Як військовослужбовцю в Україні перевестись в іншу частину?

               Є дві дієві підстави переведення військовослужбовця: за станом здоров‘я (працює в 90% випадків) і за сімейними обставинами (50 на 50).

                За станом здоров’я

                Часто Довідка ВЛК «обмежено придатний» не отримує свого подальшого виконання, що є не зовсім правильним.

                Абзац другий підпункту “г” пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Наказу МОУ №402 14.08.2008 зазначає: «Одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, – непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах»

                Звідси слідує, що обмежено придатний військовослужбовець придатний лише до 3х видів служби:

• підрозділи забезпечення
• військкомати
• штабна робота

                П.90 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, вказує:

              «Необхідність і терміновість переміщення військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарською комісією за станом здоров’я обмежено придатними до військової служби, з посад, що вони займають, на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов’язки військової служби з урахуванням стану здоров’я, підготовки і досвіду служби, визначаються командирами (начальниками), які мають право призначати військовослужбовців на відповідні посади».

               Тобто необхідно ініціювати питання відповідності займаній посаді та привести переконливі аргументи, підкресливши прямий вплив захворювання на реальну можливість виконувати ті чи інші військові обов‘язки.

                Отже, алгоритм переведення за станом здоров’я виглядає так:

• обмежена придатність
• Ініціювання питання щодо відповідності займаній посаді (рапорт + підтверджуючі документи).

*за можливості здобути відношення «запрошення» з іншої в/ч.

                Якщо Не спрацювало, то  оскаржуємо відмову/ігнор до вищестоящого керівництва або в судовому порядку. За наявності переконливих аргументів !

                За сімейними обставинами 

                На жаль, дане питання хоч і визначене п.82 Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ «на особисте прохання військовослужбовця», детально воно неврегульовано. Тобто, потрібно переконати командування в крайній необхідності такого переведення.

                Проте на відміну від порядку звільнення за сімейними обставинами, поріг доказування необхідності переведення за такими обставинами, є дещо нижчим.

                Достатньо перерахувати та деталізувати обставини за яких військовослужбовець бажає змінити місце служби. При цьому підлягають доведенню обставини того, що інші родичі (батьки чоловіка/дружини) не можуть надати таку допомогу особі, яка потребує турботи.

               Якщо командування категорично відмовляє в такому переведенні, то компромісним рішенням є отримання відпустки за сімейними обставинами до 10 діб в порядку п.186 Положення.

За матеріалами інформаційно-юридичного сайту "Я і Закон" 

Режим доступу

 

Від мобілізації можуть звільнити ще одну категорію чоловіків

 

                          Нардепи пропонують надавати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації працівникам органів та підрозділів ДСНС.

                         Днями група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення повноважень суб’єктів забезпечення цивільного захисту, удосконалення законодавства з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, організації та проведення евакуації населення, забезпечення охорони життя та здоров’я громадян”.

                        Серед іншого, цим документом пропонується розширити перелік українців, які не підлягають мобілізації.

                       Для цього нардепи хочуть внести зміни до статті 23 закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, передбачивши, що призову на військову службу під час мобілізації не підлягають працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій.

“Через законодавчу неврегульованість, на відміну від працівників інших силових структур, військовозобов’язані працівники органів та підрозділів ДСНС підлягають призову на військову службу під час мобілізації, що негативно впливає на виконання завдань, покладених на ДСНС в умовах воєнного стану”, – зазначають автори законопроєкту у пояснювальній записці до нього.

У разі прийняття даного закону він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу 

Чи можна звільнитися з військової служби після бронювання?

                      Бронювання після призову на військову службу не є поважною причиною для звільнення з військової служби під час воєнного стану.

                      До цього висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами касаційного перегляду справи №260/1851/22.

                       Так, колегія суддів КАС ВС погодилася з висновком Восьмого ААС, що факт бронювання військовозобов’язаного після його призову на військову службу не може розглядатися як поважна причина для звільнення зі служби під час воєнного стану на підставі підпункту “г” пункту 2 частини 4 статті 26 закону “Про військовий обов’язок і військову службу”.

                           Згідно з обставинами вищевказаної справи позивач з 14 березня 2022 року проходить військову службу у військовій частині у зв’язку з призовом під час мобілізації. При цьому на основі наказу Мінекономіки від 29 березня 2022 року він заброньований на період мобілізації та на воєнний час і йому надали відстрочку на 6 місяців.

Позивач зазначав, що:

• не може бути військовослужбовцем, адже є заброньованим, і підлягає негайному звільненню з військової служби, проте частина не звільняє його зі служби;
• військова частина допустила протиправну бездіяльність, порушила його права та інтереси, які мають бути відновлені у спосіб зобов’язання відповідача звільнити його зі служби.

                             Проте рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року, у задоволенні позову йому було відмовлено.

                             Із рішеннями судів позивач не погодився, звернувшись у Верховний Суд з касаційною скаргою, в якій просив:

• скасувати рішення судів попередніх інстанцій;
• ухвалити нове рішення про задоволення позову.

                              Колегія суддів КАС ВС у своєму рішенні зазначила, що відстрочка від призову на військову службу та звільнення з військової служби є різними поняттями, які ґрунтуються на положеннях різних інститутів військового права.

“За колом осіб бронювання стосується тільки військовозобов’язаних і є для них підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Своєю чергою, звільнення з військової служби стосується військовослужбовців, тобто осіб, які проходять військову службу”, – наголосили у КАС ВС.

Отже, касаційний суд підсумував, що:

• за змістом і метою бронювання військовозобов’язаних осіб не стосується правовідносин, пов’язаних зі звільненням військовослужбовців із військової служби;
• тому факт бронювання військовозобов’язаного після його призову на службу не може розглядатися як поважна причина для звільнення;
• оскільки позивач був призваний на військову службу 14 березня 2022 року, то він втратив статус військовозобов’язаного і набув статусу військовослужбовця, а відтак наказ про його бронювання не є підставою для звільнення зі служби;
• оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із дотримання норм матеріального та процесуального права.

                              Тому постановою від 22 травня 2023 року у справі №260/1851/22/КАС ВС залишив рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року без змін.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу 

 

Рапорт для надання відпустки за станом здоров’я військовий зможе відправити електронним шляхом

               Пораненим військовим їхати до своєї частини для отримання довідки довго, складно і подекуди взагалі неможливо, тому необхідні документи будуть відправляти засобами електронного документообігу безпосередньо у шпиталь.

                 Електронний документообіг поступово замінить паперові довідки під час лікування поранених військовослужбовців. На цьому наголосила представниця Управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача ЗСУ Оксана Горбач.

                  Так, вона заявила, що питання отримання довідок від військової частини шпиталем і навпаки є дуже гострим.

“Їхати важкопораненому військовослужбовцю в місце розташування своєї військової частини для отримання довідки є довго, складно і подекуди взагалі неможливо”, – підкреслила Горбач.

                  Вона зазначила, що для полегшення цього процесу необхідні довідки будуть відправляти засобами електронного документообігу безпосередньо у шпиталь.

                  Представниця Управління стратегічних комунікацій додала, що для оформлення рішення ВЛК, наприклад, надання відпустки за станом здоров’я, не треба буде їхати до військової частини, а достатньо буде написати рапорт і відправити його засобами електронного документообігу.

                  Вона підкреслила, що для запровадження цих змін необхідно було внести зміни до законодавства.

“Верховна Рада проголосувала за ці зміни, зараз очікується проходження фінальних етапів погодження цих законів у вищих інстанціях”, – підсумувала Горбач.

За матеріалами телеграм-каналу "Military Media Center"

Режим доступу 

 

Звільнення з військової служби: підстави та порядок

                 Під час воєнного стану трапляються випадки, коли військові не можуть далі продовжувати службу і на це в них є вагомі причини та законні підстави.

                  Про те, як військовому звільнитися зі служби під час воєнного стану розповіла фахівчиня Смілянського місцевого центру з надання БВПД Наталія Мамонова.

                Отже, спершу вона нагадала перелік підстав для звільнення з військової служби під час воєнного стану, визначений статтею 26 закону “Про військовий обов’язок і військову службу”:

• досягнення певного віку: якщо військовослужбовець досягнув граничного віку перебування на службі;
• стан здоров’я: військово-лікарська комісія має надати висновок (постанову) про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
• позбавлення, обмеження волі або позбавлення військового звання: якщо військового засудили і обвинувальний вирок суду набрав законної сили;
• сімейні обставини: через необхідність виховання дитини з інвалідністю, серйозні хвороби інших родичів, за якими немає кому доглядати, у зв’язку з вагітністю або перебуванням у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медвисновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку (для військовослужбовців-жінок).

                 Також фахівчиня підкреслила – якщо і чоловік, і дружина є військовими, то звільнитися зі служби може:

• один із подружжя, якщо обоє проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
• якщо військовослужбовець самостійно виховує дитину (дітей) віком до 18 років;
• якщо на утриманні військового перебуває троє і більше дітей віком до 18 років.

                 Для звільнення з військової служби необхідно зібрати пакет документів, серед яких можуть бути:

• свідоцтва про народження дітей;
• посвідчення багатодітної родини;
• документи, що підтверджують інвалідність дитини;
• меддовідки про стан здоров’я хворих членів сім’ї, які потребують постійного догляду;
• рішення суду про визнання недієздатним та призначення опікуном військовослужбовця;
• рішення суду про позбавлення матері (батька) батьківських прав;
• меддовідки, які підтверджують вагітність жінки-військовослужбовця, або необхідність здійснення нею догляду за дитиною до досягнення відповідного віку відповідно до законодавства.

Зверніть увагу: родинні зв’язки мають бути підтверджені документально, цивільний шлюб не враховується.

                 Зазначені документи необхідно долучити до рапорту військовослужбовця, який подається безпосередньому командиру.

“Разом з рапортом військовослужбовець повинен надати всі документи, які підтверджують його сімейні обставини, наприклад, обґрунтування, чому саме військовий має наглядати чи турбуватися про особу, і чому цього не може зробити хтось інший із родини”, – зауважила фахівчиня.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт" 

Режим доступу 

 

Бронювання працівників: МВС затвердило нові критерії

        Міністерство внутрішніх справ затвердило Критерії, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління МВС, такими, які мають важливе значення для галузей національної економіки в особливий період.

           Відповідний наказ від 10 квітня 2023 року №285 набирає чинності з дня офіційного опублікування.

                Згідно з документом підприємство визначається таким, яке має важливе значення для галузей національної економіки, якщо воно відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

1) забезпечує задоволення потреб органів досудового розслідування, судів, юридичних та фізичних осіб у незалежній, кваліфікованій та об'єктивній експертизі;

• здійснює оцінку відповідності (випробування, сертифікації, інспектування) продукції, процесів і послуг;

• проводить оцінку майна, майнових прав та здійснює професійну оціночну діяльність;

• здійснює огляд та експертне дослідження транспортних засобів і реєстраційних документів, що їх супроводжують;

• здійснює відстрілювання вогнепальної зброї та огляд її технічного стану;

• здійснює криміналістичний облік, організовує належне використання інформаційних фондів;

• проводить науково-дослідну, науково-методичну та інформаційну діяльність у галузі судової експертизи і криміналістики;

2) забезпечує належне функціонування єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ, формує та підтримує в актуальному стані інформаційні ресурси, що входять до неї, здійснює повноваження з питань цифрового розвитку;

3) упроваджує, забезпечує функціонування, обслуговування, технічну підтримку та розвиток єдиної багатозонової системи цифрового радіозв'язку у відповідних смугах радіочастот, що використовуються спеціальними користувачами радіочастотного спектра;

4) здійснює комплекс профілактичних, лікувальних, оздоровчих та реабілітаційних заходів, спрямованих на охорону і зміцнення здоров'я осіб, санітарно-епідеміологічний нагляд на підпорядкованих територіях, у військових частинах та підрозділах, здійснює медичне обстеження, у тому числі психофізіологічне, з метою визначення придатності до служби (військової служби) за станом здоров'я та фізичного розвитку;

5) організовує матеріально-технічне та ресурсне забезпечення діяльності апарату Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії України, зокрема приміщеннями, полігонами, засобами зв'язку, транспортними засобами, озброєнням, спеціальними засобами, паливно-мастильними матеріалами, обмундируванням;

6) забезпечує підготовку та професійне навчання кадрів для Міністерства внутрішніх справ, центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через Міністра внутрішніх справ, та Національної гвардії України.

За матеріалами інформаційного сайту "Liga zakon" 

Режим доступу

 

Грошове забезпечення та додаткова винагорода військовим

                У Раді обговорили розробку нового законопроєкту щодо грошового забезпечення та додаткової винагороди військовим, який зокрема передбачатиме підвищення зарплати строковикам та збільшення розміру стипендій курсантам.

             Днями у Верховній Раді відбулося засідання робочої групи із представників українського парламенту та силового блоку. Про це повідомляє пресслужба ВРУ.

                 Під час цього засідання було обговорено зміни стосовно нарахування виплат військовим, які варто внести до чинного законодавства.

                Учасники робочої групи обговорили грошове забезпечення військових та виплату їм додаткової винагороди, зокрема:

• підвищення рівня зарплати особам, призваним на строкову військову службу (не нижче рівня мінімальної заробітної плати);
• збільшення розміру стипендій курсантам вищих військових закладів та закладів освіти, які мають військові навчальні підрозділи (не нижче рівня стипендій цивільних вишів);
• підвищення рівня грошового забезпечення інструкторів;
• уніфікацію оплати праці військовослужбовців усіх структур сил оборони і безпеки в контексті запровадження єдиного стандарту (порядку) грошового забезпечення;
• виплати додаткової винагороди, зокрема, створення законодавчих підстав для стимулюючих виплат для проведення наступу.

Крім того, було обговорено:

• проблемні питання виплат компенсації членам сімей військових, які вважаються зниклими безвісти, та індексації пенсій військовослужбовцям;
• врегулювання питання реєстрації, а також списання під час воєнного стану у військових підрозділах транспорту з правим розташуванням керма;
• питання звільнення з військової служби деяких категорій військовослужбовців.

              Таким чином, буде розроблено новий законопроєкт щодо грошових виплат та додаткової винагороди військовослужбовцям, яким, зокрема, буде передбачено підвищення зарплати строковикам та введення премій за участь у наступі.

За матеріалами офіційного вебпорталу парламенту України

Режим доступу 

 

В Україні вводять електронний запис на ВЛК

 

             Військовослужбовці знатимуть точний час, на який треба прийти, адже для ліквідації черг ВЛК переводять на роботу з електронним записом.

           Наразі цей проєкт у тестовому режимі запустили там, де наразі найбільше людей проходять ВЛК – у Харкові, Львові, Києві, Вінниці та Одесі. Про це повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.

           Вона зазначила, що після старту проєкту начальник медчастини зможе завчасно записувати бійців на проходження медогляду або до конкретного лікаря-спеціаліста – на конкретний день та час.

          Тому потреби очікувати в чергах не буде – військовослужбовці знатимуть точний час, на який необхідно прийти.

“У планах – перевести всі військово-лікарські комісії на роботу з електронним записом. Це відбудеться протягом травня”, – заявила заступниця міністра.

За матеріалами офіційного телеграм-каналу заступниці міністра оборони Ганни Маляр 

Режим доступу

Граничний вік перебування на військовому обліку призовників хочуть зменшити з 27 до 25 років

          У Міноборони, реагуючи на звернення Збройних Сил України, спільно напрацювали пропозиції змін до законодавства.

         Дані зміни стосуються зменшення граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників – із 27 до 25 років, повідомляє Military Media Centre.

        Продиктовано це тим, що під час дії воєнного стану немає потреби в перебуванні громадян на військовому обліку призовників до 27 років.

Обґрунтовують це наступним чином:

• необхідність їхнього щорічного прибуття до військкоматів, зокрема для проходження медоглядів, призводить до додаткових витрат, навантаження на медпрацівників та збільшення черг на ВЛК, тоді як призов на строкову військову службу під час воєнного стану не здійснюється;
• тривале перебування на військовому обліку призовників під час воєнного стану призводить до того, що багатьох “придатних”, які не мають статусу військовозобов’язаних, не можуть залучити до військової служби за призовом під час мобілізації.

“Ураховуючи значну увагу суспільства до питань, пов’язаних із військовим обліком громадян та мобілізацією, варто зазначити, що всі ініціативи Сил оборони України, спрямовані на зміцнення обороноздатності держави, є обґрунтованими, погодженими з іншими урядовими і безпековими структурами та мають на меті виключно оптимізацію процесів задля наближення нашої Перемоги!”, – зауважують у медіацентрі.

За матеріалами Military Media Center

Режим доступу 

В Україні з’явилася ще одна підстава для звільнення з військової служби

 

         Тепер додатковою підставою для звільнення з військової служби є випадки, коли близькі родичі загинули або зникли безвісти під час воєнного стану при здійсненні заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони.

        Сьогодні, 3 травня, Верховна Рада України проголосувала за ухвалення законопроєкту, який визначає додатковою підставою для звільнення з військової служби випадки, коли близькі родичі загинули або зникли безвісти. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

“Мова йде про тих, у кого близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану”, – уточнив нардеп.

        Раніше в Україні було передбачено, що не підлягають призову на військову службу особи, близькі яких загинули чи зникли безвісти під час російсько-української війни. Задля відновлення принципу справедливості військовослужбовцям запропонували за бажанням звільнятися зі служби за наявності вказаних підстав.

 

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу 

 

Кабмін оптимізував процедуру бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час

     Кабінет Міністрів удосконалив процедуру бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, визначивши чіткі терміни етапів процедури.

     Відповідне рішення ухвалено на урядовому засіданні 28 квітня, інформує Урядовий портал з посиланням на Мінекономіки.

     «Одне з питань, яке порушує перед нами український бізнес під час зустрічей, - тривалий час проходження процедури бронювання працівників. Такий стан речей обмежує можливості підприємців розробляти та реалізовувати виробничі плани та в цілому не сприяє підвищенню ділової активності. Ми розуміємо, що певну роль в даному випадку грає людський фактор та організація процесу. Тому ініціювали рішення, яке оптимізує процедуру бронювання, яке відтепер відбуватиметься у визначені стислі терміни», - зазначила Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економіки Юлія Свириденко.

     Як пояснив заступник Міністра економіки Ігор Фоменко, внесено зміни до постанови від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час», якими чітко визначені терміни подання та розгляду держорганами документів щодо бронювання.

     Зокрема, визначено такі терміни:

• подання органами державної влади, іншими державними органами списків військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час до Генерального штабу Збройних Сил (СБУ, Служби зовнішньої розвідки), - у строк не більше ніж п'ять робочих днів;

• погодження списків і подання Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, СЗР) до Міністерства економіки - у строк не більше ніж десять робочих днів;

• ухвалення Мінекономіки рішення про бронювання військовозобов'язаних - у строк не більше ніж п'ять робочих днів;

• зарахування військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік територіальним центром комплектування та соціальної підтримки - у строк не більше ніж п'ять робочих днів.

      «Таким чином процедура від отримання держорганами від підприємств, установ, організацій списків на бронювання працівників до зарахування заброньованих на спеціальний військовий облік має здійснюватися максимум за 25 робочих днів», - зазначив Ігор Фоменко.

     Мінекономіки нагадало, що 27 січня 2023 року Кабінет Міністрів ухвалив новий порядок бронювання військовозобов'язаних та критерії визначення підприємств, установ і організацій, критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Працівники таких підприємств віднині підлягатимуть бронюванню.

За матеріалами Урядового порталу

Режим доступу 

 

Як військовослужбовцю взяти відпустку?

23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 18 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який передбачає надання відпустки в особливий період під час дії воєнного стану для військовослужбовців. Дана зміна, дає змогу військовим піти у відпустку незалежно від наявності сімейних та поважних обставин.

 

 

Наразі, військовослужбовцям під час воєнного стану можуть надаватися:

1. Частина щорічної основної відпустки;

2. Відпустка за сімейними або іншими поважними обставинами (обов’язково зі збереженням грошового забезпечення).

Важливим, є те, що кожна з відпусток може надаватися, не більш як 10 календарних днів не враховуючи час, який необхідний для проїзду в межах до місця проведення відпустки та назад, але не може бути більше двох діб в один кінець.

Єдиною умовою надання частини щорічної основної відпустки є, те що вона може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше ніж 30% загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні:

• до 10 років становить 30 календарних днів;

• від 10 до 15 років – 35 календарних днів;

• від 15 до 20 років – 40 календарних днів;

• понад 20 років – 45 календарних днів.

Варто також врахувати, що під час військового стану припиняється надання всіх відпусток, крім вище зазначених та крім:

• відпустки військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами;

• відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в разі якщо дитина потребує домашнього догляду – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку (якщо обоє батьків є військовослужбовцями, – одному з них за їх рішенням);

• відпустки у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

Порядок надання відпустки

Військовослужбовець, який бажає отримати певний вид відпустки повинен подати рапорт безпосередньо своєму командиру. Командир в свою чергу передає рапорт до штабу військової частини для подання на розгляд командиру військової частини, який приймає рішення щодо надання відпустки.

За матеріалами інформаційно-юридичного сайту "Я і закон"

Режим доступу

Грошова допомога військовим під час укладання першого контракту

За укладення першого контракту рядовим військовослужбовцям, сержантам, старшинам та офіцерам встановлено одноразову грошову винагороду.

Одноразову грошову допомогу за укладення першого контракту у 2023 році виплачують у наступних розмірах:

• рядовим – 21472 гривень;

• сержантам і старшинам – 24156 гривень;

• офіцерам – 26840 гривень.

Мають право на одноразову грошову допомогу такі особи:

• яких приймають на посади рядового складу строком на 3 роки;

• які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком на 3 роки і більше;

• яких беруть на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком на 1 рік і більше;

• які підписали контракт строком на 5 років і більше – із числа військових, призначених на сержантські та старшинські посади, військові офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів та військових кафедр, за умови початку виконання обов’язків за цими посадами.

Для отримання виплат необхідна наявність наступних умов:

• написання рапорту на безпосереднього командира;

• набрання чинності першого контракту;

• призначення на посаду;

• початок виконання обов’язків за посадою на підставі наказу.

Зверніть увагу: якщо особа уклала контракт під час навчання у вищих військових навчальних закладах, військових кафедрах або навчальних частинах (центрах), то ОГД виплачується після закінчення навчання у військовій частині, де вона проходить службу.

Важливо: у першому і другому примірниках контракту робиться запис про дату набрання його чинності, який засвідчується підписом командира частини та скріплюється гербовою печаткою.

Одноразову грошову допомогу не виплачують особам:

• рядового складу, які в період проходження військової служби за контрактом уклали контракт на посади сержантського та старшинського складу;

• сержантського та старшинського складу, яких у період проходження військової служби за контрактом прийнято до офіцерського складу;

• офіцерського складу, які в період проходження кадрової військової служби в добровільному порядку виявили бажання проходити військову службу за контрактом.

Також ОГД не виплачується у разі:

• продовження військової служби за новим контрактом;

• повторного прийняття на військову службу за контрактом осіб, звільнених з військової служби за контрактом;

• підписання контракту для проходження військової служби в ЗСУ особами, звільненими з військової служби за контрактом з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також зі служби в правоохоронних органах. 

  За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

  Режим доступу 

   

 

Воєнкомів із тилу відправлять на фронт

Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив про те, що Президент Зеленський доручив Головнокомандувачу ЗСУ Залужному відправляти воєнкомів із тилу на фронт, а на їхні місця призначати поранених військових.

Воєнкомів відправлять на фронт, а на їхнє місце призначать військових після поранень. Про це під час пресконференції в Military Media Center заявив міністр оборони України Олексій Резніков.

“Є одна з рекомендацій Президента України Володимира Зеленського Головнокомандувачу Збройних Сил України генералу Валерію Залужному: переважну більшість воєнкомів, які давно сидять на своїх місцях, відправляти як військовослужбовців на фронт. А на їх місце скеровувати військовослужбовців, які отримали поранення, героїв, які знають, як правильно проводити роботу по продовженню мобілізаційних заходів”, – заявив Резніков.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт" 

Режим доступу 

 

У яких випадках військову службу призупиняють?

 

Військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Отже, сьогодні поговоримо про особливості призупинення військової служби.

Військова служба призупиняється у таких випадках:

• самовільне залишення військової частини або місця служби;

• дезертирство із Збройних Сил України та інших військових формувань;

• добровільна здача в полон.

Варто знати, що призупинення військової служби починається з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Такі дані вносять на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення.

У таких випадках військовослужбовці можуть бути звільнені лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання. Якщо ж вироком суду визначено міру покарання у вигляді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні, то підстави для звільнення відсутні.

У випадку, коли військовий, службу якого призупинено, прибув до місця служби:

• командир (начальник) частини з’ясовує підстави його відсутності;

• негайно інформує про них орган досудового розслідування і Військову службу правопорядку, у зоні діяльності якої військова частина виконує завдання за призначенням;

• командування військової частини або орган управління ВСП Збройних Сил України супроводжує військовослужбовця до органу досудового розслідування.

Якщо законної сили набирає рішення суду про оголошення військового, службу якого призупинено, безвісно відсутнім або померлим, командир військової частини інформує про це органи:

• досудового розслідування;

• військового управління, де здійснювався облік військовослужбовця;

• управління ВСП, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням;

• РТЦК та СП за місцем проживання або реєстрації військового.

Наслідками призупинення військової служби військовослужбовця є:

• його звільнення з посади;

• військовий вважається таким, що не виконує обов’язків служби;

• його контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення призупиняються;

• час призупинення не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії;

• на нього не поширюються пільги та соціальні гарантії, установлені для військовослужбовців;

• він не входить до складу Збройних Сил України та інших військових формувань.

Крім того, для військових, стосовно яких суд виніс виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження, військова служба та дія контракту продовжуються.

У такому випадку строк призупинення військової служби зараховується до:

• вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії;

• до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Також поновлюються пільги та соціальні гарантії для військовослужбовців.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу