Довіреність, заповіт та розпорядження військовослужбовці можуть посвідчити без нотаріуса: це зробити має право командир

 

В умовах ведення інтенсивних бойових дій та обмеженого доступу до цивільної інфраструктури держава забезпечила військовослужбовців механізмом прямої реалізації юридичних прав. Командири військових частин наділені повноваженнями посвідчувати документи, що мають повну юридичну силу нотаріально посвідчених актів.

У Міноборони розповіли, чому військовим варто посвідчити деякі документи без нотаріуса вже зараз і які саме документи може посвідчити командир та як це відбувається.

Чому це варто зробити?

Військовослужбовці часто не мають фізичної можливості відвідати нотаріуса і тому, вони можуть прямо на місці служби (без поїздок, черг і держмита) оформити документи з повною юридичною силою, звернувшись до командира.

Зокрема, довіреність забезпечить рідним можливість діяти від імені захисника в установах і банках, заповіт і розпорядження на випадок загибелі гарантують, що майно та виплати отримають саме ті, кого захисник сам визначив, а не ті, кого визначає закон у порядку черговості. Розпорядження на випадок полону дозволить визначити спрямування грошового забезпечення.

Усі посвідчені командиром документи мають повну юридичну силу нотаріально посвідчених. Їх можна у будь-який момент скасувати або оновити — шляхом подання нового документа тому самому командиру або нотаріусу.

Які документи може посвідчити командир

Перелік документів, які може безкоштовно посвідчити командир:

1. Довіреність. Документ уповноважує іншу особу діяти від імені військовослужбовця: отримувати виплати, представляти інтереси в державних органах, розпоряджатися банківськими рахунками тощо. Єдине обмеження: довіреність, посвідчена командиром, не може стосуватися розпорядження нерухомим майном, цінними паперами або корпоративними правами — ці дії потребують нотаріуса.
2. Заповіт. Тобто, розпорядження майном на випадок смерті. Посвідчений командиром заповіт має повну юридичну силу нотаріально посвідченого. Його можна скасувати або замінити новим у будь-який момент.
3. Особисте розпорядження на випадок загибелі. Визначає, кому і в якій частці виплатити одноразову грошову допомогу. Без цього документа розподіл відбувається за загальними нормами закону про спадщину і може не збігатися з волею захисника.
4. Розпорядження на випадок полону або зникнення безвісти. Це новий інструмент, запроваджений у 2025 році. Без такого розпорядження грошове забезпечення виплачується рідним першої черги (дружина/чоловік, діти, батьки), але лише в межах 50% від нарахованої суми — решта зберігається за військовослужбовцем і виплачується йому після повернення. Особисте розпорядження дає захиснику можливість самостійно визначити, хто і в якій частці отримуватиме кошти — аж до 100% на одну особу за його вибором.

Як відбувається посвідчення документів?

Процедура починається зі звернення до безпосереднього командира або уповноваженої ним посадової особи. Перед посвідченням командир зобов'язаний роз'яснити права та юридичні наслідки, переконатися у вільному волевиявленні, перевірити відповідність документа законодавству і, за бажанням, допомогти скласти його проект. Підпис ставиться у присутності командира та свідків (обов’язково у випадку посвідчення заповіту), після чого документ реєструється у журналі.

Законодавством передбачено, що довіреності та заповіти передаються до Міністерства юстиції і надалі реєструються відповідно в Єдиному реєстрі довіреностей або Спадковому реєстрі. Оригінал особистого розпорядження долучається до особової справи та передається на зберігання до ТЦК та СП, а у військовослужбовця залишається копія документа з відповідною відміткою.

Законодавча база

Повноваження командира посвідчувати документи – не винахід воєнного часу.

Ця норма була закладена ще в Цивільному кодексі України (статті 245 і 1252) і конкретизована постановою Кабінету Міністрів № 419 1994 року: командир у місцях, де немає нотаріуса, завжди міг посвідчувати заповіти та довіреності для своїх підлеглих і членів їхніх сімей. Раніше ця норма діяла з єдиним територіальним обмеженням — повноваження надавалися виключно в тих локаціях, де не було доступу до послуг цивільних нотаріусів.

З початком повномасштабного вторгнення держава послідовно усувала це обмеження і розширювала перелік дій.

Постановою КМУ № 164 від 28 лютого 2022 року запроваджено особливий режим нотаріату в умовах воєнного стану: командир отримав право посвідчувати довіреності незалежно від місця дислокації. Постанова КМУ № 719 від 24 червня 2022 року уточнила перелік дій та порядок реєстрації посвідчених документів.

Оновлене законодавство стосується особистих розпоряджень.

Законом № 3995-IX від 1 лютого 2025 року закріплено право кожного військовослужбовця скласти окреме розпорядження на випадок полону або зникнення безвісти – про розподіл грошового забезпечення. Постанова КМУ № 550 від 14 травня 2024 року (зі змінами № 449 від 15 квітня 2025 року) затвердила порядок передачі цих документів і надала командирам повноваження посвідчувати підписи на них.

права військових

посвідчення заповіту

особисте розпорядження військового

 

    Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

    Натисніть "стати прихильником"

 

 

До уваги ФОПів: стала доступною можливість подачі заяв про втрату доходів через війну

 

Якщо ви були чи є ФОПом і втратили дохід або бізнес через агресію рф з 24 лютого 2022 року тепер можна подати заяву до міжнародного Реєстру збитків на порталі Дія у новій категорії – А3.5 «Втрата приватного підприємництва». Ця категорія для тих, чий бізнес отримав збитки через одну з наступних причин:

• Зупинка роботи через небезпеку — ви припинили діяльність, бо перебували на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій.

• Руйнування майна — ваше житло, приміщення, де ви працювали, або необхідне обладнання були пошкоджені чи знищені.

• Вимушений переїзд — вам довелося евакуюватися в інший регіон України або виїхати за кордон.

• Примусова депортація — вас насильно вивезли окупанти.

• Захист країни — ви не могли вести бізнес, бо були мобілізовані або добровільно вступили до лав Сил оборони.

• Економічні фактори — попит на ваші товари чи послуги зник або критично знизився через війну.

Що знадобиться для заяви?

Перед заповненням підготуйте документи, які підтверджують вашу ситуацію:

• Докази зупинки діяльності: документи, що підтверджують події, через які ви не змогли вести бізнес (наприклад, факти руйнувань чи окупації).

• Підтвердження спеціального статусу (за наявності): якщо ви військовий, медик або працівник критичної інфраструктури — додайте скан посвідчення, наказу, трудового договору тощо.

• Інформація про доходи: докази того, що ваш бізнес приносив прибуток до зазначених подій.

• Підтвердження збитків: документи, що обґрунтовують суму втраченого доходу.

• Інші матеріали (за бажанням): будь-які додаткові документи, які ви вважаєте важливими для розгляду заяви.

Зверніть увагу: категорія А3.5 «Втрата приватного підприємництва» стосується ФОПів, які після 24 лютого 2022 року втратили дохід або ж припинили діяльність через агресію рф. Категорія охоплює втрату доходів від бізнесу, зокрема очікуваний, але не отриманий прибуток.

За інформацією Дії

компенсація

фоп

ДІЯ

 

   Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

   Натисніть "стати прихильником"

 

 

Рекрутинг до війська: у Міноборони розповіли про механізми та нагадали покроковий алгоритм дій

 

Як скористатися можливістю рекрутингу до українського війська та перетворити свій цивільний досвід на ефективну зброю для захисту країни і своїх близьких роз’яснили у Міноборони.

Зокрема, там нагадали, що поряд із класичною мобілізацією (коли підрозділ визначає командування) сьогодні успішно діє рекрутинг – механізм прозорого вступу на службу за контрактом або через мобілізацію, де пріоритетом є фах та побажання кандидата. Цей підхід гарантує громадянам право самостійно обирати посаду та місце служби.

Хто може скористатися механізмом рекрутингу

1. Громадяни України (18–25 років), іноземці та особи без громадянства.

Долучаються до війська виключно шляхом укладення контракту.

• Спеціальні умови для громадян у віці від 18 до 25 років: короткостроковий контракт на 1–2 роки, виплата 1 млн грн грошової винагороди за укладення та виконання контракту, а також гарантована відстрочка від призову на 1 рік після завершення служби.

2. Громадяни України віком від 25 до 60 років. Мають вибір: укладення контракту або мобілізація (зокрема, з можливістю прямого призову до пріоритетних військових частин, визначених Головнокомандувачем ЗСУ).

3. Громадяни України віком старше 60 років. Можуть долучитися до Сил оборони виключно шляхом укладення контракту.

Що обрати: контракт чи мобілізацію

Рекрутинг дозволяє кандидату самостійно обрати форму служби. Хоча добровільна мобілізація передбачає дещо швидше та гнучкіше оформлення, контракт забезпечує значно вищі юридичні гарантії щодо збереження посади та надає низку додаткових стимулів.

Гнучкі строки контракту:

• Загальні умови: чітко визначений строк (від 1 до 10 років) або до оголошення демобілізації.
• Програма «Контракт 18–24»: спеціальна можливість для молоді 18–25 років укласти контракт строком на 1 або 2 роки.
• Контракт на 1 рік: також доступний для фахівців медичного та психологічного профілів, а також для громадян віком від 60 років.

Переваги та бонуси контрактної служби:

• Гарантія посади: гарантоване проходження служби протягом перших 6 місяців саме на обраній посаді в обраному підрозділі (на підставі рекомендаційного листа командира).
• Фінансова мотивація: одноразова грошова виплата за укладення першого строкового контракту. У 2026 році суми становлять: 26 624 грн (рядовий склад), 29 952 грн (сержантський та старшинський склад) і 33 280 грн (офіцерський склад).
• Житлові програми: право на пільгову державну іпотеку  єОселя.
• Відстрочка: для громадян у віці від 18 до 25 років діє гарантована відстрочка від мобілізації на 1 рік після закінчення строку дії контракту.
• Повний соцпакет: усі стандартні соціальні гарантії військовослужбовця.

Важлива порада: Якщо ви успішно пройшли співбесіду до пріоритетної частини і отримали рекомендаційний лист, саме контракт є найнадійнішим юридичним інструментом для закріплення вас на конкретній посаді та захисту ваших інтересів.

Де і як знайти своє місце

В Україні діє багаторівнева рекрутингова мережа, що забезпечує прозорий пошук посади у війську.

1. Центри рекрутингу за родами військ ЗСУ

Пропонують повний спектр вакансій до профільних військових частин. Наразі функціонують шість таких центрів:

• Сухопутних військ;
• Десантно-штурмових військ;
• Військово-Морських Сил;
• Сил Територіальної оборони;
• Сил Спеціальних операцій;
• Сил Безпілотних систем.

2. Власні рекрутингові центри армійських корпусів та військових частин

Окремі бригади та армійські корпуси (наприклад, 10-й армійський корпус, 38-ма ОБрМП, 12-та бригада НГУ «Азов» тощо) здійснюють прямий відбір кандидатів.

3. Цифрові платформи та агрегатори вакансій

Дозволяють подати резюме онлайн та комунікувати з обраним підрозділом напряму, за аналогією з цивільним працевлаштуванням:

• Сайти з пошуку роботи: Lobby X, Work.ua, robota.ua (містять ту ж базу вакансій, що й офіційні Центри рекрутингу).
• Державні застосунки: Резерв+ (велика загальна база вакансій) та Дія (проєкт Армія дронів — вакансії виключно для фахівців з БПЛА та роботизованих комплексів).
• Профільні портали: єдина база вакансій на сайтах Army.gov.ua та АрміяInform.

4. Цивільні центри рекрутингу (на базі ЦНАП)

Широка мережа інформаційно-консультаційних центрів, що діють майже в усіх областях України. Рекрутери працюють із загальною базою вакансій та допомагають підібрати посаду і скерувати кандидата до обраної частини для подальшої мобілізації або укладення контракту.

Шлях кандидата: 4 кроки до посади

Процедура рекрутингу є чіткою та передбачуваною і складається з наступних етапів:

Крок 1. Вибір та співбесіда

Ви знаходите вакансію та спілкуєтеся з представником військової частини. Це етап для з'ясування реальних умов служби та оцінки вашої фахової придатності майбутнім командиром.

Крок 2. Отримання рекомендаційного листа («відношення»)

У разі успіху ви отримуєте головний документ – письмову згоду командира, де чітко вказана посада, на яку вас затвердили. Оригінал листа частина направляє до ТЦК за місцем вашого військового обліку, що юридично закріплює наміри сторін.

Крок 3. Оформлення та ВЛК

З рекомендаційним листом ви звертаєтеся до Центру рекрутингу ЗСУ або ТЦК для психологічного тестування та проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Направлення на медогляд можна зручно згенерувати у застосунку Резерв+ без попереднього візиту до ТЦК.

Важливо: За процедурою рекрутингу ТЦК виконує виключно функцію оформлення документів, а не примусового розподілу.

Крок 4. Направлення та підготовка

Кандидати з попереднім військовим досвідом направляються одразу до частини. Новачки обов’язково проходять базову загальновійськову підготовку (БЗВП тривалістю 51 день) у навчальному центрі, а за потреби – додаткову фахову підготовку.

Важливо: Після навчання вас гарантовано направляють до тієї частини, яка видала рекомендаційний лист, де ви проходите адаптаційний курс (до 14 днів).

Пріоритетні та непріоритетні частини

Щоб рекомендаційний лист («відношення») гарантовано спрацював і забезпечив призначення на обрану посаду, важливо розуміти різницю у статусі військових частин:

• Пріоритетні частини: Перелік таких підрозділів затверджується Головнокомандувачем ЗСУ. Наявність рекомендаційного листа від пріоритетної частини гарантує проходження служби саме в ній.
• Непріоритетні частини: До них належать тилові підрозділи забезпечення, вищі військові навчальні заклади, ТЦК та СП тощо. Для служби тут самого листа недостатньо — призначення вимагає обов'язкового погодження з Генеральним штабом ЗСУ. Без нього рекомендаційний лист має лише дорадчий характер.
• Виняток: Громадяни, які згідно з висновком ВЛК визнані придатними до служби виключно в підрозділах забезпечення або ТЦК.

Важлива порада: Обираючи вакансію, завжди уточнюйте у представника підрозділу або рекрутера: «Чи входить ця військова частина до переліку пріоритетного комплектування?». Це ваша головна гарантія служби на обраному місці.

Що робити, якщо система дала збій

Міноборони визнає, що людський фактор існує. Якщо попри наявність рекомендаційного листа в ТЦК чи навчальному центрі ваші права порушують, діє механізм захисту:

1. Зверніться до рекрутера, який вас супроводжував (він має прямий зв'язок з частиною).
2. Зателефонуйте на гарячу лінію Міноборони 1512 або зверніться за адресою електронної пошти Головного управління захисту прав військовослужбовців: mpd@post.mil.gov.uа, Офісу Військового омбудсмана: skarha@milomb.gov.ua.

рекрутинг

Міноборони

  Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

  Натисніть "стати прихильником"

Спалювання сухої рослинності та листя: яке передбачене покарання для порушників

 

Із настанням весни частішають випадки спалювання людьми сухої рослинності та листя, тому у Департаменті захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА нагадали, що такі дії завдають значної шкоди довкіллю, здоров’ю людей і є порушенням законодавства.

Зокрема, там зазначили, що під час спалювання трави та листя руйнується родючий шар ґрунту, знищуються мікроорганізми та поживні речовини, а невелике вогнище на подвір’ї може швидко перекинутися на суху траву, а згодом – на ліси. У таких умовах за лічені хвилини пожежа здатна вийти з-під контролю.

У Департаменті зауважили, що спалювання сухої рослинності в Україні заборонене та передбачає адміністративну, а в окремих випадках і кримінальну відповідальність.

За спалювання сухої трави та листя передбачено штраф від 3 060 до 6 120 грн. Якщо такі дії відбуваються на території природно-заповідного фонду, штраф становить від 6 120 до 12 240 грн, а для посадових осіб – до 30 600 грн.

У Департаменті закликають киян бути відповідальними та не допускати підпалів. Якщо ви стали свідком спалювання сухої рослинності:

• зафіксуйте порушення на фото або відео;
• повідомте рятувальників або поліцію за телефонами 101 або 102;
• за можливості поясніть порушникам небезпеку таких дій.

спалення трави

природоохоронне законодавство

природа

  Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

  Натисніть "стати прихильником"

 

12  березня. в Центрі правової  інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових за участі спеціалістів Благодійного  Фонду «Право на захист» працювала точка доступу до правничої допомоги.

   

        Надавалися юридичні консультації з питань сімейного та медичного права, а також з питань, що стосуються внутрішньо переміщених осіб. Роз'яснювалася процедура подання інформації про пошкоджене та знищене майно через бойові дії з метою подальшого отримання відповідних компенсацій.

Також присутніх та працівників закладу було поінформовано про діяльність БФ «Право на захист». Фахівці  Благодійного  Фонду надають юридичну, соціальну допомогу та психологічну підтримку тих, хто постраждав від війни й проходить через складний період. Зокрема, надають консультації з питань: державна  допомога та проживання ВПО; оформлення , обмін, відновлення особистих документів; компенсація за пошкоджене/знищене житло; субсидії на комунальні  послуги та оренду житла; відновлення документів щодо права власності; визнання особи загиблою/ зниклою безвісти/ ; документування шкоди, завданої життю і здоров’ю тощо. Охочі одержали інформаційні матеріали з питань  юридичної  допомоги.

          Для отримання юридичної допомоги можна звернутися за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 41, Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових (читальний зал).

Попередній запис за тел.: 676-197.

 

 Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

Доплати для пенсіонерів, кешбек на паливо та інші програми: Зеленський анонсував заходи підтримки для українців

 

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Премʼєр-міністром Юлією Свириденко, першим віцепремʼєром Денисом Шмигалем, міністрами Олексієм Соболевим і Денисом Улютіним на якій домовились підготувати кілька програм підтримки для українців. 

Зокрема, зі слів Президента, Мінсоцполітики найближчим часом має підготувати програму спеціальної доплати для українських пенсіонерів і тих категорій, які отримують соціальну допомогу. Таку доплату отримають щонайменше 13 мільйонів українців і її обсяг становитиме 1500 гривень.

"Кошти мають надійти людям без будь-якої бюрократії та будуть нараховані автоматично саме тим, чий рівень доходів означає, що підтримка потрібна", - зазначив Зеленський. 

Крім того, Міністерства економіки та енергетики України мають підготувати програму підтримки для тих людей, які зараз відчувають особливий тиск через дестабілізацію паливного ринку внаслідок ситуації навколо Ірану та скорочення постачання нафти на світовий ринок.

Програма стосуватиметься споживачів дизеля, бензину й автомобільного газу в Україні та працюватиме через систему кешбеку, дозволяючи компенсувати частину витрат на пальне.

"Доручив Юлії Свириденко сьогодні-завтра опрацювати деталі програм підтримки та представити їх суспільству", - додав Президент.

підтримка громадян

 

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

Натисніть "стати прихильником"

Будівництво укриттів буде обов’язковим для всіх нових житлових та інфраструктурних об’єктів: Зеленський підписав Закон

 

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, формування фонду захисних споруд цивільного захисту, створення класів та центрів безпеки» № 4778-IX.

Як повідомляється на сайті Верховної ради, Закон вдосконалює систему цивільного захисту та передбачає обов’язкове будівництво укриттів для всіх нових житлових та інфраструктурних об’єктів. 

Документ також запроваджує створення мережі сучасних центрів безпеки в громадах та інтегрує схеми захисних споруд безпосередньо в містобудівну документацію.

Крім того, Закон спрямований на вирішення таких завдань:

• створення правових засад для розбудови мережі центрів та класів безпеки;
• інтеграція питань формування фонду захисних споруд цивільного захисту до містобудівної документації на всіх рівнях;
• уточнення повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сферах цивільного захисту та містобудування;
• цифровізація процесів обліку, зокрема атестованих аварійно-рятувальних служб та пожежно-рятувальних підрозділів;
• забезпечення ефективної роботи суб’єктів забезпечення цивільного захисту щодо організації та здійснення заходів в особливий період;
• усунення термінологічних неузгодженостей та застарілих норм у законодавстві. 

будівництво

укриття

 Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

Натисніть "стати прихильником"

8 березня - Міжнародний жіночий день: які перспективи цього свята в Україні

 

8 березня у всьому світі є Міжнародним днем боротьби за права жінок, однак нині все більше жінок погоджуються, що 8 березня – це ще одна нагода заявити про рівноправ’я

"Адвокат права" нагадав про перспективи та законодавчі ініціативи щодо цієї дати в Україні.

Так, у 2023 році з'явилися пропозиції скасувати це свято – законопроект № 9009 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення українських свят» – є думки щодо його зв’язку з комунізмом.

Крім того, депутатами було зареєстровано ще проект постанови №15052, який передбачає встановлення нового святкового дня – Дня української жінки, – яке пропонують святкувати 25 лютого (дату 25 лютого обрали невипадково – цього дня народилася Леся Українка).

«Досі на державному рівні визначено вихідним днем 8 березня – так званий «Міжнародний жіночий день», встановлений окупаційним московським режимом з метою популяризації власного погляду на роль і місце жінок», – йдеться в пояснювальній записці до проекту постанови.

Тож для багатьох людей є великим питанням доля цього свята, але поки що парламент не включив жоден з документів до жодного з порядків денних.

Отже, перелік святкових та неробочих днів визначає, що 8 березня – вихідний день в Україні. Жодних змін до законодавства не було внесено, тому свято все ще залишається неробочим днем. 2026 року святкова дата випадає на неділю. Це означає, що українці змогли б відпочити 3 дні поспіль… у мирний час!

Проте воєнний стан в Україні наразі продовжено до 04 травня 2026 року. У період дії воєнного стану не застосовуються, зокрема, норми статей 71–73 КЗпП (святкові і неробочі дні). На практиці це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні наразі немає!

Але, графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець. Тому чи дотримуватися старих правил і не працювати в неділю тим, хто має у цей день робочий день, або, якщо є необхідність, вивести людей на роботу – кожен керівник підприємства чи фізособа-роботодавець вирішує самостійно.

святкові дні

 

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

Натисніть "стати прихильником"

Державний Гімн України

 

Державний Гімн є одним із символів державної символіки. Гімн у перекладі з грецької мови означає святкова пісня.

Держа́вний Гімн Украї́ни — один із державних символів України нарівні з прапором і гербом. Державним гімном є пісня «Ще не вмерла Україна» на слова Павла Чубинського та музику Михайла Вербицького, написана у 1862—1863 роках.

              

                                                                                 Павло Чубинський —  український поет, автор гімну «Ще не вмерла Україна»  

   Михайло Вербицький — український композитор, автор гімну «Ще не вмерла Україна»

 1917 року «Ще не вмерла Україна» була проголошена гімном Української Народної Республіки, однак після поразки у національно-визвольних змаганнях її заборонили. Після створення СРСР неформальним гімном країни та республік спочатку був «Інтернаціонал», а після Другої світової війни гімном Української РСР обрали пісню «Живи, Україно, прекрасна і сильна». Коли тоталітарний радянський режим ослаб, вперше після тривалої заборони «Ще не вмерла Україна» публічно прозвучала на фестивалі «Червона рута» 1989 року.

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року «Ще не вмерла Україна» заспівали просто в залі Верховної Ради. Офіційна музична редакція гімну ухвалена 15 січня 1992 року, а текст затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року. День Державного Гімну України відзначається щорічно 10 березня.

6 березня 2003 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», затверджений  президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний Гімн Національний Гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплету і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У той же час перша строфа гімну звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля».   

З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний Гімн на музику М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.

 Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору

 П. Чубинського в такій редакції:

  "Ще не вмерла України і слава, і воля,

  Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

  Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

  Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

 Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

  І покажем, що ми, браття, козацького роду".

  Оригінал тексту й музики гімну, які написані рукою авторів, сьогодні зберігається в Науковій бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові.

 

Репринтне видання львівського журналу «Мета» 1863 р., перша публікація вірша

 

З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний Гімн на музику М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.,

Стаття 2. Встановити, що урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України.

Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів.

Стаття 3. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Стаття 4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

            Гімн України набув значної популярності в ході масових протестів 2004 та 2013–2014 років. Композитор Валентин Сильвестров, що виходив на акції протесту в Києві, так охарактеризував український гімн:

" Гімн України — дивовижний. Спочатку він начебто не справляє враження, але це лише на перший погляд. Насправді його створив Михайло Вербицький — церковний композитор середини ХІХ століття. Він жив в Австрійській монархії, мабуть, дуже любив Шуберта, у нього був мелодійний дар — це помітно з його літургій.  І ось цю патріотичну пісню він теж створив як церковний композитор. Це ж алілуя, розспів. У гімнах ніде такого немає! Це унікальний твір: це — гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку. У цьому гімні затонула якась пам’ять про літургію, про всеношну. У цьому простому наспіві немов дме вітер, немов гілки дерев співають».

Гімн України єднає серця українців, де б вони не були. Нині “Ще не вмерла України” звучить по всьому світу,  з ним  захисники ідуть у бій. Згідно з законом «Про Державний Гімн України» (2003), гімн виконується на початку та наприкінці урочистих заходів загальнодержавного значення, під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів. Україна була, є і буде вільною. Слава Україні! Героям слава!

          З нагоди цієї важливої дати у Центрі Правової Інформації ЧОУНБ імені Софії та Олександра Русових організована книжково – ілюстративна виставка "Державний гімн України".  Запрошуємо до ознайомлення!

Список літератури

1.     Конституція України : відповідає офіц. тексту : нормативні док. з урахуванням останніх змін в ред. станом на 01.07.2025 р. - Суми : ВВП НОТІС, 2025. - 54, [1] с.

2.     Братко-Кутинський О. А. Нащадки святої трійці. Генеза української державної символіки в дослідженні кандидата філософських наук Олексія Братка-Кутинського  / О. А. Братко-Кутинський ; [ред. В. Н. Грабовський]. - Київ : Білий птах, 1992. - 85, [3] с.

 3. Відродження української національної символіки : зб. ст. / упоряд.: А. Бережина, А. Гречило, А. Малієнко. — Київ : Видавничий дім журналу "Пам'ятки України", 2021. — 559, [1] с.

4. Державні символи України / Упор. А. П. Ярещенко. — Харків.: Факт, 2008. — С. 7—17.

5. Довідник з історії України. А–Я / [В. Александрович [та ін.] ; за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста ; Ін-т іст. дослідж. Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка. – Київ : Генеза, 2002. – 1135 с.

6. Енциклопедія історії України : [в 5 т.]. Т. 2. Г - Д / НАН України, Ін-т історії України ; ред. рада: В. М. Литвин (голова) [та ін.] ; редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. — Київ : Наукова думка, 2004 . — 511, [11] с. : іл.

7. Енциклопедія Сучасної України. Т. 5. Вод - Гн / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енцикл. дослідж. ; голов. редкол.: Дзюба І. М. [та ін.]. — Київ : [б. в.], 2006.  — 727 с. : іл.

8. Енциклопедія історії України : [у 10 т.] Т. 8 : Па – Прик / [авт. кол.: В. С. Александрович та ін.]. – 2011. – 508 с.

9. Загайкевич М. П. Державний гімн України: історико-правові аспекти: збірник документів і матеріалів /    Заславська Л. В., Голубовська В. С., Дорогих С. О.; НДІІП НАПрН України. — К. : ТОВ «Видавничий дім „АртЕк“», 2020. — 98 с. 

10. Загайкевич М. П. Державний гімн України : попул. істор. нарис / М. П. Загайкевич ; [упоряд. М. П. Линник]. - Київ : Музична Україна, 2006. - 55 с. : ноти, іл.

11. Ілюстрована енциклопедія історії України : в 3 т. Т. 1. Від найдавнішого часу до кінця 18 ст. / [авт. тексту О. Кучерук ; ілюстр. та худож. оформ. Л. та С. Голембовських і С. Білостоцького ; наук. ред. Л. Федорова]. – Київ : Спалах, 2004. – 215 с. 9. Конституція та державні символи України : зб. норм. док. – Київ : КМ-БУКС, 2018. – 107 с.

12. Іванченко Р. Історія без міфів. Бесіди з історії української державності / Р. Іванченко. - Київ : Український письменник, 1996. - 332, [4] с.

13. Конституція та державні символи України : зб. норм. док. – Київ : КМ-БУКС, 2018. – 107 с.

14. Національна символіка незалежної України: Методичні рекомендації для викладачів і студентів неісторичних спеціальностей вищих навчальних закладів / М. І. Бушин, І. Ю. Мащенко, В. Ф. Юзвенко — Черкаси: ЧІТІ, 2001. — 48 с.

15. Сергійчук В. І. Доля української національної символіки / В. І. Сергійчук. – Київ : Знання, 1990. – 46 с.

16. Сокол А. В. Моя країна – Україна / Алла Сокол, Олена Конечна. – Донецьк : Глорія Трейд, 2010. – 62 с.

17. Супруненко В. П. Ми - українці: енцикл. українознавства : у 2 кн. Кн. 2. Вся Україна в цифрах, фактах, подіях і особах / В. П. Супруненко ; [упоряд. В. Супруненко ; макет та оформ. К. Д. Ткаченко. - Дніпропетровськ : Дніпрокнига, 1999. - 141, [1] с.

18. Шаян В. Українська символіка / Володимир Шаян. – Київ : Центр учбової літератури, 2019. – 35 с.

19. Юридична енциклопедія. Т. 1. А - Г / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького ; редкол.:  Ю. С. Шемшученко [та ін.]. — Київ : Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1998. — 669 с.

Періодичні видання

1.     Галюк М. Головченко В. Історико-правова ґенеза державної символіки України / В. Головченко // Віче. — 2009. — № 8. — С. 8—11.

2.     Галюк М. Творець Національного гімну / М. Галюк // Культура і життя. — 2005. — № 3—5. — С. 1.

3. Ковальський В. Останній атрибут держави: Державний гімн України / В. Ковальський // Юридичний вісник України. — 2007. — 8—14 вересня. — С.2—3.

4. Моляренко  В. Про Держаний Гімн України / В. Моляренко // Голос України. - 2010. - N 164. — С. 12.

5. Маляренко В. Державний гімн як дзеркало нації / В. Маляренко // Право України . — 2013. — № 5. — С. 374—380.

6. Маляренко В. Державний гімн як дзеркало нації / В. Маляренко // Право України. Юридичний журнал. — 2013. — № 5. — С. 374—380.

7. Панченко В.  "Сила чорноземна наш Чубинський..." / В. Панченко // Історія в школах України. - 2009. - № 5. -  С. 40-44.

8. Розовик  Д. Ф. Про створення української національно-державної символіки у роки визвольної боротьби (1917—1920 рр.) / Д. Ф. Розовик // Український історичний журнал. — 1999. — № 4. — С. 115—121.

9. Салтан Н. М.; Салтан, О. М. (2016). Живи Україно незламна і сильна… Парламентські дебати навколо затвердження тексту Державного гімну України 4 та 6 березня 2003 року //  Сіверянський літопис. — 2016.— № 4. – С. 16—36.

10. Степаненко М.  Безмірно делікатний" і сміливий Павло Тичина : стаття четверта / Микола Степаненко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2011. - № 4. -  С. 117-124.

11. Творець Національного гімну / М. Галюк // Культура і життя. — 2005. — С. 1.

12. Федорова С.  Символи України : інтегроване заняття для старших дошкільнят / Світлана Федорова // Дошкільне виховання. - 2011. - № 8. -  С. 26-27.

13. Чередниченко Д. Безсмертне слово поета як основа народної пісні і Державного гімну України / Д. Чередниченко // Народна творчість та етнографія. — 2004. — № 1/2. — С. 18—21.

14. Шіллер Ф.  Ода радості [Ноти]: Гімн Європейського Союзу / сл. Ф. Шіллер, комп. Л. ван Бетховен ; пер. з нім. М. О. Лукаш // Позакласний час. - 2017. - N 4(квітень). -  С. 57 : муз. твір.

15. Шевчук А. Національні музичні символи України / Антоніна Шевчук // Палітра педагога. — 2008. — № 4. — С. 3—5.

16. "Ще не вмерла України ні слава, ні воля" - Державний Гімн України : урок української літератури в 6 класі // Дивослово. - 2009. - № 1. -  С. 10-14.

17. Головні пісні та мелодії України [Електронний ресурс]. - [ : ], [2010]. -  ел. опт. диск (CD-ROM). - 010.00.

 Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

Натисніть "стати прихильником"

 

 

Штраф за порушення "мовного" закону: які розміри передбачені у 2026 році та хто підпадає під дію закону

 

Згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (стаття 30), всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані обслуговувати споживачів, а також надавати інформацію про товари та послуги лише українською мовою.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 27 "мовного" закону, всі медіа, інтернет-представництва (а саме вебсайти, вебсторінки в соцмережах) органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, які зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою.

Який же буде штраф за порушення закону про мову в Україні у 2026 році пише Факти ICTV.

Що передбачає "мовний" закон та чи буде штраф за російську мову?

За порушення суб’єктами господарювання відповідних норм закону про мову передбачено накладання штрафних санкцій.

Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови здійснює спеціальні заходи з контролю щодо порушень закону, а також фіксує системні порушення мовних прав в інтернеті й застосовує штрафні санкції.

Щодо кожного з повідомлень про порушення "мовного" закону в інтернеті проводиться відповідна перевірка і якщо факти підтверджуються, то до порушника застосовується покарання, передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Це може бути попередження або накладання штрафу на тих, хто не усунув порушення, або за повторне чи систематичне порушення протягом року.

Штраф за порушення "мовного" закону

У 2026 році за порушення закону про державну мову в інтернеті передбачено накладання штрафу у розмірі від 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 3 400 грн. Це якщо порушення було вчинене вперше.

За повторне порушення протягом року сума штрафу збільшується й становить від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 8 500 — 11 900 грн.

Як повідомляється, упродовж 2025 року Уповноважена із захисту державної мови ініціювала штрафів за порушення "мовного" законодавства на 368 900 гривень.

Зокрема, за цей період було ухвалено 706 постанов:

• 95 осіб оштрафували,
• 404 отримали попередження,
• а 207 справ закрили, зокрема через сплив установлених строків притягнення до відповідальності.

штрафні санкції

закон про мову

 

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

Натисніть "стати прихильником"

 

05 березня  2026 р. в Центрі правової  інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових за участі спеціалістів Благодійного  Фонду «Право на захист» працювала точка доступу до правничої допомоги.

           Надавалися юридичні консультації з питань медичного, спадкового права та статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту ; процедура подання інформації про пошкоджене та знищене майно через бойові дії з метою подальшого отримання відповідних компенсацій.

Також присутніх та працівників закладу було поінформовано про діяльність БФ «Право на захист». Фахівці  Благодійного  Фонду надають юридичну, соціальну допомогу та психологічну підтримку тих, хто постраждав від війни й проходить через складний період. Зокрема, надають консультації з питань: державна  допомога та проживання ВПО; оформлення , обмін, відновлення особистих документів; компенсація за пошкоджене/знищене житло; субсидії на комунальні  послуги та оренду житла; відновлення документів щодо права власності; визнання особи загиблою/ зниклою безвісти/ ; документування шкоди, завданої життю і здоров’ю тощо. 

Охочі одержали інформаційні матеріали з питань  юридичної  допомоги.

          Для отримання юридичної допомоги можна звернутися за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 41, Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових (читальний зал).

Попередній запис за тел.: 676-197.

 

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

Натисніть "стати прихильником"