Хто і як може отримати статус дитини, постраждалої від війни в Україні?

            Після 2014 року в Україні набула актуальності проблема соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнного конфлікту. постановою №268 від 05.04.2017 р. було затверджено "Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів" (далі - Постанова №268)

            Зазначена Постанова визначає даний статус, як дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів - саме друге поняття пов'язане з воєнним конфліктом в Україні, який розпочався у 2014 році.

            Хто може отримати статус дитини, постраждалої внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

            Право на отримання статусу мають діти та повнолітні люди, які на час воєнних дій, збройних конфліктів не досягли 18 років (повноліття), і в результаті:

- отримання поранення, контузію, каліцтво;

- зазнали фізичного, сексуального насильства;

- були викрадені або незаконно вивезені за межі України;

- залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

- незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;

- зазнали психологічного насильства.

           Досягнення людиною повноліття не є підставою для скасування статусу.

          Що дає цей статус?

          На даний момент у законодавстві пільг чи виплат для дійте, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів не передбачено.

           Можливі пільги на місцевому рівні, однак це залежить від рішень окремої територіальної громади.

           Хто може звернутися щодо оформлення статусу:

- сама дитина з 14 років;

- законний представник дитини;

- родичі (бабуся, дідусь, прабабуся, прадід, тітка, дядько, повнолітні бат або сестра);

- вітчим ,мачуха;

- представник органу опіки та піклування.

          Куди подавати документи?

          До органу опіки та піклування:

- за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування дитини як ВПО;

- за місцем звернення, якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване/не зареєстроване або задеклароване/зареєстроване на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або непідконтрольній Україні;

- або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.

           Необхідні документи

Засвідчені в установленому порядку копії:

- свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;

- документа, що посвідчує особу заявника;

- документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною та заявником;

- довідки про взяття дитини на облік як ВПО (у разі наявності);

- паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у форма е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (у разі наявності);

- витягу з реєстру територіальної громади про місце проживання (у разі наявності).

            А також заява про надання статусу, згода на обробку персональних даних.

            У заяві зазначається обставинами, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров'я та розвиток дитини. На підтвердження цього також подаються відповідні документи.

           Які документи підтверджують негативний вплив

Поранення, контузію, каліцтво

- виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста.

Психологічне насильство

- висновок оцінки потреб сім'ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

- якщо дитина отримала статус члена сім'ї загиблого  військового - копію відповідного посвідчення;

- якщо один чи обоє з батьків дитини були цивільними і загинули через війну - копії свідоцтва про смерть та документа, що підтверджує загибель особи внаслідок воєнних дій чи отриманого поранення.

 В інших випадках:

- для підтвердження обставин, необхідних для отримання статусу, потрібно подати:

- матеріали кримінальних проваджень (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження);

- заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення;

- висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, тощо).

             Термін розгляду заяви

30 календарних днів з дати реєстрації заяви.

Рішення про відмову може бути оскаржене в суді.

 Джерело: Дитина, постраждала від війни в Україні: хто і як може отримати цей статус // Поради юриста. - №4. - с.6

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Дитина, постраждала від війни: хто має право на цей статус?

                          Наразі в Україні діє постанова Кабміну від 5 квітня 2017 року №268 “Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”. 

                           Про те, хто ж має право на отримання статусу дитини, постраждалої від війни, та як його відповідно до вказаної постанови оформити, розповіли у ГО “Юридична сотня”.

                          Отже, отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, можуть діти, які на час воєнних дій не досягли 18 років, і: 

• отримали поранення, контузію, каліцтво;
• стали жертвами фізичного, сексуального насильства;
• були викрадені або незаконно вивезені за межі України;
• залучалися до участі в діях воєнізованих чи збройних формувань;
• незаконно утримувалися, зокрема в полоні;
• зазнали психологічного насильства.

“Якщо є кілька наслідків, буде визначатися обставина, яка мала найбільш негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини”, – зауважили юристи.

                        Для оформлення статусу необхідно надати заяву та копії:

• свідоцтва про народження або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
• документа, що посвідчує особу заявника;
• документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини;
• довідки ВПО;
• паспорта у формі книжечки (за наявності);
• паспорта ID або закордонного (за наявності);
• витягу з реєстру територіальної громади (за наявності).

Ознайомитися з вказаною інформацією детальніше можна ТУТ.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

Кримінальний процес в Україні адаптують до потреб дітей

                         У Міжнародний день захисту дітей в Україні Генпрокурор Андрій Костін, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, міністр юстиції Денис Малюська та перший заступник міністра соцполітики Дарія Марчак підписали наказ про впровадження та реалізацію нових стандартів. 

                        Правоохоронці та урядовці підписали спільний документ щодо імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини. Про це повідомляє Офіс Генпрокурора України.

                      Даний проєкт покликаний адаптувати кримінальний процес до потреб дітей та сприяти їхній реінтеграції і реабілітації.

                      Вказані стандарти розроблені спільно прокурорами, українськими та міжнародними експертами за підтримки Ради Європи та з урахуванням рекомендацій моніторингових звітів ОБСЄ і зауважень Комітету ООН з прав дитини.

“Поки ЗСУ виборюють для наших дітей спокійний сон та мирний ранок, маємо діяти, щоб запобігти подальшій ескалації злочинності у дитячому середовищі”, – наголосив Генпрокурор.

                      Також він констатував, що російська збройна агресія поставила нові виклики перед усіма державними інституціями, які захищають права дітей.

Серед них:

• понад 1 мільйон внутрішньо переміщених дітей;
• зростання кількості дітей, які залишилися без батьківського піклування;
• обстріли;
• проблеми з доступом до офлайн-освіти;
• соціальна та економічна напруга.

                      В Офісі Генпрокурора зазначають, що проєкт пілотує в 5-ти областях України та місті Києві.

Стандарти роботи з дітьми ґрунтуються на таких основних принципах:

• поважати дитину – враховувати її думки та інтереси, роз’яснювати права зрозумілою мовою, забезпечити право на конфіденційність інформації;
• не лише розслідувати, а й надавати допомогу (це включає комфортні умови на всіх етапах процесу та супровід кваліфікованого дитячого психолога);
• уникати повторної травматизації – обмежити кількість слідчих дій за участі дитини;
• давати шанс дітям, які помилилися – запровадити відновні та гуманні підходи до дітей, які порушили закон.

 За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

 

В Україні з’явився Центр захисту прав дітей, які стали жертвами або свідками злочинів росі

 

                            В Україні відкрили Центр захисту прав дитини, який протидіятиме російським злочинам.

                           У столиці 31 травня відкрили Центр захисту прав дитини, який буде протидіяти злочинам рф. Про це повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

                          У церемонії відкриття взяли участь Президент Володимир Зеленський, Генпрокурор Андрій Костін, радниця-уповноважена Президента з прав дитини Дар’я Герасимчук, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та інші посадовці.

“Центр працюватиме з дітьми, які стали жертвами злочинів чи були їх свідками. У закладі відповідні фахівці отримуватимуть інформацію від дітей та їхніх родин, проводитимуть медичне обстеження, надаватимуть необхідну допомогу тощо”, – уточнюють у Мінреінтеграції.

                           На заході презентували план дій Bring Kids Back UA – комплекс заходів української влади, іноземних урядів та міжнародних організацій у захисті прав маленьких українців.

                          Президент подякував за створення центру та розробку плану дій.

“Перший крок зроблено, 371 дитина вдома, в Україні. Зробимо усе, щоб повернути всіх”, – заявив глава держави.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу 

Верховна Рада України просить світ засудити депортацію українських дітей

          Верховна Рада України звернулася до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їх міжпарламентських асамблей з проханням засудити вчинені рф злочини примусової депортації українських дітей.

          Верховна Рада закликала міжнародні організації засудити примусову депортацію українських дітей на територію рф. Про це повідомила народна депутатка Олена Шуляк.

          Так, вона зазначила, що лише на території тимчасово окупованого Криму створено 43 табори, куди вивозять українських дітей нібито на відпочинок та оздоровлення.

“Насправді їх там утримують примусово, не дозволяючи повернутися до батьків або законних опікунів та нав’язуючи їм ідеологію рашизму. Дітям незаконно та всупереч їхньої волі нав’язують російське громадянство без отримання на це згоди їхніх законних опікунів, віддають їх на всиновлення в російські родини та відбирають у них документи громадянина України”, – наголосила депутатка.

Вона нагадала про те, що:

• примусове вивезення дітей є воєнним злочином, визначеним Женевською конвенцією про захист цивільного населення під час війни від 1949 року;

• насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову або релігійну групу вважається злочином геноциду відповідно до статті 2 Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року.

           Дане звернення сприятиме формуванню спільної позиції міжнародної спільноти щодо притягнення до відповідальності осіб, причетних до воєнного злочину та геноциду.

           Нагадаємо, проєкт постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їх міжпарламентських асамблей щодо засудження вчинених російською федерацією злочинів примусової депортації український дітей (№9267) український парламент ухвалив 3 травня.

          Довідково. Наразі на територію рф із тимчасово окупованих територій України або територій, які перебували під російською окупацією, примусово депортовано майже 20 тисяч українських дітей.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу 

 

ПАРЄ визнала геноцидом депортацію українських дітей до росії

 

27 квітня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Депортація та примусове переміщення українських дітей та інших цивільних осіб до росії та тимчасово окупованих територій України: створення умов повернення, зупинка вчинення злочинів та покарання винних» та рекомендації до неї.

Документ підтримало 87 парламентаріїв. Це вже восьма резолюція ПАРЄ щодо України з початку повномасштабного вторгнення.

За словами заступниці голови Комітету гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук, Резолюція ПАРЄ, зокрема:

• наголошує, що задокументовані факти депортації та насильницького переміщення українських дітей підпадають під дію Конвенції про геноцид 1948 року;

• вітає рішення Міжнародного кримінального суду від 17 березня 2023 року про видачу ордерів на арешт президента рф путіна та уповноваженої з прав дитини львової-бєлової;

• підтримує необхідність ретельної фіксації, збору та оцінки доказів злочину геноциду, як це передбачено Римським статутом та Конвенцією про геноцид;

Окрім цього, документ містить такі положення:

• насильницькі переміщення та депортація цивільних дітей може розслідуватися як злочин геноциду, воєнний злочин, злочин проти людяності;

• усі держави – учасниці Римського статуту мають забезпечити виконання ордерів на арешт від Міжнародного кримінального суду;

• заклик до Ради Європи щодо забезпечення відповідальності та правосуддя за агресію російської федерації проти України;

• підтримку роботи українських ініціатив, спрямованих на повернення наших громадян;

• важливість того, щоб воєнні злочинці були притягнуті до відповідальності, тощо.

У процесі дебатів було підтримано всі поправки, висунуті українською делегацією.

За матеріалами сайту Pravo.ua

Режим доступу 

 

Рятуємо дітей від війни

 

Нещодавно з’явилася перша у світі постанова про примусову евакуацію із зон бойових дій.

Про це розповіла віцепрем’єрка Ірина Верещук, повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Вона зазначила, що міжнародним інституціям досі не вдавалося визначити механізм примусової евакуації дітей із зон активних бойових дій, і Уряд України прийняв постанову, яка стала першим у світі подібним документом.

Цей документ став предметом дискусій серед посадовців, правозахисників та представників міжнародних організацій, постанова надала додаткові юридичні повноваження державі для виконання своєї основної функції – рятувати життя. Цілком можливо, вказана постанова дасть поштовх для появи нових норм міжнародного гуманітарного права.

“Коли йдеться про порятунок дитячих життів, дискусії зайві. Принцип дуже простий – не має бути дітей у зоні активних бойових дій”, – підкреслила Верещук.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу 

Пільги або допомоги особам, хворим на катаракту

   Я пенсіонерка, дитина війни, ветеран праці, перенесла операцію з видалення катаракти, має бути ще й повторна операція, грошей катастрофічно не вистачає. Підкажіть, чи мають хворі на катаракту якісь пільги: соціальні, медичні тощо?
   

   Чинне законодавство України не передбачає надання пільг або допомоги особам, хворим на катаракту.
   Водночас у законах України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» і «Про соціальний захист дітей війни» передбачено пільги для ветеранів праці і дітей війни.