Поліцейським хочуть надати доступ до даних про майно українців: зареєстровано відповідний законопроект

 

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект №15260, який пропонує розширити повноваження Національної поліції України у справах щодо необґрунтованих активів.

Чого чекати українцям у разі прийняття документу розповідає "Адвокат права".

Довідка: «Необґрунтованими активами» в Україні називають майно, вартість якого суттєво перевищує законні доходи власника і не може бути пояснена офіційними джерелами прибутків. Інакше кажучи, держава ставить питання про походження дорогого майна в межах цивільної процедури, і за відсутності належних пояснень суд може ухвалити рішення про його стягнення в дохід держави.

Автори законопроекту вважають чинну модель недостатньою. Національна поліція розслідує значну кількість корупційних правопорушень і справ, пов’язаних із можливим незаконним збагаченням, однак не має окремих процесуальних інструментів для роботи з необґрунтованими активами в межах цивільного процесу.
 
Таким чином, законопроєкт передбачає комплексні зміни до КУпАП, ЦПК України та Закону «Про Національну поліцію», які фактично розширюють роль Національної поліції у справах щодо необґрунтованих активів.
 
1. Національну поліцію фактично включають до переліку органів, уповноважених вживати заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості (зміни до статті 290 ЦПК України).
 
2. Поліції пропонують надати повноваження не лише щодо виявлення таких активів і збору доказів їх необґрунтованості, а й щодо розшуку та арешту майна, яке може бути стягнуте в дохід держави.
 
3. Поліція зможе безоплатно отримувати інформацію від державних органів, органів місцевого самоврядування та юридичних осіб, у тому числі з автоматизованих систем, реєстрів і банків даних.
 
4. Пропонується поширити дію статті 185-13 КУпАП на випадки невиконання законних вимог посадових осіб Національної поліції України — йдеться про ненадання інформації, надання недостовірних даних, порушення строків відповіді або повідомлення третіх осіб про збір інформації у таких справах.
 
5. Дозволяється залучати спеціалістів та експертів для оцінки вартості активів з ознаками необґрунтованості.

Фактично, як зазначають юристи, проект суттєво розширює роль Нацполіції у сфері антикорупційного контролю.

Нацполіція

антикорупційне законодавство

держреєстри

 

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Право на відпустку під час воєнного стану: Конституційний Суд України нагадав про баланс між працею і особистим життям

 

Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 3-р/2026 щодо права працівників на відпустки в умовах воєнного стану.

Це рішення важливе не лише для правильного застосування трудового законодавства. Воно нагадує про базовий принцип сучасного трудового права: праця має будуватися на повазі до людини, її здоров’я, гідності та права на відновлення сил.

Суд наголосив, що на конституційному рівні в Україні закладена гуманістична модель праці, заснована на балансі між роботою і особистим життям, тобто на принципі work-life balance.

Право на відпочинок є невід’ємною частиною права на працю. Воно спрямоване на збереження фізичного і психічного здоров’я людини, її добробуту та гідного рівня життя.

Особливої ваги це набуває під час воєнного стану.

Навіть в умовах війни держава має забезпечувати працівникам мінімальні гарантії для відновлення сил. А для вразливих категорій працівників такі гарантії мають бути посиленими.

Саме тому Конституційний Суд визнав неконституційними положення частини першої статті 12

Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» які не забезпечували повну тривалість оплачуваної щорічної основної відпустки:

• працівникам віком до 18 років;
• працівникам з інвалідністю.

Для цих категорій законодавство передбачає щорічну основну відпустку тривалістю понад 24 календарні дні. Позбавлення оплати за такі дні Суд розцінив як порушення принципів рівності, домірності та людської гідності.

Також Суд звернув увагу на необхідність чітких строків будь-яких обмежень трудових прав. Обмеження права на відпочинок не можуть бути невизначеними або залежати від обставин, які по-різному впливають на різних працівників.

Важливо: положення, визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Рішення, тобто з 19 травня 2026 року.

Водночас Конституційний Суд визнав конституційними окремі обмеження щодо інших видів відпусток понад щорічну основну, крім відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною та у зв’язку з усиновленням дитини.

Держпраці нагадує: право на відпочинок є важливою складовою безпечних і здорових умов праці. Відпустка потрібна не лише для формального виконання норм закону, а й для збереження здоров’я, працездатності та людської гідності працівника.

Державна служба України з питань праці

відпустка

конституційний суд

 

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Закон, що у всіх на слуху: " Про безоплатну правничу допомогу»

 

Закон, що у всіх на слуху: " Про безоплатну правничу допомогу»

{Із змінами, внесеними згідно із Законами

{Назва Закону в редакції Закону № 3022-IX від 10.04.2023}

{У тексті Закону:

слова "правова допомога" у всіх відмінках замінено словами "правнича допомога" у відповідному відмінку згідно із Законом № 3022-IX від 10.04.2023}

       Цей Закон відповідно до Конституції України визначає зміст права на безоплатну правничу допомогу, порядок реалізації цього права, суб’єктів, підстави та порядок надання безоплатної правничої допомоги,  державні гарантії щодо надання безоплатної правничої допомоги.

{Преамбула в редакції Закону № 3022-IX від 10.04.2023}

  Зокрема, відповідно ст. 2. Сфера затосування Закону

 1. Закон регулює правовідносини у сфері надання безоплатної правничої допомоги суб'єктам права на безоплатну первинну правничу допомогу та суб'єктам права на безоплатну вторинну правничу допомогу, що встановлені цим Законом.

Ст. 3. гарантує право на безоплатну правничу допомогу

1. Право на безоплатну правничу допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правничу допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правничу допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

{Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5290-VI від 18.09.2012}

          Цей документ містить такі розділи: "Загальні положення", " Надання безоплатної первинної правової допомоги", " Надання безоплатної вторинної правової допомоги", «Управління системою надання безоплатної правової допомоги та її фінансування ", "Оскарження рішень щодо надання безоплатної правової допомоги, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб», «Прикінцеві та перехідні положення».

Закон України "Про  безоплатну правову допомогу " передбачає 38 статті,  які розкривають головні поняття і терміни, що стосуються безоплатної правової допомоги.

Варто зазначити, що цей документ містить  постатейні роз'яснення з приводу відповідальності посадових осіб за порушення цього Закону.

Закон розділяє юридичну допомогу на два ключові види: первинну та вторинну.

Безоплатна первинна правнича допомога (БППД)

Цей вид допомоги охоплює базові юридичні послуги та консультації.

Послуги включають:

Надання правової інформації та роз'яснень.

Консультації з будь-яких правових питань.

Складання заяв чи скарг (крім процесуальних документів для суду).

  Допомога у забезпеченні доступу до вторинної допомоги (БВПД)

Цей вид допомоги передбачає захист інтересів особи безпосередньо у суді та інших державних органах. Послуги адвоката чи юриста у цьому випадку оплачує держава.

    Хто має право (окремі категорії громадян):

Внутрішньо переміщені особи (ВПО).

Особи з низьким рівнем доходу (малозабезпечені).

Люди з інвалідністю (якщо пенсія/допомога менша за два прожиткових мінімуми).

Ветерани війни та члени сімей загиблих Захисників і Захисниць України.

Діти та постраждалі від домашнього насильства.

Допомога включає:

Захист від обвинувачення у кримінальних провадженнях.

Представництво інтересів осіб у судах, державних органах чи перед іншими особами.

Складання документів процесуального характеру (позовні заяви, апеляції тощо).

Як отримати допомогу?

Отримати консультацію чи подати документи для залучення адвоката можна через офіційну Систему безоплатної правничої допомоги (БПД):

    Дистанційно: зателефонувати на єдиний телефонний номер системи БПД 0 800 213 103 (дзвінки в межах України безкоштовні).

               Більш детально ознайомитися із ЗУ " Про безоплатну правову допомогу " можна на офіційному сайті Верховної Ради України за посиланням:  https://zakon.rada.gov.ua/.

Список використаних  джерел:

1. Конституція України : прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України, 28 черв. 1996 р. / [Верхов. Рада України]. – Київ : Преса України, 1997. –  77, [2] с.

2. Закон України про безоплатну правову допомогу : за станом на 18 серп. 2011 р. / Верхов. Рада України. – Офіц. вид. - Київ : Парламентське видавництво, 2011. – 22, [2] с. - (Закони України).  

3. Закон України « Про безоплатну правову допомогу». За станом на 18 серпня 2011 року. –Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2011. –  № 51.

4. Як реалізувати своє право: вебліограф. список / Ніжин. місцевий центр з надання безоплат. вторин. прав. допомоги, Ніжин. центр. міськ. б-ка ім. М. В. Гоголя ; [упоряд. Л. Г. Гусева та ін.]. - Ніжин : [б. в.], 2016. - 1 розг. арк. - (Безоплатна правова допомога).

5. Про безоплатну правничу допомогу https://zakon. rada. gov.ua/

6. Листівки про безоплатну правничу допомогу https://legalaid.gov.ua/publikatsiyi/lystivky-pro-bezoplatnu-pravnychu-dopomogu/

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

Порушення прав військовослужбовців: що робити в таких випадках та куди звертатися по допомогу

 

Військовослужбовці та військовослужбовиці можуть стикатися з порушенням своїх прав — під час проходження служби, оформлення відпустки, переведення чи звільнення. Серед поширених ситуацій — ігнорування рапортів, незаконні дисциплінарні стягнення, відмова у звільненні за станом здоров’я або незаконне звільнення мобілізованих із роботи.

Що робити в таких випадках та куди звертатися по допомогу — розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД).

Що можна оскаржити

Якщо рішення порушує ваші права — ви маєте право його оскаржити!

Зокрема, військовослужбовець/виця має право оскаржити накази керівника щодо:

• присвоєння та позбавлення військового звання
• призначення чи звільнення з посад
• звільнення з військової служби 
• накладення дисциплінарного стягнення тощо.

Як діяти

У разі порушення подайте заяву чи скаргу безпосередньому керівнику тієї особи, дії якої оскаржуєте.

Якщо не знаєте з чиєї вини порушені права — подайте скаргу наступному за підпорядкованістю командиру.

Права під час розгляду скарги

Військовослужбовець/виця має право:

• особисто викласти свої аргументи та вимагати залучення свідків
• подати додаткові матеріали, що стосуються справи, або клопотати, щоб їх вимагав керівник або орган, що розглядає заяву чи скаргу
• бути присутнім під час розгляду
• отримати письмову відповідь
• ознайомитися з матеріалами перевірки
• оскаржити прийняте рішення в суді
• вимагати відшкодування завданих збитків.

Куди звертатися

У разі порушення прав командирами військовослужбовець/виця може звернутися до:

• військової служби правопорядку — 044 454 73 08
• Державного бюро розслідувань (у разі вчинення злочину щодо військового) — 044 300 27 07
• вищого командування — командування підрозділу, Генштабу —0 800 50 04 10
• Центрального управління захисту прав військовослужбовців (щодо переведення на інше місце служби без згоди, виплати додаткових видів грошового забезпечення, направлення на влк тощо) — mpd@post.mil.gov.ua або поштою проспект Повітряних сил, 6, м. Київ, 03049.

А також до Військового омбудсмена на електронну пошту skarha@milomb.gov.ua або на контактний номер 1510.

У разі порушення інших прав

• з медичних питань — до Командування Медичних сил ЗСУ — 044 230 73 64
• фінансових (наприклад, невиплати премій, грошового забезпечення) — до Департаменту фінансів Міноборони з питань грошового забезпечення та соціальних виплат — 044 271 35 59
• з питань не пов'язаних з військовою службою до Уповноваженого  ВРУ з прав людини — 0 800 50 17 20, 044 299 74 08.

Звернення до суду

Якщо скарга не дала результату — ви можете звернутися до суду.

Суд може скасувати незаконні рішення та зобов’язати відшкодувати збитки. 

Чим може допомогти система надання БПД

Ветерани війни мають право на усі види правничих послуг — від консультацій до представництва інтересів, зокрема у суді.

Військовослужбовці, які не мають статусу ветерана війни, можуть отримати безоплатно — консультації, допомогу зі складенням документів, крім документів до суду.

права військових

БПД

 

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Гроші з «Національного кешбеку» потрібно використати до 30 червня, інакше вони повернуться в бюджет, - Мінекономіки

 

Кошти, які були накопичені громадянами на картках Національного кешбеку, потрібно витратити до 30 червня 2026 року (включно). Невикористані станом на кінець дня 30 червня кошти повернуться до державного бюджету.

Про це зазначили в Мінекономіки.

Там, повідомили, що програма «Національний кешбек» продовжить працювати без змін, кошти за покупки українських товарів будуть нараховуватись як завжди і виплачуватись у звичному для користувачів форматі після 20 числа наступного місяця за попередній.

Кешбек за квітень українці отримають наприкінці травня — ці кошти також потрібно використати до 30 червня.

Виплата кешбеку за покупки, здійснені у травні, відбудеться у липні. Надалі кешбек нараховуватиметься за звичним графіком. 

Користувачі програми отримуватимуть 5% або 15% компенсації за купівлю товарів українського виробництва, а саме:

• 5% кешбеку нараховують за купівлю продуктів харчування, автотовари, аптечні товари, вироби для саду та городу.
• 15% кешбеку нараховують за непродовольчі товари, такі як одяг, взуття, техніка, іграшки, товари для хобі, відпочинку, ремонту, а також харчові продукти: тверді та м’які сири, макарони, вівсяні та гречані крупи.

Детальніше дізнатися про розподіл відсотків можна на сторінці Національний кешбек або скориставшись сканером штрихкодів у Дії у розділі Національний кешбек.

Накопичені кошти можна використати на:

- оплату комунальних послуг;
- оплату поштових послуг;
- придбання продуктів харчування українського виробництва;
- придбання медичних виробів чи ліків українського виробництва;
- купівлю книжок чи іншої друкованої продукції;
- донати на благодійність, зокрема і на підтримку ЗСУ.

Перелік крамниць, де можна купити продукти українського виробництва за кешбек, можна знайти на сторінці Зроблено в Україні.

Долучитися до програми «Національний кешбек» може кожен охочий. Для цього потрібно:

1. Відкрити картку для виплат в одному з банків-партнерів.
2. Визначити картки для оплати покупок і надати банку дозвіл на передачу інформації про транзакції з цих карток.
3. В застосунку Дія в розділі Сервіси обрати картку для виплат Національний кешбек будь-якого банку-партнера.

Кешбек нараховується лише за безготівкову оплату товарів, які беруть участь у програмі.

національний кешбек

Мінекономіки

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

Оформлення спадщини на нерухомість: які документи обов'язково потрібно мати для цього

 

Оформлення спадщини на нерухоме майно потребує підготовки низки документів, без яких нотаріус не зможе видати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність окремих документів чи наявність у них помилок може ускладнити або затягнути процедуру оформлення спадкових прав. Саме тому важливо завчасно перевірити, чи наявні всі необхідні документи та чи належним чином вони оформлені.

Після заведення спадкової справи та встановлення складу спадкового майна нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину.

Обов’язкові документи для оформлення спадщини на нерухоме майно

До таких документів належать:

• свідоцтво про смерть спадкодавця (потрібно звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану).

Однак факт смерті спадкодавця також може бути перевірений нотаріусом шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Крім того, у разі неможливості пред’явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця або відсутності інформації в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян нотаріус може витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

Якщо смерть була зареєстрована на території іншої держави, нотаріусу подається відповідний документ, виданий компетентними органами іноземної держави, який є дійсним на території України за умови його легалізації, якщо інше не передбачено законом, міжнародними договорами України.

• документ, який підтверджує родинний зв’язок з померлим (свідоцтво про народження, свідоцтво про укладення шлюбу, тощо, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин, а також документи, видані органами іноземних держав, які посвідчують такі факти) (у разі спадкування за законом));
• паспорт спадкоємця та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
• оригінал заповіту (його дублікат) (у разі спадкування за заповітом);
• документи, які підтверджують право власності спадкодавця на майно (договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, договір про поділ спадкового майна, державний акт на право власності на земельну ділянку тощо);
• технічний паспорт (за наявності);
• документи, які підтверджують факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини (витяг з реєстру територіальної громади; довідка про реєстрацію місця проживання; інший документ, що може підтверджувати відповідний факт (паспорт громадянина України, виготовлений у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01.12.2021, рішення суду тощо)). Оскільки особи, які були зареєстровані разом зі спадкодавцем та проживали з ним на день його смерті, вважаються такими, що прийняли спадщину без подання відповідної заяви.

Що робити, якщо документи, які підтверджують право власності, відсутні чи пошкоджені?

Порядок отримання дублікатів втрачених документів залежить від виду майна та документа, який було втрачено або пошкоджено. 

При цьому дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, видаються за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, або за письмовою заявою правонаступників/спадкоємців таких осіб, а також виконавця заповіту та на запит нотаріуса, яким заведено спадкову справу.

У разі неможливості оформити спадщину у зв’язку з відсутністю документів, які підтверджують право власності, спадкоємець має право звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно. Але перед цим він повинен звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця й отримати від нього письмову відмову у вчиненні нотаріальних дій. Обов’язково спадкоємець у суді має обгрунтувати право на це майно, зібрати та надати усі можливі докази, а за необхідності – залучити до процесу свідків. Також суд з’ясовує, чи має право спадкоємець на вказане спадкове майно шляхом витребування необхідної інформації у відповідних компетентних органах.

Рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна і буде документом, який підтверджує право власності, на підставі якого проводиться реєстрація. Коли судове рішення вступить у законну силу, спадкоємець повинен звернутися до нотаріуса або до Центру надання адміністративних послуг, щоб зареєструвати право власності на майно.

З огляду на це, як власникам майна, так і спадкоємцям варто завчасно подбати про наявність, належне оформлення та перевірку необхідних документів, щоб уникнути труднощів під час оформлення спадщини та ризиків, пов’язаних із втратою права на майно.

За інформацією Мін'юсту

оформлення спадщини

мін'юст

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

 

"Позич грошей онлайн": як розпізнати пастку шахраїв у месенджерах

 

Я отримав повідомлення в телеграм від свого знайомого, який просить позичити кошти на зазначений номер картки в повідомленні, я без вагань здійснив переказ коштів, після зателефонував цьому знайомому – виявилось, що шахраї зламали його телеграм. 

Знайома людина просить позичити грошей в особистому повідомленні в месенджері соціальної мережі. Це може бути хтось, із ким ви давно не спілкуєтесь, але є ризик, що сторінку людини зламали шахраї.

Знайомою людиною може бути друг, родич, колега тощо. Вона надсилає Вам особисте повідомлення в месенджер*, у т.ч. соціальної мережі.

*Месенджер — це безкоштовний мобільний додаток для обміну повідомленнями, який використовується для обміну миттєвими повідомленнями, обміну фотографіями, відео, аудіозаписами та для групових чатів. Приклади месенджерів: viber, whats app, telegram, messenger facebook, direct instagram та ін.

Та просить Вас позичити їй грошей (зазвичай, перерахувати на вказану нею банківську картку чи поповнити рахунок номеру мобільного телефону). Це може бути хтось, із ким ви давно не спілкуєтесь чи навпаки, спілкуєтеся дуже часто. Головне, у цьому випадку Ви повинні завжди пам’ятати те, що, можливо, акаунт* месенджеру чи соціальної мережі* цієї людини зламали шахраї (підпорядкували собі управління акаунтом) та від імені вашого знайомого просять у вас гроші.

*Акаунт — обліковий запис людини у якійсь системі реєстрації та інформація пов'язана з таким записом.

*Соціальна мережа — це сервіс (інтернет майданчик) для підтримки соціальних зв’язків в Інтернеті. Важливим елементом соцмережі є контент (зміст, інформація), створений користувачами (власниками акаунтів у даній мережі).

Як підкреслює, керівник управління протидії кіберзлочинам в Київській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України полковник поліції Віталій Паньков, якщо дійсно таке трапилося, то дії даних осіб називаються шахрайством. Шахрайство — це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Відповідальність за вчинення шахрайства регулюється ст. 190 Кримінального кодексу України та передбачена від штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, в залежності від суми завданого збитку та кількості осіб, які вчинюють шахрайські дії. 

Пам’ятайте:

• Зв'язатися з людиною через інший канал (телефоном, поштою, іншим месенджером) і запитати про повідомлення.

Якщо людина не надсилала повідомлення:

• Розповісти, що її акаунт зламали.
• Порадити змінити пароль до месенджера та увімкнути двофакторну аутентифікацію.
• Попросити повідомити про інцидент Кіберполіцію та CERT-UA.

Не довіряйте особі, яка телефонує, тільки тому, що вона знає про вас персональну інформацію (шахраї можуть знайти її в інтернеті).

На замітку:

• Друзі не просять грошей у месенджерах — перевір двічі!

• Чужий акаунт може стати шахрайським інструментом!

• Не поспішай допомагати онлайн — це може бути пастка!

• Переконайся, що це дійсно твій знайомий!

• Позичати в мережі — ризик втратити більше!

Управління протидії кіберзлочинам в Київській області

кіберполіція

шахрайські схеми

 

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

Щодо отримання додаткової соціальної відпустки особою, яка виховує дитину без батька

 

Відмовляючи у прийнятті справи № 755/16704/24 до свого розгляду, ВПВС в ухвалі https://reyestr.court.gov.ua/Review/136392504 від 29.04.2026 звернула увагу на те, що у постанові від 21.12.2020 у справі № 520/2226/19 КАС у складі ВС фактично сформулював загальний правовий висновок про таке:

«[…] чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які потрібно пред`явити матері, що виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки.

Тому для підтвердження права на зазначену відпустку в цьому випадку роботодавцю має бути пред`явлений будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.

…обов`язок оформлення таких документів лягає на працівника, а не на роботодавця».

КАС, з урахуванням усіх фактичних обставин, зокрема ненадання позивачкою відповідачу жодного документа для підтвердження її статусу одинокої матері під час перебування на посаді державного реєстратора, при формуванні графіка відпусток, на час звільнення, а також того факту, що позивачка за період роботи не зверталася із заявою про надання їй соціальної відпустки, виснував про те, що немає підстав для задоволення вимоги її позову про стягнення компенсації за 20 днів невикористаної додаткової відпустки як одинокій матері, яка виховує дитину без батька, за весь період роботи.

Такий правовий висновок КАС у справі № 520/2226/19 є загальним та стосується належних документів, що варто пред`явити матері, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки.

Адвокат Михайло Гуцал

відпустка

 

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

 

Зупинення судового кримінального провадження на підставі ст. 335 КПК України у зв’язку з мобілізацією обвинуваченого

 

ККС ВС: Зупинення судового кримінального провадження на підставі ст. 335 КПК України у зв’язку з мобілізацією обвинуваченого не є ухиленням від суду та не зупиняє перебіг строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

ВС зазначив: Період з 25.03.2025 по 10.12.2025, на який ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 25.03.2025 зупинялося кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 335 КПК України у зв`язку із проходженням обвинуваченим військової служби, не зупиняв перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, а тому доводи представника потерпілої про ухилення останнього від суду на стадії апеляційного провадження протягом 257 днів є необґрунтованими.

Отже, факт проходження обвинуваченим військової служби встановлений апеляційним судом, а обґрунтованість його мобілізації не є предметом перевірки суду касаційної інстанції відповідно до ст. 433 КПК України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, розглянувши змінену апеляційну скаргу обвинуваченого з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 206-2 КК України в зв`язку із закінченням строків давності, урахувавши заперечення представника потерпілої щодо задоволення вказаного клопотання, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність його задоволення, скасування вироку місцевого суду та закриття кримінального провадження.

Постанова ККС ВС від 12.05.2026 у справі №607/15056/21 - https://t.me/aktualnepravo/119

Актуальне право

мобілізація обвинуваченого

зупинення провадження

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Життя воїна - понад усе: новий наказ Головнокомандувача про обов'язкову ротацію на передовій

 

Нова директива Головнокомандувача: збереження життя і здоров'я наших військових — абсолютний пріоритет. Запроваджено жорсткі часові рамки для виконання бойових завдань та обов'язкову ротацію.

Дивіться слайди від Михайла Хорошавіна, щоб дізнатися про зміни.

 Жорсткі часові рамки виконання бойових завдань

 

ротація

Сили оборони

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

У Києві планують підняти тарифи на проїзд у комунальному транспорті: поїздка коштуватиме 30 грн

 

У Києві планують підняти тарифи на проїзд у комунальному транспорті. Разова поїздка коштуватиме 30 грн, але для пасажирів, які регулярно користуються міським транспортом, діятиме система знижок.

Про це повідомили в КМДА.

Так, вартість однієї поїздки залежатиме від кількості придбаних поїздок на транспортну картку:

• 1–9 поїздок — 30 грн
• 10–19 — 28,90 грн
• 20–29 — 27,80 грн
• 30–39 — 26,60 грн
• 40–49 — 25,50 грн
• 50 поїздок — 25 грн

Також передбачені місячні проїзні, де вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3–23,6 грн.

Для студентів і учнів зберігаються пільгові умови:

• студенти сплачуватимуть 50% вартості місячного проїзного;
• учні під час навчального року користуватимуться транспортом безкоштовно, а влітку — зі знижкою 75%.

Також планується запровадити пересадковий квиток за 60 грн, який дозволятиме безлімітно пересідати між метро та наземним транспортом протягом 90 хвилин.

В КМДА нагадали, що вартість проїзду в столиці не переглядали з 2018 року, а необхідність оновлення тарифів пояснили зростанням витрат на електроенергію, паливо, оплату праці та утримання транспортної інфраструктури.

Запровадити нові тарифи планують із 15 липня 2026 року після завершення процедур регуляторної політики, а також консультацій із громадськістю та профспілками. Подати пропозиції та зауваження до проекту розпорядження можна до 1 червня 2026 року через платформу forum.kyivcity.gov.ua. 

тарифи

перерахунок тарифів

транспорт

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Про демобілізацію, контракти та реформу ЗСУ

 

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський дав інтерв'ю в якому розповів про зміни у війську, грошове забезпечення та нові контракти для військових.

Також Головком дав інформацію щодо ситуації на фронті. Зокрема, він зазначив, що загроза з Білорусі є реальною і у випадку вторгнення фронт в Україні розшириться.

Щодо втрат росії у війні то вони у 3,5 рази перевищують наші, а вбитих у них може бути навіть у 7 разів більше, - повідомив Сирський.

Серед інших заяв Головнокомандувача:

• Грошове забезпечення. Військову "мінімалку" планують встановити на рівні 30 тисяч гривень. Також запровадять додаткові фінансові стимули: першочергово для піхоти, ДШВ, морпіхів та тих бійців, які закривають найдефіцитніші посади на передовій.
• Звільнення замість демобілізації. Повноцінна демобілізація можлива лише після кінця війни, але зараз керівництво розробляє механізм звільнення (відстрочки) залежно від терміну перебування на фронті.
• Гнучкі контракти. Для добровольців-новобранців розглядають контракти від 2 років, для діючих військових - на 10 місяців. Для тих, хто звільнився за станом здоров'я, але хоче повернутися - короткі контракти на 6-9 місяців. Хто не обирає контракт, того мобілізують на загальних умовах.

Крім того Олександр Сирський розповів, що вперше за час повномасштабної війни ЗСУ перевершили ворога за кількістю наступальних дій але рф планує розширити фронт і прораховує варіанти наступу з півночі.

Про що ще розповів Головком:

• Для військових готують гнучку систему звільнення та відстрочок залежно від часу на передовій;
• Запроваджуються короткі контракти на 6, 9 та 10 місяців з однаковим рівнем грошового забезпечення (мінімум - 30 тис. грн);
• Створюються три зміни для забезпечення постійної ротації та підготовки підрозділів;
• Корпусна реформа на другому етапі: створюються стандартні корпусні комплекти (включно з полками безпілотних систем).

Сирський

інтерв'ю

          Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"