Уряд ухвалив низку постанов, для посилення підтримки українців щодо працевлаштування

 

Уряд України ухвалив низку постанов, розроблених Мінекономіки, щодо суттєвого посилення підтримки українців, які потребують працевлаштування.

Про це повідомили в Мінекономіки.

Серед ухвалених рішень, зокрема, наступні:

1) Посилення підтримки ветеранів війни.

Розширено можливості працевлаштування та соціальної адаптації ветеранів:

• підвищено граничний рівень оплати праці ветеранів, залучених до суспільно корисних робіт, — до двох мінімальних заробітних плат (16 000 грн);

• роботодавцям, які працевлаштовують ветеранів війни  під час воєнного стану  щонайменше на один рік за направленням центру зайнятості, компенсуватиметься 100% витрат на оплату праці (але не більше ніж 1,5 мінімальної заробітної плати) упродовж 6 місяців;

• фахівці із супроводу ветеранів отримають право подавати заяву про надання статусу безробітного від імені ветерана (за його згодою), а також допомагатимуть з поданням документів на гранти, навчання, ваучери;

• забезпечення індивідуального супроводу за згодою ветеранів війни під час працевлаштування з дати працевлаштування для надання консультаційної підтримки чи вирішення можливих проблемних питань, пов’язаних з зайнятістю.

2) Розширення можливостей залучення до суспільно корисних робіт. 

Відтепер не лише на прифронтових територіях, а й по всій країні, до суспільно корисних робіт можуть залучатися люди пенсійного віку до досягнення ними 70 років (за їхньою згодою) для надання допомоги людям з інвалідністю, громадянам старшого віку та іншим особам, які не мають можливості самостійно пересуватися та потребують стороннього догляду.  

3) Створення та ведення Єдиного реєстру кваліфікацій.

Єдиний реєстр кваліфікацій — сучасна електронна платформа, що міститиме систематизовану інформацію про кваліфікації, професійні стандарти, кваліфікаційні центри, експертів з акредитації тощо. Доступ до Реєстру буде безоплатним і відкритим.

• Громадяни зможуть знайти адреси кваліфікаційних центрів, вимоги до професій та можливості професійного зростання.

• Роботодавці — використовувати дані для підбору персоналу, формування посадових інструкцій, планування розвитку працівників.

4) Експериментальний проєкт проактивної підтримки безробітних.

Уряд змінює логіку підтримки громадян, які залишились без роботи. Відтепер Державна служба зайнятості зможе запропонувати допомогу у працевлаштуванні людині, яка втратила роботу і не працює понад 2 місяці. І для цього не треба буде звертатись до центру зайнятості особисто. Карʼєрні радники самі зв’яжуться з людиною та запропонують допомогу у підборі роботи чи нададуть інші послуги служби зайнятості — аби українці, які втратили роботу, знову повернулися на ринок праці.

"Усі ці зміни — частина ширшої реформи системи ринку праці. Вона охоплює системне оновлення трудового законодавства, зокрема через розробку Трудового кодексу; перебудову системи навчання та перенавчання; побудову безшовної взаємодії між Державною службою зайнятості, роботодавцями, освітніми закладами, які надають послуги з перенавчання громадян, й громадами; перегляд підходів до прогнозування та оцінки потреб ринку праці, зокрема створення середньострокової моделі прогнозу попиту на професії й навички; а також комплексну цифровізацію сервісів і даних. Мета — скоротити час між втратою роботи та новим працевлаштуванням, підвищити якість підбору кадрів і зробити політику зайнятості прозорою та керованою даними", - зазначили в Міністерстві.

працевлаштування

працевлаштування ветеранів

Мінекономіки

 Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?   Натисніть "стати прихильником"

У Міноборони роз’яснили з чого складається курс БЗВП, скільки він триває та що отримають рекрути

 

З липня 2025 року тривалість курсу базової загальновійськової підготовки (БЗВП) збільшилася до 51 дня.

Про це нагадали у Міноборони України та розповіли з чого складається навчання рекрутів, чим вони забезпечуються та що отримують по закінченню навчальної програми.

Так, оновлена програма викладається у всіх навчальних центрах, які готують мобілізаційні кадри ЗСУ. Із 51 доби підготовки 42 доби відведено на практичні та теоретичні заняття, 7 діб – вихідні та 2 доби – на вирішення адміністративних питань.

Рівень вогневої підготовки повинен налічувати 137 годин практики та 56 вогневих вправ з різного озброєння. Також обов’язково відпрацьовуються заходи захисту від БпЛА (дронів-камікадзе) противника.

За результатами успішного навчання військовослужбовці отримують сертифікат та класну кваліфікацію за військово-обліковою спеціальністю №100 «Стрілець».

  Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?   

Натисніть "стати прихильником"

 

Увага! Громадянам України необхідно замінити «продовжені» закордонні паспорти — МЗС

 

 

Важлива інформація для громадян України - з 29 жовтня 2025 року відбулись зміни у паспортній сфері.

Як повідомляє Департамент консульської служби МЗС України Уряд України затвердив зміни до постанови, яка в лютому 2022 року запровадила тимчасовий порядок продовження терміну дії закордонних паспортів та внесення до них відомостей про дітей.

Ця постанова була ухвалена на п’ятий день повномасштабного вторгнення рф у зв’язку з виходом з ладу паспортної системи України, що призвело до неможливості оформлення нових паспортів. Тому, як виняткову міру, було запроваджено тимчасовий порядок продовження терміну дії закордонних паспортів та внесення до них відомостей про дітей.

Після відновлення роботи системи посольства та консульства України відновили оформлення паспортів. Також громадяни отримали можливість оформляти паспортні документи у новостворених філіях ДП «Документ» за кордоном (адреси філій за посиланням: https://pasport.org.ua/centers).

Законодавством більшості країн світу дозволяється перетин кордонів лише за паспортами (як правило біометричними) з терміном дії не більше 10 років. Тому подорожі з «продовженими» паспортами та внесеними відомостями про дітей створюють незручності при перетині кордонів.

Громадяни України, в яких закінчується термін дії закордонного паспорта, можуть звернутися до посольства/консульства або однієї з філій ДП «Документ» для оформлення нового закордонного біометричного паспорта для себе та своїх дітей.

Відповіді на найбільш поширені запитання:

Що означають ухвалені зміни?

Ми повертаємось до світової практики та міжнародних стандартів з оформлення паспортних документів, адже ключовими вимогами є:

1. термін дії закордонного паспорта для осіб віком з 16 років – максимум 10 років.

2. термін дії закордонного паспорта для дітей віком до 16 років – максимум 4 роки.

3. наявність у кожного громадянина окремого закордонного паспорта.

Я перебуваю в одній з країн ЄС і терміново повертаюсь в Україну з продовженим закордонним паспортом та/або внесеними в паспорт відомостями про дитину/дітей. Мене та/або моїх дітей прикордонники країни ЄС не випускають в Україну. Що робити?

Зверніться до найближчого посольства/консульства України та отримайте посвідчення особи на повернення в Україну.

Як довго оформляється посвідчення особи на повернення в Україну («білий паспорт») та скільки це коштує?

Посвідчення на повернення в Україну (за наявності підтвердження громадянства України та особи) оформляється в день звернення. Дітям до 16 років документ видається безкоштовно. Особам з 16-річного віку - згідно з затвердженими тарифами консульського збору.

Я перебуваю в Україні і повертаюсь в одну з країн ЄС з продовженим закордонним паспортом та/або внесеними в паспорт відомостями про дитину/дітей. Мене та/або моїх дітей прикордонники країни ЄС не впускають. Що робити?

У такому випадку вам слід звернутися до будь-якого найближчого (незалежно від місця реєстрації в Україні) відділення ДП «Документ», ЦНАП або територіального підрозділу міграційної служби на території України для оформлення нового закордонного паспорта.

Якщо я маю «продовжений» закордонний паспорт і хочу полетіти, наприклад із США чи Канади, до однієї з країн шенгенської зони. Чи авіаперевізник пустить мене в літак?

Згідно з міжнародними стандартами ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації), авіаперевізник має право впускати в літак громадян з паспортами терміном дії лише до 10 років (тобто «непродовженими»).

У МЗС нагадали, що законодавство України дозволяє кожному громадянину мати два закордонних паспорти.

Більше інформації про зміни за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/.../pro-vnesennia-zminy-do-punktu...

закордонний паспорт

МЗС

 Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

В застосунку "Армія+" УБД та інші категорії зможуть отримати додаткову відпустку

У застосунку Армія+ з’явився новий тип рапорту на додаткову відпустку для військових, які мають пільговий статус. Її можна отримати за рішенням командира частини, якщо основну відпустку вже використано.

Подати рапорт можуть:

• учасники бойових дій та прирівняні до них особи;
• особи з інвалідністю внаслідок війни;
• учасники війни (зокрема ті, хто служив у Збройних Силах колишнього СРСР під час війни, брав участь у бойових діях у складі міжнародного контингенту або в АТО у період її проведення);
• члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, захисників і захисниць України;
• військові, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Щоб подати рапорт, необхідно додати документ, що підтверджує пільговий статус. Тривалість відпустки залежить від категорії — до 14 або 21 дня.

Рапорт у застосунку має покрокові підказки та модуль для завантаження потрібних документів, що допомагає військовому легко зорієнтуватися у вимогах. Це дозволяє швидко заповнити та безпомилково подати рапорт командиру за кілька хвилин.

У Міноборони нагадали, що цього року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13235, який відновлює право учасників бойових дій на 14 днів додаткової відпустки з дозволу командира. Відпустки цього типу не надавалися з 2022 року через воєнний стан. 

Зараз в Армія+ доступно вже 50 шаблонів електронних рапортів. Загалом військові подали понад 1 мільйон електронних рапортів. Найпопулярніші з них – щорічна відпустка (27%), оздоровлення (22%), зміна місця служби ЗСУ (17%), отримання довідки Ф5 (10%) та повернення з відпустки, відрядження чи лікування (3%).

За інформацією Міноборони

відпустка для військовослужбовців

Армія+

Міноборони

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

Суд зобовʼязав виключити з розшуку обмежено придатного, який не пройшов ВЛК

Останнім часом практика розгляду справ про зняття з розшуку є подібною серед більшості судів першої інстанції в Україні: громадян знімають з розшуку, якщо не було постанови про притягнення їх до адміністративної відповідальності. 

Про це зазначає юрист Вікторія Драпайло.

Так, в одному із таких нещодавних рішень, громадянин, який був визнаний обмежено придатним у воєнний час у 2018 році, не пройшов ВЛК до 05 червня 2025 року. ТЦК подав його в “розшук” й у додатку "Резерв+" зʼявилась відповідна відмітка.

Суд зазначив, що відповідачем (ТЦК) до суду не надано доказів притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення правил військового обліку, а до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.

Позовна заява була задоволена, а ТЦК зобовʼязано виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про наявність порушення правил військового обліку щодо відповідного громадянина.

Юрист нагадує, що по таким справам, краще також додатково заявляти позовну вимогу про зобовʼязання ТЦК направити повідомлення поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення відповідного громадянина до ТЦК, адже існують випадки, коли до бази реєстру “Оберіг” зміни вносяться, а в базах поліції людина так і залишається в розшуку.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду по справі № 380/16269/25 від 20 жовтня 2025 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/131178032

розшук ТЦК

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

 

4 листопада – 75 років Європейської конвенції з прав людини| Рубрика "Правовий калейдоскоп визначних дат"

   Цей календар – оновлена спроба зібрати дати, у які в усьому світі відзначають дні прав людини, шанують пам'ять борців за права, пригадують порушення прав людини та виражають надію і радість. 

                 «Жодна людина не повинна бути товаром.

      Кожна людина має право на свободу та гідність»

                     (Загальна декларація прав людини(статті 1 та 4)

      75-та річниця підписання Конвенції про захист прав людини відзначатиметься у 2025 році, оскільки документ був підписаний 4 листопада 1950 року. Ця дата знаменує початок існування одного з найважливіших міжнародних договорів, який гарантує права і свободи людей на території держав-членів Ради Європи.

Конвенція спрямована на забезпечення захисту основних прав людини для кожного, хто перебуває під юрисдикцією держав-членів Ради Європи. Україна стала стороною Конвенції з 11 вересня 1997 року, після її ратифікації Верховною Радою 17 липня 1997 року.

        Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод  –міжнародний договір у сфері захисту прав людини. Конвенція була прийнята 4 листопада 1950 року в місті Рим англійською і французькою мовами, обидва тексти є однаковими, в одному примірнику, який зберігається в архіві Ради Європи. Генеральний секретар надсилає засвідчені копії цієї Конвенції кожному підписантові. Оскільки Конвенція не передбачає будь-якого конкретного шляху застосування її норм, обсяги введення Конвенції в дію через національне право істотно різняться у різних країнах Європи.

        Права і свободи, що гарантуються Європейською конвенцією про захист прав і основних свобод людини, забезпечуються у першу чергу органами влади держав-учасників Конвенції.

Що ж стосується України, то відповідно до ст. 9 Конституції, зазначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

            Після Другої світової війни, у 1949 році була заснована Рада Європи — міжнародна регіональна організація європейських держав, які проголосили своєю метою розширення демократії, зближення усіх народів Європи, захист прав людини, співробітництво з основних питань права, культури, освіти, інформації, охорони навколишнього середовища. Від самого початку діяльності Ради Європи принцип поваги прав людини став одним з наріжних каменів цієї організації. Рада Європи забезпечує високі стандарти захисту прав людини в державах-членах насамперед завдяки дії Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод прийнята відповідно до Загальної декларації прав людини з метою додержання країнами-підписантами (учасниками Ради Європи) та забезпечення на своїй території прав та основоположних свобод людини. Конвенція запровадила судовий механізм захисту визнаних міжнародним правом загальних стандартів політичних, економічних, соціальних і культурних прав та свобод людини в країнах-членах Ради Європи.

Цей документ став фундаментом усього комплексу міжнародно-правового регулювання в галузі прав людини, її законних інтересів та потреб, відправною точкою на шляху цивілізованих європейських держав до втілення в життя загальнолюдських цінностей.

Конвенція набула чинності 3 вересня 1953 року після її ратифікації країнами-підписантами та здачі на зберігання десяти ратифікаційних грамот. Після набрання документом чинності були створені два незалежних органи: Європейська комісія з прав людини (1954) та Європейський суд з прав людини (1959). Вони повинні були слідкувати за дотриманням прав людини, що гарантувались Конвенцією. Під час Віденського саміту у 1993 році було ухвалено рішення про створення нового Європейського суду з прав людини, який замінить колишню двоступеневу систему. Новий Суд, що був створений у Страсбурзі як орган Ради Європи, почав свою роботу 1 листопада 1998 року.

Україна зі вступом до Ради Європи 9 листопада 1995 року, ставши повноправним її членом, підписала Конвенцію. З набранням Конвенцією чинності для України, після її ратифікації Верховною Радою 17 липня 1997 року наша держава визнала для себе обов’язковою юрисдикцію Європейського суду. В Україні було запроваджено механізм гармонізації правової системи нашої держави з нормами й стандартами Ради Європи.

          Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод встановлює не лише найбільш вдалу у світі систему норм міжнародного права для захисту прав особи, але й одну з найбільш розвинутих форм міжнародної юридичної процедури. Безпосереднє використання положень Конвенції, а також рішень Європейського суду з прав людини як її невід'ємної частини в правозастосовчій практиці безсумнівно сприятиме розвитку захисту прав особи в Україні.

Джерело

 1. З/У «Про міжнародні договори України» [Електронний ресурс] –

Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/

 2. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/

3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: історія створення та ратифікація Україною - https://www.sumyjust.gov.ua/ - konvencziya-pro-zahyst-prav-lyudyny-i-osnovopolozhnyh-svobod-istoriya-stvorennya-ta-ratyfikacziya-ukrayinoy

4. Конституція України : Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – Київ : Юрінком, 1996. – 80 с.

5. Лобасюк І. Місце Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини в Конституції та праві Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.judges.org.ua/

6. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: міжнар. док. від 04.11.1950 / Рада Європи. Урядовий кур’єр. 2010.– 17 листоп. –  № 215.

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

 

 

 

 

 

 

 

 

З 01 листопада в Україні запрацює автоматичне продовження відстрочок від мобілізації та можливість оформлення документів онлайн

 

З 01 листопада 2025 року в Україні запрацює система автоматичного продовження відстрочок від мобілізації та можливість оформлення документів у цифровому форматі.

Про це повідомляє "Адвокат права".

«Це рішення – важлива частина створення екосистеми «е-ТЦК», мета якої перевести ключові сервіси в електронний формат, підвищити прозорість і зменшити навантаження на територіальні центри комплектування», – зазначила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.

Що варто знати:

• Понад 600 тисяч українців отримають продовження відстрочок автоматично – без черг і бюрократії.
• 80% відстрочок можна буде оформити онлайн через «Резерв+». Решта – через будь-який зручний ЦНАП.
• Електронний військово-обліковий документ з QR-кодом – основне підтвердження відстрочки. Жодних паперових довідок з мокрими печатками більше не потрібно 

Всі відстрочки, підстави для яких можна підтвердити в державних реєстрах або які не можуть змінитися з часом, будуть продовжуватись автоматично!

Автоматично відстрочки продовжаться для наступних категорій:

• люди з інвалідністю;
• тимчасово непридатні до служби;
• батьки трьох і більше дітей до 18 років;
• батьки дитини з інвалідністю до 18 років;
• батьки повнолітньої дитини з інвалідністю I чи II групи;
• ті, хто має дружину або чоловіка з інвалідністю I чи II групи;
• ті, хто доглядає за батьком або матір’ю з інвалідністю (своїми або чоловіка/дружини);
• жінки та чоловіки, які виховують дитину до 18 років, якщо їхній чоловік або дружина служить у війську;
• студенти денної або дуальної форми, які здобувають вищий рівень освіти, а також докторанти й інтерни;
• наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які викладають і працюють за основним місцем не менш як на 0,75 ставки;
• люди, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час бойових дій чи під час дії воєнного стану;
• родичі Героїв України, відзначених посмертно за мужність під час Революції Гідності;
• особи, незаконно позбавлені волі через агресію РФ;
• військові, звільнені з полону.

Якщо ви вже оформили відстрочку і вона підпадає під автопродовження – нічого робити не потрібно. До кінця жовтня користувачі «Резерв+», які мають відстрочку, отримають сповіщення про автопродовження.

Важливо знати!

Якщо система не зможе підтвердити підставу (наприклад, через розірвання шлюбу або відсутність ваших даних у державних реєстрах), відстрочка не буде продовжена Якщо все ж маєте підстави для відстрочки, спробуйте актуалізувати інформацію про себе в реєстрах.

До речі, Міністерство оборони оголосило про старт бета-тестування нових типів відстрочок від мобілізації у застосунку «Резерв+». Невдовзі оформити відстрочку онлайн зможуть:

• батько або мати, які самостійно виховують дитину до 18 років;
• особи, які доглядають за батьком або матір’ю з інвалідністю.

відстрочка

відстрочка від мобілізації

Резерв+

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

Безоплатна правова допомога 23 жовтня 2025 р.

 

 

           23 жовтня  2025 р. в Центрі правової  інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових за участі спеціалістів Благодійного  Фонду «Право на захист» працювала точка доступу до правничої допомоги.

           Надавалися юридичні консультації з питань сімейного та спадкового права; процедура подання інформації про пошкоджене та знищене майно через бойові дії з метою подальшого отримання відповідних компенсацій.

Також присутніх та працівників закладу було поінформовано про діяльність БФ «Право на захист». Фахівці  Благодійного  Фонду надають юридичну, соціальну допомогу та психологічну підтримку тих, хто постраждав від війни й проходить через складний період. Зокрема, надають консультації з питань: державна  допомога та проживання ВПО; оформлення, обмін, відновлення особистих документів; компенсація за пошкоджене/знищене житло; субсидії на комунальні  послуги та оренду житла; відновлення документів щодо права власності; визнання особи загиблою/ зниклою безвісти/ ; документування шкоди, завданої життю і здоров’ю тощо. 

Охочі одержали інформаційні матеріали з питань  юридичної  допомоги.

          Для отримання юридичної допомоги можна звернутися за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 41, Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових (читальний зал).

  Попередній запис за тел.: 676-197.

 

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

 

 

 

Який розмір та порядок внесення плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, з 01.01.2025?

 

 

 

  Розмір річної плати за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах встановлено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
              Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, надаються безстроково, а плата за них справляється щоквартально рівними частинами.
              Перший платіж за ліцензію здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
              Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного квартального періоду.

   Детальніше у повній відповіді.

              Відповідно до ст. 52 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) річна плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах встановлена у таких розмірах:
              1) алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту), у тому числі для малих виробництв дистилятів та малих виробництв пива:
              – в сумі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожний окремий реєстратор розрахункових операцій, програмний реєстратор розрахункових операцій, що зареєстровані за адресою місця торгівлі, - для місць роздрібної торгівлі, крім території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;
              в сумі 0,08 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, на кожний окремий реєстратор розрахункових операцій, програмний реєстратор розрахункових операцій, що зареєстровані за адресою місця торгівлі, на території сіл і селищ, крім території сіл і селищ, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;
              2) сидром та перрі (без додавання спирту) – в сумі 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування;
              3) тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах:
              в сумі 0,35 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, – за кожне місце роздрібної торгівлі, крім території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних;
              в сумі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, за кожне місце роздрібної торгівлі на території сіл і селищ, крім території сіл і селищ, що знаходяться у межах території міст або які розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані до 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею понад 500 метрів квадратних.
              Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, надаються безстроково, а плата за них справляється щоквартально рівними частинами.
              Перший платіж за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється до отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у розмірі, визначеному Законом № 3817.
              Згідно зі ст. 54 Закону № 3817 суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію. 

Джерело 

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Державна податкова служба України - Актуальні запитання - https://zir.tax.gov.ua/main/actual/

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

"Закон, що у всіх на слуху": Закон України "Про правовий режим воєнного стану"

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про правовий режим воєнного стану

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 28, ст.250)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 766-VIII від 10.11.2015, ВВР, 2015, № 52, ст.482
№ 1420-VIII від 16.06.2016, ВВР, 2016, № 31, ст.546
№ 2268-VIII від 18.01.2018, ВВР, 2018, № 10, ст.54
№ 2396-VIII від 05.04.2018, ВВР, 2018, № 21, ст.194
№ 1089-IX від 16.12.2020
№ 1702-IX від 16.07.2021, ВВР, 2021, № 41, ст.339 - вводиться в дію з 01.01.2022
№ 1882-IX від 16.11.2021, ВВР, 2023, № 5, ст.13
№ 2024-IX від 27.01.2022, ВВР, 2023 , № 14, ст.35
№ 2124-IX від 15.03.2022
№ 2126-IX від 15.03.2022
№ 2158-IX від 24.03.2022
№ 2193-IX від 14.04.2022
№ 2257-IX від 12.05.2022
№ 2259-IX від 12.05.2022
№ 2247-IX від 12.05.2022
№ 2320-IX від 20.06.2022, ВВР, 2023, № 17, ст.75
№ 2394-IX від 09.07.2022
№ 2526-IX від 16.08.2022
№ 2561-IX від 06.09.2022
№ 2849-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, №№ 47-50, ст.120
№ 3022-IX від 10.04.2023, ВВР, 2023, № 65, ст.225
№ 3277-IX від 27.07.2023, ВВР, 2023, № 88, ст.327
№ 3378-IX від 06.09.2023, ВВР, 2023, № 94, ст.369
№ 3384-IX від 20.09.2023, ВВР, 2023, № 94, ст.372
№ 3441-IX від 08.11.2023, ВВР, 2024, № 22, ст.192
№ 3599-IX від 23.02.2024, ВВР, 2025, № 4, ст.7
№ 3633-IX від 11.04.2024, ВВР, 2024, № 19, ст.78
№ 3817-IX від 18.06.2024, ВВР, 2024, №№ 42-45, ст.259
№ 3840-IX від 20.06.2024, ВВР, 2024, № 46, ст.265
№ 4042-IX від 30.10.2024, ВВР, 2025, № 15, ст.37
№ 4203-IX від 09.01.2025
№ 4391-IX від 30.04.2025}

Цей Закон визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

Стаття 1. Визначення воєнного стану

1. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Стаття 2. Правова основа введення воєнного стану

1. Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Стаття 3. Військове командування

1. Військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є:

Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

Стаття 19. Гарантії законності в умовах воєнного стану

1. В умовах воєнного стану забороняються:

зміна Конституції України;

зміна Конституції Автономної Республіки Крим;

проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;

проведення всеукраїнських та місцевих референдумів;

проведення страйків, масових зібрань та акцій.

 Закон України «Про правовий режим воєнного стану» передбачає 28 статей, у яких визначені зміст правового режиму воєнного стану , порядок та гарантії прав і свобод людини.

           24.02.2022 російська федерація розпочала широкомасштабну збройну агресію проти України, вбиваючи громадян України та руйнуючи міста і села внаслідок наступальних бойових дій, зокрема через ракетні, артилерійські та авіаційні удари. З метою надання відсічі агресору й захисту суверенітету та територіальної цілісності держави, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан. Що таке правовий режим воєнного стану та як його введення стосується  функціонування суб’єктів господарювання в Україні?

Основним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини щодо введення в Україні воєнного стану є ЗУ «Про правовий режим воєнного стану». Цим законом визначаються і, зокрема, правові засади діяльності в умовах воєнного стану органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону спрямування, координацію та контроль за діяльністю обласних військових адміністрацій з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України, а з інших питань – Кабінет Міністрів України у межах своїх повноважень.

Серед заходів правового режиму воєнного стану, які можуть здійснюватися воєнними адміністраціями разом із військовим командуванням:

– запровадження трудової повинності для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер;

– використання потужностей та трудових ресурсів підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони;

– примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності для потреб держави;

– запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування;

– встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів;

– перевірка документів у осіб та проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян;

– у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучення у підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян електронного комунікаційного обладнання, телевізійної, відео- і аудіоапаратури, комп’ютерів, інших технічних засобів зв’язку;

– заборона торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;

– встановлення для фізичних і юридичних осіб військово-квартирної повинності з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ та ін.

 У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».       

Джерело:

1.    1.  Закон України Про правовий режим воєнного стану . – Відомості Верховної Ради. –  2015. –  № 28. ст. 250.

3.  2. Режим воєнного стану - https://ukraineinvest.gov.ua/

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

            

.