Чи можна залучати працівників закладів освіти до чергувань в укриттях?

 

                      Законодавством України забороняється залучення вчителів та інших працівників закладів освіти до чергувань в укриттях під час воєнного стану без їх добровільної згоди на переведення до об’єктів цивільного захисту. 

                       Про неприпустимість залучення освітян до чергувань в укриттях без їх згоди на переведення до об’єктів цивільного захисту розповіли у ЦК Профспілки працівників освіти і науки України.

                      Отже, питання трудових відносин в умовах воєнного стану в Україні регулюються зокрема законом “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15 березня 2022 року №2136-IX.

                      Так, відповідно до частини 1 статті 3 закону №2136-IX у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей. При цьому оплата праці за виконану роботу має бути не нижчою за середню зарплату за попередньою роботою.

                      Відповідно до частини 2 статті 3 закону №2136-IX під час воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною 3 статті 32 та статтею 103 КЗпП, здійснюється не пізніше як до запровадження таких умов.

“Тобто залучати працівників сфери освіти можливо лише за умови переведення цих працівників на іншу роботу. Адже виконання педагогічним працівником, зокрема вчителем, чи іншим працівником додаткової роботи за межами їх основної роботи буде вважатися порушенням його трудових прав”, – зауважили у ПОН.

                      Також там наголосили на тому, що переведення працівників закладів освіти на іншу роботу без їх згоди можливе лише до відповідного формування цивільного захисту в певній громаді та включення цих працівників до такого формування з оплатою не нижче їх середньої зарплати.

                      Щодо залучення до цілодобового чергування працівників закладів освіти у формування цивільного захисту, зокрема в укриття, необхідно дотримуватися вимог законодавства, зокрема частини 1 статті 6 закону №2136-IX. Відповідно до неї нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень, але лише для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

                     При цьому у частині 2 статті 6 закону №2136-IX зазначається, що для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

“Частиною 7 статті 6 цього закону передбачено, що у разі встановлення нормальної тривалості робочого часу понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці. Залучення працівників закладів освіти до надурочних робіт, тобто робіт у тому самому закладі, має здійснюватися з дотриманням вимог статей 62, 63, 64 КЗпП України. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53, 61 КЗпП України)”, – додали у профспілці.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт" 

Режим доступу 

Як обмежують відпустки педпрацівників під час війни?

                  За рішенням роботодавця під час воєнного стану щорічну основну відпустку педпрацівникам може бути обмежено до 24-ох календарних днів. Але законодавством визначено право роботодавця обмежити тривалість відпустки, а не його обов’язок.

                   Особливості надання відпусток педагогічним працівникам в умовах дії воєнного стану роз'яснили у Профспілці працівників освіти і науки України.

                  Отже, згідно зі статтею 6 закону України “Про відпустки” керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів.

                 При цьому закон “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” передбачає, що під час воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено до 24-ох календарних днів за поточний робочий рік.

“Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану”, – зауважили у профспілці.

Крім того, там додали, що під час воєнного стану роботодавець:

• може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки (норми частини 7 статті 79, частини 5 статті 80 КЗпП та частини 5 статті 11, частини 2 статті 12 закону “Про відпустки” у період дії воєнного стану не застосовуються);
• має право відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури;
• за заявою працівника, який виїхав за межі території України або став ВПО, обов’язково надає йому відпустку без збереження зарплати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини 1 статті 9 закону “Про відпустки”.

“Отже, закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” надає право роботодавцю в період дії воєнного стану обмежити тривалість щорічної основної відпустки, тобто надати лише 24 календарні дні за поточний робочий рік (частина 1 статті 12 закону №2136). Це правило діяло у 2022 році та продовжує діяти в цьому році”, – підкреслили у ПОН.

                     При цьому на час воєнного стану не діє вимога щодо надання працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка, невикористаної частини щорічної відпустки.

                   Разом із тим у законі визначено право роботодавця обмежити тривалість відпустки, а не його обов’язок (за бажанням він може надати працівникові відпустку повної тривалості). А відмовити в наданні щорічної відпустки під час воєнного стану має право лише в тому разі, якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

“За загальним правилом під час визначення тривалості щорічних відпусток святкові та неробочі дні, указані у статті 73 КЗпП, врахуванню не підлягають (стаття 5 закону “Про відпустки”). Однак відповідно до частини 6 статті 6 закону №2136 у період дії воєнного стану для обрахунку тривалості щорічних відпусток вищезгадана норма не застосовується”, – додали у профспілці.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу