Розірвати шлюб тепер можна онлайн через застосунок «Дія»: у Мінцифрі розповіли, як це можна зробити

 

В Дії з'явилась нова послуга — розірвання шлюбу онлайн. Більше не потрібно їхати до державних установ, збирати папери чи стояти в чергах, адже весь процес відбувається дистанційно.

Про процедуру розповіли у Мінцифри.

Процес розірвання шлюбу автоматизований і потребує згоди обох партнерів. Один із подружжя формує заяву в застосунку, а інший отримує запит на підтвердження, на який у нього є 12 годин. Після цього обидві сторони мають засвідчити взаємну згоду Дія.Підписом. Далі система самостійно перевіряє всі дані в реєстрах.

Сама процедура триває місяць. Якщо пара змінить своє рішення, протягом цього часу (але не пізніше ніж за 4 години до відеоконференції) заяву можна просто відкликати.

Цифровий сервіс працює виключно для пар, які не мають спільних неповнолітніх дітей (інакше розривати шлюб доведеться через суд). Також важливо пам’ятати: Дія лише фіксує розірвання шлюбу. Якщо у вас є спільне майно, його ділять окремо за домовленістю або в судовому порядку.

Скільки коштує послуга?

Ініціатор оплачує послугу єдиним платежем під час подання заяви. Вартість послуги становить 2 872 гривні. Для тих, хто віддає перевагу класичному формату, можливість офлайн-звернення до відділу ДРАЦС повністю зберігається.

розірвання шлюбу

ДІЯ

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Факт проживання заявниці однією сім’єю без шлюбу зі зниклим бeзвісти військовослужбoвцем: позиція апеляційного суду

 

Хмельницький апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Міністерства обoрони України на рішення місцевого суду про встановлення факту проживання заявниці однією сім’єю без шлюбу зі зниклим безвiсти військовoслужбовцем.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення цього юридичного факту, жінка пояснила, що з 2017 року проживала однією сім’єю з чоловіком без реєстрації шлюбу. Вони разом вели господарство, мали спільний бюджет та виховували двох синів.

Після початку повнoмасштабного вторгнeння чоловік став на захист України та брав участь у бoйових дiях. 15 червня 2025 року він зник безвісти під час виконання бoйового завдання на Донeччині.

Заявниця пояснила, що встановлення факту проживання однією сім’єю без шлюбу необхідне їй для реалізації передбачених законом прав та отримання виплат як члену сім`ї військовoслужбовця, який зник бeзвісти в період вoєнного cтану.

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області заяву задовольнив та встановив факт проживання заявниці зі зниклим безвiсти військoвослужбoвцем однією сім’єю як чоловіка та жінки без шлюбу з 2017 року до дня його зникнення бeзвісти.

Міністерство oбoрони України оскаржило рішення – просило його скасувати та відмовити у задоволенні заяви. В апеляційній скарзі відомство зазначило, що встановлення факту проживання заявниці однією сім’єю з військoвослужбовцем без реєстрації шлюбу не створює для неї права на отримання його грошового забезпечення у зв’язку зі зникнeнням бeзвісти.

Міністерство звернуло увагу, що виникнення і реалізація прав, передбачених статтею 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвiсти за особливих обставин», не залежить від наявності рішення суду про встановлення факту спільного проживання.

На думку МОУ, у цій справі встановлення факту в судовому порядку не породжує для заявниці жодних юридичних наслідків.

Апеляційний суд зауважив, що саме Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих бeзвісти за особливих обставин» визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти, та регулює відносини, пов’язані з їх встановленням та обліком, розшуком і соціальним захистом таких осіб та членів їхніх сімей.

У статті 6 цього Закону зазначено права близьких родичів та членів сім’ї осіб, зниклих бeзвісти за осoбливих oбставин. До цієї категорії належать, зокрема, особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі ті, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Суд звернув увагу, що встановлення факту, про який просила заявниця, має юридичне значення, оскільки від нього залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, визначених цим Законом. Встановлення цього факту дозволить їй реалізувати передбачені законом права як члену сім’ї особи, зниклої бeзвісти за осoбливих обставин.

Зокрема, йдеться про право отримувати достовірні відомості про місцеперебування зниклoго бeзвісти чоловіка, обставини його загибeлі (cмeрті) та місце похoвання (якщо воно відоме), інформацію про хід і результати його розшуку, право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.

«Встановивши, що заявниця надала належні та достатні докази на підтвердження факту проживання з чоловіком однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення її заяви», – констатував апеляційний суд.

З постановою апеляційного суду у справі № 688/5857/25 можна ознайомитися у ЄДРСР.

Адвокат Ткаченко Сергій

Хмельницький апеляційний суд

зниклі безвісти

 

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Право військовослужбовця на звільнення у зв'язку з потребою постійного догляду за членом сім'ї

 

Чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не передбачає затвердженої форми висновку лікарсько-консультативної комісії про потребу в постійному догляді.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09 березня 2021 року № 407 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я» затверджено, зокрема, форму первинної облікової документації № 080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі» та інструкцію щодо її заповнення.

Так, відповідно до затвердженої Інструкції висновок заповнюється членами лікарської комісії на підставі заповненої лікарем загальної практики-сімейної медицини форми первинної облікової документації № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого № _____» (пункт 3) та надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 (пункт 4). У пункті 4 Висновку вказуються рекомендовані соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома; отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (пункт 7).

Зміст висновку за формою № 080-4/о та його складові елементи загалом найбільшою мірою відповідають суті документа, передбаченого пунктом 5 Переліку, проте мають істотні відмінності - зокрема щодо суб`єкта його складання (лікарська комісія, а не лікарсько-консультативна комісія), цільового призначення (використовується для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі), а також через відсутність у ньому відомостей про потребу особи в постійному догляді.

Відсутність уніфікованого зразка висновку про потребу в постійному догляді та повноважень лікарсько-консультативної комісії для його прийняття свідчить про наявність прогалини та неузгодженості нормативно-правового регулювання, що спричиняє правову невизначеність у реалізації права особи на звільнення з військової служби за відповідною підставою.

Верховний Суд зауважує, що підпункт «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ визначено, що підставою для звільнення є саме необхідність здійснення постійного догляду. У свою чергу, поняття «постійний догляд» передбачає безперервний догляд, який надається особі, яка не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження, безперервно, постійно.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/139348845

Судова Практика

звільнення з військової служби

постійний догляд

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Перерахунок пенсії через неправильну індексацію: про що варто знати пенсіонерам

 

Останнім часом дедалі більше пенсіонерів звертаються до судів через неправильне проведення Пенсійним фондом щорічної індексації пенсій. У багатьох випадках питання полягає не просто в тому, на скільки гривень збільшилася пенсія, а в тому, який саме показник середньої заробітної плати Пенсійний фонд використав при її перерахунку та чи правильно застосував відповідні коефіцієнти індексації.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, для забезпечення індексації пенсій щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії.

Тобто індексація — це не просто встановлення певної доплати до пенсії. Від правильного застосування показника середньої заробітної плати та відповідних коефіцієнтів залежить сам розмір пенсії.

Важливе значення для таких спорів має практика Верховного Суду. Зокрема, у постанові Судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі №200/5836/24 сформульовано принципову правову позицію щодо застосування статті 42 Закону №1058-IV при проведенні індексації пенсії.

Верховний Суд виходить із того, що при індексації необхідно збільшувати показник середньої заробітної плати, який враховувався при обчисленні відповідної пенсії. При цьому положення урядових постанов та підзаконних нормативних актів не можуть застосовуватися таким чином, щоб звужувати право пенсіонера, встановлене безпосередньо законом.

Ця позиція Верховного Суду вже активно застосовується адміністративними судами при розгляді аналогічних пенсійних спорів.

Тому пенсіонерам, яким у попередні роки індексація фактично проводилася у вигляді незначних фіксованих доплат або які мають сумніви щодо правильності застосованих Пенсійним фондом коефіцієнтів, варто перевірити свій пенсійний розрахунок.

Для цього необхідно встановити, який показник середньої заробітної плати застосовувався при призначенні пенсії, як він змінювався під час наступних індексацій та які саме коефіцієнти використовував Пенсійний фонд.

Якщо буде встановлено, що індексацію проведено неправильно, до Пенсійного фонду можна звернутися із заявою про проведення належного перерахунку пенсії. У разі відмови рішення, дії чи бездіяльність органу ПФУ можуть бути оскаржені до адміністративного суду.

При цьому необхідно пам’ятати про строки звернення до суду.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України загальний строк звернення громадянина до адміністративного суду становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

У пенсійних спорах питання обчислення цього строку має свої особливості та залежить від конкретних обставин справи. Однак відкладати звернення до суду на роки не варто. Особливо якщо пенсіонер уже отримав письмову відповідь Пенсійного фонду про відмову у проведенні перерахунку.

Тому якщо виникають сумніви у правильності проведеної індексації, доцільно отримати детальний розрахунок пенсії, перевірити застосовані ПФУ показники та коефіцієнти і, за наявності порушення, своєчасно звертатися за захистом свого права.

Неправильна індексація може впливати не лише на сьогоднішній розмір пенсії, а й на всі наступні її перерахунки. Тому інколи навіть невелика помилка у базовому показнику з роками призводить до суттєвої різниці у виплатах.

Адвокат Олег Якименко

індексація виплат

перерахунок пенсії

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

185 років від дня народження Михайла Драгоманова(1841–1895) – українського публіциста, історика, громадського діяча | Юридична спадщина України

 

Кожен громадянин має право на свою думку, своє переконання, свою волю та свою незалежність (Драгоманов М. П.)

 185 років від дня народження Михайла Драгоманова(1841–1895) – українського публіциста, історика, громадського діяча | Юридична спадщина України

6 (18) вересня 1841, Гадяч, Полтавщина, Російська імперія — 20 червня (2 липня) 1895, Софія, Болгарія) — український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, засновник українського соціалізму, представник відомого роду українських громадських і культурних діячів Драгоманових.

Михайло Петрович Драгома́нов (використовував псевдоніми Толмачев, Українець, М. Кузьмичевський, П. Кузьмичевський, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М. Гордієнко, П. Петрик, Морін Олександр Левів та ін.

Михайло Драгоманов не мав спеціальної дипломної освіти професійного юриста (за фахом він був істориком), проте він зробив видатний внесок у розвиток української державно-правової та політичної думки. Його батько, Петро Драгоманов, був освіченим правником, що вплинуло на інтерес Михайла до питань права, свободи та ладу. У своїх працях (зокрема у проєкті «Вільна Спілка») мислитель сформулював глибокі конституційні та правові ідеї.

        Світогляд Михайла Драгоманова сформувався під впливом вивчення всесвітньої історії , в тому числі ідей Кирило-Мефодіївського товариства як тимчасового політичного об’єднання. Він став автором власної концепції, яка стала програмою політичного, економічного і культурного визволення та розвитку українського народу, і в центрі цієї концепції знаходиться ідея прав і свобод як критерій прогресу і основа існування і розвитку суспільства.

М. Драгоманов наполягав на децентралізації, наголошував, що політична свобода є основою державно-правової організації українського суспільства та важливою складовою місцевого самоврядування.

Ключові державно-правові ідеї Драгоманова

Пріоритет прав людини: Ставив вільну особистість вище за інтереси держави, вимагаючи повних громадянських і політичних свобод.

Федералізм і децентралізація: Рішуче заперечував унітарні імперські системи як деспотичні, пропонуючи устрій на зразок федерацій Швейцарії чи США.

Місцеве самоврядування: Вважав основою суспільства вільні громади (сільські та міські), волості й повіти з повною автономією замість жорсткої вертикалі чиновників.

Поділ влади: У своєму проєкті майбутнього ладу передбачав чіткий поділ влади на законодавчу (двопалатні думи), виконавчу та судову.

Соціальна рівність: Вимагав скасування всіх станів, юридичної нерівності та пережитків кріпацької державно-правові ідеї.

Найважливішою, на його думку, була ідея європеїзму, зв’язку України із Європою, що має сприяти прогресу нації. Історик ніби передбачав драматичну і героїчну долю свого народу, який лише в кінці XX ст. здобув свободу і незалежність.

Література

1.      Василенко М. П. Вибрані твори: у 3 т. Т. 1. Історичні праці / М. П. Василенко ; [упоряд. І. Б. Усенко] ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. –  Київ : Юридична думка, 2006.  –  605 с.

2.      Грінченко Б. Д. Діалоги про українську національну справу/ Б. Грінченко - М. Драгоманов ; [упоряд. А. Жуковський] ; НАН України, Ін-т укр. археографії. –   Київ : [б. в.], 1994. –   284, [2] c.  (Джерела з історії суспільно-політичного  –  руху в Україні 19 - поч. 20 ст. –   ; вип. 1).

3.      Донченко О. І. Політико-правові погляди М. Драгоманова у сфері реалізації прав і свобод: теоретико-правовий аспект / О. І. Донченко, А. В. Левенець // Актуальні питання у сучасній науці. Серії : Педагогіка ; Право ; Економіка ; Державне управління ; Техніка ; Історія та археологія. – 2025. – Вип. 2(32). – С. 480–493.

4.       Михайло: автожиттєпис / [упоряд., вступ. ст. та добір іл.: І. С. Гриценко, В. А. Короткий, М. В. Томенко].  –  Київ : Либідь, 2009.  –  441, [2] с.

5.       Драгоманов М. П. Пропащий час. Українці під Московським царством, (1654-1876)  / Михайло Драгоманов ; [редкол.: С. З. Заремба та ін.].  –  Київ : Центр пам'яткознавства Академії наук України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, 1992.  –  48 с. : іл. –  (Пам'ятки полемічної літератури).

6.       Драгоманов М. П. Пропащий час; Література українська, проскрибована урядом російським / М. Драгоманов ; [упоряд.: І. Сюндюков, М. Томак, Н. Тисячна]. –  Київ : Українська прес-група, 2012. –   71, [1] с.  –  (Бібліотека газети "День". Україна Incognita)

7.       Михайло Драгоманов у спогадах / уклали: І. С. Гриценко, В. А. Короткий. –   Київ : Либідь, 2012. –   311 с.

8.       Енциклопедія історії України : [в 5 т.]. Т. 2. Г - Д / НАН України, Ін-т історії України ; ред. рада: В. М. Литвин (голова) [та ін.] ; редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – Київ : Наукова думка, 2004. – 511, [11] с.

9.      Заславський Д. Михайло Драгоманов: життя і літ.-дослідн. діяльність / Д. Заславський, І. Романченко . – Київ : Днiпро, 1964. –  197, [2] с.

10.   Історія України в особах XIX століття / авт. кол.: В. С. Шандра [та ін.]. –    Київ : Україна, 2015.  –  367 с.

11.   Листування Івана Франка та Михайла / НАН України, Ін-т українознав. ім. І. Крип'якевича, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка.  Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. –   552, [10] с.

12.   Солдатенко В., Левенець Ю. Один проти всіх (Михайло Драгоманов). –    Віче. –  1995. – №7 . – С. 12-16.

13.   Хроніка - 2000: укр. культурол. альм. Вип. 2 (84). Михайло Драгоманов - дослідник всесвітньої історії, політик і людина / редкол.: Ю. Буряк (голов. ред.) [та ін.]. –    Київ : Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2010.  –  637, [14] с.

14.  Симоненко Р. Г. Тарас Шевченко та його доба : докум.-хрестомат. висвітлення життя й діяльності видат. сина України та найближчих у часі спадкоємців і продовжувачів його справи І. Я. Франка, Лесі Українки, М. П. Драгоманова : у 3 т. Т. 2 / Р. Г. Симоненко, В. А. Берестенко.  –  Харків : Фоліо, 2013. –   494, [33]  с.

15.  Юридична енциклопедія Т. 2. Д - Й / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького ; редкол.: Ю. С. Шемшученко [та ін.]. –  Київ : Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1999. – 

Підготувала в. о. завідувачки відділу документів із гуманітарних наук Валентина Куценко

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

  27 серпня в Центрі правової інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових за участі спеціалістів Благодійного фонду "Право на захист" працювала точка доступу до правничої допомоги.
  Надавалися юридичні консультації з питань цивільно-правових відносин та приватизації будинку; процедури подання інформації про пошкоджене та знищене через бойові дії майно з метою подальшого отримання відповідних компенсацій.
  Також присутніх і працівників закладу було поінформовано про діяльність БФ "Право на захист". Фахівці фонду надають юридичну, соціальну допомогу та психологічну підтримку тим, хто постраждав від війни і проходить через складний період. Зокрема, консультують з таких питань: державна допомога та проживання ВПО; оформлення, обмін, відновлення особистих документів; компенсація за пошкоджене/знищене житло; субсидії на комунальні послуги та оренду житла; відновлення документів щодо права власності; визнання особи загиблою (зниклою безвісти); документування шкоди, завданої життю і здоров'ю, тощо.
  Охочі одержали інформаційні матеріали з питань юридичної допомоги.
  Для отримання юридичної допомоги можна звернутися за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 41, Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових (читальний зал).
  Попередній запис за тел. (0462) 676-197.

 

 

Спадщина на квартиру, будинок або землю на тимчасово окупованій території: що робити спадкоємцю

 

Після смерті батька або матері вам залишилася квартира, будинок чи земельна ділянка. Але майно знаходиться на тимчасово окупованій території України. Потрапити туди неможливо або небезпечно. Оригінали деяких документів на нерухомість могли залишитися в будинку.

Виникає логічне питання: чи можна прийняти та оформити таку спадщину, не виїжджаючи на окуповану територію?

КОРОТКА ВІДПОВІДЬ

Так. Сам факт знаходження квартири, будинку або земельної ділянки на тимчасово окупованій території не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Законодавство передбачає спеціальні правила оформлення спадщини, якщо місце відкриття спадщини знаходиться на тимчасово окупованій території. У передбачених законом випадках відповідні заяви можна подати нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини, а оформлення спадкової справи здійснювати на підконтрольній Україні території. 

СТРОКИ

Загальне правило — для прийняття спадщини встановлений шестимісячний строк з часу її відкриття.

Не варто виходити з припущення, що через війну або окупацію цей строк автоматично можна ігнорувати.

Тому навіть якщо отримати всі документи на квартиру чи землю зараз неможливо, питання подання заяви про прийняття спадщини необхідно вирішувати своєчасно.

ОСНОВНІ РИЗИКИ

• пропуск строку прийняття спадщини;
• відсутність оригіналів документів на нерухомість;
• право власності спадкодавця виникло давно та не внесене до сучасних електронних реєстрів;
• неможливість отримати певні документи або архівні матеріали через окупацію;
• розбіжності у ПІБ, адресі, площі або інших характеристиках майна;
• відсутність кадастрового номера земельної ділянки;
• наявність інших спадкоємців або спору між ними;
• необхідність встановлювати факт смерті, родинні відносини, належність документів чи інші юридично значущі обставини в суді.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ

Насамперед — до нотаріуса на підконтрольній Україні території для перевірки Спадкового реєстру, подання необхідної заяви та заведення або продовження спадкової справи.

Чинні правила окремо враховують ситуації, коли місце відкриття спадщини знаходиться на території, де органи державної влади не здійснюють повноваження, ведуться активні бойові дії або яка тимчасово окупована.

 ГОЛОВНЕ

Окупація території не означає втрату права на квартиру, будинок чи землю у спадщину.

Найнебезпечніша помилка — нічого не робити та чекати деокупації. Спочатку необхідно юридично зафіксувати своє право на спадщину, а вже питання фактичного доступу до нерухомості може вирішуватися окремо.

Адвокат Заярний Олександр

спадщина

оформлення спадщини

майно на ТОТ

Безкоштовна стоматологія для українських захисників та ветеранів: як скористатися програмою від НСЗУ

 

 

  Як українським захисникам та ветеранам отримати безкоштовні стоматологічні послуги.

 

 

 Держава гарантує безоплатні виключно у закладах, що мають договір з НСЗУ

Держава фінансує два окремі напрямки

  Зуболікування   до 24 952 грн       Зубопротезування     до 34 966 грн 

                                           Пакет " Зуболікування" 

    Фінансовий ліміт: 24 952 грн

Включає: 1. Діагностика 2. Терапія та хірургія 3. Супровід 

  Пакет " Зубопротезування" 

Фінансовий ліміт: 34 966 грн 

Включає: 1. Підготовка  2. Види протезів   3. Фіналізація

Алгоритм дій для отримання допомоги 

1  ⮕2  ⮕3    

Отримайте направлення    ⮕     Оберіть медичний заклад     ⮕  Подайте документи      

Необхідні документи для оформлення   

Підготуйте  оригінали та копії перед візитом до клініки

1. Паспорт громадянина України

2. Ідентифікаційний код (РНОКПП)    

3. Посвідчення ( одне на вибір: УБД, особи з інвалідністю внаслідок війни або військовий квиток    

Знайдіть найближчий медичний заклад   

Послуги надаються у будь якому регіоні України, в клініках- партнерах Національної служби здоров'я                

 медичні послуги

пільги ветеранам

З 1 вересня на студентів та педагогів чекають нові правила в оформленні та продовженні відстрочки: Уряд вніс відповідні зміни

 

Уряд закріпив ключові зміни для отримання або продовження відстрочки від мобілізації для студентів.

Зокрема, відстрочка надаватиметься лише на один семестр.

Раніше право на неї діяло довше, але тепер документ видається тільки на один семестр тривалістю не більше 6 місяців. Після цього статус потрібно буде оновлювати.

Для отримання відстрочки необхідно буде 4 ключові умови:

1. Дані в ЄДЕБО: Інформація звідти стає головним і остаточним підтвердженням статусу студента.
2. Форма навчання: право на відстрочку мають лише ті, хто навчається за денною або дуальною формою.
3. Послідовність освіти: Кожен наступний рівень освіти має бути вищим за попередній.
4. Первинність: Друга вища освіта права на відстрочку не дає.

Також держава переходить на автоматичну перевірку даних між реєстрами: Якщо система виявить, що підстави для відстрочки зникли, відстрочка анулюється протягом 7 днів.

Крім зазначених змін також було внесено зміни в Додаток 5 Постанови № 560 щодо відстрочок для науково-педагогічних працівників.

Так, Кабмін ухвалив постанову № 1019 від 13 серпня 2026 року “Про внесення змін у додаток 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період”.

Вказані зміни прийняті з метою приведення деяких положень у відповідність з положеннями Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та стосуються відстрочок, які передбачені п.2 ч.3 ст. 23 вищевказаного закону (науково-педагогічні працівники та інші).

У додатку 5 ПКМУ 560 доповнено, що право на відстрочку відповідно до ст. 23 Закону мають “члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, працівники його секретаріату, які мають науковий ступінь та працюють у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти за основним місцем роботи на умовах повної зайнятості”. Також передбачено, що для підтвердження права на відстрочку таким особам необхідно буде надати довідку Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти про займану посаду за основним місцем роботи на умовах повної зайнятості, диплом про науковий ступінь.

відстрочка для студентів

відстрочка

педагогічні працівники

Захист ветеранського бізнесу в умовах війни

 

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту ветеранського підприємництва на період дії воєнного стану (реєстр. № 15047) з доопрацюванням.

Головна мета документа — підтримати ветеранів, їхні родини та бізнес, який дає роботу захисникам. 

Законопроєкт передбачає, що під час дії воєнного стану та протягом 6 місяців після його завершення автоматично продовжуватимуться:

• паспорти прив'язки для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (кіосків та інших);

• договори пайової участі в утриманні об’єктів благоустрою;

• договори оренди комунального майна для розміщення торговельних споруд, засобів пересувної торгівлі, автозарядок, поштоматів, платіжних та вендингових автоматів.

Такі пільги стосуватимуться:

• ветеранів війни та учасників бойових дій;

• членів їхніх сімей, а також сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;

• підприємців, у яких працює не менше 2 співробітників з-поміж ветеранів чи осіб з інвалідністю внаслідок війни.

ветеранський бізнес

законопроект

Звільнення за пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП: у наказі має бути зазначена конкретна підстава

 

Верховний Суд розглянув справу щодо звільнення працівниці, яка обіймала керівну посаду в акціонерному товаристві.

Її було звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України з посиланням на норми Закону України «Про акціонерні товариства».

Працівниця вважала звільнення незаконним, оскільки зазначені положення Закону визначають повноваження наглядової ради щодо призначення та звільнення працівників, але не встановлюють самостійної підстави для припинення трудового договору.

Позиція Верховного Суду

Пункт 9 частини першої статті 36 КЗпП України передбачає припинення трудового договору з підстав, установлених іншими законами.

Ця норма є бланкетною, тому в наказі про звільнення роботодавець має зазначити конкретну норму іншого закону, яка встановлює самостійну матеріально-правову підставу для припинення трудових відносин.

Водночас норми закону, які лише визначають компетенцію органу юридичної особи щодо призначення та звільнення працівників, не можуть самі по собі бути підставою для звільнення.

У цій справі роботодавець не застосував пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України, який передбачає припинення повноважень посадових осіб, а іншої спеціальної підстави для звільнення не зазначив.

У зв’язку із цим Верховний Суд:

• визнав протиправними та скасував накази про звільнення;
• поновив працівницю на посаді;
• направив справу в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Що варто врахувати роботодавцям?

У справах про поновлення на роботі суд перевіряє законність саме тієї підстави звільнення, яка зазначена в наказі.

Тому наказ про припинення трудового договору має містити не лише посилання на пункт 9 частини першої статті 36 КЗпП України, а й конкретну норму іншого закону, яка безпосередньо встановлює відповідну підставу для звільнення.

Неправильне або неповне визначення правової підстави може призвести до скасування наказу, поновлення працівника на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Джерело: постанова Верховного Суду від 03 червня 2026 року у справі № 761/33276/23 (провадження № 61-13136св25) ознайомитися за можна за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/137226396.

Державна служба України з питань праці

звільнення

Держпраці

Спека та робота на вулиці: коли це вже небезпечно, а не просто незручно

 

«Усі працюють — і ти працюй» не є правилом безпеки.

Висока температура, пряме сонце, фізичне навантаження та відсутність води можуть призвести не лише до втоми, а й до теплового виснаження або теплового удару.

Зверніть увагу на температурні орієнтири:

• уже при температурі понад +28 °C режим роботи потребує перегляду;
• у спеку необхідні додаткові перерви, доступ до питної води та можливість відпочити у затінку;
• робота на відкритому повітрі при температурі понад +37 °C вважається небезпечною.

Негайно припиніть роботу, якщо з’явилися:

• головний біль або запаморочення;
• сильна слабкість;
• нудота;
• надмірне потовиділення;
• прискорене серцебиття;
• м’язові судоми.

Перейдіть у прохолодне або затінене місце, послабте зайвий одяг, охолоджуйте тіло та пийте воду невеликими ковтками.

Сплутаність свідомості, дезорієнтація, судоми або втрата свідомості можуть бути ознаками теплового удару. У такій ситуації необхідно негайно телефонувати 103.

Роботодавець має:

• забезпечити працівників питною водою;
• організувати додаткові перерви;
• облаштувати місця для відпочинку у затінку;
• переносити важкі роботи на ранкові або вечірні години;
• проводити інструктаж щодо ознак перегрівання.

Безпека - це не слабкість. Терпіти небезпечні умови праці працівник не зобов’язаний.

Державна служба України з питань праці

права працівників

умови праці

Держпраці