Будівництво швидкоспоруджуваних укриттів: зареєстровано два законопроєкти

                            Зокрема нардепи пропонують запровадити механізм співфінансування ОМС будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд та найпростіших укриттів за ініціативою ОСББ і закладів освіти. 

                           Днями група народних депутатів подала до Верховної Ради два законопроєкти:

• №10046: “Про внесення змін до статті 32 Кодексу цивільного захисту України щодо забезпечення необхідної кількості укриттів для населення шляхом будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів за ініціативою об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та закладів освіти”;
• №10047: “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо можливості фінансування будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та/або найпростіших укриттів за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам”.

                             У пояснювальній записці до першого документа акцентується на тому, що наразі ситуація з укриттями в Україні залишається критичною: принаймні половина з них не готова. При цьому біля багатьох будинків взагалі немає укриттів.

                             У свою чергу, у 2022 році до Кодексу цивільного захисту України внесли зміни щодо можливості в особливий період будувати швидкоспоруджувані захисні споруди цивільного захисту та створювати найпростіші укриття.

Вартість таких укриттів наразі становить:

• на 50 осіб – 1 511 000,00 гривень;
• на 75 осіб – 2 080 000,00 гривень;
• на 100 осіб – 2 746 000,00 гривень.

“Враховуючи вищевикладене, а також критичну ситуацію із наявністю функціонуючих укриттів видається доцільним надати право співвласникам багатоквартирних будинків та закладам освіти бути ініціатором будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів, у разі їх відсутності, шляхом співфінансування з органами місцевого самоврядування будівництва відповідних укриттів”, – наголошують автори законопроєкту.

                              Для цього вони пропонують внести відповідні зміни до статті 32 Кодексу цивільного захисту України, якими передбачити надання права ОСББ та закладам освіти ініціювати будівництво швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та/або найпростіших укриттів у разі відсутності наявних укриттів для населення на відповідній території шляхом повного або часткового фінансування органами місцевого самоврядування.

                            У другому законопроєкті нардепи висловлюють пропозицію запровадити можливість фінансування будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та/або найпростіших укриттів за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам в межах фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

                            Для цього вони хочуть доповнити Бюджетний кодекс України статтею, яка передбачає, що для створення фонду захисних споруд в особливий період та під час дії правового режиму воєнного стану на території України надається субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та/або найпростіших укриттів за рахунок джерел формування фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

“Рішення про таке виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії, порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та/або найпростіших укриттів, визначається Кабінетом Міністрів України”, – уточнюють депутати.

                           У разі прийняття даних законів вони наберуть чинності з дня, наступного за днем їх опублікування.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

Укриття повернули у власність громади: рішення суду

 

                             Господарський суд Львівської області розглянув справу за позовом до громадської організації керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міськради.

                             Позов стосувався розірвання договору оренди та повернення майна, інформує офіційний вебпортал судової влади України.

Йшлося про:

• розірвання договору оренди нерухомого комунального майна;
• повернення громаді приміщення, яке за цільовим призначенням є захисною спорудою цивільного захисту (сховищем).

“У вказаному рішенні суд встановив, що неправомірне використання відповідачем захисної споруди для службових потреб після введення воєнного стану свідчить про порушення інтересів держави, що полягає у порушенні майнових інтересів громади, внаслідок неможливості використання об’єкту цивільного захисту за його основним призначенням – укриття населення в умовах воєнного стану”, – зазначається у повідомленні.

                          У підсумку Господарським судом Львівської області позов прокурора було задоволено повністю, а укриття – повернено у комунальну власність міста.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу 

Чи можна залучати працівників закладів освіти до чергувань в укриттях?

 

                      Законодавством України забороняється залучення вчителів та інших працівників закладів освіти до чергувань в укриттях під час воєнного стану без їх добровільної згоди на переведення до об’єктів цивільного захисту. 

                       Про неприпустимість залучення освітян до чергувань в укриттях без їх згоди на переведення до об’єктів цивільного захисту розповіли у ЦК Профспілки працівників освіти і науки України.

                      Отже, питання трудових відносин в умовах воєнного стану в Україні регулюються зокрема законом “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15 березня 2022 року №2136-IX.

                      Так, відповідно до частини 1 статті 3 закону №2136-IX у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей. При цьому оплата праці за виконану роботу має бути не нижчою за середню зарплату за попередньою роботою.

                      Відповідно до частини 2 статті 3 закону №2136-IX під час воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною 3 статті 32 та статтею 103 КЗпП, здійснюється не пізніше як до запровадження таких умов.

“Тобто залучати працівників сфери освіти можливо лише за умови переведення цих працівників на іншу роботу. Адже виконання педагогічним працівником, зокрема вчителем, чи іншим працівником додаткової роботи за межами їх основної роботи буде вважатися порушенням його трудових прав”, – зауважили у ПОН.

                      Також там наголосили на тому, що переведення працівників закладів освіти на іншу роботу без їх згоди можливе лише до відповідного формування цивільного захисту в певній громаді та включення цих працівників до такого формування з оплатою не нижче їх середньої зарплати.

                      Щодо залучення до цілодобового чергування працівників закладів освіти у формування цивільного захисту, зокрема в укриття, необхідно дотримуватися вимог законодавства, зокрема частини 1 статті 6 закону №2136-IX. Відповідно до неї нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень, але лише для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

                     При цьому у частині 2 статті 6 закону №2136-IX зазначається, що для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

“Частиною 7 статті 6 цього закону передбачено, що у разі встановлення нормальної тривалості робочого часу понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці. Залучення працівників закладів освіти до надурочних робіт, тобто робіт у тому самому закладі, має здійснюватися з дотриманням вимог статей 62, 63, 64 КЗпП України. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53, 61 КЗпП України)”, – додали у профспілці.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт" 

Режим доступу 

Зачинене укриття: куди звертатися?

 

                          Речниця МВС наголосила, що органи місцевої влади мають проконтролювати, щоб українці мали цілодобовий безперешкодний доступ до сховищ. Зокрема буде створено спеціалізовані групи, які перевірятимуть це.

                          Доступ до укриттів має бути безперешкодним цілодобово. На цьому наголосила речниця Міністерства внутрішніх справ в етері національного телемарафону, інформує офіційний сайт МВС України.

“На жаль, трагедія, яка трапилася вчора вночі, показала, що посилений контроль необхідний. До цього співробітники ДСНС проводили планові перевірки укриттів, але ми бачимо, що потрібно створювати посилені групи та проводити раптові перевірки, аби власники не знали, що спеціалізовані групи ДСНС та поліції будуть ходити та перевіряти укриття. Ми побачили, що, на жаль, тут є прогалина, тому ми обов’язково проведемо ці рейди та суттєво посилимо контроль”, – підкреслила Рева.

                         За її словами, у разі виявлення зачиненого укриття можна звертатися до Нацполіції за номером “102”. Проте є органи місцевої влади, які відповідальні за цей напрям роботи.

“Якщо людина прийшла до укриття і бачить, що воно зачинене в період повітряної тривоги, то вона має набрати за номером “102”. Відповідно тоді приїжджає патруль, фіксує і надалі вже проводиться перевірка. Але варто пам’ятати, що є органи, які відповідальні за цей напрям роботи. Ми зі свого боку максимально сприятимемо, але кожен має показувати ефективні результати саме на своїй ділянці відповідальності”, – заявила речниця МВС.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт" 

Режим доступу