Земельний пай: що треба знати про приватизацію?

Що заборонено під час воєнного стану?

         Відповідно до норм Земельного кодексу України (редакція від 26.01.2024 року), під час дії  воєнного стану забороняється:

• безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність;
• надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі.

        ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: згідно з підпунктом 5 пункту 27 розділу 10 цього Земельного кодексу, це положення не поширюється на безоплатну передачу у приватну власність земельних ділянок: 

• на яких розташовано об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди);
• що передані у користування до набрання чинності цим Кодексом.

        Тож з наявними документами для детальної консультації про особливості реєстрації вашої земельної ділянки можете звернутися до відділення ЦНАП за місцем проживання.

Право власності на земельну ділянку через спадкування

        Також важливо знати, що відповідно до пункту 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду, якщо у спадкодавця відсутній державний акт на земельну ділянку або в ньому є неточності, право власності на неї переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення). При підтвердженні цього права у порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, право користування чужою земельною ділянкою для забудови, право користування чужим майном.

         Відповідно до статті 125 ЗК, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

         Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без змін її меж, цільового призначення, посвідчується:

• цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки;
• свідоцтво про право на спадщину (частини 1 і 2 статті 126 ЗК).

Таким чином, якщо право власності на земельну ділянку через спадкування, ви можете звертатися до суду для його оформлення і отримування у власність (приватизації) та проведення державної реєстрації.

Джерело: Земельний пай: що треба знати про приватизацію? // На пенсії. - №15. - 9 квітня 2024 р. - с.3

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Повістку отримала людина з інвалідністю: що робити?

             Чи означає повістка особі з інвалідністю її пряме направлення на фронт?

              Повістки особам з інвалідністю розсилають не для призову до армії, а для оновлення їхніх даних. На цьому наголосили Ковельському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

              Так, у ТЦК зазначили, що повістка людині з інвалідністю не означає прямого направлення на фронт, а є лише процедурою оновлення інформації, за підсумком якої і отримують так званий “білий білет”.

“Якщо громадянин отримав інвалідність після приписки до призовної дільниці, не оновив відомості щодо свого стану здоров’я, або взагалі не став на облік до ТЦК та СП, у такому випадку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки про його інвалідність знати не можуть”, – зауважили у військкоматі.

               Також там пояснили, що відповідно до постанови КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року кожен чоловік має повідомити ТЦК про будь-які зміни персональних даних упродовж 7 днів (одруження, зміна стану здоров’я, народження чи всиновлення дитини тощо). Оновлені дані також потрібно надати роботодавцю і ЦНАПу.

“Навіть після визнання військово-лікарською комісією військовозобов’язаного придатним до військової служби він не вирушає одразу на фронт. Натомість, якщо громадянин не проходив військову службу раніше, він потрапляє до одного з навчальних центрів для отримання необхідних знань та навичок. Якщо ж досвід служби є, то громадянин має змогу проходити навчання та бойове злагодження безпосередньо у військовій частині, яка зацікавлена у такому фахівці”, – додали у ТЦК.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

 

Акції протесту під час воєнного стану: обмеження та умови

            Згідно зі статтею 39 Конституції України громадяни мають право на мирні зібрання та інші форми вираження своїх поглядів, однак під час воєнного стану вони можуть бути тимчасово обмежені.

            Про те, коли під час воєнного стану мирні зібрання можуть проводитись, а коли забороняються, розповіли у Координаційному центрі з питань надання безоплатної правничої допомоги.

          Так, згідно зі статтею 39 Конституції України “громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування”.

        Право на свободу мирних зібрань і об’єднання закріплене й у статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (воно включає право на створення профспілок і вступ до них для захисту власних інтересів).

       Указом Президента “Про запровадження воєнного стану” №64/2022 від 24 лютого 2022 року дозволені обмеження конституційних прав, зокрема й статті 39, а саме: 

“У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України”.

       Таким чином, мирні зібрання під час воєнного стану можуть бути проведені за визначеними законом умовами.

       Обмеження цього права може бути встановлене судом у відповідності до закону лише з метою забезпечення національної безпеки та громадського порядку, для запобігання заворушенням або злочинам, а також для захисту здоров’я громадян або прав і свобод інших осіб, згідно з пунктом 2 статті 39 Конституції України.

       В Україні або її окремих регіонах, де оголошено воєнний стан, військове командування спільно з військовими адміністраціями (якщо вони утворені) можуть, самостійно або залучаючи органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, та органи місцевого самоврядування, вживати тимчасових обмежень конституційних прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юросіб: забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій та інших масових заходів відповідно до пункту 8 статті 8 закону “Про правовий режим воєнного стану”.

       Публічну безпеку і порядок на вулицях, у громадських місцях, таких як парки, сквери, стадіони, вокзали, аеропорти, морські і річкові порти, забезпечують поліцейські згідно з пунктом 10 частини 1 статті 23 закону “Про національну поліцію”. Вони можуть припинити мирне зібрання, якщо воно порушує громадський порядок.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

Реєстрація шлюбу в умовах воєнного стану: важливі моменти

                 Які важливі моменти слід знати майбутнім нареченим, зокрема військовим, плануючи одруження під час воєнного стану?

                Перелік таких важливих моментів оприлюднило Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ).

               Так, у першу чергу в управлінні нагадали про те, що згідно з частинами 1-2 статті 28 Сімейного кодексу України майбутнє подружжя подає заяву про реєстрацію шлюбу до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором.

Інші важливі моменти, які варто знати майбутнім нареченим:

• існує можливість зареєструвати шлюб без місячного очікування;
• якщо виникають обставини, через які неможливо з’явитися у запланований день, реєстраційний строк можна перенести за письмовою заявою;
• перелік необхідних документів для реєстрації шлюбу залишається незмінним: паспорт громадянина України або паспортні документи іноземців чи документи, що посвідчують особу без громадянства;
• особи, які раніше перебували в шлюбі, повинні пред’явити документи, що підтверджують його припинення;
• військовослужбовці можуть зареєструвати шлюб онлайн.

Щодо реєстрації шлюбу військовослужбовцями, то процедура наступна:

• військовий подає заяву про реєстрацію шлюбу безпосередньому командиру (керівнику);
• командир (керівник) засвідчує справжність підписів наречених та передає заяву до відділу ДРАЦС.

“Українським законодавством передбачений особливий порядок дистанційного одруження для військовослужбовців. Факт реєстрації шлюбу може засвідчуватися актом про укладення шлюбу, який складений командиром (керівником) на місці служби/роботи”, – зауважили юристи.

                 Вказана процедура регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року №213 “Деякі питання державної реєстрації шлюбу в умовах воєнного стану”.

Виїзд дитини за кордон під час воєнного стану: що потрібно знати?

Понад 5,9 мільйона українських громадян, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, виїхали до країн Європи з 24 лютого 2022 року в пошуках безпеки.

Про це повідомила прес-служба Офісу Омбудсмана.

Як зазначається, ще 403,6 тисячі українців з цієї ж причини опинилися поза межами Європи. Більша частина з них – жінки та діти, для багатьох з яких виїзд за кордон став порятунком і способом захистити дітей від посягання росіян на їхнє життя та здоров’я. Питання перетину неповнолітніми кордону гостро стоїть на порядку денному й сьогодні. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини нагадав, що необхідно знати, якщо дитині треба виїхати за межі країни.

Нормативне регулювання

1. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ст. 33 Конституції України).

2. Порядок перетину кордону громадянами України визначено Законом України "Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України", Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 року № 724, з відповідними змінами).

Як неповнолітній може перетнути кордон України в умовах правового режиму воєнного стану?

Виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, можливий у супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування.

Нотаріальне посвідчення згоди другого з батьків для цього непотрібно. Дитина повинна мати документи:

1. Паспорт громадянина України;

2. За відсутності паспорта громадянина України – свідоцтво про народження дитини або інші документи, що містять відомості про особу, на підставі яких Державна прикордонна дозволить перетин державного кордону.

Важливо знати!

Рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України супроводжуючому дитину чоловікові приймається з урахуванням приналежності його до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у нього підтвердних документів.

Алгоритм дій після прибуття у країну остаточного перебування

1. Супроводжуючі дітей особи зобов’язані протягом семи робочих днів звернутися до закордонної дипломатичної установи України в державі перебування для постановки їх на тимчасовий консульський облік.

2. Закордонна дипломатична установа України протягом одного робочого дня зобов’язана через Міністерство закордонних справ поінформувати Міністерство соціальної політики та Національну соціальну сервісну службу про взяття дітей на консульський облік.

Моніторинг умов перебування дітей за межами України, дотримання соціальних стандартів та прав у державі їх перебування здійснюється: Міністерством соціальної політики України через своїх уповноважених представників; Національною соціальною сервісною службою України; іншими органами виконавчої влади; громадськими об’єднаннями та особами, діяльність яких спрямована на захист прав дітей.

Якщо ваші права або права вашої дитини порушені органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

- на телефонну гарячу лінію: 0800-50-17-20, 044-299-74-08;

- електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua.

 

 За матеріалами інформаційного порталу "Юридична газета Online" 

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

Чи можна під час воєнного стану звільнити жінку, яка має дитину з інвалідністю?

                         У деяких випадках звільнення з ініціативи роботодавця матерів при наявності дитини з інвалідністю допускається.

                        Про це розповіли у Державній службі України з питань праці.

                       Так, там зазначили, що зазвичай з ініціативи роботодавця не допускається звільнення:

• вагітних жінок;
• жінок, які мають дітей віком до трьох років (у разі надання відпустки без збереження зарплати тривалістю, визначеною у медвисновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку);
• одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.

“Крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням (стаття 184 КЗпП України)”, – зауважили у службі.

                       Підстави для розірвання трудового договору за ініціативи роботодавця визначені у статтях 40 і 41 КЗпП України. Вимоги статті 184 КЗпП України щодо звільнення працівників з інших причин не застосовуються.

“Виключенням із загального правила є звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору, оскільки звільнення на підставі цієї статті допускається з обов’язковим працевлаштуванням. На період працевлаштування за працівниками зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору”, – додали у Держпраці.

Зверніть увагу: дитиною з інвалідністю вважається особа до досягнення нею вісімнадцятирічного віку.

 За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

Кому з українців можуть повторно вручити повістку?

Воєнний стан та загальну мобілізацію в Україні продовжили до 15 листопада. Частина військовозобов’язаних можуть повторно отримати повістку.

Частина чоловіків отримали повістку або добровільно прийшли в ТЦК з 24 лютого 2022-го, проте їх ще не мобілізували. Серед них ті, кого ВЛК визнала придатними, тож вони не мають права на відстрочку. При перевірці на вулиці, уповноважені особи можуть вручити повістку повторно.

Кому можуть повторно вручити повістку?

Відповідно до українського законодавства, уточнювати облікові дані в ТЦК (колишніх військкоматах) необхідно упродовж 7 днів після будь-яких змін. Втім, не рідше ніж раз на 5 років.

Рішення військово-лікарської комісії про стан здоров’я дійсний протягом року. Деякі види відстрочки надаються на певний термін ― для навчання на рік, потім треба надавати нову довідку, бронювання діє на шість місяців або поки існують відповідні підстави для установи.

Таким чином, повістки можуть вручати повторно:

·                    якщо ВЛК проходили більше як рік тому;

·                    для перевірки облікових даних;

·                    для перевірки даних про заброньованого працівника;

·                    для перевірки обставин на відстрочку;

·                    для мобілізації.

Речниця Черкаського ТЦК розповіла, що повістки про уточнення даних будуть видаватися двом категоріям чоловіків.

Це для людей, які з тих чи інших причин не з’явилися до територіальних центрів комплектування, щоб уточнити дані — можливо змінився сімейний стан, кількість дітей, місце проживання. Також це стосується внутрішньо переміщених осіб, – зазначила Аліна Кривошея.

Однак, також варто розуміти, що в армії потрібні спеціалісти різних галузей. Якщо хтось приходив у ТЦК і його тоді не мобілізували, то, за необхідності, можуть повторно викликати для уточнення облікових даних, стану здоров’я або для комплектування підрозділів необхідними спеціалістами.

За матеріалами інформаційно-юридичного сайту "Я і Закон"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

В Україні каратимуть чоловіків, які незаконно виїхали під час війни за кордон

                    Військовозобов’язані, які під час воєнного стану незаконно виїхали за кордон, у майбутньому відповідатимуть за свої дії.

                    Про те, що будуть робити з людьми, які незаконно перетнули кордон і потім повернуться додому, в інтерв’ю РБК-Україна розповів очільник МВС Ігор Клименко.

                    Так, на його думку, після закінчення воєнного стану держава зробить все для того, щоб кожному громадянину нагадати, що він робив під час війни.

“Я думаю, це буде закон. Я думаю, це буде спільна ініціатива Кабінету міністрів і депутатів Верховної Ради”, – зазначив Клименко.

                     Він додав, що для цього займуться вивченням міжнародного досвіду, і вирішать, яким чином поводитись з нашими громадянами, які порушили закон.

“Вони мають відповісти за порушення закону. Я думаю, кожен громадянин цього хоче і зрозуміє державу, якщо будуть якісь обмеження щодо подальшого пересування цих громадян як мінімум за кордон”, – уточнив міністр.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу 

 

Як в Україні усиновити дитину в умовах війни?

                   На сьогоднішній день в Україні діють чинні правила усиновлення. Для початку, бажаючі усиновити дитину мають подати заявку на консультацію через Дію або до служби в справах дітей своєї області. 

                   Про це повідомляє пресслужбу Мінсоцполітики.

                  Подружжя, або громадяни України старші 21 року, мають подати письмову заяву до служби в справах дітей, чи електронну через Єдиний державний вебпортал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики.

                      Служба у справах дітей, після надходження заяви та всіх документів, перевіряє їх щодо відповідності вимогам законодавства. Після цього обстежує житлово-побутові умови заявників та складає відповідний акт.

                      Якщо все відповідає вимогам законодавства, працівник служби у справах дітей подає до обласного, місцевого центру соціальних служб електронний запит щодо проходження заявником курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

                      Після цього служба у справах дітей готує висновок про можливість заявника або заявників бути усиновлювачами. Якщо такий висновок буде позитивним, заявник/заявники стають на облік кандидатів в усиновлювачі з внесенням даних про них до Книги обліку кандидатів в усиновлювачі та Єдиного банку даних.

За матеріалами інформаційно-юридичного сайту "Я і Закон"

Режим доступу 

 

Відпустка під час воєнного стану: кому відмовити не можна?

                 Під час воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, якщо його залучено до робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Але це не стосується окремих соціальних відпусток.

                  Про те, у яких видах відпусток під час воєнного стану роботодавець не має права відмовити, розповіла адвокатка, членкиня Ради Комітету з трудового права НААУ Наталія Матвійчук.

                   У першу чергу адвокатка зазначила, що законом про відпустки визначено 5 видів соцвідпусток:

• у зв’язку з вагітністю та пологами;
• для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку;
• у зв’язку з усиновленням дитини;
• додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
• при народженні дитини.

                     Всі вони мають свої особливості та порядок надання.

                     Так, оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається жінкам на підставі медвисновку тривалістю:

• до пологів – 70 календарних днів;
• після пологів – 56 календарних днів або 70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів, починаючи з дня пологів.

“При цьому тривалість відпустки обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів або 140 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів. Така відпустка надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. Також до цієї відпустки за заявою жінки може бути приєднана щорічна відпустка незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році”, – уточнила фахівчиня.

                     Вона додала, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку надається після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері, і замість неї у таку відпустку може піти батько.

Дану відпустку можуть використати повністю або частинами: 

• баба, дід дитини;
• інші родичі, які фактично доглядають за дитиною;
• особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину;
• один із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

“Особа, яка скористалася цією відпусткою, за власним бажанням може також працювати на умовах неповного робочого часу або вдома”, – зауважила адвокатка.

          Статтею 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавцю дали право відмовляти працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, якщо йдеться про виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Водночас, це правило на час війни передбачає виняток для двох видів соціальних відпусток, а саме: у зв’язку вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, на час війни обмеження щодо використання соціальних відпусток встановлені лише для працівників об’єктів критичної інфраструктури.

Детальніше прочитати про інші види соціальних відпусток можна ТУТ Режим доступу

За матеріалами сайту Національної асоціації адвокатів України

 

Верховний Суд закликає під час воєнного стану брати участь у засіданнях онлайн

 

                   До учасників судового процесу звернулися з проханням під час воєнного стану максимально реалізовувати своє право на участь у розгляді справ у режимі відеоконференції або заявляти клопотання про їх розгляд без своєї участі.

                 На офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднили звернення Верховного Суду до учасників судового процесу – із проханням під час воєнного стану брати участь у судових засіданнях онлайн.

                 Так, у ВС зазначили, що під час воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів.

“Неявка представників будь-якої із сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін”, – заявили у ВС.

                У зв’язку з цим учасників справ попросили дотримуватися процесуальних норм та ставитися при цьому з повагою до інших учасників справи:

• максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
• за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи;
• за наявності потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду повідомити про це суд.

“Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) або використати для цього підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд”, – зауважили у ВС.

За матеріалами інформаційного сайту "Юридичний факт"

Режим доступу 

Зміни до КЗпП: в Україні 9 травня буде робочим днем

 

                  Після закінчення воєнного стану вихідним днем в Україні буде 8 травня, а 9 травня – робочим. Саме такі зміни пропонує законопроєкт Президента Володимира Зеленського.

                  Раніше Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який вносить зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України, в якій значиться перелік святкових і неробочих днів.

                 Цим документом визначається, що з наступного року День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років в Україні відзначатимуть 8 травня, і саме цей день після закінчення війни стане вихідним.

                 При цьому 9 травня відзначатимуть День Європи, і він буде святковим, але водночас робочим днем.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу 

Які договори оренди землі під час воєнного стану вважаються поновленими автоматично?

          Норми законодавства стосовно пролонгації договору оренди землі під час дії правового режиму воєнного стану роз’яснили у Верховному Суді.

          На офіційному веб-порталі судової влади України опублікували позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 29 березня 2023 року у справі №563/376/22-ц (провадження № 61-47св23).

          Так, за позовом фізособи суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, витребував земельну ділянку з чужого незаконного володіння агропідприємства.

         Судові рішення було мотивовано тим, що строк договору оренди спірної ділянки закінчився 13 червня 2022 року, а додаткової угоди до договору про збільшення цього строку не уклали. Згоди та повноважень на укладення й підписання такої угоди іншій особі позивач також не надавав.

              Крім того, апеляція не погодилася з доводами скарги про те, що суд першої інстанції проігнорував положення закону України від 24 березня 2022 року №2145-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану”, адже законодавець дозволив під час дії воєнного стану вважати поновленими на один рік без волевиявлення сторін договори оренди земельних ділянок саме щоб спростити оформлення відповідних змін для тих сторін, які бажають продовжити ці правовідносини.

            КЦС ВС скасував попередні судові рішення й відмовив у задоволенні позову, зробивши наступні правові висновки.

           Такий спосіб захисту як визнання правочину неукладеним не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Щодо цього висновку існує стала практика Верховного Суду.

           У цьому разі власник землі вправі захищати своє порушене право на користування ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору її оренди в мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв’язку із фактичним використанням ділянки.

            Ефективним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом пред’явлення вимоги про повернення таких земельних ділянок. До того ж негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних ділянок.

           Законом №2145-ІХ, який набрав чинності 7 квітня 2022 року, ЗК України доповнено пунктами 27 і 28 розділу X “Перехідні положення”, у яких передбачено, що під час дії воєнного стану вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін договори оренди земельних ділянок, строк користування якими закінчився після введення воєнного стану.

          Дані положення втратили чинність 19 листопада 2022 року, коли набув чинності закон від 9 жовтня 2022 року №2698-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель”.

         Аналіз наведених положень ЗК України дає підстави для висновку, що в період із 7 квітня 2022 року до 19 листопада 2022 року договори оренди земельної ділянки були поновлені на один рік без волевиявлення сторін договору, строк яких сплинув у цей проміжок часу.

         У зв’язку з тим, що строк дії спірного договору оренди закінчувався 13 червня 2022 року, то, згідно з пунктом 27 розділу X “Перехідні положення” ЗК України, він вважається поновленими на один рік без волевиявлення сторін, тобто до 13 червня 2023 року.

“Законом прямо визначено юридичний факт, з яким закон пов’язує поновлення дії договорів оренди саме без волевиявлення сторін, а тому висновки апеляційного суду про те, що така автоматична пролонгація запроваджена законодавцем для спрощення оформлення договорів для сторін, які бажають продовжити ці правовідносини, не відповідає змісту наведених положень закону”, – констатували у КЦС ВС.

 За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу