Translate

вівторок, 20 лютого 2024 р.

Допомога по безробіттю: хто та як може її отримати?


         Особи, які визнані в установленому порядку безробітними, можуть отримати допомогу у зв’язку з безробіттям за наявності певних умов.

         Перелік даних умов навели у Центрально-Західному міжрегіональному управлінні Держпраці.

         Так, в управлінні зазначили, що право на допомогу по безробіттю мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, якщо їхній страховий стаж протягом 12 місяців перед реєстрацією як безробітних становить не менше шести місяців (згідно із Державним реєстром загальнообов’язкового державного соціального страхування).

         Право на допомогу по безробіттю може зберігатися при настанні перерви в страховому стажі з поважних причин. Умовою є реєстрація особи в державній службі зайнятості як безробітної протягом місяця після закінчення цієї перерви.

Згідно з частиною 1 статті 43 закону “Про зайнятість населення” статус безробітного може набути особа:

  • працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
  • з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та отримує пенсію з інвалідності або соцдопомогу згідно із законами “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” та “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”;
  • молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим роботи

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Одноразова грошова допомога за підписання першого контракту із ЗСУ: хто може її отримати?


         При підписанні контракту зі Збройними Силами України військові можуть отримати одноразову допомогу. Скільки саме та хто має на це право?

          Відповіді на ці запитання дали в інформагентстві Міноборони “АрміяInform”.

          Так, розмір допомоги визначається на основі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який регулярно затверджується в державному бюджеті на початок кожного року. У 2024 році цей показник становить 3028,00 грн.

Отже, на даний момент, при укладанні контракту можна отримати такі суми:

  • для осіб рядового складу — вісім прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законодавством на 1 січня поточного року — 24 224 грн;
  • для осіб сержантського і старшинського складу — дев’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законодавством на 1 січня поточного року — 27 252 грн;
  • для осіб офіцерського складу — десять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законодавством на 1 січня поточного року — 30 280 грн.

Ці виплати передбачені для військовослужбовців:

  • які призначені на посади рядового складу строком на 3 роки;
  • які призначені на посади сержантського та старшинського складу на 3 роки й більше;
  • які призначені на посади офіцерського складу на строк 1 рік і більше;
  • які підписали контракт строком на 5 років і більше, з числа військовослужбовців, призначених на посади сержантського і старшинського складу, а також осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, за умови вступу до виконання обов’язків за цими посадами.

“Щоб отримати допомогу, потрібно написати рапорт на ім’я командира. Виплата здійснюється після набрання чинності першого контракту, призначення на посаду і вступу до виконання обов’язків за посадою на підставі наказу командира”, – зазначили у роз’ясненні.

Кому допомогу не виплачують:

  • особам рядового складу, які під час служби за контрактом посіли іншу посаду — сержантського чи старшинського складу;
  • особам сержантського та старшинського складу, яких під час терміну дії контракту призначено на службу за контрактом на посади офіцерського складу;
  • особам офіцерського складу, які під час проходження кадрової служби укладуть контракт;
  • у випадку продовження військової служби за новим контрактом;
  • у випадку повторного прийняття на військову службу за контрактом осіб, звільнених із військової служби за контрактом;
  • у випадку підписання контракту для проходження військової служби у ЗСУ особами, які звільнені з військової служби за контрактом, з інших військових формувань або з правоохоронних органів.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Залишення дитини без нагляду: яка відповідальність передбачена для батьків?

 

              За залишення дитини без нагляду передбачена юридична відповідальність для обох батьків, адже законодавством чітко встановлено, що мати та батько мають не лише рівні права стосовно дитини, але й однакові обов’язки.

             Про це нагадав Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.

            Так, він зазначив, що за такі дії може бути передбачена адміністративна відповідальність. Згідно зі статтею 184 КУпАП за ухилення законних представників дитини від виконання передбачених законодавством обов’язків забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей може бути застосоване попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

           У разі повторних порушень протягом року після накладення адміністративного стягнення передбачений штраф від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

          Також батьки можуть понести за залишення дитини без нагляду кримінальну відповідальність. Вона передбачена статтею 166 Кримінального кодексу України і настає у випадку злісного невиконання обов’язків з догляду за дитиною, що призвело до серйозних наслідків.

          У цьому випадку батьки, опікуни або піклувальники можуть бути покарані обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий період.

         У разі виявлення подібних порушень у діях батьків, опікунів або піклувальників може бути застосоване обмеження волі на строк до двох років або позбавлення волі на той самий період.

         Крім того, відповідно до статті 135 КК України передбачена відповідальність за умисне залишення без допомоги особи, яка перебуває у небезпечному для життя стані. Наприклад, у випадку, коли дитина під час пожежі не може вибратися з закритої квартири, а поруч з нею немає батьків, які мали б дбати про неї.

         Крім того, у Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах передбачено обставини, які можуть бути розцінені як загроза життю або здоров’ю дитини:

  • залишення дитини віком до семи років або дитини у безпорадному стані (хворої, з обмеженням життєдіяльності тощо) в приміщенні, громадському або іншому місці без нагляду осіб, які досягли 14 років;
  • залишення дитини віком до десяти років більше ніж на півгодини на вулиці без відповідного для природно-кліматичних умов одягу або без дотримання відповідного для віку температурного режиму;
  • залишення дитини під наглядом осіб з наявними ознаками алкогольного чи наркотичного сп’яніння, перебування під дією психоактивних речовин, вираженого психічного розладу.

“В окремих випадках та за наявності відповідних підстав, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав”, – додав омбудсмен.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

понеділок, 19 лютого 2024 р.

Робочі місця для людей з інвалідністю: тепер компенсації можна отримати через “Дію”


             Роботодавці, які облаштовують робочі місця для людей з інвалідністю, отримали можливість замовити компенсацію через портал “Дія”. 

             Така можливість у них з’явилася 15 лютого. Про це повідомляє Міністерство економіки України.

“Відповідно до умов програми роботодавець може отримати компенсацію за облаштування робочого місця за працевлаштованих людей з 1 групою інвалідності – до 106,5 тис. грн, з 2 групою інвалідності – до 71 тис. грн”, – розповідають у міністерстві.

             Так, дана програма дозволяє роботодавцям придбати необхідні меблі, обладнання та допоміжні засоби для співробітників з інвалідністю, а вартість цих засобів буде компенсована державою.

Заявки можна подавати вже зараз, виконавши кілька кроків:

  • авторизуватися на порталі “Дія” за допомогою ключа електронного підпису (КЕП);
  • заповнити заявку, вказавши інформацію про особу з інвалідністю та робоче місце, яке було облаштоване;
  • прикріпити необхідні документи, такі як підтвердження працевлаштування, покупку допоміжних засобів, та довідку від МСЕК, яка засвідчує інвалідність працівника;
  • вказати IBAN свого рахунку;
  • підписати заявку за допомогою КЕП.

               Рішення щодо компенсації буде ухвалено протягом 10 робочих днів, у разі позитивного – кошти будуть перераховані на рахунок протягом 5 робочих днів.

“Також роботодавець може отримати компенсацію через подання заяви до регіонального центру зайнятості в паперовій або електронній формі”, – уточнюють у Мінекономіки.

 За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

Тепер подати звіт про ремонт пошкодженого житла можна через портал “Дія”


               Українці, які відремонтували житло в рамках програми “єВідновлення”, тепер можуть подавати звіт через портал “Дія”.

               Раніше ця послуга була доступна лише у мобільному додатку. Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації України.

Кому необхідно подавати звіт?

  • Фінальний звіт про виконані роботи – для громадян, які отримали виплату до 200 тис. грн.
  • Проміжний звіт та фінальний звіт – для тих, хто отримав виплату понад 200 тис. грн.

               Фінальний звіт необхідно подати протягом 15 днів після завершення ремонту, а проміжний – щоб отримати другий транш, адже сума більше 200 тис. грн зараховується частинами у 30% та 70%.

Подати звіт можна за декілька кліків з комп’ютера чи смартфона через:

  • мобільний додаток “Дія” – розділ “єВідновлення” – “Заяви про виплату” – “Повідомити про ремонт”;
  • вебпортал “Дія” – розділ “Компенсація за пошкоджене майно” – вибрати об’єкт нерухомого майна з заявою у статусі “Кошти зараховано” – “Повідомити про ремонт”.

“Подати звіт також можна офлайн через ЦНАП або нотаріуса”, – уточнюють у Мінцифрі.

 За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

Мови нацменшин: в яких сферах вони можуть використовуватися поряд з українською?


                    Нещодавно Кабмін затвердив Методологію використання мов національних меншин (спільнот) України в населених пунктах, в яких традиційно проживають особи, які належать до національних меншин (спільнот) України, або в яких такі особи складають значну частину населення.

                    Про це повідомляє Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

                   Так, даний документ було розроблено як частину реформи щодо захисту прав національних меншин (спільнот) України в межах виконання рекомендацій Європейської Комісії на шляху до початку перемовин про членство в ЄС.

                   Методологія визначає єдині умови та процедури використання мов національних меншин України у населених пунктах, де вони традиційно проживають або де національні меншини складають значну частину населення, тобто більше 15% від загальної чисельності.

                  Документ визначає галузі суспільного життя, де мови національних меншин України можуть використовуватися разом із державною мовою за рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Згідно з вказаною методологією нацменшини можуть використовувати свої мови поряд з українською у таких сферах як: 

  • зв’язок з органами влади та надання публічних послуг;
  • медична допомога;
  • надання топографічної інформації;
  • поширення загальнодоступної інформації;
  • офіційні назви на табличках місцевих органів самоврядування та комунальних підприємств;
  • соціальні послуги для людей похилого віку та осіб з інвалідністю тощо.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

четвер, 15 лютого 2024 р.

Громадський транспорт хочуть зробити доступнішим для осіб з інвалідністю


             Кількість міського транспорту, пристосованого для осіб з інвалідністю, хочуть збільшити до 50%, а з 2025 року – до 70% (приміського та міжміського – до 30% та 25%).

            Днями народні депутати подали до Верховної Ради законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про автомобільний транспорт” щодо реалізації прав на транспортне обслуговування осіб з інвалідністю”.

            У пояснювальній записці до документа зазначається, що наразі в Україні проживає 3 млн осіб з інвалідністю, а через постійні ворожі атаки та терористичні акти з боку країни-агресора українці отримують поранення, що призводить до зростання кількості таких людей.

           Людям з інвалідністю та маломобільним групам населення у нашій країні доводиться щоденно стикається з різними проблемами через недостатню пристосованість інфраструктури до їхніх потреб.

          Тому захист їхніх інтересів у наданні транспортних послуг є важливим завданням для держави, що відповідає міжнародним стандартам, зокрема Конвенції про права осіб з інвалідністю.

           У зв’язку з цим нардепи пропонують запровадити правові норми, що забезпечать доступність транспортних послуг для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

          Проєкт акту передбачає додаткові вимоги до громадського транспорту на міських, приміських і міжміських маршрутах, які включають обов’язкове пристосування до перевезення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

          На міських маршрутах таким чином пропонується обладнати до 50% автобусів, а з 2025 року – до 70%, на приміських – до 30%, і на міжміських – до 25%.

          У разі ухвалення даного законопроєкту як закону він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

Омбудсман допоміг військовому отримати статус учасника бойових дій


                    Військовослужбовець звернувся до Омбудсмана України з проханням про допомогу у наданні йому статусу УБД та видачі відповідного посвідчення.

                    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів про те, що до нього звернувся військовий з проханням про допомогу у наданні йому статусу учасника бойових дій та видачі відповідного посвідчення.

                    У листі було зазначено, що протягом восьми місяців він не міг отримати статус учасника бойових дій через зволікання військовою частиною, в якій він служив, у поданні необхідних документів для розгляду відповідною комісією.

                   Внаслідок заходів, проведених у рамках парламентського контролю за дотриманням конституційних прав військовослужбовців, відповідна комісія ухвалила рішення про надання військовому статусу учасника бойових дій.

                   Також було виписано посвідчення, що дозволяє військовому скористатися пільгами згідно із чинним законодавством України.

“Нагадую, що у разі порушення прав військовослужбовців на встановлення статусу учасника бойових дій можливо звернутися до Уповноваженого за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008; електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua; зателефонувати на гарячу лінію: 0800501720″, – додав Омбудсман.

 За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

середу, 14 лютого 2024 р.

Кого не можуть мобілізувати до 27 років: роз’яснення ТЦК та СП?


              У військкоматі розповіли, що лише з 27 років чоловік потрапляє в облік військовозобов’язаних, звідки його можуть призвати за мобілізацією.

               Чоловіків до 27 років не можуть призвати на службу за мобілізацією, адже до цього віку їх немає у реєстрах військовозобов’язаних. Про це розповів начальник служби зв’язків з громадськістю Полтавського ТЦК та СП Роман Істомін.

              Так, він нагадав про те, що в Україні існує три категорії військового обліку:

  • облік призовників;
  • облік військовозобов’язаних;
  • облік резервістів.

              Також він пояснив, що на облік військовозобов’язаних беруть чоловіків від 27 років, і рішення про це ухвалює призовна комісія.

“Військовозобов’язані від 27 років повинні з’явитися до ТЦК. Там створюється медична комісія, яка має визначити, чи придатний чоловік до служби за станом здоров’я. Так, якщо ВЛК ухвалює рішення про придатність до військової служби, то чоловіка переводять на військовий облік військовозобов’язаних”, – зазначив Істомін.

             Тому тільки з 27 років чоловік може бути мобілізований, принаймні, згідно з чинним законодавством.

“За контрактом він може призиватися раніше, з 21 року. Але саме за мобілізацією лише у 27 років він взагалі потрапляє в облік, звідки призивають за мобілізацією. До цього не можуть закликати за мобілізацією фізично, тому що його немає у цьому обліку”, – зауважив посадовець.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

Чи можна повернути залізничний квиток?


                    В Україні запрацював онлайн-сервіс претензійного повернення залізничних квитків (тобто коли повернення в режимі онлайн вже закрите або недоступне).

                   Про це повідомляє Укрзалізниця.

                   Так, тепер для оформлення претензійного повернення квитків не обовʼязково заповнювати паперову заяву – достатньо оформити електронну версію заяви.

Для цього необхідно:

  • перейти за посиланням https://services.uz.gov.ua;
  • обрати вкладку “Претензійне повернення квитків”;
  • заповнити електронний бланк заяви, дотримуючись інструкцій на сайті;
  • підписати заяву за допомогою Дія.Підпису;
  • дочекатись результатів розгляду заяви.

                  Час розгляду заяви залишається незмінним, але тепер ви можете оформити її з будь-якої точки світу, якщо у вас є доступ до інтернету та можливість підписати документ за допомогою Дія.Підпису.

                 Претензійне повернення квитків можливе виключно за наявності відповідних відміток на квитках, якщо пасажир:

  • не використав квиток через хворобу чи нещасний випадок і повертає квитки пізніше, ніж за годину після відправлення поїзда;
  • проїхав тільки частину дороги, не використавши квиток повністю;
  • повертає невикористані квитки, сплачені банківською карткою в касі, з формуванням акту про повернення;
  • повертає невикористані квитки, придбані в Україні, але здані за кордоном;
  • повертає групове замовлення (повністю або частково);
  • повертає квитки за поїздку, скасовану з вини залізниці;
  • був переведений у вагон нижчої категорії, ніж зазначено в його квитку, і прагне отримати різницю у вартості квитка.

“Ми ще допрацьовуємо сервіс, тож повернення паперових квитків, придбаних у касі, стане доступним пізніше”, – додають в Укрзалізниці.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

вівторок, 13 лютого 2024 р.

Хто має право на статус особи, депортованої за національною ознакою?


                 Роз’яснення щодо статусу особи, депортованої за національною ознакою.

                Розʼяснення щодо того, хто має право на статус особи, депортованої за національною ознакою оприлюднило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

             Так, депортованою за національною ознакою вважається особа, яка має громадянство України і відноситься до наступних категорій:

  • представників кримськотатарського народу або інших національностей (громадян колишнього СРСР), які були примусово переселені за національною ознакою на спецпоселення за рішеннями органів влади колишнього СРСР з місць свого постійного проживання, що тепер належать території України;
  • громадян колишнього СРСР, які були примусово направлені на спецпоселення до членів своїх сімей після виконання військової служби, повернення з евакуації, примусових робіт, відбуття покарання тощо;
  • громадян колишнього СРСР, які на момент депортацій перебували за межами місць постійного проживання, але на яких пізніше були застосовані обмеження прав і свобод за національною ознакою, зокрема, заборона на повернення і проживання в місцях постійного проживання;
  • осіб, які народилися в сім’ях депортованих до моменту їх повернення в місця постійного проживання, але не пізніше набрання чинності закону “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”.

Процедура отримання чи позбавлення цього статусу встановлена постановою КМУ від 12 листопада 2014 року №643 і включає наступні етапи:

  • подання заяви та необхідних документів до уповноваженого органу (районна, районна у місті Києві держадміністрація, виконавчий орган міської ради міста обласного значення або районної у місті ради);
  • уповноважений орган протягом одного місяця з дня реєстрації заяви надсилає Мінреінтеграції копії документів для розгляду та ухвалення рішення;
  • протягом трьох місяців від дати реєстрації заяви Мінреінтеграції надсилає уповноваженому органу рішення щодо призначення статусу або відмови в ньому з обґрунтуванням причини (у випадку ухвалення рішення про відмову міністерство також сповіщає про це заявника).

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Колективні трудові спори: які етапи їх вирішення та хто може в цьому допомогти?


                  Зміна умов праці, невчасно виплачена заробітна плата, зміни в колективному договорі чи невиконання законодавства про працю – це лише деякі з причин колективних трудових спорів.

                Про те, які етапи вирішення таких спорів та хто може в цьому допомогти, розповіли у Координаційному центрі з питань надання безоплатної правничої допомоги.

               Так, фахівці зазначили, що колективний трудовий спір або конфлікт – це ситуація, коли виникають розбіжності між роботодавцем і робітниками щодо:

  • встановлення нових або зміни існуючих умов праці та виробничого середовища;
  • укладення або зміни колективного договору чи угоди між сторонами;
  • виконання або невиконання колективного договору, угоди або їх окремих положень;
  • порушення вимог законодавства про працю.

              Конфлікти між трудовим колективом та роботодавцем негативно впливають на роботу підприємства.

             Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники на виробничому, галузевому або територіальному, національному рівнях та роботодавець.

Порядок вирішення колективних трудових спорів включає наступні кроки:

  1. формулювання вимог найманими працівниками;
  2. розгляд цих вимог роботодавцем;
  3. оголошення рішення з приводу вимог;
  4. у разі незгоди сторін – звернення до примирних органів для вирішення суперечок.

               Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюють примирні органи (примирна комісія або трудовий арбітраж).

               Постійним органом, створеним для сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів) є Національна служба посередництва і примирення.

              Про те, які повноваження має Національна служба посередництва і примирення, як формуються вимоги працівників на різних рівнях та який порядок і терміни їх розгляду детальніше читайте ТУТ.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

Акції протесту під час воєнного стану: обмеження та умови


            Згідно зі статтею 39 Конституції України громадяни мають право на мирні зібрання та інші форми вираження своїх поглядів, однак під час воєнного стану вони можуть бути тимчасово обмежені.

            Про те, коли під час воєнного стану мирні зібрання можуть проводитись, а коли забороняються, розповіли у Координаційному центрі з питань надання безоплатної правничої допомоги.

          Так, згідно зі статтею 39 Конституції України “громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування”.

        Право на свободу мирних зібрань і об’єднання закріплене й у статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (воно включає право на створення профспілок і вступ до них для захисту власних інтересів).

       Указом Президента “Про запровадження воєнного стану” №64/2022 від 24 лютого 2022 року дозволені обмеження конституційних прав, зокрема й статті 39, а саме: 

“У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України”.

       Таким чином, мирні зібрання під час воєнного стану можуть бути проведені за визначеними законом умовами.

       Обмеження цього права може бути встановлене судом у відповідності до закону лише з метою забезпечення національної безпеки та громадського порядку, для запобігання заворушенням або злочинам, а також для захисту здоров’я громадян або прав і свобод інших осіб, згідно з пунктом 2 статті 39 Конституції України.

       В Україні або її окремих регіонах, де оголошено воєнний стан, військове командування спільно з військовими адміністраціями (якщо вони утворені) можуть, самостійно або залучаючи органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, та органи місцевого самоврядування, вживати тимчасових обмежень конституційних прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юросіб: забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій та інших масових заходів відповідно до пункту 8 статті 8 закону “Про правовий режим воєнного стану”.

       Публічну безпеку і порядок на вулицях, у громадських місцях, таких як парки, сквери, стадіони, вокзали, аеропорти, морські і річкові порти, забезпечують поліцейські згідно з пунктом 10 частини 1 статті 23 закону “Про національну поліцію”. Вони можуть припинити мирне зібрання, якщо воно порушує громадський порядок.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

понеділок, 12 лютого 2024 р.

У “Дії” з’являться нові сервіси


                    Незабаром у додатку “Дія” має з’явитися низка необхідних для різних категорій громадян послуг. 

                   Про це повідомили в Міністерстві цифрової інформації України.

Так, ветерани війни та їхні родини зможуть отримати у “Дії” статуси:

  • учасника бойових дій;
  • особи з інвалідністю внаслідок війни;
  • члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України.

                  У кілька кліків з “Дією” можна буде зареєструватися в електронній системі охорони здоров’я (створити кабінет пацієнта та отримувати медичні сповіщення). Вибір сімейного лікаря та підпис декларації з ним займатиме лічені хвилини.

                 Також у додатку планують запустити повний цикл одруження. Зареєструвати шлюб можна буде просто з дому, навіть коли наречений і наречена перебувають у різних містах.

                 Крім того, розробники застосунку працюють над автоматизацією державних послуг митниці. Перший крок – розмитнення авто в “Дії” – без бігунків, корупції та людського фактора. Вже зареєстровано новий законопроєкт та очікують підтримки народних депутатів.

               Окрім цього, у “Дії” мають з’явитися електронний підпис для юридичних осіб, а також освітні атестати і дипломи та актові записи цивільного стану про народження, зміну імені, шлюб, розлучення тощо.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

неділю, 11 лютого 2024 р.

До уваги ВПО!


 

                Пенсіонери, які стали ВПО до 24 лютого 2022-го, можуть пройти ідентифікацію до 31 березня.

               Щоб перевірити, чи дійсно виплату отримує саме той, кому її було призначено, усі одержувачі пенсій та соцвиплат мають проходити фізичну ідентифікацію.

              Про це нагадали у Міністерстві соціальної політики України.

“Через карантин у зв’язку з Covid-19 пенсіонери, які стали ВПО до 24 лютого 2022 року, отримували пенсію без проходження фізичної ідентифікації, але наразі дані необхідно поновити”, – зауважили у міністерстві.

Також там розповіли, що ідентифікацію можна здійснити:

  • у будь-якому відділенні Ощадбанку або сервісному центрі Пенсійного фонду України;
  • через відеоконференцзв’язок з працівниками органів ПФУ;
  • в особистому електронному кабінеті на вебпорталі електронних послуг ПФУ;
  • у закордонній дипломатичній установі України з подальшим відправленням пакета документів поштою або онлайн.

“Водночас для пенсіонерів, які стали внутрішньо переміщеними особами після 24 лютого 2022 року, діють загальні правила фізичної ідентифікації. Детальніше про це – на нашому сайті, – додали у Мінсоцполітики.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"