Нові правила бронювання військовозобов’язаних: у бізнесу є 10 днів на анулювання відстрочок

 

З 01 червня 2026 року в Україні діють нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників на критично важливих підприємствах.

Відповідне рішення Кабміну, ухвалене 22 травня 2026 року, яке передбачає оновлення критеріїв критичності та посилення вимог до компаній, вже оприлюднено, повідомляє "Адвокат права".
 
Йдеться про Постанову №692, яка внесла суттєві зміни до базової Постанови №76 від про порядок бронювання військовозобов’язаних. Нове урядове рішення насамперед спрямоване на виявлення та виключення суб’єктів господарювання, які використовують механізм бронювання виключно для уникнення мобілізації, не виконуючи при цьому важливої функції для економіки держави.

Мінекономіки повідомило про початок перевірок дотримання встановлених лімітів бронювання військовозобов'язаних працівників. За результатами аналізу інформації, отриманої від Міністерства оборони, зафіксовано випадки перевищення дозволених обсягів бронювання – щонайменше на одну особу.
 
У зв’язку з цим роботодавцям направляються офіційні листи з вимогою усунути порушення. Йдеться про необхідність невідкладно анулювати відстрочки працівників, заброньованих понад встановлені обмеження.

Важливо знати!

Відповідно до змін, внесених Постановою №692, керівники критично важливих підприємств і установ зобов’язані протягом 10 робочих днів з моменту перевищення встановлених лімітів щодо кількості військовозобов’язаних працівників подавати через портал «Дія» електронну заяву про анулювання бронювання таких працівників.

Перевищення лімітів бронювання може стати підставою для скасування статусу критично важливого підприємства, що впливає на можливість подальшого бронювання працівників!

Юристи нагадують, що підприємства, які планують у липні отримати або підтвердити статус критично важливих для економіки та бронювання працівників у липні, повинні забезпечити середню заробітну плату на рівні понад 3 мінімальних зарплат уже за червень 2026 року.

бронювання працівників

статус критичності

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

Відпустка під час воєнного стану: у Держпраці відповіли чи може роботодавець відмовити

 

Під час воєнного стану правила надання відпусток мають певні особливості. Проте право на відпочинок ніхто не скасовував.

Роботодавець може відмовити у наданні відпустки працівникам, які залучені до роботи на об’єктах критичної інфраструктури, виробництва товарів оборонного призначення або виконання мобілізаційних завдань. Водночас навіть для цих працівників є винятки: відмовити не можуть у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, а також у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Для всіх інших працівників право на відпустку за поточний робочий рік зберігається, хоча й з урахуванням певних особливостей.

Зокрема, роботодавець може обмежити тривалість щорічної основної відпустки 24 календарними днями за поточний робочий рік. Водночас надати таку відпустку він зобов’язаний відповідно до затвердженого графіка.

Це обмеження не поширюється на працівників віком до 18 років та працівників з інвалідністю - вони мають право на відпустку повної тривалості.

Додаткові відпустки, які надаються понад щорічну основну, зберігаються. Проте через виробничу необхідність або недостатнє фінансування вони можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Важливо: ці дні не втрачаються. Працівник зможе використати їх після припинення або скасування воєнного стану.

Якщо ж у вас залишилися невикористані відпустки за попередні роки, роботодавець має право тимчасово відмовити в їх наданні. Але саме право на такі дні відпочинку зберігається, їх можна буде використати пізніше або отримати грошову компенсацію при звільненні.

Отже, роботодавець може відмовити у відпустці лише у випадках, прямо передбачених законодавством. Водночас це не його обов’язок. Якщо виробнича ситуація та фінансові можливості дозволяють, відпустки мають надаватися з урахуванням графіка та потреб працівників.

Державна служба України з питань праці

відпустка

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

Оскарження рішень СЦ МВС, керування вантажівками: Уряд надав водіям додаткові інструменти для захисту своїх прав

 

Кабінет Міністрів України оновив порядок видачі посвідчень водія, реєстрації транспортних засобів та надання відповідних адміністративних послуг, а також запровадив додаткові механізми оскарження рішень сервісних центрів МВС та уточнив правила допуску водіїв до керування окремими категоріями транспортних засобів під час воєнного стану.

Детальніше про зміни розповідає "Адвокат права".

ОСНОВНІ ЗМІНИ:
 
1. Водії категорії В і далі можуть керувати вантажівками під час воєнного стану.

Збережено правило, за яким особи з посвідченням водія категорії В можуть керувати транспортними засобами категорій С та С1 на території України. Також водії, які вже мають категорію С, зможуть отримати право керування транспортними засобами категорії СЕ, якщо:

• пройдуть перепідготовку за затвердженою програмою;
• успішно складуть практичний іспит у територіальному сервісному центрі МВС.

2. Оскарження рішень сервісних центрів МВС.

Громадяни отримують можливість оскаржувати рішення, дії або бездіяльність працівників територіальних сервісних центрів МВС не лише в суді, а й в адміністративному порядку – до відповідного регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС. Розгляд таких скарг здійснюватимуть керівники або уповноважені посадові особи регіональних сервісних центрів.

Аналогічний механізм поширено і на сферу реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку транспортних засобів.
 
3. Безкоштовне відновлення посвідчення водія після втрати через війну.

Особи, які офіційно визнані потерпілими у кримінальному провадженні через збройну агресію проти України, можуть безоплатно отримати нове посвідчення водія замість утраченого. У такому випадку не потрібно буде сплачувати адміністративний збір та вартість бланка посвідчення. Для цього разом із заявою потрібно подати документ органу досудового розслідування про визнання особи потерпілою.

4. Техпаспорт на авто, втрачений через війну, також можна відновити без оплати.

Пільга поширюється і на власників транспортних засобів, які втратили свідоцтво про реєстрацію авто внаслідок збройної агресії. Такі особи зможуть безкоштовно отримати новий техпаспорт замість утраченого та не сплачуватимуть вартість бланка. Документи можна буде подати:

• у сервісному центрі МВС;
• через ЦНАП;
• через електронний кабінет водія;
• через портал «Дія» – за наявності технічної можливості.

5. Нові пільги для людей, які перебували в полоні.

Особи, щодо яких офіційно підтверджено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, отримують додаткові гарантії. Протягом 1 року після ухвалення відповідного рішення спеціальною комісією такі особи одноразово звільнятимуться від оплати послуг з перереєстрації транспортного засобу через втрату свідоцтва про реєстрацію та відновлення посвідчення водія, якщо документи були втрачені під час перебування в неволі.

Крім того, з них не стягуватиметься вартість бланків документів.
 
6. Нові правила для авто осіб, зниклих безвісти.

Постанова вперше врегульовує процедуру перереєстрації транспортних засобів, власники яких визнані безвісно відсутніми або зниклими безвісти за особливих обставин.

Якщо втрачено техпаспорт, перереєстрацію зможе здійснити опікун майна такої особи – без зміни власника автомобіля. Для цього потрібно подати:

• документи, що посвідчують особу опікуна;
• свідоцтво про призначення опікуна;
• акт опису майна.

У новому свідоцтві про реєстрацію буде зазначено, що документ виданий опікуну в інтересах власника авто.

інформація водіям

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

 

Повідомлення про неотримання пенсії від рф: у ПФУ надали відповіді на поширені запитання

 

Законодавством передбачено, що пенсіонерам, які проживають на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України або під час тимчасової окупації виїхали на підконтрольну Україні територію, пенсія виплачується за умови неодержання пенсійних виплат від органів пенсійного забезпечення рф.

У зв’язку з цим у людей часто виникають запитання щодо застосування цієї норми, тому у Пенсійному фонді України надали відповіді на найбільш поширені з них.

Особа виїхала з окупованої території за кордон. Як можна поінформувати орган ПФУ про неотримання виплат від рф?

Подати повідомлення про неодержання пенсії та / або страхових виплат від рф, можна в один зі способів:

• Онлайн – через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг ПФУ (https://portal.pfu.gov.ua/), авторизувавшись за допомогою кваліфікованого електронного підпису або Дія.Підпису та надіславши заяву про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, в якій зазначено інформацію про неотримання пенсій від рф. 
• Під час відеоконференцзвʼязку: відповідь на питання про отримання / неотримання виплат від рф фіксується в рішенні про встановлення / не встановлення особи за результатом відеоідентифікації, проведеної працівником головного управління Пенсійного фонду України.
• Поштовим відправленням: особа, яка тимчасово перебуває за кордоном, може надіслати на адресу територіального органу ПФУ, де вона перебуває на обліку як одержувач виплат, повідомлення про отримання / неотримання виплат від рф (у довільній формі) разом із посвідченням про перебування в живих або зазначити необхідну інформацію в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат та надіслати її разом із посвідченням про перебування в живих і додатковими документами.
• Подати в сервісному центрі ПФУ паперову заяву про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, (щомісячного довічного грошового утримання), в якій зазначається відповідна інформація.

Детальніше про те, як подати повідомлення про неотримання пенсій від рф через вебпортал електронних послуг ПФУ – у відеоінструкції.

Чи потрібно щороку підтверджувати неодержання пенсії від рф?

Якщо таке повідомлення пенсіонер подав, то повторно повідомляти про неотримання виплат від рф не треба. Інформувати орган ПФУ потрібно тільки за умови зміни обставин, що впливають на виплату пенсії, зокрема якщо пенсіонер почав отримувати виплати від органів пенсійного забезпечення рф.

Якщо пенсіонер перебував на тимчасово окупованій території короткий проміжок часу, а потім виїхав, чи поширюється на нього вимога щодо подання повідомлення про неодержання пенсії від рф?

Пенсіонерам, які виїхали з тимчасово окупованої території, пенсія виплачується за умови неодержання пенсійних виплат від органів пенсійного забезпечення рф. Строк перебування на тимчасово окупованій території не впливає на застосування цієї вимоги, тому для продовження отримання української пенсії вам потрібно подати повідомлення про неотримання виплат від рф.

пенсія

ПФУ

пенсійне забезпечення

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

Україна переглянула статус російської мови в межах Європейської хартії

 

В Україні російську мову було вилучено з переліку мов, до яких застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.

Про підписання відповідного закону №4699-IX повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Ключові положення закону:

• російську мову вилучено з переліку мов, до яких Україна застосовує положення Хартії;
• це важливе рішення для захисту українського мовного простору;
• закон є виконанням європейських зобов'язань України.

"Мова держави-агресора не може користуватися інструментами захисту, створеними для підтримки мов корінних народів і національних спільнот", — наголосив Голова ВР.

Як зазначається, цим рішенням Україна захищає державну мову, поважає мовне й культурне різноманіття та позбавляє російський імперський вплив привілеїв, якими він роками зловживав.

російська мова

 

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

Виплата 15 млн грн родині загиблого військового: суд визначив коло осіб, які мають право на допомогу

 

Право на одноразову грошову допомогу у розмірі 15 млн грн можуть мати не лише батьки, дружина чи діти загиблого військовослужбовця.

Що визначив суд?

У справі суд встановив, що сестра проживала разом із братом однією сім'єю та вела з ним спільне господарство.

Це було підтверджено також довідкою органу місцевого самоврядування, даними реєстрації місця проживання та показами свідків.

Врахувавши ці обставини, суд визнав сестру членом сім'ї загиблого військового, що надає їй право на отримання одноразової грошової допомоги.

Рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області у справі № 298/1350/22 від 12 лютого 2026 року.

виплати сім'ям загиблих

родини загиблих захисників

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Для прифронтових територій планують створити спеціальний правовий статус

 

Керівник Офісу Президента Кирило Буданов повідомив про початок роботи над спеціальним законодавством для прифронтових територій. Для цього створять міжвідомчу робочу групу, яка напрацює єдиний комплексний закон для громад, що знаходяться поблизу лінії фронту.

Сьогодні у 10 прифронтових областях проживає понад 6 мільйонів українців. Попри постійні обстріли та руйнування, люди продовжують працювати, вести бізнес, навчати дітей та підтримувати економіку країни.

Новий закон має врегулювати питання фінансування громад, захисту енергетичної інфраструктури, соціальної підтримки ВПО та надати додаткові гарантії безпеки для медиків, освітян і працівників комунальної сфери.

Моя думка: така ініціатива давно назріла. Неможливо ставити в однакові умови громади в тилу та території, які щодня живуть під загрозою обстрілів. Але важливо, щоб закон не залишився лише декларацією, а дав реальні механізми підтримки людей, бізнесу та місцевого самоврядування.

Окремої уваги потребує ринок нерухомості прифронтових регіонів. Власники житла та бізнесу мають отримати дієві інструменти захисту своїх прав і відновлення майна.

Поки що це лише початок роботи над законопроєктом, але сама поява такої ініціативи свідчить про розуміння державою особливих умов життя мільйонів українців поблизу лінії фронту.

Євгеній Жижченко

прифронтові регіони

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Уряд готує зміни для підвищення безпеки на дорогах

 

Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко обговорила з Міністром внутрішніх справ Ігорем Клименко ситуацію з безпекою дорожнього руху.

Зокрема, Уряд готує комплекс рішень, спрямованих на зниження аварійності та посилення дисципліни на дорогах, зокрема:

• посилення відповідальності за систематичні порушення ПДР, зокрема за перевищення швидкості;
• жорсткіші санкції для водіїв, які систематично перевищують встановлені обмеження;
• удосконалення системи автоматичної та неавтоматичної фіксації порушень;
• законодавче врегулювання використання легкого персонального електротранспорту.

Юлія Свириденко додала, що фінальні рішення мають враховувати пропозиції суспільства.

В свою чергу Міністр МВС Ігор Клименко розповів, що у запланованих нововведеннях передбачено позбавлення прав керування ТЗ водія за 10 перевищень швидкості, а також інші санкції.

Також, наступним кроком може бути запровадження "бальної" системи, на кшталт тої, яка діє у Європі.

порушення ПДР

інформація водіям

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Оновлено систему виплат поліцейських та рятувальників: Верховна Рада прийняла відповідний Закон

 

Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо осучаснення розміру грошового забезпечення». 

Прийнятим Законом встановлюється, що грошове забезпечення поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов’язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників поліції та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Законом також передбачено, що грошове забезпечення поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту із розрахунку на місяць не може становити менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Грошове забезпечення поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту складається з:

• посадового окладу,
• окладу за спеціальним званням,
• надбавки за вислугу років,
• премії,
• інших видів грошового забезпечення (у тому числі постійного характеру та одноразові), визначених КМУ.

Застосування нових умов нарахування грошового забезпечення планується з 1 січня 2027 року.

За поліцейськими, які тимчасово проходять службу за межами України, зберігається виплата в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами, що визначає Кабмін. 

Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані, отримають грошове забезпечення на умовах та в розмірі, визначених Кабінетом Міністрів України.

Також Закон передбачає, що грошове забезпечення поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту підлягає індексації відповідно до закону.

поліція

ДСНС

зарплата

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Чому люди з капіталом у крипті все одно не можуть ним скористатися в Європі

 

Парадокс криптовалюти як інструменту збереження капіталу полягає ось у чому: технічно гроші є і вони доступні в будь-який момент. Але як тільки постає реальна задача — купити нерухомість, відкрити рахунок у брокера, перевести заощадження перед переїздом — виявляється, що доступ до цього капіталу в традиційній фінансовій системі зовсім не такий простий, як здавалося.

Людина роками тримала активи в крипті, капітал зріс, і тепер вона хоче зробити з ним щось конкретне. Не торгувати, не чекати — а використати. І тут починається процес, до якого більшість людей виявляються не готові: банки ЄС не зобов'язані просто приймати кошти тільки тому, що клієнт вважає їх легальними. Вони зобов'язані перевірити це самостійно — і зробити це за власними стандартами, не за стандартами клієнта.

Xpaid щодня працює з людьми, які опинилися саме в цій ситуації. Але спочатку варто розібратися, чому ця проблема взагалі виникає — і чому спроби вирішити її самостійно майже завжди закінчуються або заблокованим переказом, або місяцями листування з банком.

Що насправді потрібно банку — і чого зазвичай не вистачає

Коли на рахунок у ЄС надходить велика сума, банк не просто реєструє транзакцію. Він перевіряє джерело. І питання тут не в тому, чи довіряє банк конкретній людині — питання в тому, чи може банк задокументувати законність операції для власного регулятора. Якщо не може — він зупиняє переказ. Це його юридичний обов'язок, не особиста позиція.

Для криптовалюти як джерела коштів перелік необхідних документів виглядає приблизно так: підтвердження часу і способу придбання активів, повна транзакційна історія, AML-перевірка конкретних адрес гаманця, пояснення природи доходу у форматі, прийнятному для банківського комплаєнсу. Це не бюрократія заради бюрократії — це вимоги AMLD-директив, яких банки ЄС зобов'язані дотримуватися.

Більшість людей, які намагаються пройти цей процес самостійно, не знають ні повного переліку документів, ні формату їх подачі, ні того, які формулювання викликають додаткові питання, а які — ні. Виписки з біржі зазвичай недостатньо. Скрін із гаманця — теж. Навіть якщо всі документи є, але вони не відповідають внутрішнім стандартам конкретного банку — переказ все одно зупиняється.

І найгірше в цій ситуації — відсутність чіткого зворотного зв'язку. Банк рідко пояснює, чого саме бракує. Він просто повідомляє, що операція на перевірці — і залишає клієнта здогадуватися, що саме виправити і чи взагалі є сенс чекати.

Де в цьому процесі з'являється результат

Переказ, який проходить без блокувань, відрізняється від заблокованого не сумою і не джерелом — а підготовкою. Банк-отримувач отримує не просто гроші, а повний пакет документів, оформлених у правильному форматі, через ліцензований канал, з AML-перевіркою, яка вже проведена до моменту надходження коштів. У комплаєнс-офіцера банку не виникає питань — бо відповіді вже є і вони задокументовані.

Саме так побудований процес у Xpaid: верифікація клієнта за стандартами KYC, підписання договору, AML-перевірка крипто-адрес через блокчейн-аналітику, фіксація курсу і зарахування євро на рахунок у ЄС із повним супровідним пакетом. Якщо в клієнта немає рахунку — його відкривають заздалегідь через партнерські ліцензовані установи в Литві, Польщі або Великій Британії.

Мінімальна сума від 15 000 євро, комісія від 2%. Процес повністю дистанційний.

Різниця між людиною, яка місяцями не може отримати доступ до власного капіталу, і людиною, у якої гроші на рахунку в ЄС і вона може ними користуватися — майже завжди не в розмірі капіталу і не в його легальності. Різниця в тому, чи був правильно підготовлений документальний маршрут до того, як гроші рушили з гаманця.

грошові перекази

реклама

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

                      Натисніть "стати прихильником"

 

В Україні готують масштабну пенсійну реформу: які зміни пропонуються в системі нарахування виплат?

 

Уряд представив Верховній Раді проект майбутньої пенсійної реформи, яку хочуть внести на розгляд парламенту не пізніше, ніж восени.

Про це повідомила нардеп від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк.

Зокрема, як зазначила парламентар, проект передбачає запровадження гарантованого мінімального рівня пенсійної виплати та скорочення розриву між мінімальними і максимальними пенсіями.

За ідеєю, яку пропонує уряд, пенсія складатиметься з базової частини, яку фінансуватиме держава, та страхової частини, що залежатиме від стажу і сплачених внесків. Також уряд пропонує поступово переводити спеціальні пенсії у систему професійних пенсійних програм та розвивати добровільні пенсійні накопичення.

Василевська-Смаглюк розповіла, що у Мінекономіки логіку реформи передусім бачать у перерозподілі коштів всередині системи. За рахунок запровадження базової частини розраховують прибрати ефект, коли виплата знецінюється через три роки після виходу на пенсію, у той час, як "нові" пенсіонери отримують значно вищі виплати, маючи аналогічний стаж та зарплату.

"Обговорювали багато проблемних моментів. Зокрема, "елітні" пенсії деяких професійних кланів, розмір ЄСВ тощо. Домовились продовжити обговорення законопроекту та прискорити процес погодження", - додала народний депутат.

пенсійна реформа

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

У ДБР розповіли про дієвий механізм для військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину (СЗЧ)

 

ДБР працює не лише над розслідуванням військових кримінальних правопорушень, але й над тим, щоб військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину і готові поновити свій статус, могли швидко та без зайвих перепон повернутися у стрій.

Для цього в Бюро запровадили внутрішній механізм, який дозволяє слідчим оперативно виконувати весь комплекс процесуальних дій щодо підготовки до закриття кримінального провадження за ст. 407 ККУ (Самовільне залишення частини або місця служби) та ст. 408 (Дезертирство). Цей алгоритм дозволяє військовим, які під тиском обставин пішли у СЗЧ, швидко пройти усі організаційні етапи та якомога оперативно повернутися до війська.

Як повідомили в ДБР, цей механізм почав діяти лише у травні цього року, але вже за перший місяць ним скористалися понад 1,7 тисячі військовослужбовці та, їхніх представників. Більшість звернень надходили на телефонну гарячу лінію, поштою або через відповідну форму звернень на сайті ДБР. 

"У ДБР розуміють, що рішення повернутися часто стримує страх. Хтось боїться відповідальності, хтось не знає, з чого почати, а хтось переконаний, що після повернення його чекатимуть лише покарання та нескінченна бюрократія. Насправді це не так. Якщо ви готові повернутися до строю, держава дає вам таку можливість. Завдання слідчих ДБР у цьому процесі — не створювати додаткові проблеми, а допомогти пройти передбачену законом процедуру, розібратися з документами та якнайшвидше повернутися до служби", - зазначили в Бюро.

Зокрема, у ДБР пояснять порядок дій, нададуть необхідні консультації та допоможуть пройти всі процедури, передбачені законом.

Куди звертатися:

• телефоном

ТУ Київ — (044) 339 51 35

• електронною поштою:

ТУ Київ — info@kv.dbr.gov.ua

або надіслати на пошту info@dbr.gov.ua заповнене клопотання.

 

До уваги підприємств, які мають статус критично важливих: для бронювання працівників змінено рівень мінімальної зарплати

 

Підприємства, які планують у липні отримати або підтвердити статус критично важливих для економіки та бронювання працівників, повинні забезпечити середню заробітну плату на рівні понад 3 мінімальних зарплат, починаючи з червня 2026 року.

Про це зазначає "Адвокат права" і роз'яснює з чим це пов'язано.
 
Так, якщо підприємство звертатиметься за отриманням або підтвердженням статусу критично важливого у липні, оцінюватиметься середній рівень зарплати саме за червень, оскільки під час розгляду документів враховується середня заробітна плата за останній календарний місяць.

Юристи нагадують, що за оновленими правилами зарплата має перевищувати три мінімальні ЗП, що наразі становить 25941 грн.
 
Перевищення встановлених лімітів тепер є прямою підставою для скасування статусу критично важливого підприємства, тому юридична точність у розрахунках є питанням виживання бізнесу.
 
Звертаємо увагу, що з понеділка в Україні діють нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників на критично важливих підприємствах.

Важливо знати! У зв’язку з переглядом галузевих та регіональних критеріїв до 10 червня 2026 року значна кількість підприємств може втратити підстави для збереження такого статусу вже під час перехідного періоду перегляду критеріїв до 01 липня 2026 року.

статус критичності

бронювання працівників

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Зміни у процедурі бронювання: Кабмін оприлюднив відповідну постанову

 

На сайті Кабінету Міністрів України зʼявилась постанова від 30 травня 2026 р. № 692 "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час".

Документ вносить зміни до процедури визначення "критичності" підприємств та бронювання працівників.

Зокрема, серед основних нововведень наступні:

1. Заробітна плата працівника - мінімум 3 мінімальні зарплати замість 2,5.

Виняток - прифронтові території (перелік Мінрозвитку): там залишається 2,5.

2. Перевищення кількості заброньованих понад ліміт - підстава втратити статус.

Перевищення підприємством установлених обмежень щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, стає підставою для скасування статусу критично важливого. Керівник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня перевищення подати через «Дію» заяву в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов'язаних працівників.

3. Один працівник - одне місце обліку.

Сумісники й громадяни з відстрочкою за ст. 23 Закону рахуються у квоті лише за одним місцем роботи. Подвійний облік однієї особи більше не розширюватиме кількість можливих заброньованих.

4. Посилення вимог щодо Дія Сіті.

Критерій резидентства Дія Сіті посилили: тепер треба підтверджувати реальні показники податковими розрахунками (доходи, ПДФО, ЄСВ) за останні 6 місяців.

5. Перевірка статусів критичності до 1 вересня 2026.

Усі чинні рішення про критичність діють не пізніше ніж 01.09.2026. До цієї дати органи влади переглядають критерії й перезатверджують статуси. Доки триває перегляд, чинне бронювання зберігається.

бронювання військовозобов'язаних

бронювання працівників

4 червня – Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії | Рубрика "Правовий калейдоскоп визначних дат"

 

 

 

  Цей календар – оновлена спроба зібрати дати, у які в усьому світі відзначають дні прав людини, шанують пам'ять борців за права, пригадують порушення прав людини та виражають надію і радість. 

У 2021 році Верховна рада України прийняла постанову « Про вшанування  пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» – 4 червня оголошено Днем жалоби.

За рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 19 серпня 1982 року щороку 04 червня у світі відзначається Міжнародний  день безневинних дітей – жертв агресії.

 Починаючи з 2014 року, через воєнну агресію українські сім'ї та діти перебувають у постійній небезпеці, зазнають травм, поранень і втрат.

  Першою леді Оленою Зеленською 04. 06. 2022 року було започатковано щорічне проведення акції "Голоси дітей", присвяченої пам'яті маленьких українців, чиї життя забрала війна.

  У Центрі правової інформації Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових організована інформаційно-книжкова виставка  "4 червня – Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії» . Пропонуємо ознайомитися з літературою юридичного спрямування, яка допоможе зрозуміти права дітей, механізми їх захисту і законодавчі аспекти, що стосуються забезпечення мирного та щасливого дитинства.

Література

1.  Абетка викладання прав людини : практ. діяльність в поч. і серед. школі / Орг. Об'єднаних Націй ; [пер. укр. Т. Ф. Романів ; відп. ред. та кер. проекту С. С. Уварова]. – Івано-Франківськ : Тіповіт, 2006. – 175 с.

  2.  Готтман Д. Емоційний інтелект у дитини / Джон Готтман, Джоан Деклер ; [пер. з англ. Х. Шиналь]. – Харків : Віват, 2023. – 268, [2] с.

  3.  Грушевський М. С. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу / М. Грушевський. – Київ : Либідь, 2006. – 253 с. : іл.

  4.  Джексон Н. Д. Уламки дитячих травм / Донна Джексон Наказава ; з англ. пер. Вікторія Пушина. – Київ : BookChef, 2023. – 379, [3] с.

  5.  Довідник безбар'єрності / Громад. орг. "Безбар'єрність" ; [упоряд. Т. Касьян]. – Харків : IST Publishing, 2022. – 214, [1] с.

  6.  Дольто Ф. Боротьба за дитину : [як уникнути стереотипів і штампів виховання] / Франсуаза Дольто ; [пер. з фр. А. Рєпи]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 671 с.

  7.  Закон України про охорону дитинства : за станом на 20 трав. 2003 р. / Верхов. Рада України. – Київ : Парламентське видавництво, 2003. – 22, [2] с.

  8.  Захист прав дитини в Україні : підсумки діяльності у 2013 р. уповноваж. Президента України з прав дитини Ю. О. Павленка / Адмін. Президента України, Уповноваж. Президента України з прав дитини ; [матеріали підгот. Л. С. Волинець та ін. ; заг. ред. Ю. О. Павленко]. – Київ : К. І. С., 2014. – 187 с.

  9.  Захист прав людини як основа гуманізації суспільства : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Чернігів, 10 квітня 2009 р.) / Черніг. держ. ін-т права, соц. технологій та праці, Черніг. юрид. коледж держ. департаменту України з питань викон. покарань ; [редкол.: Б. І. Сташків та ін.]. – Чернігів : [б. в.], 2009. – 268 с.

  10. Конвенція про права дитини. – Київ : Українська Правнича Фундація : Право, 1995. – 31 с. – (Міжнародні документи ООН з питань прав людини).

11. Ментальне здоров'я дітей під час війни: поради батькам та опікунам  / Всеукраїнська програма ментального здоров'я "Ти як?" ; [авт. тексту С. Ройз ; ред. Я. Дзюбенко]. - Київ : [б. в.], [2026]. - 50 с.

  12. Позакласний час плюс. № 8, 2006. Права дитини. Права людини (проблеми правового виховання) / відп. ред. Н. І. Косарєва. – Київ : Атопол, 2006. – 80 с.

    13. Ролланд Р. Мистецтво говорити з дітьми / Ребекка Ролланд ; пер. з англ. Наталія Валевська. – Київ : #Книголав, 2025. – 511 с.

  14.  Станчишин В. Емоційні гойдалки війни : роздуми психотерапевта про війну / Володимир Станчишин. – Київ : Віхола, 2023. – 284 с. – (Психологія).

  15.  Супруненко В. П. Ми – українці : енцикл. українознавства : у 2 кн. Кн. 2. Вся Україна в цифрах, фактах, подіях і особах / В. П. Супруненко ; [упоряд. В. Супруненко ; макет та оформ. К. Д. Ткаченко. – Дніпропетровськ : Дніпрокнига, 1999. – 141, [1] с. : іл.

  16. Юридична енциклопедія. Т. 2. Д – Й / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького ; редкол.: Ю. С. Шемшученко [та ін.]. – Київ : Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1999. – 741 с.

  17.  Я і Конституція / Лариса Денисенко, Олександр Ільков, Андрій Стельмащук, Альона Шуліма ; намалювала Женя Олійник. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. – 85, [1] с.

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"