Translate

неділя, 2 червня 2024 р.

Військовий обов’язок: на які категорії поділяють громадян?


 

               Щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на декілька категорій.

               Дані категорії визначаються законом “Про військовий обов’язок і військову службу”.

              Так, пунктом 9 статті 1 вказаного закону визначається, що щодо військового обов’язку громадян України поділяють на такі категорії:

  • допризовники – особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
  • призовники – особи, які взяті на військовий облік;
  • військовослужбовці – особи, які проходять військову службу;
  • військовозобов’язані – особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
  • резервісти – особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

“До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України”, – уточнюється у законі.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Інформацію з питань мобілізації можна отримати телефоном


 

                Отримати інформацію з питань мобілізації у текстовому чи аудіоформаті можна за номером 0 800 213 103.

                 Про це повідомляє Координаційний центр з питань надання безоплатної правничої допомоги.

                Так, до юристів системи БПД найчастіше звертаються з таких питань:

  • підстави для отримання відстрочки;
  • підстави для звільнення з військової служби мобілізованих та контрактників;
  • причини звільнення за сімейними обставинами;
  • порядок уточнення облікових даних військовозобов’язаних.

“Тож голосове меню контактного центру 0 800 213 103 оновлене, щоб усі мали можливість у зручний спосіб отримати цю інформацію. Для цього телефонуйте на 0 800 213 103 та натискайте 4. Послуга працює цілодобово”, – зауважують у координаційному центрі.

                Якщо у вас виникли додаткові запитання, ви можете звернутися до юристів.

               Для цього оберіть 3 у голосовому меню. Юристи доступні у будні дні з 8:00 до 18:00.

               Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів по Україні безкоштовні.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Українці, яким виповнилося 17 років, мають стати на військовий облік на Батьківщині


 

                Якщо такий юнак проживає за кордоном, він має приїхати в Україну, щоб стати на військовий облік. Дистанційно зробити це він не може.

                Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.

                Так, українським юнакам, яким виповнилося 17 років і які перебувають за кордоном, необхідно приїхати до України, щоб стати на військовий облік.

                Причому дистанційно це зробити неможливо, адже опція оновлення через “Резерв+” доступна тільки для чоловіків, які вже перебувають на обліку, незалежно від їх місцезнаходження – в Україні чи за кордоном.

“На військовий облік громадяни стають у 17 років. Якщо цього не було зроблено, військовозобов’язаний має звернутися до ТЦК та СП за місцем реєстрації та стати на військовий облік. Наразі це єдиний спосіб, дистанційно така можливість відсутня” – пояснили у Міноборони.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Кабмін затвердив Порядок складання іспитів для набуття громадянства України


 

                   Відповідно до пункту 1-1 частини 2 статті 9 ЗУ “Про громадянство України” Кабінет Міністрів затвердив Порядок складання іспитів з основ Конституції України та історії України.

                  Відповідне рішення Кабміну ухвалив 30 травня. Про це повідомив представник Уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

“Порядок визначає механізм складання іспитів з основ Конституції України, історії України для іноземців, осіб без громадянства, які мають намір бути прийнятими до громадянства України, та громадян України, які для прийняття до громадянства України подали зобовʼязання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на рівень володіння державною мовою”, – пояснив Мельничук.

                   Також він додав, що Кабмін вніс зміни до Порядку використання коштів, передбачених у бюджеті для реалізації загальнодержавних заходів у сфері освіти, що дозволять забезпечити:

  • розроблення нормативів, стандартизованих методик оцінки результатів, програмних засобів для проведення іспитів;
  • розроблення програм та завдань для проведення іспитів та їх експертизу;
  • організаційно-технологічне та технічне забезпечення проведення іспитів, первинну та фахову експертизу результатів;
  • створення та адміністрування програмно-апаратного комплексу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій для обробки та перевірки результатів іспитів;
  • технічне оснащення для проведення іспитів;
  • виготовлення сертифікатів про складання іспитів та ведення їх обліку.
 За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

На яку безоплатну правничу допомогу мають право ветерани та їхні родини?


             Ветерани війни та члени їхніх сімей мають гарантоване право на безоплатну юридичну підтримку.

              Про це нагадали у Координаційному центрі з питань надання безоплатної правничої допомоги.

             Так, усі особи, включаючи ветеранів війни та членів їхніх родин, мають можливість отримати безоплатну первинну правничу допомогу, включаючи наступні види послуг:

  • надання правничої інформації, консультацій або роз’яснень з юридичних питань;
  • допомога у складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру (за винятком документів для звернення до суду);
  • допомога у зверненні за безоплатною вторинною правничою допомогою для подання до суду або призначення адвоката для захисту своїх прав, а також для медіації.

             Ветерани та члени родин загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, зокрема:

  • захист;
  • здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
  • складення документів процесуального характеру.

               Для отримання БВПД слід звернутися до найближчого бюро правничої допомоги, подати заяву та документи, які підтверджують відповідний статус особи (особисто чи через представника). Як альтернатива, можна надіслати підписану кваліфікованим цифровим підписом заяву разом з документами на електронну пошту бюро.

              Щоб отримати БВПД, ветерани війни/члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць подають такі документи:

  • звернення про надання БВПД;
  • паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
  • завірене клієнтом/представником клієнта посвідчення встановленого зразка (посвідчення учасника бойових дій, посвідчення особи з інвалідністю, посвідчення членів сімей загиблих Захисника та Захисниці).

Зверніть увагу: згідно з методичними рекомендаціями щодо організації надання БВПД для підтвердження своєї категорії на отримання БВПД ветерани війни подають посвідчення (посвідчення УБД, особи з інвалідністю внаслідок війни, члена сім’ї загиблого Захисника та Захисниці).

             При виникненні суперечливих питань стосовно отримання статусу особи, яка підпадає під дію закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, громадяни мають право звернутися до суду і скористатися юридичною допомогою від системи безоплатної правничої допомоги.

 За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Чим СЗЧ відрізняється від дезертирства?


 

            СЗЧ на сленгу військових – це самовільне залишення частини або місця служби.

           Про те, чим СЗЧ відрізняється від дезертирства, розповіли в інформагентстві Міноборони “АрміяInform”.

           Так, в Україні за самовільне залишення частини чи місця служби передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.

Адміністративна відповідальність

КУпАП визначає СЗЧ як:

  • самовільне залишення військової частини або місця служби;
  • нез’явлення вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення;
  • нез’явлення з відрядження, відпустки чи з лікувального закладу.

Зверніть увагу: йдеться про відсутність на місці служби без дозволу командира чи поважної причини тривалістю до 10-ти діб.

Покарання:

  • накладення штрафу від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи арешт з утриманням на гауптвахті на строк до 10-ти діб;
  • або штраф від 1 до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи арешт з утриманням на гауптвахті на строк від 10-ти до 15-ти діб, якщо це відбувається під час особливого періоду.

Зверніть увагу: КУпАП не містить окремої норми за такий вчинок саме під час дії воєнного стану.

Кримінальна відповідальність

Кримінальний кодекс України визначає СЗЧ як:

  • самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем;
  • нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад 3 доби, вчинені в умовах воєнного стану.

Зверніть увагу: Кримінальний кодекс України, на відміну від адміністративного, має прив’язку до режиму воєнного стану.

Покарання:

  • позбавлення волі на строк від 5 до 10 років;
  • позбавлення волі на строк від 5 до 12 років за дезертирство (окрема стаття у Кримінальному кодексі, по суті, також є самовільним залишенням частини або місця служби).

То чим же СЗЧ відрізняється від дезертирства?

  • СЗЧ розглядається як тимчасове залишення місця служби без дозволу командира або без поважних причин, або ж нез’явлення на службу протягом певного періоду.
  • Дезертирство навпаки розглядається як умисне залишення частини або місця служби з метою ухилення від служби, коли військовослужбовець не має наміру повертатися.
  • Практика показує, що в Україні кримінальні провадження реєструються як за СЗЧ або місця служби, так і за дезертирство.
 За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

За “нецензурщину” у рекламі пропонують штрафувати


               Народні депутати Володимир Мороз та Валерій Гнатенко подали до Верховної Ради законопроєкт “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо заборони розміщення в рекламі ненормативної лексики”. 

               У  пояснювальній записці до документа зазначається, що якщо надмірне вживання ненормативної лексики останнім часом є огріхом війни та формою передачі емоцій, то використання “нецензурщини” в рекламі є неприпустимим, адже реклама є способом обізнаності широкого кола споживачів з інформацію про товари та послуги.

               Тому нардепи цим законопроєктом пропонують встановити заборону на використання в рекламі інформації, що містить:

  • лайливі, вульгарні, нецензурні або інші ненормативні слова, мовні звороти та вислови;
  • слова, мовні звороти та вислови, схожі до ступеня змішування з нецензурним.

              Відповідними змінами до КУпАП вони хочуть встановити відповідальність за порушення такої заборони з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу:

  • для громадян – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • для посадових осіб, рекламодавця та/або розповсюджувача реклами – від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі ухвалення даного законопроєкту як закону він набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

До ВРУ подали законопроєкт про створення військової поліції


          Військова поліція буде підтримувати правопорядок та дисципліну в Міноборони, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту.

          31 травня група народних депутатів подала до Верховної Ради законопроєкт “Про військову поліцію”.

          У пояснювальній записці до документа зазначається, що його метою є створення законодавчих підстав та правових засад діяльності військової поліції як військового формування з правоохоронними функціями, що входить до складу сектору безпеки і оборони, та який основним своїм завданням має забезпечення правопорядку і військової дисципліни у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту.

Передбачається, що військова поліція буде здійснювати:

  • попередження, виявлення та припинення кримінальних та адміністративних правопорушень у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту;
  • провадження у справах про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції військової поліції;
  • оперативно-розшукову діяльність у випадках та на підставах, визначених законом;
  • забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними зборів, у місцях дислокації військових частин, закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установ та організацій, на військових об’єктах, у військових містечках, а також на вулицях і в громадських місцях, на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах, аеропортах;
  • превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню кримінальних та інших правопорушень у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту;
  • захист життя, здоров’я, прав і законних інтересів військовослужбовців, а також військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними зборів;
  • захист державного майна від протиправних посягань;
  • забезпечення виконання адміністративних стягнень та покарань за вчинення кримінального правопорушення щодо військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших військових формувань та правоохоронних органів;
  • контроль за виконанням законодавства щодо безпеки дорожнього руху водіями під час використання транспортних засобів Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та інших військових формувань;
  • забезпечення виконання інших, визначених законом, завдань з питань нацбезпеки у воєнній сфері, у сфері оборони в мирний час та особливий період.

У разі ухвалення даного законопроєкту як закону він набере чинності через три місяці з дня його опублікування.

 За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

четвер, 30 травня 2024 р.

В Україні діє безкоштовна “Єдина ветеранська лінія”


            Ця спеціальна телефонна лінія створена для надання консультацій та підтримки ветеранам, їхнім родинам та сім’ям загиблих Захисників і Захисниць України. 

            Міністерство у справах ветеранів повідомляє про те, що організувало цю лінію спільно з Червоним Хрестом України.

            За номером 0 800 505 217 кваліфіковані спеціалісти нададуть консультації з таких питань:

  • психосоціальна підтримка;
  • пільги;
  • житлові питання;
  • фінансова допомога та компенсації;
  • медичні питання;
  • юридична підтримка.

            У разі потреби фахівці перенаправлять звернення до відповідних служб, зокрема з питань психологічної допомоги.

“Дзвінки на “Єдину ветеранську лінію” 0 800 505 217 є безоплатними, вона працює щодня з 8 до 20 години”, – уточнили у Мінветеранів.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

 

Із 1 червня для деяких споживачів планують підняти тарифи на світло


            Кабінет Міністрів планує підвищити з 1 червня тариф для деяких побутових споживачів – із 2,64 грн до 4,8 грн за кВт-год.

           Йдеться про споживачів, які використовують понад 100 кВт-год на місяць. Про це  повідомив радник одного з членів Кабміну.

           Так, на засіданні Уряду 30 травня буде розглянуто проєкт рішення, який передбачає підвищення тарифу для населення на 80%, до 4,8 грн/кВт-год, за умови споживання понад 100 кВт-год на місяць.

           Для споживачів, які використовують менше 100 кВт-год, тариф залишиться на рівні 2,64 грн/кВт-год.

“Проєкт рішення такий, але фінальне рішення може відрізнятись”, – уточнив співрозмовник.

          До відома, у 2023 році 50,4% українських домогосподарств споживали менше 100 кВт-год на місяць.

          За словами міністра енергетики Германа Галущенка, сьогоднішні тарифи на електроенергію для населення не покривають собівартості її виробництва, зокрема для компаній “Енергоатом” та “Укргідроенерго”.

          Ці компанії покривають різницю між ринковою ціною кіловат-години та тарифами для населення в межах виконання спеціальних зобов’язань із забезпечення доступності електроенергії для побутових споживачів.

         Останнє підвищення тарифу для населення відбулося 1 червня 2023 року, коли він зріс до 2,64 грн/кВт-год із ПДВ.

         Нацкомісія вже підвищила тарифи для бізнесу, і з червня граничні ціни на електрику в години вечірнього піку та вночі зростуть на 20–130%. Це має вплинути на обсяги імпорту, щоб зменшити дефіцит в енергомережі.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

середа, 29 травня 2024 р.

Боротьба з домашнім насильством: ухвлено важливі законопроєкти


                Проєкти законів №8329 та №10420 посилюють відповідальність за вчинення гендерно зумовленого та домашнього насильства та наближають наше законодавство до норм права ЄС.

                Про це повідомила народна депутатка Олена Шуляк.

                Так, вона зазначила, що дані документи, ухвалені на виконання “Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами” (“Стамбульської конвенції”), зокрема, передбачають належне розслідування випадків насильства та притягнення винних до відповідальності.

                Проєктом закону №8329 планують:

  • виокремити у нову самостійну норму склад правопорушення, пов’язаного з насильством за ознакою статі, – статтю 173-6 КУпАП (враховуючи різний суб’єктний склад та правове регулювання домашнього насильства та насильства за ознакою статі);
  • наділити поліцейських правом розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з неповідомленням особою, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування (частина друга статті 173-2 КУпАП), що дозволить розвантажити суди;
  • внести зміни до статті 263 КУпАП шляхом збільшення до 24-х годин строку адміністративного затримання осіб у випадках вчинення ними домашнього насильства, насильства за ознакою статі або невиконання термінового заборонного припису, в необхідних випадках, для встановлення особи або з’ясування обставин правопорушення;
  • збільшити термін розгляду справ за статтею 173-2 КУпАП та встановити його відповідно до частини першої статті 277 КУпАП, що сприятиме забезпеченню належного провадження на невідворотності притягнення кривдників до відповідальності;
  • внести зміни до терміну “сексуальні домагання”, передбаченого статтею 1 закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, оскільки за запропонованою редакцією сексуальні домагання не спричиняють тілесних ушкоджень.

              Законопроєктом №10420 передбачено: 

  • що кримінальні справи щодо дітей та підлітків віком до 18 років можуть розпочинатися і без заяви потерпілих за фактом внесення відомостей про правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, наприклад, після отримання інформації з відкритих джерел (відео у соцмережах чи статті у медіа);
  • зміни в процедурі укладання угоди про примирення (чинне законодавство передбачає, що потерпілий і підозрюваний чи обвинувачений можуть самостійно укладати угоду про примирення, у разі правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством, така угода може бути укладена лише за ініціативи потерпілої/потерпілого).

“Це важливий законодавчий крок для захисту жінок, але окрім норм права, потрібно, щоб так само змінювалася ментальність суспільства, де більше не буде фраз “б’є – значить любить” чи “це їх родина і їх відносини”. Будь-які прояви агресії мають піддаватися оцінці не тільки відповідно до закону, але й не бути прийнятними в суспільстві”, – підкреслила депутатка.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

вівторок, 28 травня 2024 р.

Примусове відчуження майна в умовах воєнного стану: ухвалено закон


              Верховна Рада ухвалила у повторному другому читанні та в цілому проєкт закону про внесення зміни до статті 8 закону “Про критичну інфраструктуру” щодо врегулювання спорів, предметом яких є право власності держави на об’єкти критичної інфраструктури.

              Про це повідомляє пресслужба Верховної Ради України.

              Так, йдеться про законопроєкт №8316.

              Вказаним документом визначено, що:

  • право на звернення до суду для захисту прав та свобод не обмежується;
  • виконавче провадження не зупиняється щодо зобов’язань, які виникли після дати примусового відчуження часток (акцій, паїв) операторів критичної інфраструктури на користь держави.

             При цьому виконавче провадження не зупиняється щодо рішень:

  • про виплату зарплати, вихідної допомоги та інших виплат і компенсацій, що належать працівнику у зв’язку з трудовими відносинами;
  • про відшкодування матеріальної шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
  • про стягнення аліментів;
  • про стягнення заборгованості зі сплати внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 
 

Хто може безкоштовно навчатися в автошколі?

 

               Право на це мають військові, ветерани, члени сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, постраждалі учасники Революції Гідності та інші.

             Так, ветерани, члени їхніх родин та інші особи з інвалідністю з порушенням опорно-рухового апарату можуть безкоштовно пройти навчання в автошколах у межах професійної адаптації за рахунок коштів бюджетної програми Мінветеранів.

              Відповідно до постанови Кабміну від 21 червня 2017 року №432 право на це мають:

  • ветерани війни, які звільняються або звільнені з військової служби;
  • члени родин загиблих (померлих) ветеранів війни;
  • особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени їхніх сімей;
  • члени родин загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України;
  • постраждалі учасники Революції Гідності;
  • військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані, добровольці Сил тероборони) Сил безпеки та оборони, які брали безпосередню участь у бойових діях та члени їхніх родин (на час воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення).

               Для зарахування на навчання необхідно подати заяву до органу соцзахисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання (перебування).

               Заяву можна подати як у паперовій, так і в електронній формі.

               До неї слід додати меддовідку про придатність до керування транспортним засобом, а також сканкопії/фотокопії:

  • паспорта громадянина України;
  • реєстраційного номера облікової картки платника податків (якщо немає, у паспорті має бути відмітка про відмову);
  • індивідуальної програми реабілітації (для людей з інвалідністю внаслідок війни);
  • посвідчення, що підтверджує наявність одного із статусів, або документа, що підтверджує належність до певної категорії осіб;
  • документа про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України;
  • свідоцтва про шлюб, для дітей – свідоцтва про народження (для членів сімей).

                 Детальніше ознайомитися з особливостями навчання в автошколі для вищевказаних категорій осіб можна ТУТ.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Нові правила вручення повісток: частина 2


                Якою є процедура вручення повісток за місцем проживання, роботи, навчання та у громадських місцях, включаючи механізми підтвердження вручення та організацію груп оповіщення?

                Відповіді на ці запитання дали у громадській організації “Юридична сотня”.

                Так, повістки вручають цілодобово за місцем проживання (фактичного або зареєстрованого):

  • через дільниці оповіщення шляхом їх виклику до таких дільниць та вручення повісток, отриманих від РТЦК та СП представниками цих дільниць;
  • за адресою місця проживання;
  • представники держадміністрацій, виконавчих органів місцевих рад;
  • представники ТЦК та СП особисто або засобами зв’язку;
  • групи оповіщення, а також під час оповіщення мешканців багатоквартирних будинків – керівник установи або ФОП, яка надає послуги з управління багатоквартирними будинками, або голова правління ОСББ.

                 Також їх можуть вручати за місцем роботи та навчання групи оповіщення і представники:

  • підприємства, на якому працює військовозобов’язаний;
  • закладу освіти, у якому він навчається;
  • ТЦК та СП.

                 Крім того, повістки вручають у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України:

  • представники ТЦК та СП;
  • групи оповіщення.

                Окрім цього, їх можуть вручати у ТЦК та СП, але лише військовим або працівникам таких центрів.

                Під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів представником ТЦК та СП або поліцейським.

               Належним підтвердженням оповіщення при врученні повістки є особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

              При цьому при надсиланні повістки засобами поштового зв’язку належним підтвердженням оповіщення є день:

  • отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
  • проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК та СП під час уточнення своїх облікових даних;
  • проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ТЦК та СП іншої адреси.

                Голова райдержадміністрації за пропозицією керівника РТЦК та СП формує групи оповіщення, встановлює їх кількість, склад, порядок та забезпечення роботи, а також визначає старших груп оповіщення від відповідних підрозділів райдержадміністрацій, місцевих рад або РТЦК та СП. Керівники структурних підрозділів райдержадміністрацій, місцевих рад, установ та поліції, керуючись розпорядженням голови райдержадміністрації або керівника РТЦК та СП, видають накази про склад груп оповіщення та забезпечуватимуть їх участь у заходах оповіщення.

               Для організації роботи груп оповіщення керівник РТЦК та СП не пізніше ніж за день до проведення заходів оповіщення видає наказ, в якому визначають: 

  • старших груп оповіщення із числа представників ТЦК та СП;
  • маршрути оповіщення (місця із зазначенням адрес будинків, громадських місць, громадських будинків та споруд, назв вулиць або площі);
  • установи, працівники яких підлягають оповіщенню;
  • час і строки проведення оповіщень;
  • порядок залучення керівника установи або ФОП, який надає послуги з управління багатоквартирними будинками, голови правління ОСББ до груп оповіщення, де старшими визначений представник РТЦК та СП, представників структурних підрозділів райдержадміністрацій, виконавчих органів місцевих рад, установ, територіальних органів поліції.

              Повістки видаються представнику ТЦК та СП за підписом у журналі реєстрації повісток. По закінченню процесу видачі він надає звіт про кількість виписаних та вручених повісток.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Нові правила вручення повісток: частина 1


                    Якими є нові вимоги до повісток, порядок їх підготовки та видачі, а також повноваження різних органів щодо оповіщення громадян?

                   Відповіді на ці запитання дали у громадській організації “Юридична сотня”.

                  Так, виклик громадян здійснюється врученням (надсиланням) повістки, яка містить:

  • ПІБ і дату народження адресата;
  • назву органу, що видав повістку;
  • мету виклику;
  • місце, день і час явки;
  • підпис посадової особи та дату;
  • реєстраційний номер;
  • роз’яснення про наслідки неявки.

                   Повістка оформлюється за допомогою Реєстру або заповнюється представником РТЦК та СП і підписується керівником із кваліфікованим електронним підписом та гербовою печаткою.

                    Резервістів та військовозобов’язаних розвідувальних органів України чи СБУ сповіщають відповідні органи у встановленому порядку.

                   Повістки можуть вручати представники ТЦК та СП, райдержадміністрацій, міських рад, підприємств, установ, організацій та розвідувальних органів по всій Україні.

                   Призначення представників для вручення повісток затверджується наказом керівника, на основі якого видається посвідчення, дійсне на визначеній території.

                   Повістка про виклик:

  • може бути надіслана засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням (поштовим відправленням з оголошенням цінності з описом вкладення) з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних;
  • надсилається адресату не пізніше ніж протягом наступного дня після підпису повістки відповідним керівником, а день явки визначається не раніше 14-го дня від дня надсилання.

                 Оповіщення громадян здійснюють уповноважені представники як самостійно, так і у складі груп оповіщення.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"