Чому люди з капіталом у крипті все одно не можуть ним скористатися в Європі

 

Парадокс криптовалюти як інструменту збереження капіталу полягає ось у чому: технічно гроші є і вони доступні в будь-який момент. Але як тільки постає реальна задача — купити нерухомість, відкрити рахунок у брокера, перевести заощадження перед переїздом — виявляється, що доступ до цього капіталу в традиційній фінансовій системі зовсім не такий простий, як здавалося.

Людина роками тримала активи в крипті, капітал зріс, і тепер вона хоче зробити з ним щось конкретне. Не торгувати, не чекати — а використати. І тут починається процес, до якого більшість людей виявляються не готові: банки ЄС не зобов'язані просто приймати кошти тільки тому, що клієнт вважає їх легальними. Вони зобов'язані перевірити це самостійно — і зробити це за власними стандартами, не за стандартами клієнта.

Xpaid щодня працює з людьми, які опинилися саме в цій ситуації. Але спочатку варто розібратися, чому ця проблема взагалі виникає — і чому спроби вирішити її самостійно майже завжди закінчуються або заблокованим переказом, або місяцями листування з банком.

Що насправді потрібно банку — і чого зазвичай не вистачає

Коли на рахунок у ЄС надходить велика сума, банк не просто реєструє транзакцію. Він перевіряє джерело. І питання тут не в тому, чи довіряє банк конкретній людині — питання в тому, чи може банк задокументувати законність операції для власного регулятора. Якщо не може — він зупиняє переказ. Це його юридичний обов'язок, не особиста позиція.

Для криптовалюти як джерела коштів перелік необхідних документів виглядає приблизно так: підтвердження часу і способу придбання активів, повна транзакційна історія, AML-перевірка конкретних адрес гаманця, пояснення природи доходу у форматі, прийнятному для банківського комплаєнсу. Це не бюрократія заради бюрократії — це вимоги AMLD-директив, яких банки ЄС зобов'язані дотримуватися.

Більшість людей, які намагаються пройти цей процес самостійно, не знають ні повного переліку документів, ні формату їх подачі, ні того, які формулювання викликають додаткові питання, а які — ні. Виписки з біржі зазвичай недостатньо. Скрін із гаманця — теж. Навіть якщо всі документи є, але вони не відповідають внутрішнім стандартам конкретного банку — переказ все одно зупиняється.

І найгірше в цій ситуації — відсутність чіткого зворотного зв'язку. Банк рідко пояснює, чого саме бракує. Він просто повідомляє, що операція на перевірці — і залишає клієнта здогадуватися, що саме виправити і чи взагалі є сенс чекати.

Де в цьому процесі з'являється результат

Переказ, який проходить без блокувань, відрізняється від заблокованого не сумою і не джерелом — а підготовкою. Банк-отримувач отримує не просто гроші, а повний пакет документів, оформлених у правильному форматі, через ліцензований канал, з AML-перевіркою, яка вже проведена до моменту надходження коштів. У комплаєнс-офіцера банку не виникає питань — бо відповіді вже є і вони задокументовані.

Саме так побудований процес у Xpaid: верифікація клієнта за стандартами KYC, підписання договору, AML-перевірка крипто-адрес через блокчейн-аналітику, фіксація курсу і зарахування євро на рахунок у ЄС із повним супровідним пакетом. Якщо в клієнта немає рахунку — його відкривають заздалегідь через партнерські ліцензовані установи в Литві, Польщі або Великій Британії.

Мінімальна сума від 15 000 євро, комісія від 2%. Процес повністю дистанційний.

Різниця між людиною, яка місяцями не може отримати доступ до власного капіталу, і людиною, у якої гроші на рахунку в ЄС і вона може ними користуватися — майже завжди не в розмірі капіталу і не в його легальності. Різниця в тому, чи був правильно підготовлений документальний маршрут до того, як гроші рушили з гаманця.

грошові перекази

реклама

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

                      Натисніть "стати прихильником"

 

В Україні готують масштабну пенсійну реформу: які зміни пропонуються в системі нарахування виплат?

 

Уряд представив Верховній Раді проект майбутньої пенсійної реформи, яку хочуть внести на розгляд парламенту не пізніше, ніж восени.

Про це повідомила нардеп від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк.

Зокрема, як зазначила парламентар, проект передбачає запровадження гарантованого мінімального рівня пенсійної виплати та скорочення розриву між мінімальними і максимальними пенсіями.

За ідеєю, яку пропонує уряд, пенсія складатиметься з базової частини, яку фінансуватиме держава, та страхової частини, що залежатиме від стажу і сплачених внесків. Також уряд пропонує поступово переводити спеціальні пенсії у систему професійних пенсійних програм та розвивати добровільні пенсійні накопичення.

Василевська-Смаглюк розповіла, що у Мінекономіки логіку реформи передусім бачать у перерозподілі коштів всередині системи. За рахунок запровадження базової частини розраховують прибрати ефект, коли виплата знецінюється через три роки після виходу на пенсію, у той час, як "нові" пенсіонери отримують значно вищі виплати, маючи аналогічний стаж та зарплату.

"Обговорювали багато проблемних моментів. Зокрема, "елітні" пенсії деяких професійних кланів, розмір ЄСВ тощо. Домовились продовжити обговорення законопроекту та прискорити процес погодження", - додала народний депутат.

пенсійна реформа

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

У ДБР розповіли про дієвий механізм для військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину (СЗЧ)

 

ДБР працює не лише над розслідуванням військових кримінальних правопорушень, але й над тим, щоб військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину і готові поновити свій статус, могли швидко та без зайвих перепон повернутися у стрій.

Для цього в Бюро запровадили внутрішній механізм, який дозволяє слідчим оперативно виконувати весь комплекс процесуальних дій щодо підготовки до закриття кримінального провадження за ст. 407 ККУ (Самовільне залишення частини або місця служби) та ст. 408 (Дезертирство). Цей алгоритм дозволяє військовим, які під тиском обставин пішли у СЗЧ, швидко пройти усі організаційні етапи та якомога оперативно повернутися до війська.

Як повідомили в ДБР, цей механізм почав діяти лише у травні цього року, але вже за перший місяць ним скористалися понад 1,7 тисячі військовослужбовці та, їхніх представників. Більшість звернень надходили на телефонну гарячу лінію, поштою або через відповідну форму звернень на сайті ДБР. 

"У ДБР розуміють, що рішення повернутися часто стримує страх. Хтось боїться відповідальності, хтось не знає, з чого почати, а хтось переконаний, що після повернення його чекатимуть лише покарання та нескінченна бюрократія. Насправді це не так. Якщо ви готові повернутися до строю, держава дає вам таку можливість. Завдання слідчих ДБР у цьому процесі — не створювати додаткові проблеми, а допомогти пройти передбачену законом процедуру, розібратися з документами та якнайшвидше повернутися до служби", - зазначили в Бюро.

Зокрема, у ДБР пояснять порядок дій, нададуть необхідні консультації та допоможуть пройти всі процедури, передбачені законом.

Куди звертатися:

• телефоном

ТУ Київ — (044) 339 51 35

• електронною поштою:

ТУ Київ — info@kv.dbr.gov.ua

або надіслати на пошту info@dbr.gov.ua заповнене клопотання.

 

До уваги підприємств, які мають статус критично важливих: для бронювання працівників змінено рівень мінімальної зарплати

 

Підприємства, які планують у липні отримати або підтвердити статус критично важливих для економіки та бронювання працівників, повинні забезпечити середню заробітну плату на рівні понад 3 мінімальних зарплат, починаючи з червня 2026 року.

Про це зазначає "Адвокат права" і роз'яснює з чим це пов'язано.
 
Так, якщо підприємство звертатиметься за отриманням або підтвердженням статусу критично важливого у липні, оцінюватиметься середній рівень зарплати саме за червень, оскільки під час розгляду документів враховується середня заробітна плата за останній календарний місяць.

Юристи нагадують, що за оновленими правилами зарплата має перевищувати три мінімальні ЗП, що наразі становить 25941 грн.
 
Перевищення встановлених лімітів тепер є прямою підставою для скасування статусу критично важливого підприємства, тому юридична точність у розрахунках є питанням виживання бізнесу.
 
Звертаємо увагу, що з понеділка в Україні діють нові правила бронювання військовозобов’язаних працівників на критично важливих підприємствах.

Важливо знати! У зв’язку з переглядом галузевих та регіональних критеріїв до 10 червня 2026 року значна кількість підприємств може втратити підстави для збереження такого статусу вже під час перехідного періоду перегляду критеріїв до 01 липня 2026 року.

статус критичності

бронювання працівників

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Зміни у процедурі бронювання: Кабмін оприлюднив відповідну постанову

 

На сайті Кабінету Міністрів України зʼявилась постанова від 30 травня 2026 р. № 692 "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час".

Документ вносить зміни до процедури визначення "критичності" підприємств та бронювання працівників.

Зокрема, серед основних нововведень наступні:

1. Заробітна плата працівника - мінімум 3 мінімальні зарплати замість 2,5.

Виняток - прифронтові території (перелік Мінрозвитку): там залишається 2,5.

2. Перевищення кількості заброньованих понад ліміт - підстава втратити статус.

Перевищення підприємством установлених обмежень щодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, стає підставою для скасування статусу критично важливого. Керівник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня перевищення подати через «Дію» заяву в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов'язаних працівників.

3. Один працівник - одне місце обліку.

Сумісники й громадяни з відстрочкою за ст. 23 Закону рахуються у квоті лише за одним місцем роботи. Подвійний облік однієї особи більше не розширюватиме кількість можливих заброньованих.

4. Посилення вимог щодо Дія Сіті.

Критерій резидентства Дія Сіті посилили: тепер треба підтверджувати реальні показники податковими розрахунками (доходи, ПДФО, ЄСВ) за останні 6 місяців.

5. Перевірка статусів критичності до 1 вересня 2026.

Усі чинні рішення про критичність діють не пізніше ніж 01.09.2026. До цієї дати органи влади переглядають критерії й перезатверджують статуси. Доки триває перегляд, чинне бронювання зберігається.

бронювання військовозобов'язаних

бронювання працівників

4 червня – Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії | Рубрика "Правовий калейдоскоп визначних дат"

 

 

 

  Цей календар – оновлена спроба зібрати дати, у які в усьому світі відзначають дні прав людини, шанують пам'ять борців за права, пригадують порушення прав людини та виражають надію і радість. 

У 2021 році Верховна рада України прийняла постанову « Про вшанування  пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» – 4 червня оголошено Днем жалоби.

За рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 19 серпня 1982 року щороку 04 червня у світі відзначається Міжнародний  день безневинних дітей – жертв агресії.

 Починаючи з 2014 року, через воєнну агресію українські сім'ї та діти перебувають у постійній небезпеці, зазнають травм, поранень і втрат.

  Першою леді Оленою Зеленською 04. 06. 2022 року було започатковано щорічне проведення акції "Голоси дітей", присвяченої пам'яті маленьких українців, чиї життя забрала війна.

  У Центрі правової інформації Чернігівської ОУНБ імені Софії та Олександра Русових організована інформаційно-книжкова виставка  "4 червня – Міжнародний день безневинних дітей – жертв агресії» . Пропонуємо ознайомитися з літературою юридичного спрямування, яка допоможе зрозуміти права дітей, механізми їх захисту і законодавчі аспекти, що стосуються забезпечення мирного та щасливого дитинства.

Література

1.  Абетка викладання прав людини : практ. діяльність в поч. і серед. школі / Орг. Об'єднаних Націй ; [пер. укр. Т. Ф. Романів ; відп. ред. та кер. проекту С. С. Уварова]. – Івано-Франківськ : Тіповіт, 2006. – 175 с.

  2.  Готтман Д. Емоційний інтелект у дитини / Джон Готтман, Джоан Деклер ; [пер. з англ. Х. Шиналь]. – Харків : Віват, 2023. – 268, [2] с.

  3.  Грушевський М. С. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу / М. Грушевський. – Київ : Либідь, 2006. – 253 с. : іл.

  4.  Джексон Н. Д. Уламки дитячих травм / Донна Джексон Наказава ; з англ. пер. Вікторія Пушина. – Київ : BookChef, 2023. – 379, [3] с.

  5.  Довідник безбар'єрності / Громад. орг. "Безбар'єрність" ; [упоряд. Т. Касьян]. – Харків : IST Publishing, 2022. – 214, [1] с.

  6.  Дольто Ф. Боротьба за дитину : [як уникнути стереотипів і штампів виховання] / Франсуаза Дольто ; [пер. з фр. А. Рєпи]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 671 с.

  7.  Закон України про охорону дитинства : за станом на 20 трав. 2003 р. / Верхов. Рада України. – Київ : Парламентське видавництво, 2003. – 22, [2] с.

  8.  Захист прав дитини в Україні : підсумки діяльності у 2013 р. уповноваж. Президента України з прав дитини Ю. О. Павленка / Адмін. Президента України, Уповноваж. Президента України з прав дитини ; [матеріали підгот. Л. С. Волинець та ін. ; заг. ред. Ю. О. Павленко]. – Київ : К. І. С., 2014. – 187 с.

  9.  Захист прав людини як основа гуманізації суспільства : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Чернігів, 10 квітня 2009 р.) / Черніг. держ. ін-т права, соц. технологій та праці, Черніг. юрид. коледж держ. департаменту України з питань викон. покарань ; [редкол.: Б. І. Сташків та ін.]. – Чернігів : [б. в.], 2009. – 268 с.

  10. Конвенція про права дитини. – Київ : Українська Правнича Фундація : Право, 1995. – 31 с. – (Міжнародні документи ООН з питань прав людини).

11. Ментальне здоров'я дітей під час війни: поради батькам та опікунам  / Всеукраїнська програма ментального здоров'я "Ти як?" ; [авт. тексту С. Ройз ; ред. Я. Дзюбенко]. - Київ : [б. в.], [2026]. - 50 с.

  12. Позакласний час плюс. № 8, 2006. Права дитини. Права людини (проблеми правового виховання) / відп. ред. Н. І. Косарєва. – Київ : Атопол, 2006. – 80 с.

    13. Ролланд Р. Мистецтво говорити з дітьми / Ребекка Ролланд ; пер. з англ. Наталія Валевська. – Київ : #Книголав, 2025. – 511 с.

  14.  Станчишин В. Емоційні гойдалки війни : роздуми психотерапевта про війну / Володимир Станчишин. – Київ : Віхола, 2023. – 284 с. – (Психологія).

  15.  Супруненко В. П. Ми – українці : енцикл. українознавства : у 2 кн. Кн. 2. Вся Україна в цифрах, фактах, подіях і особах / В. П. Супруненко ; [упоряд. В. Супруненко ; макет та оформ. К. Д. Ткаченко. – Дніпропетровськ : Дніпрокнига, 1999. – 141, [1] с. : іл.

  16. Юридична енциклопедія. Т. 2. Д – Й / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького ; редкол.: Ю. С. Шемшученко [та ін.]. – Київ : Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1999. – 741 с.

  17.  Я і Конституція / Лариса Денисенко, Олександр Ільков, Андрій Стельмащук, Альона Шуліма ; намалювала Женя Олійник. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. – 85, [1] с.

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

28 травня в Центрі правової інформації ЧОУНБ імені Софії та Олександра Русових працювала точка доступу до правничої допомги

 

28 травня в Центрі правової  інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових за участі спеціалістів Благодійного  Фонду «Право на захист» працювала точка доступу до правничої допомоги.

    Надавалися юридичні консультації з питань житлового. пенсійного та трудового  права, а також з питань, що стосуються внутрішньо переміщених осіб. Роз'яснювалася процедура подання інформації про пошкоджене та знищене майно через бойові дії з метою подальшого отримання відповідних компенсацій.

Також присутніх та працівників закладу було поінформовано про діяльність БФ «Право на захист». Фахівці  Благодійного  Фонду надають юридичну, соціальну допомогу та психологічну підтримку тих, хто постраждав від війни й проходить через складний період. Зокрема, надають консультації з питань: державна  допомога та проживання ВПО; оформлення , обмін, відновлення особистих документів; компенсація за пошкоджене/знищене житло; субсидії на комунальні  послуги та оренду житла; відновлення документів щодо права власності; визнання особи загиблою/ зниклою безвісти/ ; документування шкоди, завданої життю і здоров’ю тощо. Охочі одержали інформаційні матеріали з питань  юридичної  допомоги.

          Для отримання юридичної допомоги можна звернутися за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 41, Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових (читальний зал).

Попередній запис за тел.: 676-197.

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

Життя за кордоном: у яких країнах дитина може отримати громадянство за народженням

 

З початком повномасштабної війни багато українських родин облаштовують своє життя за кордоном і питання майбутнього громадянства малюка є надзвичайно важливим.

У яких країнах дитина може отримати громадянство за народженням розповідає Visit Ukraine,

Так, у світі діє так зване «право ґрунту», але його умови кардинально відрізняються залежно від континенту. Найбільш лояльними традиційно залишаються країни Північної Америки, такі як США та Канада. Там діє максимально просте правило: дитина автоматично отримує місцевий паспорт просто за фактом народження на їхній території, незалежно від того, який міграційний статус мають її батьки.

У Європі підхід до цього питання більш зважений і напряму залежить від стажу легального проживання в країні.

Наприклад, в Ірландії для отримання паспорта малюком достатньо трьох років легального статусу батьків, у Португалії (за новими правилами) – п’яти років, а у Великій Британії знадобиться статус постійного резидента.

У таких країнах, як Німеччина чи Франція, дитина зможе претендувати на громадянство трохи згодом, інтегрувавшись через місцеву систему освіти.

Завчасне розуміння цих правил дозволяє впевнено планувати правове майбутнє та європейські перспективи для своїх дітей.

паспорт

місце народження

народження дитини

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

Поліцейським хочуть надати доступ до даних про майно українців: зареєстровано відповідний законопроект

 

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект №15260, який пропонує розширити повноваження Національної поліції України у справах щодо необґрунтованих активів.

Чого чекати українцям у разі прийняття документу розповідає "Адвокат права".

Довідка: «Необґрунтованими активами» в Україні називають майно, вартість якого суттєво перевищує законні доходи власника і не може бути пояснена офіційними джерелами прибутків. Інакше кажучи, держава ставить питання про походження дорогого майна в межах цивільної процедури, і за відсутності належних пояснень суд може ухвалити рішення про його стягнення в дохід держави.

Автори законопроекту вважають чинну модель недостатньою. Національна поліція розслідує значну кількість корупційних правопорушень і справ, пов’язаних із можливим незаконним збагаченням, однак не має окремих процесуальних інструментів для роботи з необґрунтованими активами в межах цивільного процесу.
 
Таким чином, законопроєкт передбачає комплексні зміни до КУпАП, ЦПК України та Закону «Про Національну поліцію», які фактично розширюють роль Національної поліції у справах щодо необґрунтованих активів.
 
1. Національну поліцію фактично включають до переліку органів, уповноважених вживати заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості (зміни до статті 290 ЦПК України).
 
2. Поліції пропонують надати повноваження не лише щодо виявлення таких активів і збору доказів їх необґрунтованості, а й щодо розшуку та арешту майна, яке може бути стягнуте в дохід держави.
 
3. Поліція зможе безоплатно отримувати інформацію від державних органів, органів місцевого самоврядування та юридичних осіб, у тому числі з автоматизованих систем, реєстрів і банків даних.
 
4. Пропонується поширити дію статті 185-13 КУпАП на випадки невиконання законних вимог посадових осіб Національної поліції України — йдеться про ненадання інформації, надання недостовірних даних, порушення строків відповіді або повідомлення третіх осіб про збір інформації у таких справах.
 
5. Дозволяється залучати спеціалістів та експертів для оцінки вартості активів з ознаками необґрунтованості.

Фактично, як зазначають юристи, проект суттєво розширює роль Нацполіції у сфері антикорупційного контролю.

Нацполіція

антикорупційне законодавство

держреєстри

 

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Право на відпустку під час воєнного стану: Конституційний Суд України нагадав про баланс між працею і особистим життям

 

Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 3-р/2026 щодо права працівників на відпустки в умовах воєнного стану.

Це рішення важливе не лише для правильного застосування трудового законодавства. Воно нагадує про базовий принцип сучасного трудового права: праця має будуватися на повазі до людини, її здоров’я, гідності та права на відновлення сил.

Суд наголосив, що на конституційному рівні в Україні закладена гуманістична модель праці, заснована на балансі між роботою і особистим життям, тобто на принципі work-life balance.

Право на відпочинок є невід’ємною частиною права на працю. Воно спрямоване на збереження фізичного і психічного здоров’я людини, її добробуту та гідного рівня життя.

Особливої ваги це набуває під час воєнного стану.

Навіть в умовах війни держава має забезпечувати працівникам мінімальні гарантії для відновлення сил. А для вразливих категорій працівників такі гарантії мають бути посиленими.

Саме тому Конституційний Суд визнав неконституційними положення частини першої статті 12

Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» які не забезпечували повну тривалість оплачуваної щорічної основної відпустки:

• працівникам віком до 18 років;
• працівникам з інвалідністю.

Для цих категорій законодавство передбачає щорічну основну відпустку тривалістю понад 24 календарні дні. Позбавлення оплати за такі дні Суд розцінив як порушення принципів рівності, домірності та людської гідності.

Також Суд звернув увагу на необхідність чітких строків будь-яких обмежень трудових прав. Обмеження права на відпочинок не можуть бути невизначеними або залежати від обставин, які по-різному впливають на різних працівників.

Важливо: положення, визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Рішення, тобто з 19 травня 2026 року.

Водночас Конституційний Суд визнав конституційними окремі обмеження щодо інших видів відпусток понад щорічну основну, крім відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною та у зв’язку з усиновленням дитини.

Держпраці нагадує: право на відпочинок є важливою складовою безпечних і здорових умов праці. Відпустка потрібна не лише для формального виконання норм закону, а й для збереження здоров’я, працездатності та людської гідності працівника.

Державна служба України з питань праці

відпустка

конституційний суд

 

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

Закон, що у всіх на слуху: " Про безоплатну правничу допомогу»

 

Закон, що у всіх на слуху: " Про безоплатну правничу допомогу»

{Із змінами, внесеними згідно із Законами

{Назва Закону в редакції Закону № 3022-IX від 10.04.2023}

{У тексті Закону:

слова "правова допомога" у всіх відмінках замінено словами "правнича допомога" у відповідному відмінку згідно із Законом № 3022-IX від 10.04.2023}

       Цей Закон відповідно до Конституції України визначає зміст права на безоплатну правничу допомогу, порядок реалізації цього права, суб’єктів, підстави та порядок надання безоплатної правничої допомоги,  державні гарантії щодо надання безоплатної правничої допомоги.

{Преамбула в редакції Закону № 3022-IX від 10.04.2023}

  Зокрема, відповідно ст. 2. Сфера затосування Закону

 1. Закон регулює правовідносини у сфері надання безоплатної правничої допомоги суб'єктам права на безоплатну первинну правничу допомогу та суб'єктам права на безоплатну вторинну правничу допомогу, що встановлені цим Законом.

Ст. 3. гарантує право на безоплатну правничу допомогу

1. Право на безоплатну правничу допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правничу допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правничу допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

{Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5290-VI від 18.09.2012}

          Цей документ містить такі розділи: "Загальні положення", " Надання безоплатної первинної правової допомоги", " Надання безоплатної вторинної правової допомоги", «Управління системою надання безоплатної правової допомоги та її фінансування ", "Оскарження рішень щодо надання безоплатної правової допомоги, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб», «Прикінцеві та перехідні положення».

Закон України "Про  безоплатну правову допомогу " передбачає 38 статті,  які розкривають головні поняття і терміни, що стосуються безоплатної правової допомоги.

Варто зазначити, що цей документ містить  постатейні роз'яснення з приводу відповідальності посадових осіб за порушення цього Закону.

Закон розділяє юридичну допомогу на два ключові види: первинну та вторинну.

Безоплатна первинна правнича допомога (БППД)

Цей вид допомоги охоплює базові юридичні послуги та консультації.

Послуги включають:

Надання правової інформації та роз'яснень.

Консультації з будь-яких правових питань.

Складання заяв чи скарг (крім процесуальних документів для суду).

  Допомога у забезпеченні доступу до вторинної допомоги (БВПД)

Цей вид допомоги передбачає захист інтересів особи безпосередньо у суді та інших державних органах. Послуги адвоката чи юриста у цьому випадку оплачує держава.

    Хто має право (окремі категорії громадян):

Внутрішньо переміщені особи (ВПО).

Особи з низьким рівнем доходу (малозабезпечені).

Люди з інвалідністю (якщо пенсія/допомога менша за два прожиткових мінімуми).

Ветерани війни та члени сімей загиблих Захисників і Захисниць України.

Діти та постраждалі від домашнього насильства.

Допомога включає:

Захист від обвинувачення у кримінальних провадженнях.

Представництво інтересів осіб у судах, державних органах чи перед іншими особами.

Складання документів процесуального характеру (позовні заяви, апеляції тощо).

Як отримати допомогу?

Отримати консультацію чи подати документи для залучення адвоката можна через офіційну Систему безоплатної правничої допомоги (БПД):

    Дистанційно: зателефонувати на єдиний телефонний номер системи БПД 0 800 213 103 (дзвінки в межах України безкоштовні).

               Більш детально ознайомитися із ЗУ " Про безоплатну правову допомогу " можна на офіційному сайті Верховної Ради України за посиланням:  https://zakon.rada.gov.ua/.

Список використаних  джерел:

1. Конституція України : прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України, 28 черв. 1996 р. / [Верхов. Рада України]. – Київ : Преса України, 1997. –  77, [2] с.

2. Закон України про безоплатну правову допомогу : за станом на 18 серп. 2011 р. / Верхов. Рада України. – Офіц. вид. - Київ : Парламентське видавництво, 2011. – 22, [2] с. - (Закони України).  

3. Закон України « Про безоплатну правову допомогу». За станом на 18 серпня 2011 року. –Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2011. –  № 51.

4. Як реалізувати своє право: вебліограф. список / Ніжин. місцевий центр з надання безоплат. вторин. прав. допомоги, Ніжин. центр. міськ. б-ка ім. М. В. Гоголя ; [упоряд. Л. Г. Гусева та ін.]. - Ніжин : [б. в.], 2016. - 1 розг. арк. - (Безоплатна правова допомога).

5. Про безоплатну правничу допомогу https://zakon. rada. gov.ua/

6. Листівки про безоплатну правничу допомогу https://legalaid.gov.ua/publikatsiyi/lystivky-pro-bezoplatnu-pravnychu-dopomogu/

         Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"

 

Порушення прав військовослужбовців: що робити в таких випадках та куди звертатися по допомогу

 

Військовослужбовці та військовослужбовиці можуть стикатися з порушенням своїх прав — під час проходження служби, оформлення відпустки, переведення чи звільнення. Серед поширених ситуацій — ігнорування рапортів, незаконні дисциплінарні стягнення, відмова у звільненні за станом здоров’я або незаконне звільнення мобілізованих із роботи.

Що робити в таких випадках та куди звертатися по допомогу — розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД).

Що можна оскаржити

Якщо рішення порушує ваші права — ви маєте право його оскаржити!

Зокрема, військовослужбовець/виця має право оскаржити накази керівника щодо:

• присвоєння та позбавлення військового звання
• призначення чи звільнення з посад
• звільнення з військової служби 
• накладення дисциплінарного стягнення тощо.

Як діяти

У разі порушення подайте заяву чи скаргу безпосередньому керівнику тієї особи, дії якої оскаржуєте.

Якщо не знаєте з чиєї вини порушені права — подайте скаргу наступному за підпорядкованістю командиру.

Права під час розгляду скарги

Військовослужбовець/виця має право:

• особисто викласти свої аргументи та вимагати залучення свідків
• подати додаткові матеріали, що стосуються справи, або клопотати, щоб їх вимагав керівник або орган, що розглядає заяву чи скаргу
• бути присутнім під час розгляду
• отримати письмову відповідь
• ознайомитися з матеріалами перевірки
• оскаржити прийняте рішення в суді
• вимагати відшкодування завданих збитків.

Куди звертатися

У разі порушення прав командирами військовослужбовець/виця може звернутися до:

• військової служби правопорядку — 044 454 73 08
• Державного бюро розслідувань (у разі вчинення злочину щодо військового) — 044 300 27 07
• вищого командування — командування підрозділу, Генштабу —0 800 50 04 10
• Центрального управління захисту прав військовослужбовців (щодо переведення на інше місце служби без згоди, виплати додаткових видів грошового забезпечення, направлення на влк тощо) — mpd@post.mil.gov.ua або поштою проспект Повітряних сил, 6, м. Київ, 03049.

А також до Військового омбудсмена на електронну пошту skarha@milomb.gov.ua або на контактний номер 1510.

У разі порушення інших прав

• з медичних питань — до Командування Медичних сил ЗСУ — 044 230 73 64
• фінансових (наприклад, невиплати премій, грошового забезпечення) — до Департаменту фінансів Міноборони з питань грошового забезпечення та соціальних виплат — 044 271 35 59
• з питань не пов'язаних з військовою службою до Уповноваженого  ВРУ з прав людини — 0 800 50 17 20, 044 299 74 08.

Звернення до суду

Якщо скарга не дала результату — ви можете звернутися до суду.

Суд може скасувати незаконні рішення та зобов’язати відшкодувати збитки. 

Чим може допомогти система надання БПД

Ветерани війни мають право на усі види правничих послуг — від консультацій до представництва інтересів, зокрема у суді.

Військовослужбовці, які не мають статусу ветерана війни, можуть отримати безоплатно — консультації, допомогу зі складенням документів, крім документів до суду.

права військових

БПД

 

        Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

        Натисніть "стати прихильником"