Translate

середа, 20 травня 2026 р.

Зупинення судового кримінального провадження на підставі ст. 335 КПК України у зв’язку з мобілізацією обвинуваченого

 


ККС ВС: Зупинення судового кримінального провадження на підставі ст. 335 КПК України у зв’язку з мобілізацією обвинуваченого не є ухиленням від суду та не зупиняє перебіг строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

ВС зазначив: Період з 25.03.2025 по 10.12.2025, на який ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 25.03.2025 зупинялося кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 335 КПК України у зв`язку із проходженням обвинуваченим військової служби, не зупиняв перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, а тому доводи представника потерпілої про ухилення останнього від суду на стадії апеляційного провадження протягом 257 днів є необґрунтованими.

Отже, факт проходження обвинуваченим військової служби встановлений апеляційним судом, а обґрунтованість його мобілізації не є предметом перевірки суду касаційної інстанції відповідно до ст. 433 КПК України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, розглянувши змінену апеляційну скаргу обвинуваченого з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 206-2 КК України в зв`язку із закінченням строків давності, урахувавши заперечення представника потерпілої щодо задоволення вказаного клопотання, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність його задоволення, скасування вироку місцевого суду та закриття кримінального провадження.

Постанова ККС ВС від 12.05.2026 у справі №607/15056/21 - https://t.me/aktualnepravo/119

Актуальне право

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  
        Натисніть "стати прихильником"

Життя воїна - понад усе: новий наказ Головнокомандувача про обов'язкову ротацію на передовій

 


Нова директива Головнокомандувача: збереження життя і здоров'я наших військових — абсолютний пріоритет. Запроваджено жорсткі часові рамки для виконання бойових завдань та обов'язкову ротацію.

Дивіться слайди від Михайла Хорошавіна, щоб дізнатися про зміни.

 Жорсткі часові рамки виконання бойових завдань


 


         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  
        Натисніть "стати прихильником"


 

У Києві планують підняти тарифи на проїзд у комунальному транспорті: поїздка коштуватиме 30 грн

 


У Києві планують підняти тарифи на проїзд у комунальному транспорті. Разова поїздка коштуватиме 30 грн, але для пасажирів, які регулярно користуються міським транспортом, діятиме система знижок.

Про це повідомили в КМДА.

Так, вартість однієї поїздки залежатиме від кількості придбаних поїздок на транспортну картку:

  • 1–9 поїздок — 30 грн
  • 10–19 — 28,90 грн
  • 20–29 — 27,80 грн
  • 30–39 — 26,60 грн
  • 40–49 — 25,50 грн
  • 50 поїздок — 25 грн


Також передбачені місячні проїзні, де вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3–23,6 грн.

Для студентів і учнів зберігаються пільгові умови:

  • студенти сплачуватимуть 50% вартості місячного проїзного;
  • учні під час навчального року користуватимуться транспортом безкоштовно, а влітку — зі знижкою 75%.

Також планується запровадити пересадковий квиток за 60 грн, який дозволятиме безлімітно пересідати між метро та наземним транспортом протягом 90 хвилин.

В КМДА нагадали, що вартість проїзду в столиці не переглядали з 2018 року, а необхідність оновлення тарифів пояснили зростанням витрат на електроенергію, паливо, оплату праці та утримання транспортної інфраструктури.

Запровадити нові тарифи планують із 15 липня 2026 року після завершення процедур регуляторної політики, а також консультацій із громадськістю та профспілками. Подати пропозиції та зауваження до проекту розпорядження можна до 1 червня 2026 року через платформу forum.kyivcity.gov.ua

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  
        Натисніть "стати прихильником"

Про демобілізацію, контракти та реформу ЗСУ

 


Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський дав інтерв'ю в якому розповів про зміни у війську, грошове забезпечення та нові контракти для військових.

Також Головком дав інформацію щодо ситуації на фронті. Зокрема, він зазначив, що загроза з Білорусі є реальною і у випадку вторгнення фронт в Україні розшириться.

Щодо втрат росії у війні то вони у 3,5 рази перевищують наші, а вбитих у них може бути навіть у 7 разів більше, - повідомив Сирський.

Серед інших заяв Головнокомандувача:

  • Грошове забезпечення. Військову "мінімалку" планують встановити на рівні 30 тисяч гривень. Також запровадять додаткові фінансові стимули: першочергово для піхоти, ДШВ, морпіхів та тих бійців, які закривають найдефіцитніші посади на передовій.
  • Звільнення замість демобілізації. Повноцінна демобілізація можлива лише після кінця війни, але зараз керівництво розробляє механізм звільнення (відстрочки) залежно від терміну перебування на фронті.
  • Гнучкі контракти. Для добровольців-новобранців розглядають контракти від 2 років, для діючих військових - на 10 місяців. Для тих, хто звільнився за станом здоров'я, але хоче повернутися - короткі контракти на 6-9 місяців. Хто не обирає контракт, того мобілізують на загальних умовах.

Крім того Олександр Сирський розповів, що вперше за час повномасштабної війни ЗСУ перевершили ворога за кількістю наступальних дій але рф планує розширити фронт і прораховує варіанти наступу з півночі.

Про що ще розповів Головком:

  • Для військових готують гнучку систему звільнення та відстрочок залежно від часу на передовій;
  • Запроваджуються короткі контракти на 6, 9 та 10 місяців з однаковим рівнем грошового забезпечення (мінімум - 30 тис. грн);
  • Створюються три зміни для забезпечення постійної ротації та підготовки підрозділів;
  • Корпусна реформа на другому етапі: створюються стандартні корпусні комплекти (включно з полками безпілотних систем).
          Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  
        Натисніть "стати прихильником"
   

Набрали чинності зміни, які скасовують обмеження на перетин кордону для жінок

 


Набрали чинності зміни, які скасовують обмеження на перетин кордону для держслужбовиць.

Про це повідомили в ДПСУ.

Там зазначили, що днями Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко розповіла, що Уряд скасовує обмеження на перетин кордону для всіх жінок без винятків, незалежно від займаних посад в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних підприємствах та в судах.

А відсьогодні набрали чинності зміни до Правил перетину кордону, затверджених Постановою № 57, в частині внесення змін до пункту 2-14 цих Правил.

Зокрема, Урядом Постановою від 15 травня 2026 року № 623, знято обмеження з осіб з числа жінок щодо перетину державного кордону на підставі відповідних рішень про службові відрядження.

ДПСУ вже розпочала застосовувати дану норму під час прикордонного контролю в пунктах пропуску.

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  
        Натисніть "стати прихильником"
   

четвер, 14 травня 2026 р.

Встановлення факту самостійного утримання дитини з метою оформлення відстрочки від мобілізації

 


КЦС ВС дійшов висновку, що заява в порядку окремого провадження про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини з метою оформлення відстрочки від мобілізації підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки матеріали справи не містять доказів відмови ТЦК у наданні відстрочки, а відтак публічно-правовий спір між заявником і ТЦК відсутній.

Зокрема, Суд зазначив про те, що заявник звернувся до суду із заявою у порядку окремого провадження саме для отримання документа, який підтверджує, що він самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини), з метою подальшого звернення до відповідного ТЦК для вирішення питання оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Матеріали справи не містять письмових доказів того, що за результатами розгляду звернення заявника відповідним ТЦК як суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зокрема з тих підстав, що заявник не надав документи, які підтверджують перебування дитини на його утриманні.

Отже, помилковим є посилання апеляційного суду на те, що між заявником та відповідним ТЦК виник публічно-правовий спір з питання прийняття органом військового управління рішення про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а тому такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, зокрема в окремому провадженні.

Постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06.05.2026 у справі №686/26736/25.

Адвокат Ткаченко Сергій

 
        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  
        Натисніть "стати прихильником"
 

Складення заповіту на користь особи, яка не має родинних зв'язків із спадкодавцем

 


Верховний суд: наслідки складення заповіту на користь особи, яка не має родинних зв`язків із спадкодавцем

03 березня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 619/4831/23, провадження № 61-11243св25 (ЄДРСРУ № 134499498) досліджував питання щодо  наслідки складення заповіту на користь особи, яка не має родинних зв`язків із спадкодавцем.

Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною другою статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Необхідно враховувати, що як заінтересовані особи, повноважні пред`являти позовні вимоги про визнання заповіту недійсним відповідно до частини другої статті 1257 ЦК України, можуть розглядатися виключно особи, суб`єктивні спадкові права яких, що виникають відповідно до норм книги шостої ЦК України (спадкоємців за законом, спадкоємців за іншим заповітом, відказоодержувачів), порушені у зв`язку із вчиненням (складанням) недійсного (за їх твердженням) заповіту.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт, відповідно статті 1234 ЦК України, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до вимог частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою-п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

(!!!) Заповіт є правочином, а тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК немає відповідного правила.

Загальні вимоги до форми заповіту встановлено статтею 1247 ЦК України, якою передбачено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення та має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1257 ЦК України передбачено вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним.

Відповідно до статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і у частині третій статті 203 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 466/9242/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 683/1110/21.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. 

(!) У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Отже, заповіт, як односторонній правочин, підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти:

1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі;

2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту);

3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Відповідно до змісту наведених норм дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону, є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

ВИСНОВОК: 

Сам собою факт складення заповіту на користь особи, яка не має родинних зв`язків із спадкодавцем, не свідчить про недійсність заповіту чи дефект волі спадкодавця.

Адвокат Морозов Є.

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  
        Натисніть "стати прихильником"
  

МСЕК може скасувати інвалідність заочно, без огляду: рішення Верховного суду

 


У 2023 році жінці безстроково встановили II групу інвалідності. Згодом її справою зацікавилися правоохоронці, після чого за ініціативи СБУ та ДБР Центральна МСЕК провела заочну перевірку медичних документів.

За результатами перевірки комісія дійшла висновку, що медичних підстав для встановлення інвалідності не було, і статус скасували.

Жінка звернулася до суду. Перша та апеляційна інстанції стали на її бік, вказавши, що МСЕК мала провести повторний особистий огляд.

Проте Верховний Суд скасував ці рішення.

Суд зазначив: під час воєнного стану Центральна МСЕК має право заочно перевіряти обґрунтованість рішень МСЕК та скасовувати інвалідність без особистого огляду, якщо невідповідність медичних документів є очевидною і не потребує додаткового клінічного підтвердження.

Постанова КАС ВС у справі № 360/660/25 від 18.03.2026.

Ти ж юрист

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  
        Натисніть "стати прихильником"
 

середа, 13 травня 2026 р.

На що звертати увагу при виборі банківського вкладу у 2026 році

 


Зберегти та примножити заощадження - завдання, яке хвилює кожного, хто має вільні кошти. Банківський вклад залишається одним із найбезпечніших інструментів для цього, проте різноманіття пропозицій на ринку може збентежити навіть досвідченого клієнта. Щоб не помилитися з вибором, варто заздалегідь вивчити умови різних фінансових установ - наприклад, на сайті Банк Кредит Дніпро https://creditdnepr.com.ua/depozyty зібрані актуальні програми з прозорими параметрами, що дає змогу швидко порівняти варіанти та обрати оптимальний. Розглянемо ключові критерії, на які слід орієнтуватися при пошуку вигідного розміщення коштів.

Відсоткова ставка та спосіб нарахування

Процентна ставка - перше, на що дивиться більшість вкладників, однак порівнювати лише цифри недостатньо. Важливо з'ясувати, як саме банк нараховує дохід: щомісяця з капіталізацією чи наприкінці строку. Капіталізація відсотків дозволяє отримати більший фінальний прибуток, оскільки кожне наступне нарахування розраховується на зрослу суму. Також зверніть увагу, чи фіксована ставка на весь період, чи може змінюватися залежно від ринкових умов. Фіксований відсоток захищає від несподіванок і дає можливість точно спрогнозувати майбутній дохід, тоді як плаваючий несе додаткові ризики, хоча інколи може виявитися вигіднішим.

Строк розміщення та гнучкість умов

Тривалість вкладу безпосередньо впливає на дохідність: зазвичай довші програми пропонують вищий процент. Проте довгострокове розміщення підходить не всім - іноді гроші можуть знадобитися раніше. Тому при порівнянні варто оцінювати:

  • можливість дострокового розірвання без втрати нарахованого доходу;
  • наявність опції поповнення протягом дії договору;
  • мінімальну суму, з якої можна відкрити рахунок;
  • валюту збереження - гривня, долар чи євро;
  • умови автоматичної пролонгації після закінчення терміну.

Банк Кредит Дніпро пропонує вклад «Безмежний» зі ставкою 6% річних у гривні та вільним зняттям коштів на першу вимогу, що зручно для тих, хто цінує постійний доступ до своїх грошей і не хоче «заморожувати» капітал на тривалий період.

Надійність установи та гарантії держави

 Жодна дохідність не має сенсу, якщо існує загроза втратити заощадження. Перевіряйте, чи входить обрана фінансова установа до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На період воєнного стану та три місяці після його завершення кошти вкладників захищені державою у повному обсязі - без обмеження суми. Після цього гарантована межа становитиме 600 тисяч гривень. Додатково оцініть фінансову звітність банку, його рейтинги та репутацію серед клієнтів - ця інформація зазвичай доступна на офіційних ресурсах установи.

Перед оформленням

Перш ніж підписувати договір, уважно прочитайте всі пункти: комісії за обслуговування, штрафні санкції за дострокове закриття, порядок виплати доходу. Порівнюйте не одну-дві, а щонайменше три-чотири пропозиції від різних установ. Зверніть увагу на зручність обслуговування - наявність мобільного застосунку, можливість онлайн-оформлення, швидкість роботи служби підтримки. Не нехтуйте й відгуками реальних клієнтів: їхній досвід допоможе уникнути неприємних сюрпризів. Зважений підхід до вибору допоможе не лише зберегти капітал, а й отримати відчутний прибуток навіть за нинішніх економічних умов.

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  
        Натисніть "стати прихильником"
 
 

Кількість скарг на порушення прав громадян під час мобілізації зросла в 333 рази порівняно з 2022 роком, — Омбудсман

 



Кількість скарг на порушення прав громадян під час мобілізації зросла в 333 рази порівняно з 2022 роком.

Про це заявив Омбудсман Дмитро Лубінець під час виступу у Верховній Раді.

За його словами, надійшло вже понад 6 тисяч звернень, пов'язаних з діями ТЦК та СП. Люди повідомляють про застосування сили, балаклави та інші порушення.

Також зафіксовано випадки загибелі цивільних безпосередньо в приміщеннях ТЦК.

Лубінець вимагає термінових змін у системі мобілізації та запропонував створити спеціальну робочу групу при Міноборони за участю парламенту та Офісу омбудсмана.

"Громадяни України мають почуватися захищеними в приміщеннях ТЦК, а не навпаки", - наголосив Лубінець.

 
        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  
        Натисніть "стати прихильником"
 

вівторок, 12 травня 2026 р.

Уряд скасував обмеження на виїзд за кордон для окремої категорії жінок-посадовиць під час воєнного стану

 


Уряд скасував обмеження на виїзд за кордон для окремої категорії жінок-посадовиць під час воєнного стану. 

Про це повідомила Юлія Свириденко, Премʼєр-міністр України.

Відтепер працівниці органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств та інших визначених структур зможуть перетинати кордон без додаткових обмежень. 

Свириденко зазначила, що зміни не застосовуються до найвищих посадових осіб держави, ключових керівників органів державної влади та їхніх заступників, зокрема для членів Кабміну, керівництва міністерств та центральних органів виконавчої влади, Офісу Президента України, Апарату Верховної Ради України, РНБО, СБУ, Національного банку, а також для народних депутатів, суддів Верховного Суду та Конституційного Суду України, прокурорів Офісу Генерального прокурора, керівників державних підприємств та державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України.

Для них правила залишаються незмінними, щоб забезпечити безперервну роботу держави.

 
        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  
        Натисніть "стати прихильником"
 
 

Використання балаклав представниками ТЦК під час мобілізаційних заходів є неприпустиме

 


Використання балаклав під час мобілізаційних заходів є неприпустимим. Люди мають право розуміти, хто саме до них підходить, хто їх зупиняє, затримує чи застосовує силу. Коли обличчя приховані — неможливо ідентифікувати осіб, які потенційно можуть порушувати права людини або вчиняти кримінальні правопорушення.

Про це наголосив Омбудсман Дмитро Лубінець.

Він зазначив, що кожного дня Офіс отримує звернення громадян щодо дій окремих представників ТЦК та СП і нагадав про один із останніх випадків, коли до нього звернулася мешканка Дніпра, чоловік якої зазнав травм унаслідок дій групи осіб у балаклавах та форменному одязі, яких вона ідентифікувала як представників ТЦК.

Внаслідок цих подій чоловік отримав черепно-мозкову травму і перебуває у лікарні у вкрай важкому стані. За офіційною версією чоловік «сам впав та вдарився головою».

"Я зобовʼязаний поставити принципове питання. Чи є правомірним здійснення заходів оповіщення військовозобов'язаних особами у масках (балаклавах), які унеможливлюють ідентифікацію представників державного органу?", - зауважив Лубінець.

Уповноважений з прав людини нагадав, що відповідно до законодавства України, представники ТЦК та СП під час виконання службових обов'язків повинні бути належним чином ідентифіковані та предʼявляти службові посвідчення. Приховування обличчя викликає у людей недовіру та нерозуміння, хто саме перед ними, що прямо впливає на оцінку таких подій.

"Ця історія — не про один випадок. Вона про те, як подібні дії сприймаються людьми, коли немає прозорості та зрозумілої ідентифікації. Держава, що діє в масках, не має дивуватися, що громадяни від неї тікають", - додав Омбудсман.

 
        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  
        Натисніть "стати прихильником"
 
 

Кримінальна відповідальність для ТЦК та ВЛК: депутати хочуть посилити відповідальність за порушення під час мобілізації

 


В Україні хочуть посилити відповідальність за порушення під час мобілізації.

Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував ухвалити в цілому відповідний законопроект №12442.

Документ передбачає кримінальну відповідальність для представників ТЦК та лікарів ВЛК за порушення порядку проведення призову і військово-лікарської експертизи в умовах воєнного стану. Покарання — позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Зокрема, як зазначають автори у пояснювальній записці до документу, в умовах виконання заходів із забезпечення загальної мобілізації, нагальним є питання посилення кримінальної відповідальності службових осіб ТЦК та СП, а також осіб, які входять до складу ВЛК за неналежне виконання своїх службових обов’язків та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Також, в поясненні йдеться про те, що під час контролю за роботою ТЦК було встановлено випадки призову громадян на військову службу, які не підлягали такому призову відповідно до закону, безпідставного надання відстрочок, непритягнення до відповідальності осіб, що ухиляються від призову, ненаправлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які не прибули за повістками на відправку тощо.

Крім того, непоодинокими є випадки порушення порядку проведення медичного огляду для визначення придатності до військової служби посадовими особами військоволікарських комісій, що призводить до порушення прав громадян, ухилення від призову на військову службу або до незаконного звільнення з військової служби військовослужбовців.

Зазначене негативно позначається на виконанні завдань з комплектування Сил оборони особовим складом та безпосередньо впливає на спроможність військ виконувати бойові завдання з відсічі збройної агресії російської федерації, а також підривають довіру суспільства до державних інституцій та формують негативне ставлення до процесу мобілізації.

"З метою чіткого визначення на законодавчому рівні складу кримінальних правопорушень, вчинених зазначеними спеціальними суб’єктами, а також посилення відповідальності деяких службових осіб, розроблено пропозиції щодо внесення змін до Кримінального кодексу України", - йдеться у пояснювальній записці.

       Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  
       Натисніть "стати прихильником"

Замість ТЦК - "Офіс резерву+": Міноборони готує реформу центрів комплектування

 


У Міноборони пропонують трансформувати територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в "Офіси резерву+" з окремими підрозділами – офісами комплектування та офісами супроводу.

Про це пише "Українська правда" з посиланням на джерела.

Зокрема, як повідомляють ЗМІ, співробітники офісів комплектування займатимуться обліком військовозобов'язаних, плануванням мобілізаційних заходів, рекрутингом, оформленням на службу, а додатково в громадських місцях планують розміщувати точки рекрутингу.

Також, в окремих приміщеннях будуть хаби комплектування – бази для розміщення добровольців і доставлених поліцією військовозобов'язаних на період процедури залучення до війська.

Згідно з проектом МОУ, працівники хабів здійснюватимуть перевірку документів, проведення військово-лікарської комісії, оцінку психічної стійкості та професійної придатності.

Водночас спеціалісти офісів супроводу відповідатимуть за соціальні питання – від оформлення компенсацій пораненим бійцям і одноразових виплат родинам загиблих воїнів до організації похоронів.

Оформлення виплат і формування довідок, у Міноборони хочуть цифровізувати.

"ТЦК – величезна структура, яка забезпечує для війська 30+ тисяч мобілізованих і контрактників на місяць. Ніхто не хоче ламати систему, тому дискусій багато. Довго обговорювали, хто має доставляти чоловіків із вулиці в ТЦК. В Міноборони пропонували, щоб цим займалися виключно поліцейські, без участі військових. Але поліція проти. Зараз усе заглохло – консенсусу немає", - додали у джерелах.

Як зазначається, відповідні пропозиції ще не закладені ні в законопроекти, ні в урядові постанови, йдуть обговорення, вносяться зміни та пропозиції.

Нагадаємо, згідно з чинним законодавством, затримувати і доставляти військовозобов'язаних до ТЦК уповноважені тільки поліцейські.

       Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  
       Натисніть "стати прихильником"

понеділок, 11 травня 2026 р.

Посилення сектору безпеки і оборони: Уряд підготував зміни до Державного бюджету-2026

 


Завдяки погодженню позики Євросоюзу обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки уряд підготував зміни до Державного бюджету-2026 для посилення сектору безпеки і оборони.

Про це повідомила Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко.

Зокрема, цього року очікується 45 млрд євро підтримки, з яких 31,8 млрд євро піде на оборону та безпеку, а ще 13,2 млрд євро — на покриття дефіциту бюджету.

Перший транш очікується уже в червні.

Загалом доходи державного бюджету зростуть на понад 2,2 трлн грн — передусім завдяки міжнародній підтримці та додатковим надходженням у межах виконання Плану України.

1. Додаткові 1,56 трлн грн для сектору безпеки і оборони, з яких:

  • 174,3 млрд грн — на грошове забезпечення військовослужбовців;
  • 1,37 трлн грн — на розвиток озброєння та військової техніки;
  • 14,6 млрд грн — резерв для сектору безпеки і оборони.


Окремо передбачаються додаткові ресурси для розвитку українського ОПК, модернізації техніки та нарощування виробництва власної зброї.

2. 40 млрд грн на реалізацію Комплексних планів стійкості регіонів та громад. Це ресурси на підготовку до осінньо-зимового періоду, захист енергетики та забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури.

3. Ще 40 млрд грн додатково до резервного фонду — для оперативного реагування на виклики воєнного часу.

       Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  
       Натисніть "стати прихильником"