Державний прапор – символ країни

    28 січня 1992 року – 30 років тому – Верховна Рада України прийняла постанову "Про Державний прапор України". З метою відзначення цієї важливої події в читальному залі Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка експонується тематична виставка "Державний прапор – символ країни". На ній представлені наукові, науково-популярні, довідкові видання, журнальні та газетні статті. Пропоновані документи розкривають історію появи національного прапора України, його використання в нашій державі в різні історичні періоди, містять легенди про зародження і значення кольорів прапора України, відображають ставлення до державної символіки в наш час тощо.

Календар правових дат

    15 січня 1992 року Указом Президії Верховної Ради України музикою Державного гімну України затверджена мелодія пісні "Ще не вмерла України" Михайла Вербицького. А 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила текст Гімну, в основу якого покладено вірш Павла Чубинського "Ще не вмерла України і слава, і воля" з деякими змінами. Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний Гімн на музику М. Вербицького отримав слова, затверджені законом.
  Цьогоріч виповнюється 30 років з часу затвердження Державного Гімну України (1992 рік). З метою відзначення цієї важливої події працівники Центру правової інформації Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка підготували тематичну виставку "Краса і велич символів державних". На ній представлені книги, журнальні та газетні статті, що дають можливість детально вивчити шлях, який пройшов український гімн від появи до свого утвердження. У пропонованих виданнях подаються повний текст і ноти Державного Гімну України, інформація про життя і діяльність Михайла Вербицького та Павла Чубинського тощо.
  Слова майбутнього гімну нашої держави український етнограф, громадський діяч, поет Павло Чубинський написав восени 1862 року. Вперше цей вірш був опублікований у львівському журналі "Мета" (№ 4, 1863 рік) разом із поетичними творами Тараса Шевченка, тому спочатку авторство тексту приписували Кобзареві. Після публікації віршем захопився композитор Михайло Вербицький і написав до його слів музику.
  Упродовж 1917–1920 років пісня "Ще не вмерла Україна" виконувала функцію національного гімну УНР та ЗУНР, але законодавчо це не було затверджено. Державне визнання вона отримала 15 березня 1939 року як офіційний гімн Карпатської України. Ця держава проіснувала недовго. З її падінням гімн був заборонений угорським урядом, як і понад 70 років у Радянській Україні.
  Сьогодні Державний Гімн "Ще не вмерла України і слава, і воля", створений Павлом Чубинським та Михайлом Вербицьким, звучить могутньо і гордо. У пісню-гімн втілена споконвічна мрія народу стати суверенним, здобути волю, у словах виражена незламна віра у відродження України.
  Центр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО визнав гімн України найкращим у світі (Best National Anthem in the World). Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на Центр новин ООН. До рейтингу увійшли національні гімни 193 країн. Гімн України посів перше місце в загальному рейтингу. При цьому в розрахунок бралися чотири показники, за двома з яких український гімн отримав найвищий бал: милозвучність, гармонійне поєднання музичної та текстуальної частин. Високий бал також був за оригінальність музичного рішення і цілісність твору. Україна виявилася єдиною європейською країною в першій п'ятірці.

СНІД – загроза людству…

    СНІД – загроза людству…    Під такою назвою до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДомпрацівники відділу документів із гуманітарних наук Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка створили книжково-ілюстративну виставку-попередження.
 Здоров'я – одне з основних джерел радості, щасливого та повноцінного життя. Здоров'я – це стан життя і діяльності людини за умови відсутності хвороб, фізичних дефектів, психологічний, соціальний та духовний добробут.

Почесна професія – юрист

 "Потрібно одягатися просто і пристойно. У костюмі не повинно бути нічого химерного та кричущого (різкі кольори, незвичайний фасон). Брудний, неохайний костюм справляє неприємне враження. Це важливо пам’ятати, оскільки психологічний вплив на тих, що зібралися, починається до мови, з моменту появи перед публікою".

А. Ф. Коні

    8 жовтня щорічно відзначається День юриста. Його святкують судді, прокурори, адвокати, слідчі, нотаріуси та інші спеціалісти в галузі правознавства. Свято встановлене Указом Президента України № 1022/97 від 16 вересня 1997 року на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України, Спілки юристів України та Спілки адвокатів України. До речі, дату Дня юриста України обрано зовсім не випадково. Вважається, що саме 8 жовтня 1016 року Ярослав Мудрий видав звід законів «Руська правда», який згодом став правовою основою для розвитку централізованої держави Київська Русь.

Подія, яка змінила Україну (до 31-річчя проголошення Декларації про державний суверенітет України)

   16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР, "виконуючи волю українського народу до побудови вільної незалежної держави", ухвалила доленосний документ – Декларацію про державний суверенітет України, яким визначені основи державного, політичного, економічного ладу та підкреслені самостійність і суверенітет України. Документ проголошував право України безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами. Україна декларувала статус нейтральної держави, яка не братиме участі у військових блоках і зобов'язується дотримуватися трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти і не набувати ядерної зброї. У Декларації проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де "всі громадяни рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять". Базові положення цього документа згодом стали основою законодавчих актів державного значення – Конституції та законів України.

Конституція – правовий оберіг держави

        “День прийняття Конституції України 

є державним святом – Днем Конституції України.”

Стаття 161 Конституції України

    З нагоди 25-річчя з часу ухвалення Верховною Радою України Конституції України працівники Центру правової інформації підготували викладку однієї книги: «Конституція – правовий оберіг держави».

    День Конституції України – державне свято, яке щорічно відзначається 28 червня. Цього дня, 25 років тому, наша держава отримала свій найважливіший документ, головний оберіг державності, гарант незалежності й соборності – Конституцію.

    Довгий і складний шлях становлення та розвитку пройшла Конституція України. Історія українського конституційного процесу має давнє історичне коріння. Витоки конституційного мислення йдуть від видатних державотворців – Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького, Пилипа Орлика, Михайла Грушевського, Михайла Драгоманова, Павла Скоропадського. Конституція 1996 року продовжила давні конституційні традиції українського народу. Біля її витоків – «Руська правда», «Литовські статути», акти періоду Гетьманщини («Березневі статті» тощо) – конституційні акти, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами. Особливе місце в цьому історичному переліку посідає Конституція Пилипа Орлика 1710 року – одна з перших європейських конституцій нового часу. У цьому документі задекларовано основні засади розбудови демократичної держави. Конституція Орлика так і не набула чинності, оскільки була написана в умовах вигнання.

Права дитини та способи їх захисту

"Дитина потребує вашої любові найбільше саме тоді, коли вона найменше на неї заслуговує".

Ерма Бомбек

    Традиційно в перший день літа, 1 червня, відзначається Міжнародний день захисту дітей. Рішення про його проведення було ухвалено Міжнародною демократичною федерацією жінок на спеціальній сесії в листопаді 1949 року.
    1950 року був проведений перший Міжнародний день захисту дітей. ООН підтримала цю ініціативу та оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним із пріоритетних напрямів своєї діяльності.
    В Україні День захисту дітей встановлено відповідно до Указу Президента України від 30 травня 1998 року № 568/98 і відзначається щорічно, також 1 червня. 

   Саме цього дня в читальному залі Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка відбувся захід, присвячений Міжнародному дню захисту дітей, на тему "Права дитини та способи їх захисту" за участю спеціалістів Чернігівського місцевого центру з надання БВПД, Регіонального центру з надання БПД у Чернігівській області, ГО "МАRТ".

30 травня – День жіночої емансипації, або День емансіпе

«Емансипація означає рівний статус різних ролей»
Аріанна Стасінопулос

    30 травня – День жіночої емансипації, або День емансіпе. Емансипація (від лат. emancipatio) – звільнення від будь-якої залежності, скасування якихось обмежень. Емансипація жінок – це надання жінкам рівноправності в суспільному, трудовому та сімейному житті. Рівноправність передбачає право жінок на освіту, право обирати й бути обраною до державних органів влади, право на працю і рівну зарплату з чоловіками. Дата започаткування цього свята пов’язана з декількома історичними подіями. Саме цього дня 1431 року була спалена на вогнищі Жанна д’Арк. Крім того 30 травня 1932 року в Німеччині ухвалили закон «Про юридичне положення жінок-чиновників». Того ж дня й було започатковане на міжнародному рівні свято – День жіночої емансипації.

Жінка може все (до Міжнародного дня боротьби за права жінок і міжнародний мир)

«Якщо жінка не здається,
вона перемагає,
якщо здається – диктує умови переможцю»
Карел Чапек

   Міжнародний жіночий день – дата, яку відзначають жіночі спільноти в усьому світі. У багатьох країнах цей день став національним святом. Однак своїм корінням він сягає у багатовікову боротьбу жінок за участь у житті суспільства нарівні з чоловіками. Нині це день утвердження гендерної рівності, турботи про розвиток гендерної політики, економіки, здоров’я, сім’ю, освіту й медіа. Уперше Міжнародний жіночий день відзначався 1911 року. 1975-го свято було офіційно підтримано Організацією Об’єднаних Націй, а 16 грудня 1977 року – резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № A/RES/32/142. Усім зацікавленим державам було запропоновано безпосередньо використовувати день 8 березня для популяризації та реалізації рівноправності жіночої частини населення у своїй громадській традиції.

Фундатор української історико-правової науки (до 155-річчя від дня народження Миколи Прокоповича Василенка)

"…українське право слід вивчати не стільки
в контексті розвитку загальноросійського права,
як це робили попередні дослідники,
скільки як таке, що має свій самостійний
інтерес для правника, історика, соціолога…"
М. П. Василенко

   У лютому 2021-го виповнюється 155 років від дня народження Миколи Василенка – талановитого вченого, видатного історика держави та права, політичного і громадського діяча, ініціатора ідеї створення Національної академії наук та її другого президента.
   Микола Прокопович Василенко народився 2 лютого 1866 року в селі Есмань Глухівського повіту на Чернігівщині (нині селище Червоне Глухівського району Сумської області) в сім’ї дрібного службовця.

Петро Мартиненко – суддя Конституційного Суду України (до 85-річчя від дня народження)

    Петро Федорович Мартиненко народився 26 січня 1936 року в селі Осівці Брусилівського району Житомирської області. 1954 року закінчив Брусилівську середню школу. 1962 року закінчив Саратовський юридичний інститут ім. Д. І. Курського та отримав диплом з відзнакою. 1962–1964 рр. – викладач кафедри державного і міжнародного права цього ж інституту. 1964–1965 рр. – аспірант кафедри міжнародного права та іноземного законодавства Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. 1965–1971 рр. – викладач, старший викладач, доцент цієї ж кафедри. 1971–1976 рр. – доцент публічного права факультету права і економічних наук Центрально-Африканського університету. 1976–1992 рр. – доцент, професор, заступник директора Інституту міжнародних відносин Київського державного університету ім.Т. Г. Шевченка. 1992 – 1996 рр. – завідувач кафедри порівняльного правознавства цього ж інституту. 1990 – 1996 рр. – головний науковий консультант Секретаріату Верховної Ради УРСР за сумісництвом. З 4 жовтня 1992 р. – член Колегії з питань правової політики Державної думи України. 1996–2001 рр. – суддя, секретар Колегії суддів Конституційного Суду України.

Ігор Кістяківський – український юрист і державний діяч (до 145-річчя від дня народження)

   Відомий у російських та українських дореволюційних колах адвокат, московський присяжний повірений і громадський, а з проголошенням 29 квітня 1918 року Української Держави у формі Гетьманату ще й державний діяч, Ігор Олександрович Кістяківський (1876–1940) по праву вважається однією з найосвіченіших особистостей свого часу.
  Народився в Києві 1876 року. Закінчив юридичний факультет Київського університету Святого Володимира (1897) і був залишений при ньому професорським стипендіатом кафедри римського права. Від 1900-го – приват-доцент цієї ж кафедри. Мав широкі зв'язки серед діячів українського національного руху (В. Антонович, П. Житецький, П. Науменко), спілкування з якими сприяло формуванню національного світогляду.

Місцеві вибори в Україні – 2020

  25 жовтня 2020 року в Україні відбудуться чергові місцеві вибори за новими правилами та на новій територіальній основі громад і районів. На них обиратимуть депутатів сільських, селищних і міських рад.
  Місцеві вибори відбуватимуться за новим Виборчим кодексом, який набрав чинності 1 січня 2020 року та змінив правила виборів до місцевих рад.
  Депутатів сільських, селищних і міських рад територіальних громад, де живе менш ніж 10 тис. жителів, обиратимуть за мажоритарною системою, можливе самовисування кандидатів. Від одного округу може бути обрано від 2 до 4 депутатів (раніше один округ обирав лише одного депутата).

Виставка «Імена» Твоє ім’я – відоме у віках

 Хто б не родився на світ – родовита 

людина чи проста,

Кожного з них, породивши, 

іменням батьки наділяють.
Гомер «Одіссея»

   Право на ім’я є невід’ємним та невідчужуваним, належить до особистих немайнових прав і потребує встановлення чітких, логічних та виважених критеріїв правового (конституційного, цивільного, сімейного та адміністративного) регулювання реєстрації імені дитини.
  Відповідно до третього принципу Декларації прав дитини дитині має належати від її народження право на ім’я і громадянство.

1 березня День "Нуль дискримінації"

                                                       Дискримінація є порушенням прав людини                                                                                   і не повинна залишитися без відповіді.
                                                                                                                                         Пан Гі Мун
 
  1 березня світ відзначає День нульової дискримінації, який започаткували 2014 року за рішенням ООН. Ініціатором установи виступили керівники ЮНЕЙДС – Об'єднаної програми Організації Об'єднаних Націй з ВІЛ/СНІД.

Насильство в сім'ї як порушення прав людини

 29 січня у читальному залі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка відбулася лекція "Домашнє насильство". Під час заходу розповіли як уникнути або ж подолати наслідки домашнього насильства, яке покарання понесе насильник та ін.
  Працівники Центру правової інформації підготували книжкову виставку "Насильство в сім'ї як порушення прав людини". Література, яка експонується на виставці, допоможе підвищити рівень обізнаності про всі види домашнього насильства та поінформованості громадян з питань адміністративно-правового регулювання відповідальності за вчинення насильства в сім'ї, куди звертатися жертвам насильства, методи профілактики домашнього насильства. Також представлено Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", який запроваджує комплексну систему боротьби з домашнім насильством.

"Тацій Василь Якович – видатний вчений-правознавець, талановитий педагог та громадський діяч"

  13 січня виповнюється 80 років від дня народження українського вченого-правознавця Василя Яковича Тація.
  Народився Василь Якович 13 січня 1940 р. у м. Полтава, у сім'ї службовців. Свою трудову діяльність розпочав у 1957 р. токарем Полтавського паровозного депо. З 1966 р. життя та діяльність В. Я. Тація пов'язані з Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого: 1966–1969 рр. – аспірант; 1969–1972 рр. – старший викладач; у 1970 р. захистив кандидатську дисертацію; 1972–1973 рр. – доцент, заступник декана денного факультету; у 1973 р. йому надали вчене звання доцента; 1973–1987 рр. – проректор з наукової роботи; з липня 1987 р. – ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; з 1991 р. по лютий 2015 р. – завідувач кафедри кримінального права. У 1984 р. захистив докторську дисертацію на тему "Проблеми відповідальності за господарські злочини: об'єкт та система". У 1985 р. йому надали вчене звання професора. З 1993 р. В. Я. Тацій – президент та дійсний член (академік) Національної академії правових наук України. У 1997 р. Василь Якович обраний дійсним членом (академіком) Національної академії наук України (відділення історії, філософії та права). Вагомою подією в житті Василя Яковича Тація стало створення у 1993 р. Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України).

«Закон. Право. Обов’язки»

    8 жовтня щорічно відзначається День юриста. Професійне свято правознавців встановлене Указом Президента № 1022/97 від 16 вересня 1997 року на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України, Спілки юристів України та Спілки адвокатів України. До речі, дату Дня юриста України обрано зовсім не випадково. Вважається, що саме 8 жовтня 1016 року Ярослав Мудрий видав звід законів «Руська правда», що згодом став правовою основою для розвитку централізованої держави Київська Русь.

"Незалежність України: історичні витоки та перспективи"

 Живи, Україно, живи для краси, 

 Для сили, для правди, для волі!

                                    Олександр Олесь.

 На виконання Указу Президента України від 11.07.2018 року №513/2019 "Про відзначення 28-ї річниці незалежності України", працівники Центру правової інформації Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка підготували книжково-ілюстративну експозицію "Незалежність України: історичні витоки та перспективи". На виставці експонуються законодавчі документи, монографії, ілюстровані альбомні видання, спогади громадських діячів, навчальні, довідкові та методичні видання із фондів книгозбірні про історичне минуле нашої держави від найдавніших часів до сьогодення, життя та діяльність українців, які виборювали Незалежність України, права та обов'язки людини в Україні, обряди, звичаї та традиції.

Інформаційна виставка "Мова ворожнечі" як тавро і цензура"

    28 липня у читальному залі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка відбулася відкрита розмова "Благословення та прокляття: що таке мова ворожнечі та з чим її куштують" в межах Освітнього фесту прав людини 2019. Для цього заходу працівники Центру правової інформації підготували інформаційну виставку "Мова ворожнечі" як тавро і цензура". На виставці представлені матеріали правового характеру: законодавча база, навчальні посібники, інформаційно-практичні посібники, часописи та ін. 

Зацікавлять увагу читачів такі видання:

    Рекомендації Європейських інституцій щодо боротьби з дискримінацією в Україні [Текст] / [Укр. Гельсін. спілка з прав людини]. - Харків : Права людини, 2008. - 320, [1] с.
    Книжка містить огляд рекомендацій декількох основних європейських інституцій у сфері боротьби з дискримінацією та їхнє виконання органами державної влади. Розглядається практика Європейського суду з прав людини у справах щодо дискримінації. Поряд з цим надаються рекомендації Української Гельсінської спілки з прав людини, розроблені групою правозахисників, для органів державної влади.