Мешканці у прифронтових громадах отримають по 19 400 грн на проходження опалювального сезону, - Корецький

 

Понад 380 тисяч родин у прифронтових громадах отримають одноразово по 19 400 гривень на проходження опалювального сезону.

Про це повідомляє Прем'єр-міністр України Сергій Корецький.

Зокрема, він зазначив, що це підтримка для українців, які найбільше її потребують: люди з інвалідністю, одинокі пенсіонери, внутрішньо переміщені особи, отримувачі житлових субсидій, багатодітні та прийомні сім’ї, одинокі матері, родини з дітьми з інвалідністю, дитячі будинки сімейного типу та патронатні родини.

Для цього уряд залучив 7,4 млрд грн від міжнародних гуманітарних організацій. Частина коштів надійшла від UNICEF та Українського Червоного Хреста через Гуманітарний рахунок Мінсоцполітики.

Сергій Корецький додав, що заяву можна подати до 30 жовтня через Пенсійний фонд, ЦНАП або місцеву владу, а виплату можна буде отримати на банківський рахунок або через Укрпошту.

грошова допомога

опалювальний сезон

 

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

         Натисніть "стати прихильником"

З початку року люди з інвалідністю понад 35 тисяч разів звернулися по безоплатну правничу допомогу

 

Люди з інвалідністю можуть безоплатно отримати правничу допомогу від системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД). З початку року вони зверталися по неї 35 267 разів, у 4 107 випадках надавалася безоплатна вторинна правнича допомога — допомога зі зверненням до суду.  

З якими питаннями звертаються

Юристи системи надання БПД зазначають, що люди з інвалідністю звертаються по правничу допомогу з різними правовими питаннями. Серед найпоширеніших — оскарження рішень чи бездіяльності органів влади, призначення та перерахунок пенсій, отримання державних виплат і допомог, а також питання щодо договорів — укладення, виконання та розірвання.

Також звертаються щодо аліментів, оплати комунальних послуг, спадщини, права власності на майно, встановлення юридичних фактів та з інших правових питань.

Яку допомогу можна отримати

Кожна людина може безоплатно отримати від системи надання БПД консультацію юриста та допомогу зі складенням заяв, скарг та інших документів, крім документів для звернення до суду.

Люди з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше ніж 6 656 грн, мають право також на безоплатну допомогу зі зверненням до суду — представництво інтересів у суді та/або складення документів для звернення до суду.

Якщо пенсія або допомога перевищує встановлений розмір, людина з інвалідністю може мати право на безоплатну допомогу зі зверненням до суду, якщо належить до іншої категорії, визначеної законом. Наприклад, є внутрішньо переміщеною особою або ветераном чи ветеранкою війни. 

Усі категорії людей, які мають право на безоплатну правничу допомогу зі зверненням до суду, зазначені у статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

 Детальніше тут.

Як звернутися до системи надання БПД: https://legalaid.gov.ua/kliyentam/yak-otrymaty-bpd/ 

БПД

          Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

         Натисніть "стати прихильником"

 

 

Як зміняться податки для підприємців у 2027 році: що закладено у проекті Держбюджету?

 

У 2027 році в Україні зростуть суми податкових відрахувань, а також ліміти доходів для фізичних осіб-підриємців (ФОП). Це пов’язано з тим, що Верховна Рада прийняла до розгляду проєкт Державного бюджету на 2027 рік, в який закладено збільшені розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму.

Йдеться про законопроєкт № 16000, пише OBOZ.UA.

Документ передбачає, що з 1 січня 2027 року в Україні:

• мінімальна заробітна плата становитиме 9546 грн (замість 8647 грн у 2026-му);
• прожитковий мінімум для працездатних осіб – 3691 грн (замість 3328 грн).

Саме від цих показників залежать ліміти та податки ФОПів. Варто зауважити, що бюджет-2027 ще не ухвалено, однак суми "мінімалки" та прожиткового мінімуму зазвичай не змінюються після затвердження Кабміном проєкту кошторису.

Як зміняться податки для ФОПів у 2027 році?

• Єдиний податок для ФОП 1 групи – 369,1 грн щомісяця (у 2026-му – 332,8 грн).
• Єдиний податок для ФОП 2 групи – 1909,2 грн щомісяця (у 2026-му – 1729,4 грн).
• Військовий збір для ФОП 1 та 2 групи – 954,6 грн щомісяця (у 2026-му – 864,7грн).
• Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) для всіх груп ФОП – 2100,12 грн на місяць, або 6300,36 на квартал (у 2026-му – 1902,34 та 5707,02 грн відповідно).

Зверніть увагу: ці показники фіксуються станом на 1 січня року. Тобто вони є сталими і протягом року не змінюються.

Для 3 групи ФОП змін не передбачено. Підприємці, як і раніше платитимуть сумарно 6% від доходу:

• 5% єдиного податку
• 1% військового збору.

Ліміти доходів ФОП у 2027 році: які суми

• Для 1 групи – 1 594 182 грн (замість 1 444 049 грн, або 167 мінзарплат).
• Для 2 групи – 7 961 364 грн (замість 7 211 59 грн, або 834 мінзарплати).
• Для 3 групи – 11 140 182 грн (замість 10 091 049 грн, або 1167 мінзарплат).

Чи підвищать ставки податків для ФОПів

До завершення війни в Україні не планують підвищувати ставки єдиного податку чи змінювати базові умови роботи ФОПів, розповів голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ("Слуга народу") Водночас після завершення війни податкову систему можуть реформувати.

фоп

податки

 

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

         Натисніть "стати прихильником"

Робота медзакладів під час тривог: опубліковано нові правила, затверджені Кабінетом міністрів

 

Уряд затвердив нові правила роботи медичних закладів залежно від рівня повітряної загрози.

Про це повідомив Прем'єр Сергій Корецький.

За жовтого рівня медзаклади продовжують роботу. Має бути забезпечений повний доступ працівникам, пацієнтам і відвідувачам до укриттів.

За червоного — пацієнти та медичні працівники мають перейти в укриття. Водночас не припиняється допомога, яку небезпечно переривати, зокрема під час операцій, реанімації, інтенсивної терапії тощо. Пацієнтів, яких неможливо перемістити, продовжують лікувати у найбільш безпечних приміщеннях. В укриттях і таких приміщеннях можна надавати медичну допомогу, відпускати ліки та розміщувати пацієнтів.

Екстрена медицина працює безперервно. Пацієнтів з невідкладними станами приймають незалежно від рівня загрози. Диспетчерські служби приймають виклики, бригади швидкої виїжджають до пацієнтів.

Також Уряд доручив посилити захист операційних, реанімацій, пологових і приймальних відділень, приміщень із резервними джерелами живлення та критично важливим медичним обладнанням. Особлива увага — місцям, де перебувають пацієнти, яких неможливо оперативно перемістити.

Відповідну інфографіку про роботу медзакладів оприлюднило МОЗ:

медзаклади

повітряна тривога

 

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

         Натисніть "стати прихильником"

Змінити підставу чинної відстрочки можна через ЦНАП без втрати відстрочки на час переоформлення - МОУ

 

Змінити підставу чинної відстрочки тепер можна через ЦНАП – без втрати відстрочки на час переоформлення.

Про це повідомляє Міноборони.

Наприклад, якщо раніше ви мали відстрочку через навчання, а тепер здобули іншу законну підставу, можна подати заяву на її зміну.

Як це працює:

1. особисто зверніться до ЦНАП із документами, які підтверджують нову підставу;
2. повідомте адміністратора, що вже маєте відстрочку й хочете її переоформити;
3. адміністратор сформує заяву та передасть документи на розгляд комісії ТЦК та СП.

Поки комісія розглядає заяву, попередня відстрочка продовжує діяти.

Якщо нову підставу погодять, попередню відстрочку анулюють лише після внесення нових даних до реєстру «Оберіг». Якщо відмовлять, чинна відстрочка зберігатиметься до завершення її строку.

Важливо: через ЦНАП не можна перейти з відстрочки на бронювання або з бронювання на відстрочку. Для цього є окрема процедура.

відстрочка через ЦНАП

 

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

         Натисніть "стати прихильником"

 

Військовий облік на підприємстві: у Міноборони розповіли про головні правила та обов’язки роботодавців

 

Хто веде військовий облік на підприємстві, які документи мають бути та яка передбачена відповідальність за порушення.

Ці питання роз’яснили у Міноборони.

 Під час повномасштабної війни  посилилися вимоги до військового обліку на підприємствах. Керівники та відповідальні особи несуть персональну відповідальність за належне ведення облікових даних працівників.

Військовий облік на підприємстві

Це система обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які працюють на підприємстві.

Відповідно до законодавства роботодавець має збирати, актуалізувати військово-облікові дані працівників та передавати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Обов’язок вести військовий облік за місцем роботи встановлено Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Практичний порядок роботи кадрових служб визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022. Саме на Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, затверджений Постановою, у цьому питанні спираються кадрові служби на підприємствах.

Які категорії працівників підлягають військовому обліку за місцем роботи

Військовий облік на підприємстві ведеться щодо працівників з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з якими укладено трудовий договір.

За загальним правилом це:

• чоловіки від 18 до 60 років (вищий офіцерський склад – до 65 років), які не виключені з військового обліку;
• жінки, які стоять на військовому обліку (наприклад, з медичною, фармацевтичною спеціальністю).

Норма застосовується як щодо осіб, у яких це основне місце роботи, так і на сумісників.

 Кого не стосується військовий облік на підприємстві

Облік на підприємстві не ведеться щодо виключених з військового обліку – такі особи не є військовозобов’язаними.

Якщо працівник був мобілізований до лав Сил оборони України, він перестає бути військовозобов’язаним і стає військовослужбовцем. Проте його дані мають зберігатися у списках персонального обліку підприємства до кінця поточного календарного року.

Також не ведеться військовий облік щодо ФОП-підрядників та тих, хто працює за цивільно-правовими договорами.

 Яка відповідальність за порушення правил військового обліку на підприємстві 

Згідно зі ст. 210-1 КУпАП порушення під час дії особливого періоду тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб від 34 000 до 59 500 грн. 

За не ведення військового обліку штраф накладається на керівника підприємства. За неналежне ведення – на особу, відповідальну за ведення військового обліку.

Кількість штрафів залежить від кількості постанов про адміністративне правопорушення. Якщо порушення виявлено під час перевірки, буде розгляд однієї адміністративної справи – відповідно буде один штраф за всі порушення.

Військовий облік на підприємстві є одним із способів отримання достовірної інформації про військовозобов’язаних, призовників та резервістів. Його мета – забезпечити облік людських ресурсів, що в умовах повномасштабної війни має важливе значення для оборони держави.

військовий облік

військовий облік на підприємстві

 

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

         Натисніть "стати прихильником"

Спрощена програма повернення після СЗЧ завершилася: як працює добровільне повернення після 20 вересня

 

До 20 вересня 2026 року включно діяла програма спрощеного повернення із СЗЧ для військовослужбовців, у яких самовільне залишення частини було зафіксоване до 12 червня 2026 року.

Після 20 вересня добровільне повернення із СЗЧ здійснюється на загальних умовах – через ВСП, батальйони резерву тощо.

Це означає довший процес повернення, триваліше очікування на відновлення грошового забезпечення, а також відсутність можливості самостійно вибрати, в якій частині продовжити службу.

Які існують можливості для повернення на службу після завершення дії спрощеної програми роз’яснили у Міноборони.

Куди звертатися для повернення із СЗЧ

Якщо військовослужбовець хоче повернутись із СЗЧ, він може звернутися до органів Військової служби правопорядку (ВСП) Збройних Сил України, а саме:

• Центрального управління ВСП у місті Києві і Київській області або територіальних управлінь;
• зональних відділів ВСП.

Контакти управлінь і зональних відділів ВСП доступні за посиланням.

Що відбувається після прибуття до підрозділу ВСП

Військовослужбовцю у підрозділі ВСП надають інформацію про батальйони резерву, до яких можна повернутися для проходження служби. Також там можна отримати припис до одного з цих батальйонів.

Військовослужбовець також може самостійно прибути до батальйону резерву. Перелік таких батальйонів можна дізнатися у підрозділі ВСП.

Що чекає на військового у батальйоні резерву

Після прибуття до батальйону резерву його командир не пізніше 3 діб видає наказ щодо включення військового до списку тимчасово прибулого особового складу та визначає йому завдання.

Також командир батальйону резерву через правоохоронні органи з’ясовує, чи внесено інформацію про СЗЧ щодо військового до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Командир батальйону резерву готує та надсилає командиру військової частини, з якої було здійснено СЗЧ, повідомлення про прибуття військовослужбовця до батальйону резерву.

Якщо у військового є письмова згода командира бойової військової частини пріоритетного комплектування, у цьому повідомленні зазначається відповідна військова частина.

Чи можна повернутися до частини, маючи від неї рекомендаційний лист

Згідно з порядком переміщення військовослужбовців ЗСУ, командири батальйонів резерву приймають і враховують рекомендаційні листи від бойових бригад, які потребують поповнення особовим складом.

Однак рекомендаційні листи від військових частин забезпечення не беруться до уваги. Командири батальйонів резерву направляють таких військовослужбовців до військових частин саме пріоритетного комплектування.

Як отримати звільнення від кримінальної відповідальності за СЗЧ

Військовослужбовець може бути звільнений від кримінальної відповідальності, якщо під час дії воєнного стану вперше здійснив СЗЧ, відповідно до частини 5 статті 401 КК України

Для цього він має написати рапорт та отримати письмову згоду командира військової частини (батальйону резерву) на продовження проходження військової служби.

Також необхідно звернутися із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до військової служби. Матеріали для звільнення такого військовослужбовця від кримінальної відповідальності направляються до суду, який ухвалює відповідне рішення.

З питань повернення на військову службу діє гаряча лінія Міністерства оборони України за номером 1519.

СЗЧ

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Військовослужбовець ТЦК отримав 7 років за катування та погрози згвалтуванням: адвокат "розібрав" резонансне рішення суду

 

 

 

 Приморський районний суд міста Одеси 16 вересня 2026 року виніс вирок у резонансній справі - військового ТЦК засудили до 7 років позбавлення волі за катування, побиття та погрози згвалтуванням.

 Дослівно з вироку: наносив удари руками, ногами та палицею в область голови, обличчя, тулуба; утримував голову потерпілого під пахвою, здійснюючи фізичний вплив, спрямований на обмеження дихання; висловлював погрози подальшого застосування фізичного та сексуального насильства.

І ще одна деталь - потерпілого примушували тримати на голові пластикову кришку і погрожували знову бити, якщо вона впаде. Суд кваліфікував це як примушування до виконання принизливих дій.

 Від людини вимагали назвати своє прізвище, ім’я, по батькові, дату народження і здати інших чоловіків призовного віку. Саме за відмову це зробити його й карали.

Того ж дня ввечері, о 22:31, та сама група хапає другого чоловіка. Він тікає, його наздоганяють, розпилюють в обличчя сльозогінний газ. Потерпілий починає задихатися і в салоні автомобіля втрачає свідомість. Один з учасників групи знімав усе це на телефон, інший погрожував прострелити ногу.

Суд кваліфікував дії за двома статтями: частина 3 статті 127 Кримінального кодексу, катування, вчинене представником держави, і частина 1 статті 28, частина 2 статті 146, незаконне позбавлення волі та викрадення людини групою осіб.

 Стаття 2 Конвенції проти катувань, процитована судом дослівно: «Жодні виключні обставини, якими б вони не були, стан війни чи загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи будь-який інший надзвичайний стан не можуть бути виправданням катувань. Наказ вищого начальника або державної влади не може служити виправданням катувань».

 Що робити практично?

 Вмикайте відеозапис одразу. Вимагайте назвати прізвище і показати посвідчення. Голосно кличте свідків. Телефонуйте 102 і фіксуйте час дзвінка. Якщо вас уже били, негайно фіксуйте тілесні ушкодження в лікарні і пишіть заяву до ДБР, бо саме ДБР розслідує такі справи проти військовослужбовців.

"Якщо вас або ваших рідних затримали з порушеннями, побили чи утримували в бусі, не мовчіть. Цей вирок доводить, що такі справи доходять до суду і закінчуються реальними строками".

ТЦК та СП

незаконна мобілізація

вирок

 

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником

1 млн грн для військових до 25 років: виплата діє і для тих, хто вже на службі (аналіз Постанови КМУ №153)

 

1 000 000 грн для військових до 25 років: виплата діє і для тих, хто вже на службі (п. 4 Постанови КМУ №153).

Хто має право: бійці 18–25 років на момент старту служби, які мобілізувалися або уклали контракт із 24.02.2022 до 13.02.2025 (рядовий/сержантський склад; статус зберігається й після отримання офіцерського звання).

Сума: до 1 000 000 грн (за 180 днів бойових дій, поранення чи полон) або 166 666 грн за кожні 30 днів участі.

 виплати військовослужбовцям

 контракт з ЗСУ

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

Розірвати шлюб тепер можна онлайн через застосунок «Дія»: у Мінцифрі розповіли, як це можна зробити

 

В Дії з'явилась нова послуга — розірвання шлюбу онлайн. Більше не потрібно їхати до державних установ, збирати папери чи стояти в чергах, адже весь процес відбувається дистанційно.

Про процедуру розповіли у Мінцифри.

Процес розірвання шлюбу автоматизований і потребує згоди обох партнерів. Один із подружжя формує заяву в застосунку, а інший отримує запит на підтвердження, на який у нього є 12 годин. Після цього обидві сторони мають засвідчити взаємну згоду Дія.Підписом. Далі система самостійно перевіряє всі дані в реєстрах.

Сама процедура триває місяць. Якщо пара змінить своє рішення, протягом цього часу (але не пізніше ніж за 4 години до відеоконференції) заяву можна просто відкликати.

Цифровий сервіс працює виключно для пар, які не мають спільних неповнолітніх дітей (інакше розривати шлюб доведеться через суд). Також важливо пам’ятати: Дія лише фіксує розірвання шлюбу. Якщо у вас є спільне майно, його ділять окремо за домовленістю або в судовому порядку.

Скільки коштує послуга?

Ініціатор оплачує послугу єдиним платежем під час подання заяви. Вартість послуги становить 2 872 гривні. Для тих, хто віддає перевагу класичному формату, можливість офлайн-звернення до відділу ДРАЦС повністю зберігається.

розірвання шлюбу

ДІЯ

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Факт проживання заявниці однією сім’єю без шлюбу зі зниклим бeзвісти військовослужбoвцем: позиція апеляційного суду

 

Хмельницький апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Міністерства обoрони України на рішення місцевого суду про встановлення факту проживання заявниці однією сім’єю без шлюбу зі зниклим безвiсти військовoслужбовцем.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення цього юридичного факту, жінка пояснила, що з 2017 року проживала однією сім’єю з чоловіком без реєстрації шлюбу. Вони разом вели господарство, мали спільний бюджет та виховували двох синів.

Після початку повнoмасштабного вторгнeння чоловік став на захист України та брав участь у бoйових дiях. 15 червня 2025 року він зник безвісти під час виконання бoйового завдання на Донeччині.

Заявниця пояснила, що встановлення факту проживання однією сім’єю без шлюбу необхідне їй для реалізації передбачених законом прав та отримання виплат як члену сім`ї військовoслужбовця, який зник бeзвісти в період вoєнного cтану.

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області заяву задовольнив та встановив факт проживання заявниці зі зниклим безвiсти військoвослужбoвцем однією сім’єю як чоловіка та жінки без шлюбу з 2017 року до дня його зникнення бeзвісти.

Міністерство oбoрони України оскаржило рішення – просило його скасувати та відмовити у задоволенні заяви. В апеляційній скарзі відомство зазначило, що встановлення факту проживання заявниці однією сім’єю з військoвослужбовцем без реєстрації шлюбу не створює для неї права на отримання його грошового забезпечення у зв’язку зі зникнeнням бeзвісти.

Міністерство звернуло увагу, що виникнення і реалізація прав, передбачених статтею 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвiсти за особливих обставин», не залежить від наявності рішення суду про встановлення факту спільного проживання.

На думку МОУ, у цій справі встановлення факту в судовому порядку не породжує для заявниці жодних юридичних наслідків.

Апеляційний суд зауважив, що саме Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих бeзвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти, та регулює відносини, пов’язані з їх встановленням та обліком, розшуком і соціальним захистом таких осіб та членів їхніх сімей.

У статті 6 цього Закону зазначено права близьких родичів та членів сім’ї осіб, зниклих бeзвісти за осoбливих oбставин. До цієї категорії належать, зокрема, особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі ті, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Суд звернув увагу, що встановлення факту, про який просила заявниця, має юридичне значення, оскільки від нього залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, визначених цим Законом. Встановлення цього факту дозволить їй реалізувати передбачені законом права як члену сім’ї особи, зниклої бeзвісти за осoбливих обставин.

Зокрема, йдеться про право отримувати достовірні відомості про місцеперебування зниклoго бeзвісти чоловіка, обставини його загибeлі (cмeрті) та місце похoвання (якщо воно відоме), інформацію про хід і результати його розшуку, право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

«Встановивши, що заявниця надала належні та достатні докази на підтвердження факту проживання з чоловіком однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення її заяви», – констатував апеляційний суд.

З постановою апеляційного суду у справі № 688/5857/25 можна ознайомитися у ЄДРСР.

Адвокат Ткаченко Сергій

Хмельницький апеляційний суд

зниклі безвісти

 

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Право військовослужбовця на звільнення у зв'язку з потребою постійного догляду за членом сім'ї

 

Чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачає затвердженої форми висновку лікарсько-консультативної комісії про потребу в постійному догляді.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09 березня 2021 року № 407 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я» затверджено, зокрема, форму первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» та інструкцію щодо її заповнення.

Так, відповідно до затвердженої Інструкції висновок заповнюється членами лікарської комісії на підставі заповненої лікарем загальної практики-сімейної медицини форми первинної облікової документації № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого № _____» (пункт 3) та надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 (пункт 4). У пункті 4 Висновку вказуються рекомендовані соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома; отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (пункт 7).

Зміст висновку за формою № 080-4/о та його складові елементи загалом найбільшою мірою відповідають суті документа, передбаченого пунктом 5 Переліку, проте мають істотні відмінності - зокрема щодо суб`єкта його складання (лікарська комісія, а не лікарсько-консультативна комісія), цільового призначення (використовується для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі), а також через відсутність у ньому відомостей про потребу особи в постійному догляді.

Відсутність уніфікованого зразка висновку про потребу в постійному догляді та повноважень лікарсько-консультативної комісії для його прийняття свідчить про наявність прогалини та неузгодженості нормативно-правового регулювання, що спричиняє правову невизначеність у реалізації права особи на звільнення з військової служби за відповідною підставою.

Верховний Суд зауважує, що підпункт «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ визначено, що підставою для звільнення є саме необхідність здійснення постійного догляду. У свою чергу, поняття «постійний догляд» передбачає безперервний догляд, який надається особі, яка не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження, безперервно, постійно.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/139348845

Судова Практика

звільнення з військової служби

постійний догляд

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Перерахунок пенсії через неправильну індексацію: про що варто знати пенсіонерам

 

Останнім часом дедалі більше пенсіонерів звертаються до судів через неправильне проведення Пенсійним фондом щорічної індексації пенсій. У багатьох випадках питання полягає не просто в тому, на скільки гривень збільшилася пенсія, а в тому, який саме показник середньої заробітної плати Пенсійний фонд використав при її перерахунку та чи правильно застосував відповідні коефіцієнти індексації.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, для забезпечення індексації пенсій щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії.

Тобто індексація — це не просто встановлення певної доплати до пенсії. Від правильного застосування показника середньої заробітної плати та відповідних коефіцієнтів залежить сам розмір пенсії.

Важливе значення для таких спорів має практика Верховного Суду. Зокрема, у постанові Судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24 сформульовано принципову правову позицію щодо застосування статті 42 Закону №1058-IV при проведенні індексації пенсії.

Верховний Суд виходить із того, що при індексації необхідно збільшувати показник середньої заробітної плати, який враховувався при обчисленні відповідної пенсії. При цьому положення урядових постанов та підзаконних нормативних актів не можуть застосовуватися таким чином, щоб звужувати право пенсіонера, встановлене безпосередньо законом.

Ця позиція Верховного Суду вже активно застосовується адміністративними судами при розгляді аналогічних пенсійних спорів.

Тому пенсіонерам, яким у попередні роки індексація фактично проводилася у вигляді незначних фіксованих доплат або які мають сумніви щодо правильності застосованих Пенсійним фондом коефіцієнтів, варто перевірити свій пенсійний розрахунок.

Для цього необхідно встановити, який показник середньої заробітної плати застосовувався при призначенні пенсії, як він змінювався під час наступних індексацій та які саме коефіцієнти використовував Пенсійний фонд.

Якщо буде встановлено, що індексацію проведено неправильно, до Пенсійного фонду можна звернутися із заявою про проведення належного перерахунку пенсії. У разі відмови рішення, дії чи бездіяльність органу ПФУ можуть бути оскаржені до адміністративного суду.

При цьому необхідно пам’ятати про строки звернення до суду.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України загальний строк звернення громадянина до адміністративного суду становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

У пенсійних спорах питання обчислення цього строку має свої особливості та залежить від конкретних обставин справи. Однак відкладати звернення до суду на роки не варто. Особливо якщо пенсіонер уже отримав письмову відповідь Пенсійного фонду про відмову у проведенні перерахунку.

Тому якщо виникають сумніви у правильності проведеної індексації, доцільно отримати детальний розрахунок пенсії, перевірити застосовані ПФУ показники та коефіцієнти і, за наявності порушення, своєчасно звертатися за захистом свого права.

Неправильна індексація може впливати не лише на сьогоднішній розмір пенсії, а й на всі наступні її перерахунки. Тому інколи навіть невелика помилка у базовому показнику з роками призводить до суттєвої різниці у виплатах.

Адвокат Олег Якименко

індексація виплат

перерахунок пенсії

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

185 років від дня народження Михайла Драгоманова(1841–1895) – українського публіциста, історика, громадського діяча | Юридична спадщина України

 

Кожен громадянин має право на свою думку, своє переконання, свою волю та свою незалежність (Драгоманов М. П.)

 185 років від дня народження Михайла Драгоманова(1841–1895) – українського публіциста, історика, громадського діяча | Юридична спадщина України

6 (18) вересня 1841, Гадяч, Полтавщина, Російська імперія — 20 червня (2 липня) 1895, Софія, Болгарія) — український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, засновник українського соціалізму, представник відомого роду українських громадських і культурних діячів Драгоманових.

Михайло Петрович Драгома́нов (використовував псевдоніми Толмачев, Українець, М. Кузьмичевський, П. Кузьмичевський, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М. Гордієнко, П. Петрик, Морін Олександр Левів та ін.

Михайло Драгоманов не мав спеціальної дипломної освіти професійного юриста (за фахом він був істориком), проте він зробив видатний внесок у розвиток української державно-правової та політичної думки. Його батько, Петро Драгоманов, був освіченим правником, що вплинуло на інтерес Михайла до питань права, свободи та ладу. У своїх працях (зокрема у проєкті «Вільна Спілка») мислитель сформулював глибокі конституційні та правові ідеї.

        Світогляд Михайла Драгоманова сформувався під впливом вивчення всесвітньої історії , в тому числі ідей Кирило-Мефодіївського товариства як тимчасового політичного об’єднання. Він став автором власної концепції, яка стала програмою політичного, економічного і культурного визволення та розвитку українського народу, і в центрі цієї концепції знаходиться ідея прав і свобод як критерій прогресу і основа існування і розвитку суспільства.

М. Драгоманов наполягав на децентралізації, наголошував, що політична свобода є основою державно-правової організації українського суспільства та важливою складовою місцевого самоврядування.

Ключові державно-правові ідеї Драгоманова

Пріоритет прав людини: Ставив вільну особистість вище за інтереси держави, вимагаючи повних громадянських і політичних свобод.

Федералізм і децентралізація: Рішуче заперечував унітарні імперські системи як деспотичні, пропонуючи устрій на зразок федерацій Швейцарії чи США.

Місцеве самоврядування: Вважав основою суспільства вільні громади (сільські та міські), волості й повіти з повною автономією замість жорсткої вертикалі чиновників.

Поділ влади: У своєму проєкті майбутнього ладу передбачав чіткий поділ влади на законодавчу (двопалатні думи), виконавчу та судову.

Соціальна рівність: Вимагав скасування всіх станів, юридичної нерівності та пережитків кріпацької державно-правові ідеї.

Найважливішою, на його думку, була ідея європеїзму, зв’язку України із Європою, що має сприяти прогресу нації. Історик ніби передбачав драматичну і героїчну долю свого народу, який лише в кінці XX ст. здобув свободу і незалежність.

Література

1.      Василенко М. П. Вибрані твори: у 3 т. Т. 1. Історичні праці / М. П. Василенко ; [упоряд. І. Б. Усенко] ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. –  Київ : Юридична думка, 2006.  –  605 с.

2.      Грінченко Б. Д. Діалоги про українську національну справу/ Б. Грінченко - М. Драгоманов ; [упоряд. А. Жуковський] ; НАН України, Ін-т укр. археографії. –   Київ : [б. в.], 1994. –   284, [2] c.  (Джерела з історії суспільно-політичного  –  руху в Україні 19 - поч. 20 ст. –   ; вип. 1).

3.      Донченко О. І. Політико-правові погляди М. Драгоманова у сфері реалізації прав і свобод: теоретико-правовий аспект / О. І. Донченко, А. В. Левенець // Актуальні питання у сучасній науці. Серії : Педагогіка ; Право ; Економіка ; Державне управління ; Техніка ; Історія та археологія. – 2025. – Вип. 2(32). – С. 480–493.

4.       Михайло: автожиттєпис / [упоряд., вступ. ст. та добір іл.: І. С. Гриценко, В. А. Короткий, М. В. Томенко].  –  Київ : Либідь, 2009.  –  441, [2] с.

5.       Драгоманов М. П. Пропащий час. Українці під Московським царством, (1654-1876)  / Михайло Драгоманов ; [редкол.: С. З. Заремба та ін.].  –  Київ : Центр пам'яткознавства Академії наук України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, 1992.  –  48 с. : іл. –  (Пам'ятки полемічної літератури).

6.       Драгоманов М. П. Пропащий час; Література українська, проскрибована урядом російським / М. Драгоманов ; [упоряд.: І. Сюндюков, М. Томак, Н. Тисячна]. –  Київ : Українська прес-група, 2012. –   71, [1] с.  –  (Бібліотека газети "День". Україна Incognita)

7.       Михайло Драгоманов у спогадах / уклали: І. С. Гриценко, В. А. Короткий. –   Київ : Либідь, 2012. –   311 с.

8.       Енциклопедія історії України : [в 5 т.]. Т. 2. Г - Д / НАН України, Ін-т історії України ; ред. рада: В. М. Литвин (голова) [та ін.] ; редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – Київ : Наукова думка, 2004. – 511, [11] с.

9.      Заславський Д. Михайло Драгоманов: життя і літ.-дослідн. діяльність / Д. Заславський, І. Романченко . – Київ : Днiпро, 1964. –  197, [2] с.

10.   Історія України в особах XIX століття / авт. кол.: В. С. Шандра [та ін.]. –    Київ : Україна, 2015.  –  367 с.

11.   Листування Івана Франка та Михайла / НАН України, Ін-т українознав. ім. І. Крип'якевича, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка.  Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. –   552, [10] с.

12.   Солдатенко В., Левенець Ю. Один проти всіх (Михайло Драгоманов). –    Віче. –  1995. – №7 . – С. 12-16.

13.   Хроніка - 2000: укр. культурол. альм. Вип. 2 (84). Михайло Драгоманов - дослідник всесвітньої історії, політик і людина / редкол.: Ю. Буряк (голов. ред.) [та ін.]. –    Київ : Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2010.  –  637, [14] с.

14.  Симоненко Р. Г. Тарас Шевченко та його доба : докум.-хрестомат. висвітлення життя й діяльності видат. сина України та найближчих у часі спадкоємців і продовжувачів його справи І. Я. Франка, Лесі Українки, М. П. Драгоманова : у 3 т. Т. 2 / Р. Г. Симоненко, В. А. Берестенко.  –  Харків : Фоліо, 2013. –   494, [33]  с.

15.  Юридична енциклопедія Т. 2. Д - Й / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького ; редкол.: Ю. С. Шемшученко [та ін.]. –  Київ : Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1999. – 

Підготувала в. о. завідувачки відділу документів із гуманітарних наук Валентина Куценко

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"