Який розмір та порядок внесення плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, з 01.01.2025?

 

 

 

  Розмір річної плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах встановлено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
              Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, надаються безстроково, а плата за них справляється щоквартально рівними частинами.
              Перший платіж за ліцензію здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
              Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного квартального періоду.

   Детальніше у повній відповіді.

              Відповідно до ст. 52 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) річна плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах встановлена у таких розмірах:
              1) алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту), у тому числі для малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива:
              – в сумі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожний окремий реєстратор розрахункових операцій, програмний реєстратор розрахункових операцій, що зареєстровані за адресою місця торгівлі, - для місць роздрібної торгівлі, крім території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;
              в сумі 0,08 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, на кожний окремий реєстратор розрахункових операцій, програмний реєстратор розрахункових операцій, що зареєстровані за адресою місця торгівлі, на території сіл і селищ, крім території сіл і селищ, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;
              2) сидром та перрі (без додавання спирту) – в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування;
              3) тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах:
              в сумі 0,35 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, – за кожне місце роздрібної торгівлі, крім території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;
              в сумі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожне місце роздрібної торгівлі на території сіл і селищ, крім території сіл і селищ, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних.
              Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, надаються безстроково, а плата за них справляється щоквартально рівними частинами.
              Перший платіж за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.
              Згідно зі ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію. 

Джерело 

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Державна податкова служба України - Актуальні запитання - https://zir.tax.gov.ua/main/actual/

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

"Закон, що у всіх на слуху": Закон України "Про правовий режим воєнного стану"

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про правовий режим воєнного стану

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 28, ст.250)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 766-VIII від 10.11.2015, ВВР, 2015, № 52, ст.482
№ 1420-VIII від 16.06.2016, ВВР, 2016, № 31, ст.546
№ 2268-VIII від 18.01.2018, ВВР, 2018, № 10, ст.54
№ 2396-VIII від 05.04.2018, ВВР, 2018, № 21, ст.194
№ 1089-IX від 16.12.2020
№ 1702-IX від 16.07.2021, ВВР, 2021, № 41, ст.339 - вводиться в дію з 01.01.2022
№ 1882-IX від 16.11.2021, ВВР, 2023, № 5, ст.13
№ 2024-IX від 27.01.2022, ВВР, 2023 , № 14, ст.35
№ 2124-IX від 15.03.2022
№ 2126-IX від 15.03.2022
№ 2158-IX від 24.03.2022
№ 2193-IX від 14.04.2022
№ 2257-IX від 12.05.2022
№ 2259-IX від 12.05.2022
№ 2247-IX від 12.05.2022
№ 2320-IX від 20.06.2022, ВВР, 2023, № 17, ст.75
№ 2394-IX від 09.07.2022
№ 2526-IX від 16.08.2022
№ 2561-IX від 06.09.2022
№ 2849-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, №№ 47-50, ст.120
№ 3022-IX від 10.04.2023, ВВР, 2023, № 65, ст.225
№ 3277-IX від 27.07.2023, ВВР, 2023, № 88, ст.327
№ 3378-IX від 06.09.2023, ВВР, 2023, № 94, ст.369
№ 3384-IX від 20.09.2023, ВВР, 2023, № 94, ст.372
№ 3441-IX від 08.11.2023, ВВР, 2024, № 22, ст.192
№ 3599-IX від 23.02.2024, ВВР, 2025, № 4, ст.7
№ 3633-IX від 11.04.2024, ВВР, 2024, № 19, ст.78
№ 3817-IX від 18.06.2024, ВВР, 2024, №№ 42-45, ст.259
№ 3840-IX від 20.06.2024, ВВР, 2024, № 46, ст.265
№ 4042-IX від 30.10.2024, ВВР, 2025, № 15, ст.37
№ 4203-IX від 09.01.2025
№ 4391-IX від 30.04.2025}

Цей Закон визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

Стаття 1. Визначення воєнного стану

1. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Стаття 2. Правова основа введення воєнного стану

1. Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Стаття 3. Військове командування

1. Військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є:

Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

Стаття 19. Гарантії законності в умовах воєнного стану

1. В умовах воєнного стану забороняються:

зміна Конституції України;

зміна Конституції Автономної Республіки Крим;

проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;

проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;

проведення страйків, масових зібрань та акцій.

 Закон України «Про правовий режим воєнного стану» передбачає 28 статей, у яких визначені зміст правового режиму воєнного стану , порядок та гарантії прав і свобод людини.

           24.02.2022 російська федерація розпочала широкомасштабну збройну агресію проти України, вбиваючи громадян України та руйнуючи міста і села внаслідок наступальних бойових дій, зокрема через ракетні, артилерійські та авіаційні удари. З метою надання відсічі агресору й захисту суверенітету та територіальної цілісності держави, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан. Що таке правовий режим воєнного стану та як його введення стосується  функціонування суб’єктів господарювання в Україні?

Основним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини щодо введення в Україні воєнного стану є ЗУ «Про правовий режим воєнного стану». Цим законом визначаються і, зокрема, правові засади діяльності в умовах воєнного стану органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону спрямування, координацію та контроль за діяльністю обласних військових адміністрацій з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України, а з інших питань – Кабінет Міністрів України у межах своїх повноважень.

Серед заходів правового режиму воєнного стану, які можуть здійснюватися воєнними адміністраціями разом із військовим командуванням:

– запровадження трудової повинності для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер;

– використання потужностей та трудових ресурсів підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони;

– примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності для потреб держави;

– запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування;

– встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів;

– перевірка документів у осіб та проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян;

– у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучення у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян електронного комунікаційного обладнання, телевізійної, відео- і аудіоапаратури, комп’ютерів, інших технічних засобів зв’язку;

– заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;

– встановлення для фізичних і юридичних осіб військово-квартирної повинності з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ та ін.

 У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».       

Джерело:

1.    1.  Закон України Про правовий режим воєнного стану . – Відомості Верховної Ради. –  2015. –  № 28. ст. 250.

3.  2. Режим воєнного стану - https://ukraineinvest.gov.ua/

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

            

.  

 

 

 

10 жовтня - Всесвітній день психічного здоров'я | Рубрика "Правовий калейдоскоп визначних дат"

  

          Цей календар – оновлена спроба зібрати дати, у які в усьому світі відзначають дні прав людини, шанують пам'ять борців за права, пригадують порушення прав людини та виражають надію і радість. 

         З метою підвищення обізнаності щодо проблем психічного здоров'я щороку, починаючи з 1992 року, 10 жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров’я (World Mental Health Day) або День ментального здоров’я. Цей день було засновано з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я.

 Згідно даних звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я про психічне здоров’я за 2022 рік, кожна восьма людина в світі живе з психічним розладом. Наразі багато мешканців України знаходяться у постійному стані стресу, що також в подальшому може призвести до проблем з психічним здоров’ям. Щоб запобігти цьому, ми маємо дбати про своє ментальне здоровʼя щодня й щомиті плекати свою стійкість.

Психічне (ментальне) здоров’я згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я – це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів.

Згідно з ВООЗ головними критеріями психічного здоров’я є:

• усвідомлення неперервності, постійності та ідентичності власного фізичного та психічного «Я»;
• критичність до себе, власної діяльності та її результатів;
• відповідність психічних реакцій силі і частоті впливів середовища, соціальним обставинам та ситуаціям;
• здатність до саморегуляції власної поведінки відповідно до соціальних норм;
• здатність до планування власної життєдіяльності;
• спроможність змінювати стиль поведінки залежно від зміни життєвих ситуацій, обставин та інше.

Міністерство охорони здоров'я України підготувало проект Концепції Державної цільової програми охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1018-р. Метою Програми визначено створення цілісної, ефективної системи охорони психічного здоров’я, яка функціонує в єдиному міжвідомчому просторі, забезпечує покращення якості життя та дотримання прав і свобод людини.

Чільне місце у цій законодавчій ініціативі відведене організації надання якісних і доступних послуг з охорони психічного здоров’я і психологічної реабілітації  військовим та членам їх сімей.          

Міжнародні експерти вивчили проблеми психічного здоров’я в Україні та доступ до лікування найпоширеніших психічних розладів (на прикладі Львівської, Полтавської та Запорізької областей). Дослідження проводилося спільно Міжнародним медичним корпусом, Світовим Банком та Швейцарським Бюро Співробітництва. Дослідження фокусувалося на найпоширеніших психічних розладах: депресія, тривожні стани, посттравматичний стресовий розлад та розлади, пов’язані з вживанням алкоголю.

     Новий порядок психіатричної допомоги у стаціонарах — на захисті прав людини

Наприкінці минулого року наказом МОЗ України № 2085 затверджено новий Порядок надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах. Він, зокрема, визначає механізм надання такої допомоги відповідно до стандартів у сфері охорони здоровʼя та з огляду на пріоритет прав і гідності людини замість каральної психіатрії радянського зразка.

Правові механізми захисту психічного здоров'я в Україні регулюються Законом України "Про систему охорони психічного здоров'я", що визначає види допомоги (психосоціальну, психологічну, психотерапевтичну, психологічну реабілітацію, психіатричну) та закріплює права пацієнтів, а також механізми для захисту їхніх інтересів у цій сфері.

Основні правові механізми:

    Нормативно-правова база:

        Закон України "Про систему охорони психічного здоров'я" є ключовим документом, який встановлює правові основи функціонування системи охорони психічного здоров'я, визначає права та обов'язки суб'єктів, а також порядок надання допомоги. Він класифікує види психосоціальної та психіатричної допомоги.

        Інші нормативні акти, що стосуються прав осіб, які страждають на психічні розлади, захисту їхньої честі та гідності, а також порядку примусового лікування.

    Захист прав пацієнтів:

        Право на інформацію: Кожен пацієнт має право отримати повну та достовірну інформацію про свій стан, методи лікування та прогнози.

        Конфіденційність: Вся інформація про стан психічного здоров'я особи є конфіденційною.

        Право на вибір: Пацієнт має право на вибір лікаря та закладу, де йому буде надана допомога.

        Право на відмову від лікування: Пацієнт має право відмовитися від запропонованого лікування, окрім випадків, коли його життя або здоров'я, або життя та здоров'я інших людей знаходиться під загрозою.

    Правові механізми надання допомоги:

        Психіатрична допомога: Надається пацієнтам із психічними розладами, як добровільно, так і примусово, за певних юридичних підстав.

        Психосоціальна допомога: Комплекс заходів, спрямованих на підтримку соціального функціонування пацієнтів та їхню інтеграцію в суспільство.

        Психологічна реабілітація: Процес, що допомагає пацієнтам повернутися до повноцінного життя після психічних розладів.

    Судові та правоохоронні механізми:

        Судовий захист: Пацієнти можуть звертатися до суду для захисту своїх прав у разі їх порушення.

        Правоохоронні органи: Сприяють забезпеченню безпеки осіб, що потребують допомоги, а також притягненню до відповідальності осіб, які вчиняють правопорушення проти їхнього психічного здоров'я

 Забезпечення соціально-психологічної реабілітації та адаптації військовослужбовців збройних сил України [Текст] / [уклад. Р. В. Алієв та ін.] ; за заг. ред. Ігоря Михайловича Коропатніка. - Київ : КНТ, 2021. - 223 с.

 Гарячі лінії психологічної допомоги:

Урядова «гаряча лінія» 1545, з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насиллю – 1547 (цілодобово, дзвінки безкоштовні);

Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» 0 800 210 160 (цілодобово, дзвінки безкоштовні);

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного) (цілодобово, дзвінки безкоштовні);

Лінія психологічної підтримки для дітей та батьків ” Голоси Дітей” 0 800 21 01 06 (з 09:00 до 20:00 щодня, дзвінки безкоштовні)