Як отримати пільги на харчування у школах і садочках?

Українські школярі та діти дошкільного віку можуть отримати пільгове харчування у школах і садочках відповідно до:

-         державних нормативних документів;

-         рішень органів місцевого самоврядування;

-         проектів фінансової допомоги донорських організацій.

Більше про те, які категорії дітей можуть харчуватись за пільговими цінами, дивіться інфографіку:

За матеріалами інформаційного порталу "Юридична Газета online" 

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Як зареєструвати громадську організацію в Україні?

Процес держреєстрації громадських об’єднань визначається положеннями законами "Про громадські об’єднання", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5 (зі змінами). Про це повідомила пресслужба Мін'юсту.

Форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань затверджені наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5 (зі змінами).

Процес реєстрації ГО в Україні складається з декількох етапів:

1. Визначення мети та завдань ГО.

2. Вибір ГО:

• зі статусом юридичної особи – має більше прав та обов’язків, але й процедура реєстрації складніша.
• без статусу юридичної особи – має менше прав та обов’язків, але й процедура реєстрації простіша.

3. Підготовка документів.

Для реєстрації ГО зі статусом юридичної особи знадобляться наступні документи:

• заява про державну реєстрацію створення юридичної особи (форма 4);
• примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників про створення юридичної особи;
• відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку);
• установчий документ юридичної особи;
• реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах), – у разі державної реєстрації створення громадської організації;
• структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
• копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи (нотаріально засвідчена або засвідчена кваліфікованим електронним підписом особи, уповноваженої на подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для громадян України).

Державна реєстрація громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, здійснюється шляхом повідомлення про утворення такого громадського об’єднання.

Для повідомлення про утворення громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, подаються такі документи:

• заява про державну реєстрацію громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи (форма 6);
• примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення про утворення громадського об’єднання;
• відомості про засновників громадського об’єднання (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, адреса місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) – для фізичної особи; її найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код – для юридичної особи);
• відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об’єднання (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), контактний номер телефону та інші засоби зв’язку).

Протокол установчих зборів має містити відомості про:

• дату та місце проведення установчих зборів;
• щодо осіб, які брали участь в установчих зборах;
• рішення про утворення ГО із зазначенням мети (цілей) його діяльності;
• рішення про визначення найменування та за наявності - скороченого найменування ГО;
• рішення про затвердження статуту ГО;
• рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління ГО відповідно до затвердженого статуту;
• рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти ГО у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені ГО без додаткового уповноваження (далі - особа, уповноважена представляти ГО), - для ГО, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об'єднання;
• рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти ГО для здійснення реєстраційних дій, - для ГО, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

У разі утворення громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, рішення, передбачені вищезазначеними пунктами 5 та 6, приймаються, якщо наявність статуту та/або утворення (обрання) органів управління передбачено рішенням про утворення такого об’єднання.

Протокол установчих зборів підписується головуючим та секретарем зборів.

Як зазначається, невіддільною частиною протоколу установчих зборів громадського об'єднання є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, в якому обов'язково зазначаються відомості:

1) щодо фізичних осіб – прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;

2) щодо юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.

Особа може бути обрана керівником, обрана до складу керівного органу громадського об'єднання, визначена особою, яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, або визначена особою, уповноваженою представляти громадське об'єднання, за наявності її особистої згоди.

4. Подання документів.

Документи для реєстрації ГО можна подати:

• До відповідних управлінь юстиції за місцем знаходження організації;
• До місцевих центрів надання адміністративних послуг.
• В електронній формі через «Онлайн будинок юстиції».

Здійснити подачу документів можна:

• особисто особою, уповноваженою рішенням про створення громадської організації зі статусом юридичної особи, громадської організації, що не має статусу юридичної особи;
• поштою (справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена);
• онлайн (щодо державної реєстрації громадської організації зі статусом юридичної особи).

Громадське об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Документи в електронній формі подаються заявником із використанням зокрема вебпорталу електронних послуг "Онлайн будинок юстиції" за умови підписання заявником заяви з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

5. Отримання відповіді.

• про державну реєстрацію створення ГО;
• про відмову у державній реєстрації створення ГО.

Після розгляду документів, орган державної реєстрації видає ГО рішення про державну реєстрацію ГО.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридична Газета online"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Як оформити закордонний паспорт дитині?

            Українці можуть отримати закордонний паспорт. Документ може бути оформлений з народження та видається дітям на 4 роки.

            Як оформити закордонний паспорт дитині, куди звертатися та скільки це коштує – в інфографіці.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридична Газета online"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Які види грошової допомоги полоненим та їхнім сім’ям передбачені законодавством?

        Українці, позбавлені свободи, звільнені з полону та члени їхніх родин можуть отримати декілька видів грошової допомоги.

        Про те, які види грошової допомоги передбачені для них законодавством, розповіли у громадській організації “Юридична сотня”.

       Отже, для вказаних категорій громадян законодавством передбачено:

• щорічну державну грошову допомогу для полоненого або членів його сім’ї;
• одноразову державну грошову допомогу полоненому після звільнення;
• одноразову державну грошову допомогу в разі загибелі (смерті) полоненого в полоні, або смерті звільненого з полону протягом року, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних з перебуванням у полоні, членам сім’ї, батькам чи утриманцям загиблого (померлого).

          Розмір кожної грошової допомоги становить 100 тис. грн.

         Підсумковий період, за який може виплачуватися річна грошова допомога, обчислюється із суми років:

• із дати початку полону до кінця календарного року, округлюється до одного року;
• повних років перебування у полоні;
• із початку календарного року до дати звільнення, округлюється до одного року.

         Якщо є право на одноразову державну грошову допомогу в разі загибелі (смерті) полоненого, а також на виплату ОГД згідно з іншими законами України, допомога виплачується за однією з підстав за вибором.

          Також особі, яка перебувала в полоні, або членам її родини за рішенням органів місцевого самоврядування може надаватися грошова допомога з місцевих бюджетів.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Військовим заборонили доступ до онлайн-казино

           Відповідний указ з’явився на сайті глави держави та одразу набрав чинності. Поштовхом до його ухвалення послужила петиція сержанта 59-ої бригади ЗСУ Павла Петриченка, який загинув на фронті 15 квітня.

         Президент України Володимир Зеленський 20 квітня підписав указ №234/2024 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 квітня 2024 року “Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет”.

        Даним указом вводяться наступні обмеження щодо онлайн-казино:

• обмеження реклами онлайн-казино з використанням символіки ЗСУ тощо;
• встановлення лімітів на тиждень та витрат гравців;
• заборона реєстрації кількох акаунтів для одного гравця;
• впровадження системи онлайн-моніторингу;
• блокування нелегальних вебсайтів азартних ігор;
• обмеження для військовослужбовців;
• доручення СБУ провести перевірки організаторів азартних ігор.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт" 

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Хто і як може отримати статус дитини, постраждалої від війни в Україні?

            Після 2014 року в Україні набула актуальності проблема соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнного конфлікту. постановою №268 від 05.04.2017 р. було затверджено "Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів" (далі - Постанова №268)

            Зазначена Постанова визначає даний статус, як дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів - саме друге поняття пов'язане з воєнним конфліктом в Україні, який розпочався у 2014 році.

            Хто може отримати статус дитини, постраждалої внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

            Право на отримання статусу мають діти та повнолітні люди, які на час воєнних дій, збройних конфліктів не досягли 18 років (повноліття), і в результаті:

- отримання поранення, контузію, каліцтво;

- зазнали фізичного, сексуального насильства;

- були викрадені або незаконно вивезені за межі України;

- залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

- незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;

- зазнали психологічного насильства.

           Досягнення людиною повноліття не є підставою для скасування статусу.

          Що дає цей статус?

          На даний момент у законодавстві пільг чи виплат для дійте, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів не передбачено.

           Можливі пільги на місцевому рівні, однак це залежить від рішень окремої територіальної громади.

           Хто може звернутися щодо оформлення статусу:

- сама дитина з 14 років;

- законний представник дитини;

- родичі (бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні бат або сестра);

- вітчим ,мачуха;

- представник органу опіки та піклування.

          Куди подавати документи?

          До органу опіки та піклування:

- за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування дитини як ВПО;

- за місцем звернення, якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване/не зареєстроване або задеклароване/зареєстроване на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або непідконтрольній Україні;

- або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.

           Необхідні документи

Засвідчені в установленому порядку копії:

- свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;

- документа, що посвідчує особу заявника;

- документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною та заявником;

- довідки про взяття дитини на облік як ВПО (у разі наявності);

- паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у форма е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (у разі наявності);

- витягу з реєстру територіальної громади про місце проживання (у разі наявності).

            А також заява про надання статусу, згода на обробку персональних даних.

            У заяві зазначається обставинами, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров'я та розвиток дитини. На підтвердження цього також подаються відповідні документи.

           Які документи підтверджують негативний вплив

Поранення, контузію, каліцтво

- виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста.

Психологічне насильство

- висновок оцінки потреб сім'ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

- якщо дитина отримала статус члена сім'ї загиблого  військового - копію відповідного посвідчення;

- якщо один чи обоє з батьків дитини були цивільними і загинули через війну - копії свідоцтва про смерть та документа, що підтверджує загибель особи внаслідок воєнних дій чи отриманого поранення.

 В інших випадках:

- для підтвердження обставин, необхідних для отримання статусу, потрібно подати:

- матеріали кримінальних проваджень (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження);

- заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення;

- висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, тощо).

             Термін розгляду заяви

30 календарних днів з дати реєстрації заяви.

Рішення про відмову може бути оскаржене в суді.

 Джерело: Дитина, постраждала від війни в Україні: хто і як може отримати цей статус // Поради юриста. - №4. - с.6

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Із 1 вересня 2025 року всі студенти будуть проходити базову військову підготовку

             Дана норма передбачена законом №10449 про посилення мобілізації, повний текст якого опублікований на сайті Верховної Ради України. 

            Ідеться про загальновійськову та фахову підготовку, яка у воєнний час триватиме три місяці.

          Так, закон №10449 вводить поняття базової військової підготовки замість строкової служби.

          Відповідно до тексту документа базова загальновійськова підготовка, визначена статтею 10¹ закону “Про військовий обов’язок і військову службу”, розпочинається з 1 вересня 2025 року:

• для громадян, які здобувають вищу освіту, – в закладах вищої освіти всіх форм власності, а також закладах освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських;
• для громадян, які планують вступити вперше на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, зайняти посади в органах прокуратури, а також інших громадян (за бажанням), – у навчальних частинах (центрах) ЗСУ.

          Крім вишу, базову військову підготовку можна пройти в тренувальних центрах ЗСУ, а триватиме вона:

• у мирний час – до п’яти місяців, із яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка;
• під час дії воєнного стану – до трьох місяців, із яких не менш ніж один місяць здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка.

         Ті, хто пройшли таку підготовку, не будуть призвані до лав ЗСУ під час мобілізації, поки не досягнуть 25 років.

         Жінки також можуть пройти базову військову підготовку, проте лише за власним бажанням. Для цього вони повинні мати відповідний стан здоров’я і досягти 18 років.

 За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Чи впливає на розмір пенсії додатковий прибуток?

        На електронну пошту редакції газети "На пенсії" надійшов лист від Юлії,мешканки Одеси. Вона розповідає, що її автомобіль потрапив у ДТП. Страхова компанія просить надати номер картки, куди буде нараховано суму за завдану шкоду. Окрім пенсійної картки, вона не має іншої. Дописувачка питає, якщо гроші від страхової компанії надійдуть на пенсійну картку, чи вплине це на розмір пенсії.

        Виплати страхової компанії не впливають на розмір пенсії.

        Відповідно до статті 27 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (ред. від 01.01.2024 р.), розмір пенсії визначається за формулою, де за основу береться заробітна плата (дохід) застрахованої особи, з якої обчислюється пенсія, у гривнях, і коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

        Щодо користування пенсійною карткою, можна запитати в банку, скажімо, зателефонувати на "гарячу" лінію або підійти у відділення того банку, де ви обслуговуєтеся. Потрібно поставити такі запитання:

• чи можна, щоб страхова компанія зробила вам переказ коштів на ваш особистий рахунок;
• чи підтримує ваша картка інші перекази і якою є комісія з обслуговування платежів.

          Банк перевірить умови вашого договору банківського обслуговування фізичних осіб із наданням платіжної картки і надасть рекомендації.

          Відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: в банку можна взяти довідку про ваш рахунок для отримання коштів - і  на кого може бути переказано кошти, які ви зможете зняти безпосередньо в банку, без картки.

 Джерело: Чи впливає на розмір пенсії додатковий прибуток? // На пенсії. - №15. - 9 квітня 2024 р. - с.3

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Земельний пай: що треба знати про приватизацію?

Що заборонено під час воєнного стану?

         Відповідно до норм Земельного кодексу України (редакція від 26.01.2024 року), під час дії  воєнного стану забороняється:

• безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність;
• надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі.

        ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: згідно з підпунктом 5 пункту 27 розділу 10 цього Земельного кодексу, це положення не поширюється на безоплатну передачу у приватну власність земельних ділянок: 

• на яких розташовано об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди);
• що передані у користування до набрання чинності цим Кодексом.

        Тож з наявними документами для детальної консультації про особливості реєстрації вашої земельної ділянки можете звернутися до відділення ЦНАП за місцем проживання.

Право власності на земельну ділянку через спадкування

        Також важливо знати, що відповідно до пункту 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду, якщо у спадкодавця відсутній державний акт на земельну ділянку або в ньому є неточності, право власності на неї переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення). При підтвердженні цього права у порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, право користування чужою земельною ділянкою для забудови, право користування чужим майном.

         Відповідно до статті 125 ЗК, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

         Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без змін її меж, цільового призначення, посвідчується:

• цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки;
• свідоцтво про право на спадщину (частини 1 і 2 статті 126 ЗК).

Таким чином, якщо право власності на земельну ділянку через спадкування, ви можете звертатися до суду для його оформлення і отримування у власність (приватизації) та проведення державної реєстрації.

Джерело: Земельний пай: що треба знати про приватизацію? // На пенсії. - №15. - 9 квітня 2024 р. - с.3

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"