8 березня — Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир / Рубрика «Правовий калейдоскоп визначних дат» «Жіночий голос у правовому полі»

 

Цей календар – оновлена спроба зібрати дати, у які в усьому світі відзначають дніправ людини, шанують пам'ять борців за права, пригадують порушення прав людини та виражають надію і радість.

          8 березня весь світ відзначає Міжнародний жіночий день (International Women's Day), який також називають Днем боротьби за жіночі права. 8 березня – це не свято краси, весни, троянди та мімози. Це день солідарності жінок у боротьбі за їхні права. У світі ще досі існують сексизм, об’єктивація жіночого тіла в медіа, розрив в оплаті праці на користь чоловіків, яка обмежує кар’єрні можливості жінок, а також гендерно зумовлене насильство. Цього дня в багатьх містах України та світу проводяться Марші жінок, під час яких жінки, дівчата, а також чоловіки, які підтримують гендерну рівність, виходять на вулиці, щоб заявити про те, що вони готові обстоювати права жінок.

 Є багато організацій та міжнародних установ, які активно працюють над боротьбою за права жінок та їх захистом. Ось кілька найвідоміших: Організація Об'єднаних Націй (ООН), Амністія Міжнародна, Human Rights Watch (HRW), Міжнародна Федерація Жіночих Організацій (IFWI), Plan International, Local Women's Rights Organizations (місцеві організації прав жінок).

Право голосу для жінок стало частиною міжнародного права 1948 року, коли країни Організації американських держав прийняли Міжамериканську конвенцію про закріплення політичних прав жінок, а ООН — Загальну декларацію прав людини. Стаття 21  Декларації визначає:

1. Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або опосередковано через вільно обраних представників.

2. Кожна людина має право рівного доступу до державної служби у своїй країні.

3. Воля народу має бути основою влади уряду; така воля має виявлятись у періодичних та нефальсифікованих виборах, що мають проводитись за загального й виборчого права шляхом таємного голосування чи ж опосередковано через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування.

            Жіноче виборче право  закріплено в Конвенції про політичні права жінок й у Конвенції про ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок.

Виборче право для жінок (англ. Women's suffrage) — право жінок як громадянок нарівні з чоловіками брати участь у виборах до народного представництва.

Жіночий голос у правовому полі — це еволюція від повної безправності до рівних виборчих прав, закріплених міжнародними нормами ООН 1952/1979 років. В Україні жінки здобули право голосу 1917 року, а сьогодні Конституція (ст. 70) гарантує рівні права незалежно від статі. Рух суфражисток та сучасний фемінізм вибороли право на політичну участь, працю та рівність перед законом.

  Історичний контекст: Боротьба за право голосу (суфражизм) активізувалася на зламі XIX-XX ст., а виборче право жінки здобували поетапно (наприклад, у США — 1920, у Швейцарії — 1971).

  Український вимір: В Україні жіночий голос став юридично вагомим після революції 1917 року.

  Правове поле сьогодні: Скасування дискримінаційних обмежень, наприклад, обмежень щодо професій у 2017 році в Україні, підтверджує рух до повної рівності.

  Міжнародна підтримка: Конвенція про політичні права жінок (1952) та Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979) є базовими документами.

 Жіночий голос сьогодні — це не лише право голосувати, а й право бути обраною, приймати рішення та впливати на законодавство.

            Пам'ятайте! Якщо права жінки порушено, їй слід звернутися по допомогу до різних організацій та установ, зокрема до поліції (у випадках насильства, загрози безпеці або порушення закону), до судових органів (якщо права жінки порушено в судовому плані), до центрів соціального обслуговування, громадських організацій, національних гендерних омбудсменів.

          З нагоди Міжнародного дня боротьби за права жінок у Центрі Правової Інформації  Чернігівської ОУНБ  імені Софії та Олександра Русових  організована книжкова інформаційна виставка: «Жіночий голос у правовому колі». Запрошуємо ознайомитися з документами з питань виборчого права , гендерної рівності й захисту прав жінок.

Література:

   1. Безпека життєдіяльності жінок і чоловіків: гендерний аспект : матеріали обл. наук.-практ. конф., 12 квіт. 2007 року, м. Чернігів / [Упр. у справах молоді та спорту Черніг. облдержадмін. та ін. ; редкол.: І. В. Дорожкіна (голова редкол.) та ін.]. – Чернігів : [б. в.] (Ніжин : Аспект-Поліграф), 2007. – 178 с.

  2. Біблер С. Гендерна рівність і органи адміністрування виборів: посібник кращих практик / Сара Біблер, Васу Мохан, Кеті Райан ; [пер. І. Коваленко]. – Київ : ІFES, 2011. – 82 c.

  3. Гендерна рівність і розвиток: погляд у контексті європейської стратегії України / Центр Разумкова. – Київ : Заповіт, 2016. – 244 с.

  4. Гендерна рівність та гідна праця. Вибрані конвенції та рекомендації МОП з питань гендерної рівності / Бюро з питань гендер. рівності, Департамент міжнар. труд. норм . – [Б. м. : б. в.], 2009. – 189 с.

5. Грищенко С. В. Протидія торгівлі людьми : навч. посіб. / Грищенко С. В. ; Черніг. нац. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. — Чернігів : Лозовий В. М., 2015.— 223 с.

6. Дженіс М.  Європейське право у галузі прав людини: джерела і практика застосування  / М. Дженіс, Р. Кей, Е. Бредлі. — Київ : АртЕк, 1997. — 583 с.

7. Довідник безбар'єрності  / Громад. орг. "Безбар'єрність" ; [упоряд. Т. Касьян]. - Харків : IST Publishing, 2022. - 214, [1] с.

8. Доповідь про виконання в Україні Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок : четверта та п'ята (об'єднана) період. доп. (подана у відповідності до ст. 18 Конвенції) : проект / М-во України у справах сім'ї та молоді, Укр. ін-т соц. дослідж. – Київ : Столиця, 1998. – 51, [1] с.

 9. Дорожкіна І. В. Гендерний портрет як інструмент просування гендерної рівності : інформац.-практ. посіб. / І. В. Дорожкіна, Л. М. Артеменко ; Черніг. обл. орг. Спілки жінок України. – Чернігів : [б. в.], 2010. – 40 с.

10. Забезпечення прав і свобод людини в Україні в умовах поширення коронавірусної інфекції (Covid-19): особливості і шляхи удосконалення / Центр Разумкова. — Київ : Заповіт, 2020. — 60 с.

 11. Законотворчість: забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків / Ін-т держ. упр. та охорони довкілля ; [упорядкув., заг. ред. О. І. Суслової, Е. Р. Рахімкулова]. – Київ : Заповіт, 2006. – 189 с.

12. Загальна декларація прав людини / Укр. Правн. Фундація. - Київ : Право, 1995. - 12 с. - (Міжнародні документи ООН з питань прав людини). 14. Захист прав працюючих жінок-матерів : інформ.-практ. посіб. / [Дорожкіна І. В, Ковальчук В. В] ; Черніг. обл. орг. Спілки жінок України. – Чернігів : [б. в.], 2011. – 43 с.

 13. Кампанія Ради Європи боротьби з насильством проти жінок включно із насильством у сім'ї : підгот. до парлам. слухань "Сучас. стан та актуал. завдання у сфері попередження гендер. насильства", Верхов. Рада України. 21 листоп. 2006 р. – Київ : [б. в.], 2006. – 93 с.

14. Караман І. В. Звернення до Європейського суду з прав людини : практ. довідник / Ігор Караман ; Вища шк. адвокатури Нац. асоціації адвокатів України. — Київ : Фенікс, 2016. — 335 с.

15. Колодій А. М. Права, свободи та обов`язки людини і громадянина в Україні  : підруч. для вищ. навч. закл. та працівників місц. самоврядування / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. — Київ : Правова єдність, 2008. — 350 с.

16. Коломоєць О. Д. Адміністративно-правове регулювання відповідальності за вчинення насильства у сім'ї / Коломоєць Олександр Дмитрович. — Київ : Дакор, 2011. — 220 с.

17. Конституційні права, свободи і обов'язки людини і громадянина в Україні : до 60-річчя Загальної декларації прав людини / [Ю. С. Шемшученко та ін.] ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — Київ : Юридична думка, 2008. —251 с.

18. Лизогуб  Я. Г. Протидія торгівлі людьми: аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства: навч. посіб. / Я. Г. Лизогуб, С. С. Яценко ; Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України, Київ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. — Київ : Атіка, 2005. — 238, [1] с.

 19. На шляху подолання гендерного насильства і дискримінації / Черніг. обл. орг. Спілки жінок України. – Чернігів : [б. в.], 2009. – 37 с.

 20. Марценюк Т. Гендерна рівність та недискримінація на практиці / Тамара Марценюк. – Київ : КОМОРА, 2021. – 173, [1] с.

21. Мельник Т. М. Творення суспільства ґендерної рівності: міжнародний досвід ; Закони зарубіжних країн з ґендерної рівності / Т. М. Мельник. - 2-ге допов. вид. — Київ : Стилос, 2010. — 437 с.

  22. Методичні рекомендації з надання соціально-психологічної реабілітаційної допомоги дівчатам та молодим жінкам, які постраждали від насильства : досвід роботи Центру соц.- психол. реабілітації підлітків та молоді жіночої статі "Софія" Громад. Руху "Віра, Надія, Любов" / Від. кримін. міліції у справах дітей ГУМВС України в Одес. обл. [та ін.] ; Т. Є. Семікоп [та ін.]. – Одеса : К. І. С., 2010. – 75 с.

  23. Моніторинг Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків": інструментарій і процес : практ. посіб. / Прогр. сприяння Парламенту II. – Київ : [б. в.], 2012. – 119 с.

  24. Нестерович В.Ф. Виборче право України: Підручник / В.Ф. Нестерович. Київ: Видавництво Ліра-К, 2017.— 504 с.

  25. Пономарьов С. Ю. Запобігання та протидія дискримінації в Україні : посіб. для працівників органів держ. влади та місцев. самоврядування / С. Ю. Пономарьов, І. Ю. Федорович ; Міжнар. орг. з міграції. – Київ : Інтерсервіс, 2014. – 72 с.

 26. Права працюючих жінок в Україні = Women Workers' Rights in Ukraine : [монографія] / [редкол.: О. О. Яременко та ін. ; авт. кол.: М. Г. Ахаладзе та ін.] ; Міжнар. Бюро Праці, Держ. ком. України у справах сім'ї та молоді. – Київ : УІСД, 1999. – 159, [1] с.

 27. Сироїд Т. Л. Міжнародне публічне право. Міжнародний захист прав людини : посіб. для підгот. до зовніш. незалеж. оцінювання / Т. Л. Сироїд, О. А. Гавриленко, Л. О. Фоміна ; за заг. ред. Т. Л. Сироїд ; Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, юрид. ф-т, каф. міжнар. і європей. права. – 3-тє вид., перероб. і допов. – Харків : Право, 2020. – 491, [1] с.

28. Сироїд Т. Л. Міжнародний захист прав людини: навч. посіб. / Т. Л. Сироїд, Л. О. Фоміна ; Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Харків : Право, 2019. — 308 с.

  29. Топ – 10 гендерної політики / [авт. кол.: Н. Бочкор та ін. ; упоряд. Н. Бочкор ; ред. М. М. Ілляш ; Міжнар. жін. правозах. центр "Ла Страда-Україна", Програма "Рада: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво"]. – Київ : [б. в.], 2016. – 47 с.

30. Федоренко В. Л. Конституційні права і свободи людини та їх гарантування й захист в Україні : монографія / В. Л. Федоренко ; М-во юстиції України, Н-д. центр судової експертизи з питань інтелект. власності. — Київ : Ліра-К, 2020. — 137, [1] с.

                        Підготувала:                                                                                                                                                                                                                                 Підготувала: Валентина Куценко- провідна бібліотекарка ЦПІ ЧОУНБ імені Софії та Олександра Русових

Право власності на землю: що може стати перешкодою в повноцінній реалізації такого права

 

На календарі вже весна! Це означає, що роботи по земельних питаннях побільшає.

TOTUM LF нагадає, що може стати перешкодою в повноцінній реалізації права власності на земельну ділянку.

Відсутність реєстрації в сучасних базах даних

— відсутність кадастрового номера: якщо держакт виданий до 2004 року (або пізніше, але без присвоєння номера), а ділянка не внесена до Державного земельного кадастру (ДЗК);

— немає запису в Реєстрі речових прав (ДРРП): з 2013 року право власності обов'язково реєструється в електронному реєстрі. Якщо ж право власності набуте на земельну ділянку раніше (наприклад, є старий паперовий державний акт), воно залишається дійсним, проте можуть виникати додаткові труднощі під час укладення угод з землею;

— якщо до 1 січня 2028 року не оформити права на невитребувані паї, вони автоматично перейдуть до комунальної власності громади.

Помилки та неточності у документах

— технічні: друкарські помилки у прізвищі, імені, по батькові власника, неправильні паспортні дані або адреса;

— помилки в ДЗК /документації з землеустрою: невідповідність площі ділянки, неправильно визначені межі, помилки при перенесенні координат з паперових носіїв у цифрові (зміщення, розворот, віддзеркалення).

Межові конфлікти

— накладання ділянок: коли координати вашої ділянки накладаються на межі іншої ділянки на кадастровій карті;

— відсутність меж у натурі: документи є, але межі на місцевості не встановлені, що призводить до суперечок із сусідами.

Правові обтяження та складні ситуації

— судові спори: позови щодо ділянки, скасування попередніх рішень про передачу землі;

— обтяження: накладені арешт, іпотека, заборона відчуження, про які власник може й не знати;

— проблеми зі спадщиною: спадкоємці не можуть оформити землю через відсутність належним чином оформлених документів у померлого;

— цільове призначення: невідповідність фактичного використання землі (наприклад, забудова) її цільовому призначенню (наприклад, сільгоспземля).

ВАЖЛИВО: Право власності є непорушним. Земельну ділянку приватної власності не можна вилучити без вагомих на те підстав, судового рішення, а подекуди й компенсації.

Але краще захистити свої права до того, як виникне спір — через комплексну перевірку правового статусу ділянки та виявлення прихованих ризиків з їх подальшим усуненням.

Не чекайте — дійте на випередження.

право власності

реєстрація землі

В Україні понад 90 тисяч зниклих безвісти - такі дані державного реєстру

 

В Україні понад 90 тисяч людей вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Серед зниклих — військові, цивільні та діти але більшість — це представники сектору безпеки й оборони, зокрема ЗСУ, НГУ, Нацполіції, ДПСУ, СБУ тощо. 

Такі дані внесені до відповідного реєстру, повідомив уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов у відповідь на запит видання «Українська правда».

Нажаль, ця цифра продовжує зростати. Так, у червні 2025 року повідомлялося про понад 70 тисяч зниклих безвісти, у 2023 році офіційно йшлося про 23 тисячі. Тобто за два роки кількість людей, чия доля залишається невідомою, збільшилася в кілька разів.

Раніше Артур Добросердов зазначав, що встановити долю багатьох із цих людей можна буде лише після завершення війни або принаймні після завершення активної фази бойових дій.

Про масштаби проблеми свідчать і дані Міжнародного комітету Червоного Хреста. Зокрема, 21 лютого в інтерв’ю Радіо Свобода генеральний директор МКЧХ П’єр Крехенбюль повідомив, що в базі організації зареєстровані кілька десятків тисяч українців, які вважаються зниклими безвісти через війну.

За його словами, загальна кількість звернень від українських і російських родин щодо зниклих безвісти за особливих обставин перевищує 200 тисяч.

«Йдеться про тих, хто, ймовірно, перебуває в полоні, та людей, які, можливо, загинули в бою. Тож це ціла група зареєстрованих. І це ті цифри, які ми маємо на сьогодні», — зазначив Крехенбюль.

У Міжнародному комітеті Червоного Хреста наголошують, що підтримують зв’язок із родинами та працюють над встановленням долі зареєстрованих людей. Для багатьох сімей це єдиний канал отримання хоча б якоїсь інформації. 

Нагадаємо, в Україні Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб запрацював у травні 2023 року. До нього вносять усі офіційні дані про військовослужбовців і цивільних, яких розшукують. Реєстр став інструментом систематизації інформації, однак за кожною цифрою стоїть конкретна людина і родина, яка чекає відповіді.

зниклі безвісти

Російські спецслужби вербують українців, маскуючись під правоохоронні органи: Омбудсман дав рекомендації

 

Ворог постійно шукає нові способи вербування та шантажу українців і, за інформацією СБУ, останнім часом спецслужби рф активізували такі спроби вербування, маскуючись під представників українських правоохоронних органів.

Йдеться про так звані операції «під чужим прапором», коли ворог представляється співробітниками СБУ, ГУР, НАБУ, Нацполіції та інших структур і під різними приводами намагається втягнути людей у протиправну діяльність.

Про це зазначив Омбудсман Дмитро Лубінець.

Зокрема, як розповів Уповноважений з прав людини, громадянам надсилають фейкові «повістки» або повідомлення про нібито відкриті кримінальні провадження, після чого здійснюють дзвінки чи листування від імені «правоохоронців». Людей залякують, чинять психологічний тиск, шантажують та пропонують «допомогу» в обмін на виконання незаконних завдань. Паралельно незаконно збираються персональні дані, зокрема через соціальні мережі та сайти знайомств, де створюються фейкові акаунти для встановлення контакту. 

Надалі громадян схиляють до вчинення кримінальних правопорушень: передачі інформації, стеження, перенесення невідомих предметів, підпалів, диверсій чи інших протиправних дій. 

Дмитро Лубінець наголошує: жоден державний орган України не має права вимагати від громадян виконання незаконних дій або ставити «умови» щодо уникнення відповідальності в обмін на співпрацю!

"Незаконне збирання і використання персональних даних, шантаж та провокації до злочинів є грубим порушенням прав людини і можуть мати ознаки кримінальних правопорушень. Кожен громадянин має право на повагу до честі й гідності, захист від безпідставних звинувачень, безпеку та недоторканність приватного життя", - додав Омбудсман.

Лубінець рекомендував у разі отримання підозрілих повідомлень чи дзвінків не вступати в подальшу комунікацію, не передавати особисті дані або документи! А якщо порушуються ваші права — звертатися до Офісу Омбудсмана!
 

вербування

російська агресія

спецслужби

омбудсман

 

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

Натисніть "стати прихильником"

   

Бронь від мобілізації у 2026 році: хто матиме право та які основні положення процесу бронювання

 

Наприкінці 2025 року в процедурі бронювання від мобілізації відбулися помітні зміни. Тимчасові послаблення, запроваджені у грудні, значно розширили перелік осіб, які могли отримати бронювання. Втім, уже з 1 лютого 2026 року правила знову переглянули.

Хто зараз має право на бронювання від мобілізації, які категорії підпадають під нові умови та що змінилося у 2026 році?

Основні положення бронювання від мобілізації

Відстрочка від мобілізації є офіційнм дозволом не призивати на службу співробітників, без яких не можуть повноцінно функціонувати держава, економіка та система життєзабезпечення. Бронювання надається не за особистою заявою працівника, а виключно через роботодавця — за умови, що юридична особа відповідає одному з таких критеріїв, передбачених статтею 25 закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII:

• офіційно визнано критично важливим;
• має мобілізаційні завдання;
• виробляє товари та послуги для ЗСУ.

Так, перелік категорій громадян, які на сьогодні мають бронь від мобілізації, залежить не від посади, а від статусу підприємства, установи або організації його працевлаштування.

Працівникам яких професій частіше надають бронювання

Офіційного, чітко встановленого переліку професій, що гарантують автоматичне відстрочення від мобілізації, не існує. Проте можна виділити умовний перелік, які професії в Україні мають бронь від мобілізації, тобто кому, як правило, частіше надається така можливість.

До цього списку входять працівники таких галузей:

• енергетики;
• транспорту;
• IT та кібербезпеки;
• медицини;
• оборонної промисловості;
• сільського господарства;
• медіа та комунікацій;
• комунальних послуг.

Важливо наголосити, що бронювання потрібно регулярно підтверджувати. Відповідальність за це покладена на роботодавця.

Зміни у правилах бронювання у 2026 році

Наприкінці 2025 року була прийнята поправка до постанови КМУ 76, яка передбачає можливість перебронювання співробітників критично важливого підприємства протягом одного дня, навіть якщо їх попереднє бронювання ще не закінчилося. Ще одна зміна, яка набрала чинності з 1 січня 2026 року, стосується збільшення заробітної плати працівників, необхідної для оформлення бронювання — до 21 617 гривень.

Також з лютого 2026 року майже всі тимчасові пом’якшення, запроваджені у грудні минулого року, були скасовані. Йдеться про тимчасові зміни, які були закріплені законом України № 4630-IX та постановою Кабінету міністрів України № 1608.

Так, наприклад, компанії, які були визнані критично важливими, отримали право бронювати не 50% штату, як це було раніше, а всіх співробітників, необхідних для роботи. На сьогодні критично важливі компанії втратили право оформляти бронь на всіх потрібних військовозобов'язаних працівників — повернулося обмеження в половину штату.

Набрали силу обмеження на частоту подання заявок на анулювання бронювання, перевірка заявок знову займатиме до 72 годин, а при скасуванні бронювання буде вводитися обов'язковий інтервал очікування перед поданням нової заявки. Гуманітарні організації також втратили статус критично важливих підприємств, а їх співробітники формально увійшли до списків, кому не дадуть бронь від мобілізації.

На сьогодні лише одна тимчасова зміна грудня минулого року все ще буде діяти в лютому 2026-го. Йдеться про бронювання співробітників з проблемами військового обліку.

Як перевірити актуальний статус відстрочки від мобілізації

У пресслужбі Центру надання адміністративних послуг пояснюють, що для перевірки актуального строку відстрочки у застосунку "Резерв+" потрібно сформувати повний витяг — саме там відображається інформація з реєстру "Оберіг".

Якщо підстава для відстрочки не змінилася, вона продовжується автоматично:

• без звернення до територіального центру комлектування;
• без повторного подання заяв і документів.

"Достатньо дочекатися сповіщення в "Резерв+" та оновити документ", — зазначили у ЦНАПі.

Втім, до ЦНАПу потрібно звертатися, якщо:

• змінилася підстава для відстрочки;
• у реєстрах відсутні або некоректні дані;
• категорія громадянина не входить до переліку автоматичних.

ЦНАП не приймає рішення щодо надання чи продовження відстрочки. Окрім цього, частину відстрочок можна оформити онлайн в "Резерв+", усі інші — через ЦНАП.

ТrueUA

бронювання військовозобов'язаних

бронювання

 

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

Натисніть "стати прихильником"

   

Пенсії в Україні зростуть в березні: Міністр соцполітики Денис Улютін розповів про ліміти підвищення

 

Пенсії в Україні для більшості пенсіонерів перерахують вже в березні поточного року і за планом розмір максимального підвищення складе 2 595 гривень.

З 1 березня в Україні відбудеться планова індексація пенсій, яка охопить переважну більшість пенсіонерів. Розмір підвищення для кожного громадянина буде індивідуальним, оскільки він розраховується на основі страхового стажу та поточного розміру виплат.

Про це в інтерв'ю для РБК-Україна розповів міністр соцполітики Денис Улютін.

Зокрема, він зазначив, що з 1 березня виплати зростуть мінімум на 100 грн, а максимальна сума надбавки буде обмежена 2 595 грн.

Для непрацюючих пенсіонерів мінімальна виплата збільшиться з 3 038 грн до 3 406 грн.

Верхня межа пенсії залишається незмінною - 25 950 грн (десять прожиткових мінімумів).

Виняток для військових: ліміт у 25 950 грн не поширюється на пенсії захисників України, які були призначені під час російської агресії відповідно до закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби...".

Підвищення за словами міністра, торкнеться переважної більшості пенсіонерів, але точна сума залежить від індивідуального стажу та поточної виплати.

 пенсійне забезпечення

індексація виплат

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

Натисніть "стати прихильником"

   

Енергетична підтримка для людей та бізнесу: в Україні запустили єдину інформаційну платформу допомоги

 

В Україні запустили єдину платформу з повною інформацією про всі державні програми енергетичної підтримки для громадян, ОСББ, бізнесу та громад: все що треба знати про виплати, гранти та пільгові кредити.

Детальніше про ресурс розповідає "Адвокат права".

Отже, відтепер доступна українцям енергетична підтримка – зібрана в одному місці онлайн.

На єдиному ресурсі зібрано усю інформацію про чинні можливості підтримки, їхні умови та порядок подачі заявок, зокрема:

1. Допомога для людей:

• щомісячні виплати для працівників ремонтних бригад;
• «СвітлоДім» для енергонезалежності будинків;
• «Пакунки тепла» для людей з інвалідністю та одиноких пенсіонерів;
• екофлоу для дітей з інвалідністю групи А;
• енергопідтримка для ОСББ та ЖБК;
• енергопідтримка для приватних будинків і таунхаусів.

2. Підтримка бізнесу:

• допомога ФОПам на енергостійкіть від 7500 до 15000 грн на придбання або ремонт генераторів, пальне чи оплату комунальних послуг;
• кредит 0% на енергообладнання до 10 млн грн строком до трьох років на генератори;
• доступні кредити 5–7–9% на енергообладнання.

Також, з 19 лютого 2026 року банки розпочали прийом заявок по двох нових програмах – енергопідтримка для ОСББ та ЖБК і енергопідтримка для приватних будинків і таунхаусів.

енергетика

енергетична підтримка

енергонезалежність

 

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

Натисніть "стати прихильником"

  

З 2 березня частина гривневих купюр перестане прийматися: що потрібно знати

 

З 2 березня 2026 року в Україні більше не можна буде розраховуватися деякими старими паперовими гривнями. Йдеться не про всі гроші і не про “грошову реформу”, а лише про конкретні банкноти.

Які саме купюри вилучаються з обігу?

Мова про паперові банкноти номіналом:

• 1 гривня
• 2 гривні
• 5 гривень
• 10 гривень

Це банкноти старих зразків (2003–2007 років випуску), які Національний банк України поступово замінює на монети.

Після 2 березня 2026 року магазини, аптеки, заправки та інші заклади не зобов’язані приймати ці купюри як оплату.

Чи “згорять” ці гроші?

Ні. Гроші не зникають і не втрачають вартості.

Їх можна обміняти безкоштовно на дійсні банкноти або монети.

Де і до якого часу можна обміняти?

• У будь-якому українському банку — протягом року після вилучення з обігу.
• У визначених уповноважених банках — протягом кількох років.
• У відділеннях Національного банку — без обмеження строку.

Обмін безкоштовний. Ніяких комісій сплачувати не потрібно.

Чи стосується це інших купюр?

Ні. Банкноти 20, 50, 100, 200, 500 та 1000 гривень залишаються в обігу. Так само це не стосується новіших зразків банкнот 1–10 грн (якщо такі є у вас на руках).

Чому це робиться?

Малі номінали у вигляді монет служать довше і дешевші для держави в обігу. Тому НБУ поступово замінює паперові гроші на металеві.

Що варто зробити зараз

Просто перевірте гаманець або домашні заощадження. Якщо є старі паперові 1, 2, 5 чи 10 гривень — не відкладайте, занесіть у банк для обміну.

Панікувати не потрібно. Це технічна процедура оновлення готівки, а не фінансова криза.

 Олег Школьний

гривна

гроші

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

Натисніть "стати прихильником"

  

Стартував пілотний проект «Гроші ходять за вчителем»: як подати заявку через платформу «Вектор»

 

В Україні до 16 березня триває подання заявок на участь у пілотному проекті «Гроші ходять за вчителем». Педагогічні працівники можуть зареєструватися  на платформі «Вектор», а держава оплатить підвищення кваліфікації напряму.

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України.   

Суть нової державної політики полягає в децентралізації фінансів: тепер не заклад освіти чи орган управління, а сам учитель або вчителька стає розпорядником коштів на власний розвиток. У межах пілоту кожен учасник одержить 1500 грн, які зможе витратити на обрані програми підвищення кваліфікації.

ЯК ВЗЯТИ УЧАСТЬ У ПРОГРАМІ?

Щоб подати заявку, педагогічним працівникам потрібно пройти верифікацію профілю, зокрема:

• актуалізувати інформацію про заклад освіти;
• додати дані про класи викладання;
• підтвердити особу через BankID або кваліфікований електронний підпис (КЕП).

Після цього заклад освіти має підтвердити внесені дані. Лише після погодження педагог отримує доступ до подання заявки на участь у пілоті.

Наразі майже 30 тисяч педагогічних працівників/ць зареєструвалися на платформі «Вектор». 

Детальна інструкція для реєстрації за посиланням.

педагогічні працівники

освіта

 

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

Натисніть "стати прихильником"

 

Президія НАПН України ухвалила рішення про оголошення 2026р. Роком Софії Русової в НАПН України

 

На засіданні Президії Національної академії педагогічних наук України, що відбулося 29 січня, розглянуто питання «Про оголошення 2026 р. Роком Софі Русової в НАПН України».

Відома українська просвітителька, фахівчиня з проблематики теорії і практики дошкільної і позашкільної освіти, в галузі дитячої літератури й дитячого читання Софія Русова – залишається в пантеоні видатних діячів української культури. Цьогоріч виповнюється 170 років з дня народження Софії Русової, тому було ухвалено рішення про відзначення цього факту в діяльності НАПН України протягом року.

З ініціативою про оголошення року Софії Русової виступив член Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, голова Підкомітету з питань раннього розвитку та дошкільної освіти Володимир Воронов. Виступаючи на засіданні Президії НАПН України він зазначив: «Як голова Підкомітету з питань раннього розвитку та дошкільної освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій і як автор Закону України «Про дошкільну освіту», я особливо гостро відчуваю актуальність спадщини Софії Русової сьогодні – в умовах реформування освіти та пошуку балансу між національною традицією й європейськими освітніми стандартами. Багато з тих ідей, які ми нині закріплюємо на законодавчому рівні, Русова сформулювала понад сто років тому. Переконаний, що саме НАПН України як провідний науковий центр у сфері педагогіки та психології здатна наповнити цей рік глибоким науковим і просвітницьким змістом».

 У Плані передбачено проведення всеукраїнського вебінару з осмислення наукової спадщини Софії Русової в нових умовах,  всеукраїнської конференції, присвяченої розвитку дошкільної освіти в умовах війни і повоєнного відновлення із присвятою видатній педагогині, вебінар на честь Софії Русової. Широку програму запропонувала Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О. Сухомлинського, в межах якої книжкові виставки, оновлення й поповнення онлайн-проєктів у соціальних мережах тощо. Заплановано також низку публікацій.

Володимир Воронов ще запропонував розглянути проведення спільного науково-просвітницького заходу «ВІД ІДЕЇ ДО ЗАКОНУ. Софія Русова і сучасне українське дошкілля» у Посольстві Чеської Республіки в Києві.

«Вибір цього майданчика є символічним, – зауважив народний депутат, – адже в еміграційний період  Софія Русова жила й працювала в Чехії, там завершився її життєвий шлях, похована вона в Празі». 

Рішення стосовно оголошення 2026-го Роком Софії Русової в НАПН України, а також План заходів з відзначення 170-річчя ухвалено одноголосно. 

 Пресслужба НАПН України 

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

Натисніть "стати прихильником"

 

Обмеження та позбавлення права керування транспортним засобом: у чому різниця та які наслідки для водіїв?

 

У повсякденній практиці водії іноді плутають два різні правові інструменти - обмеження в праві керування транспортними засобами та позбавлення права керування. Хоча обидва заходи призводять до заборони сідати за кермо, їхні підстави, процедура застосування та правові наслідки кардинально відрізняються. Розуміння цих відмінностей є ключовим для правильної оцінки ризиків та захисту своїх прав.

Про деталі зазначає адвокат Тетяна Костриба з посиланням на ГСЦ МВС.

• Обмеження права керування: наслідок невиконаних зобов'язань

Тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами не є покаранням за порушення правил дорожнього руху. Це захід примусу, що застосовується в межах виконавчого провадження з метою спонукати особу до виконання певних юридичних зобов'язань, найчастіше - погашення боргів.

Підстави та порядок застосування

Найпоширенішою причиною є заборгованість зі сплати аліментів. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», державний або приватний виконавець має право винести постанову про тимчасове обмеження боржника у праві керування до повного погашення боргу.

Ключові аспекти обмеження:

• Посвідчення водія - не вилучається у власника.

• Скасування заходу - обмеження автоматично знімається після виконання зобов'язання (наприклад, сплати боргу).

• Поновлення права - не потребує повторного складання іспитів чи отримання нового посвідчення.

Важливо, що інформація про таке обмеження вноситься до відповідних державних баз даних, і керування автомобілем у цей період кваліфікується як правопорушення.

• Позбавлення права керування: покарання за порушення ПДР

На відміну від обмеження, позбавлення права керування є видом адміністративного стягнення. Воно застосовується виключно за рішенням суду як покарання за серйозні порушення законодавства у сфері безпеки дорожнього руху.

Підстави та порядок застосування

Класичним прикладом є керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. За результатами розгляду справи суд може ухвалити рішення про позбавлення водія права керування на визначений термін.

Ключові аспекти позбавлення:

• Посвідчення водія - вилучається у водія на весь строк покарання.

• Повернення права - посвідчення повертається лише після закінчення строку позбавлення та проходження встановленої процедури.

• Поновлення права - у випадках, передбачених законодавством, може вимагатися повторне складання теоретичного та/або практичного іспитів у сервісному центрі МВС.

• Що потрібно знати водію?

Незважаючи на різну правову природу, і обмеження, і позбавлення права керування мають спільний наслідок - керування транспортним засобом під час дії заборони є адміністративним правопорушенням та тягне за собою відповідальність, встановлену Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Отже, своєчасне виконання своїх фінансових зобов'язань та неухильне дотримання правил дорожнього руху є найнадійнішим способом уникнути будь-яких заборон на керування.

інформація водіям

позбавлення права керування

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

Натисніть "стати прихильником"