цьому більшість українців отримують новини саме через Telegram.

             Тож даним законопроєктом нардепи пропонують внести до законодавства такі зміни:

• заборонити поширення через подібні платформи порнографії, пропаганди наркотиків, глорифікації фашизму, виправдовування агресії рф тощо (перелік заборон залишається тим самим, який існує зараз, і цим законопроєктом не змінюється);
• розкривати структуру власності та джерела фінансування на запит Нацради;
• застосовувати обмеження для платформ з непрозорою власністю;
• оскільки Сили безпеки і оборони повинні мати особливості діяльності через їх специфіку, то обмеження та заборони щодо використання платформ з непрозорою власністю до них не застосовувати (або застосовувати, якщо це буде встановлено постановою Кабміну).

“Сподіваюсь, колеги-депутати підтримають цю ініціативу, і ми зможемо встановити прозорі правила діяльності для інформаційних платформ типу Telegram”, – додав депутат.

 За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Як хочуть карати за недопуск до укриттів? Законопроєкт

               До Кримінального кодексу України можуть внести зміни щодо встановлення відповідальності за недопущення громадян до захисних споруд цивільного захисту.

               Днями народний депутат Олександр Юрченко подав до Верховної Ради законопроєкт “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за недопущення громадян до захисних споруд цивільного захисту”.

              У картці проєкту закону зазначається, що даним документом нардеп пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України, встановивши покарання за:

• недопущення громадян до захисних споруд цивільного захисту власниками, користувачами та балансоутримувачами таких споруд незалежно від форм власності – штраф у розмірі 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи до 200 годин, або виправні роботи до одного року;
• те саме діяння, якщо воно заподіяло легкі чи середньої тяжкості тілесні ушкодження, – обмеження волі на строк до 3-ох років або позбавлення волі на той самий строк;
• дії, передбачені частиною 1 цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи чи інші тяжкі наслідки, – позбавлення волі на строк від 3-ох до 8-ми років.

У разі ухвалення даного законопроєкту як закону він набере чинності з наступного дня за днем його опублікування.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

 

Будівництво швидкоспоруджуваних укриттів: зареєстровано два законопроєкти

                            Зокрема нардепи пропонують запровадити механізм співфінансування ОМС будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд та найпростіших укриттів за ініціативою ОСББ і закладів освіти. 

                           Днями група народних депутатів подала до Верховної Ради два законопроєкти:

• №10046: “Про внесення змін до статті 32 Кодексу цивільного захисту України щодо забезпечення необхідної кількості укриттів для населення шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів за ініціативою об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та закладів освіти”;
• №10047: “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо можливості фінансування будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та/або найпростіших укриттів за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам”.

                             У пояснювальній записці до першого документа акцентується на тому, що наразі ситуація з укриттями в Україні залишається критичною: принаймні половина з них не готова. При цьому біля багатьох будинків взагалі немає укриттів.

                             У свою чергу, у 2022 році до Кодексу цивільного захисту України внесли зміни щодо можливості в особливий період будувати швидкоспоруджувані захисні споруди цивільного захисту та створювати найпростіші укриття.

Вартість таких укриттів наразі становить:

• на 50 осіб – 1 511 000,00 гривень;
• на 75 осіб – 2 080 000,00 гривень;
• на 100 осіб – 2 746 000,00 гривень.

“Враховуючи вищевикладене, а також критичну ситуацію із наявністю функціонуючих укриттів видається доцільним надати право співвласникам багатоквартирних будинків та закладам освіти бути ініціатором будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів, у разі їх відсутності, шляхом співфінансування з органами місцевого самоврядування будівництва відповідних укриттів”, – наголошують автори законопроєкту.

                              Для цього вони пропонують внести відповідні зміни до статті 32 Кодексу цивільного захисту України, якими передбачити надання права ОСББ та закладам освіти ініціювати будівництво швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та/або найпростіших укриттів у разі відсутності наявних укриттів для населення на відповідній території шляхом повного або часткового фінансування органами місцевого самоврядування.

                            У другому законопроєкті нардепи висловлюють пропозицію запровадити можливість фінансування будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та/або найпростіших укриттів за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам в межах фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

                            Для цього вони хочуть доповнити Бюджетний кодекс України статтею, яка передбачає, що для створення фонду захисних споруд в особливий період та під час дії правового режиму воєнного стану на території України надається субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та/або найпростіших укриттів за рахунок джерел формування фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

“Рішення про таке виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії, порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та/або найпростіших укриттів, визначається Кабінетом Міністрів України”, – уточнюють депутати.

                           У разі прийняття даних законів вони наберуть чинності з дня, наступного за днем їх опублікування.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

Українська мова у торгівлі: Президент підписав закон “Про захист прав споживачів”

 

                  Серед іншого, даний документ забезпечить захист права на отримання інформації про товари та послуги українською мовою.

                 Президент підписав євроінтеграційний закон “Про захист прав споживачів”. Про це повідомив народний депутат Володимир В’ятрович.

                 Так, він зазначив, що серед іншого, даний документ забезпечить надійний захист права на отримання інформації про товари та послуги українською мовою.

“Врахування моїх поправок, розроблених спільно з офісом мовного омбудсмена і громадськими активістами, доповнило закон важливими нормами”, – зазначив В’ятрович.

                 Він зауважив, що це – правки стосовно:

• здійснення обслуговування споживачів відповідно до закону про державну мову (положення обох законів узгоджені між собою);
• відмови від практики, коли інформація про товар українською мовою подавалася дрібним шрифтом у куточку чи на дрібній наліпці (за новим законом інформація українською на продукції, упаковці чи етикетці розміщується на поверхні, яка має найбільшу площу, не повинна приховуватися або спотворюватися іншою текстовою чи графічною інформацією, а розмір шрифта, яким вона наноситься інформація, не може бути меншим за шрифт, яким наноситься інформація іншою мовою);
• заборони розміщення на найбільшій за площею поверхні товару, упаковки чи етикетки інформації мовою держави-агресора.

“Закон набуде чинності через рік, але не раніше дня скасування воєнного стану”, – уточнив депутат.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт" 

Режим доступу 

В Україні прийняли закон, який стимулюватиме розвиток тваринництва

 

                          Український парламент прийняв законопроєкт №8290 “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва”.

                           Про це повідомили у Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

                          Так, за словами першого заступника міністра аграрної політики Тараса Висоцького, даний документ спрямований на забезпечення покращеного держрегулювання продовольчої безпеки та розвитку тваринництва.

Для цього планується: 

• втілення комплексного підходу до змін в законодавстві;
• стимулювання розвитку малого підприємництва;
• легалізація малого підприємництва у сфері виробництва ремісничих харчових продуктів.

                            Крім того, закон стимулюватиме збільшення внутрішнього виробництва продукції з високою доданою вартістю, що сприятиме наповненню бюджетів усіх рівнів та відкриттю нових робочих місць.

Ознайомитися із інформацією про закон детальніше можна ТУТ Режим доступу

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу 

Англійську закріплять як мову міжнародного спілкування в Україні

 

                       Паралельно з інтеграцією в ЄС в Україні посилюють співпрацю з міжнародною спільнотою. А разом із цим зростає потреба в людях зі знанням англійської мови.

                      Тому вивчення англійської мови планують зробити доступнішим для українців. Про такі плани  повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

“Провели нараду з цього питання за участі Мінцифри та Мінкульту. Готуємо проєкт закону, який, зокрема, закріпить англійську як мову міжнародного спілкування. Водночас напрацьовуються рішення, які зроблять вивчення англійської доступнішим для всіх охочих”, – зазначив Шмигаль.

                       Також він додав, що після Перемоги України розпочнеться масштабний проєкт відновлення нашої держави.

“Очікуємо прихід низки іноземних компаній та інвесторів, які розвиватимуть тут свій бізнес і створюватимуть робочі місця. Англійська мова відкриває широкий доступ до знань, ринку праці, інформаційних та культурних продуктів, вищої заробітної плати. Ці переваги мають отримати й українці, що допоможе затвердженню України як регіонального лідера”, – наголосив прем’єр.

За матеріалами інформаційного сайту "Юридичний факт"

 Режим доступу