ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових
Translate
четвер, 13 лютого 2025 р.
Безоплатна правова допомога 13 лютого 2025 р.
13 лютого 2025р. в Центрі правової інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових за участі спеціалістів Благодійного Фонду «Право на захист» працювала точка доступу до правничої допомоги. Надавалися юридичні консультації з питань земельного права та допомога у підготовці правових документів ВПО.
Також присутніх та працівників закладу було поінформовано про порядок і підстави надання безоплатної правничої допомоги, коло суб'єктів надання безоплатної вторинної правничої допомоги, підстави припинення та відмови у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги.
Охочі одержали інформаційні матеріали системи безоплатної правничої допомоги.
Для отримання юридичної допомоги можна звернутися за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 41, Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових (читальний зал).
Попередній запис за тел.: 676-197.
Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових ( читальний зал).
вівторок, 11 лютого 2025 р.
Черги спадкування за законом
Цивільним кодексом передбачено дві процедури успадкування майна померлого: спадкування за заповітом та спадкування у випадку, коли заповіт не був складений, або його було визнано недійсним. В цій статті ми розглянемо другу процедуру, яку зазвичай називають «спадкуванням за законом». Зазначимо, що спадкування за законом можливе і у випадку, коли заповіт є і він діючий, проте всі або частина спадкоємців за заповітом відмовилися від спадщини або були усунуті від спадкування. Проте зараз розглянемо простішу ситуацію.
Хто такі спадкоємці. Черги спадкоємців
Спадкоємцями за законом можуть бути люди, які були живими на час відкриття спадщини, а також ті, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. На відміну від спадкоємців за законом, спадкоємцями за заповітом можуть бути і юридичні особи.
Всі спадкоємці за законом поділяються на п’ять черг. Черги – це такі групи родичів померлого, кожна з яких успадковує спадщину, якщо всі представники попередньої відсутні, або відмовилися від спадщини.
Хто входить до кожної з черг:
- діти,у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, батьки, другий з подружжя;
- рідні брати та сестри, його баба та дід;
- рідні дядько та тітка спадкодавця;
- особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини;
- інші родичі спадкодавця.
Важливим чинником при визначенні черговості спадкування є право представлення. Воно означає, що у разі відсутності живих представників черги спадкування до спадкування закликаються їх діти (за винятком баби, діда померлого). Наприклад, якщо до відкриття спадщини померли діти спадкодавця, але живі онуки, то до спадкування будуть закликані саме вони на правах спадкоємців першої черги, а не спадкоємці другої черги. Що стосується баби чи діда покійного, то у випадку їх смерті до спадкування закликаються їхні батьки (що є зрозумілим з огляду на те, що дід і баба – спадкоємці другої черги, отже, батьків померлого або нема, або вони відмовилися від спадщини тощо). До сестер, братів спадкодавця застосовується загальне правило – замість них наслідують племінники спадкодавця, тобто їх діти.
Всі спадкоємці за законом наслідують спадщину в рівних частинах. Діти спадкоємців, закликані до спадкування за правом представлення, успадковують частину майна, яка б належала одному з їх батьків, порівну між собою. Проте спадкоємці можуть домовитися між собою про конкретний розмір часток кожного з них. Ця домовленість може бути усною стосовно рухомого майна, але має бути письмовою щодо нерухомості та транспортних засобів у складі спадщини. Також така письмова угода має бути нотаріально засвідчена.
Прийняття спадщини
Для прийняття спадщини спадкоємець подає відповідну заяву до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в сільських населених пунктах, де нотаріуси відсутні – до уповноваженої особи органу місцевого самоврядування. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її незалежно від подання заяви, якщо тільки він не відмовиться від спадщини.
Строк для подання заяви про прийняття спадщини або про відмову від неї – 6 місяців з дня відкриття спадщини. Заява про відмову від спадщини подається за правилами заяви про прийняття. Прийняття спадщини і відмова від неї не допускають ніяких умов і застережень з боку спадкоємців.Відмова від спадщини може бути здійснена як без зазначення спадкоємця, на чию користь відмовляється особа, так і з зазначенням такого спадкоємця, при чому така відмова можлива без врахування черговості спадкування. Частка спадщини, яка мала б належати тому, хто відмовився від спадщини не на чиюсь користь, розподіляється між іншими спадкоємцями однієї з ним черги в рівних частинах.
Якщо спадкоємець не подасть у встановлений строк заяву про прийняття спадщини, він вважатиметься таким, що не прийняв її. Продовження строків для прийняття спадщини можливе за рішенням суду на підставі позову такого спадкоємця. Також інші спадкоємці, що прийняли спадщину, можуть надати письмовий дозвіл на прийняття спадщини таким спадкоємцем.
Постанова ВС від 14 грудня 2023 року у справі № 199/1204/21
(підстави спадкування за законом)
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за повітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частина друга статті 1223 ЦК України).
Позитивні юридичні факти, тобто ті, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених в ЦК умов, виникнення права на спадкування за законом. Аналіз положень глави 86 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із
утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини.
Постанова ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (І частина)
(черговість спадкування та необізнаність спадкоємця за законом про заповіт)
Згідно зі статтею 1258 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків,
встановлених статтею 1259 цього Кодексу (зміна черговості).
Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття /
відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв’язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність у нього права на спадкування.
Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.
Постанова Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 761/18093/15
(спадкування нащадками усиновленого)
В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга – це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім’ї,
утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.
Тлумачення частини першої статті 1260 ЦК України свідчить, що у разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі – з другого, прирівнюються до родичів за походженням, а тому вони спадкують один після одного.
Згідно з частиною п'ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
(зміна черговості спадкування)
Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування.Право на пред’явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.
Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві,
тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
Для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування необхідна наявність всіх п’яти зазначених вище обставин.
(належності до спадкоємців четвертої черги)
При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства
(належності до спадкоємців п'ятої черги)
чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення).
Джерело:
Д 72
Драгнєвіч. О. В. Спадкування: за законом і за заповітом / О. В. Драгнєвіч ; Центр прав. дослідж. - Київ : Фурса С. Я., 2005. - 59 с.
С71
Спадкування за законодавством України. Коментар. Судова практика / авт., упоряд. Є. О. Рябоконь. - Київ : Юрінком Інтер, 2008. - 334 с.
С 71
Спадщина і спадкування в Україні. Запитання, відповіді, практичні поради, судова практика : практ. посіб. / [упоряд.: К. І. Чижмарь, Д. В. Журавльов]. - Київ : Центр учбової літератури, 2018. - 310 с.
Ц58
Цивільний кодекс України / М-во юстиції України. - Київ : Атіка, 2003. - 414, [1] с.
Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?
Натисніть "стати прихильником"