Додаткові можливості для працевлаштування

Центри зайнятості задля підтримання конкурентоспроможності на ринку праці деяким категоріям громадян видають ваучери на навчання. Ваучер — це можливість пройти навчання за державні кошти, аби підвищити свій професійний рівень або ж отримати нову спеціальність чи професію. За минулий 2023 рік понад 18 000 осіб отримали ваучери на навчання. Отже, що таке ваучер, хто та як може його отримати, розглянемо нижче.

Що таке ваучер на навчання?

Ваучер — документ встановленого зразка, що дає особі відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» право на перепідготовку за робітничою професією, підготовку за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутого за іншою спеціальністю, підготовку на наступному рівні освіти (крім третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) рівня вищої освіти), спеціалізацію та підвищення кваліфікації у закладах освіти чи у роботодавця.

Хто може отримати ваучер на навчання?

Ваучери видаються:

1) особам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менш як 15 років, до досягнення встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку;

2) особам, звільненим з військової служби (крім військовослужбовців строкової служби), служби в органах внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України або Державної кримінально-виконавчої служби у зв’язку зі скороченням чисельності, штату або за станом здоров’я до досягнення ними встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку, за наявності вислуги не менше 10 років, які не набули права на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

3) особам, звільненим з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, до досягнення ними встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та за умови звернення протягом трьох років з дня звільнення;

4) внутрішньо переміщеним особам працездатного віку за відсутності відповідної роботи;

5) особам, стосовно яких згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення;

6) особам з інвалідністю за відсутності відповідної роботи;

7) особам, які у період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, проживання на відповідній території отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій та у період здійснення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, у разі наявності відповідних рекомендацій в індивідуальному реабілітаційному плані, незалежно від встановлення їм інвалідності.

Хто не може отримати ваучер?

1) особи, які не мають професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти;

2) особи, які проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду державного соціального страхування на випадок безробіття (крім осіб, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану отримали в установленому порядку довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та після її отримання не проходили перепідготовки за рахунок коштів зазначеного Фонду);

3) осіб, які зареєстровані в центрах зайнятості як безробітні.

Як отримати ваучер?

Для отримання ваучера особі необхідно звернутись до центру зайнятості із заявою та необхідними документами. Заява може бути подана особисто в паперовій або електронній формі з використанням технічних засобів електронної комунікації та з накладенням електронного підпису. Важливо! Можна також  подати онлайн-заяву за допомогою порталу Державного центру зайнятості.

Перелік необхідних документів:

- паспорт громадянина України;

- документ про професійну (професійно-технічну) або фахову передвищу, або вищу освіту (дублікати таких документів) чи еДокумент про освіту (за наявності) або документ про присвоєння/підтвердження професійної кваліфікації або документ про визнання професійної кваліфікації;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання не мають його).

- якщо особа має статус внутрішньо переміщеної особи, то також необхідно подати відомості про номер довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, дату видачі та найменування органу, що її видав. Або ж якщо особа віком старше 45 років, то додатково необхідно пред’явити трудову книжку.

Ваучер можна отримати одноразово вартістю, яка встановлюється в межах вартості навчання, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не більше 30 280 грн станом на 2024 рік). Якщо ж вартість навчання становить більше — різниця сплачується самостійно (особою або роботодавцем). Навчання здійснюється закладами професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, підприємствами, установами та організаціями, які мають ліцензію на освітню діяльність, за затвердженим Мінекономіки переліком професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер.

Прийняття рішення центром зайнятості. Не пізніше ніж на восьмий робочий день з дня подання документів центр зайнятості приймає відповідне рішення — про видачу ваучера або про відмову у його видачі (дивись питання хто може та не може отримати ваучер). Та протягом трьох робочих днів із дня прийняття рішення повідомляє особу про це. Особа звертається до центру зайнятості для отримання ваучера протягом п’яти робочих днів із дня надходження відповідного повідомлення.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридична Газета Online"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

 

 

Колективні трудові спори: які етапи їх вирішення та хто може в цьому допомогти?

                  Зміна умов праці, невчасно виплачена заробітна плата, зміни в колективному договорі чи невиконання законодавства про працю – це лише деякі з причин колективних трудових спорів.

                Про те, які етапи вирішення таких спорів та хто може в цьому допомогти, розповіли у Координаційному центрі з питань надання безоплатної правничої допомоги.

               Так, фахівці зазначили, що колективний трудовий спір або конфлікт – це ситуація, коли виникають розбіжності між роботодавцем і робітниками щодо:

• встановлення нових або зміни існуючих умов праці та виробничого середовища;
• укладення або зміни колективного договору чи угоди між сторонами;
• виконання або невиконання колективного договору, угоди або їх окремих положень;
• порушення вимог законодавства про працю.

              Конфлікти між трудовим колективом та роботодавцем негативно впливають на роботу підприємства.

             Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники на виробничому, галузевому або територіальному, національному рівнях та роботодавець.

Порядок вирішення колективних трудових спорів включає наступні кроки:

1. формулювання вимог найманими працівниками;
2. розгляд цих вимог роботодавцем;
3. оголошення рішення з приводу вимог;
4. у разі незгоди сторін – звернення до примирних органів для вирішення суперечок.

               Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюють примирні органи (примирна комісія або трудовий арбітраж).

               Постійним органом, створеним для сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів) є Національна служба посередництва і примирення.

              Про те, які повноваження має Національна служба посередництва і примирення, як формуються вимоги працівників на різних рівнях та який порядок і терміни їх розгляду детальніше читайте ТУТ.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

За що передбачена кримінальна відповідальність для роботодавців?

Кримінальна відповідальність для роботодавців є важливим елементом правового регулювання трудових та корпоративних відносин у багатьох країнах, включаючи Україну.

Вона спрямована на забезпечення прав і безпеки працівників, охорону довкілля, боротьбу з фінансовими злочинами та іншими правопорушеннями, які можуть бути вчинені роботодавцями.

Відповідальність за порушення трудового законодавства:

1. Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв'язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 КК України).

Караються штрафом від 34 000 до 85 000 грн. або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців.

2. Грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою (ст. 173 КК України).

Передбачає покарання у вигляді штрафу від 850 до 1 700 грн. або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 5 років, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.

3. Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосування насильства або шляхом інших незаконних дій (ст. 174 КК України).

Передбачає покарання у вигляді штрафу до 850 грн. або громадськими роботами на строк від 120 до 200 сорока годин, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.

4. Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, а також внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат (ст. 175 КК України).

Карається штрафом від 8 500 грн. до 25 000 грн. або виправними роботами на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Відповідальність за ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів:

- Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (ст. 212 КК України).

Карається штрафом від 85 000 до 425 000 грн. з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого, та з конфіскацією майна, в залежності від санкції статті.

- Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст. 212-1 КК України).

Передбачає покарання у вигляді штрафу від 17 000 до 425 000 грн. або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна, в залежності від санкції статті.

Відповідальність у сфері безпеки виробництва: Порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК України).

Карається штрафом від 17 000 до 85 000 грн. або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на строк до 7 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого.

Відповідальність у сфері службової діяльності: Службова недбалість (ст. 367 КК України).

Карається штрафом від 34 000 до 68 000 грн. або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та зі штрафом від 4 250 до 12 750 грн. або без такого.

Наведений перелік норм кримінального законодавства, за якими можна притягнути до кримінальної відповідальності суб'єкта господарювання та його посадових осіб не є вичерпним.

Загалом кримінальна відповідальність для роботодавців в Україні включає такі аспекти:

1. Охорона прав працівників. Кримінальна відповідальність для роботодавців за порушення норм безпеки і охорони праці сприяє забезпеченню безпеки та здоров'я працівників на робочих місцях. Вона робить роботодавців відповідальними за дотримання стандартів безпеки та надає правовий засіб для покарання роботодавців, які порушують закони, що регулюють працю та трудові відносини.

2. Боротьба з дискримінацією. Кримінальна відповідальність може застосовуватися до роботодавців, які допускають дискримінацію на робочому місці. Це сприяє створенню рівних можливостей для всіх працівників, незалежно від їхньої раси, статі, віку, інвалідності тощо.

3. Боротьба з фінансовими злочинами. Роботодавці також можуть бути піддані кримінальній відповідальності за фінансові злочини, такі як шахрайство, уникнення сплати податків та інші фінансові правопорушення. Це спрямовано на забезпечення фінансової чесності в бізнесі.

4. Екологічна відповідальність. Роботодавці також можуть бути піддані кримінальній відповідальності за порушення норм щодо охорони довкілля. Це спрямовано на захист природи та навколишнього середовища.

5. Залучення до відповідальності. Кримінальна відповідальність для роботодавців покликана забезпечити те, що організації та їхні керівники не уникають відповідальності за правопорушення, вчинені в ході діяльності компанії.

6. Поширення відповідальності на окремих осіб. Кримінальна відповідальність може поширюватися не тільки на підприємство в цілому, але і на конкретних посадових осіб в компанії, які були причетні до правопорушень.

7. Необхідність професійної консультації. Роботодавцям важливо бути в курсі законів і вимог щодо їхньої діяльності та правової відповідальності. Консультація юриста або адвоката може допомогти розібратися в правових аспектах їхньої діяльності і запобігти можливим правопорушенням, а також слідкувати за оновленнями в законодавстві та адаптувати свою практику відповідно до них.

8. Дотримання закону і процедур. Для уникнення кримінальної відповідальності, роботодавцям слід дотримуватися законодавства, включаючи трудове, податкове, екологічне та інше законодавство, і вживати заходів для запобігання правопорушенням.

Усі ці аспекти допомагають підтримувати законність, справедливість та безпеку у сфері праці та бізнесу в Україні. Кримінальна відповідальність для роботодавців спрямована на захист прав і інтересів робітників, громадян та держави, і вона відіграє важливу роль у підтримці дотримання законності в господарській та трудовій сферах.

За матеріалами інформаційного сайту "Liga zakon"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

Чи мають право українці працювати одночасно на двох різних підприємствах?

                 Сьогодення змушує нас майже щогодини долати життєві виклики. А наявність зараз постійної роботи і стабільного заробітку дуже важлива – бо робота на сьогоднішній день для нас, насамперед, інструментом виживання. Адже, якщо немає роботи — то немає їжі, одягу, житла. І звичні слова «А кому зараз легко?» зовсім не втішають. Людина проводить на роботі багато часу і віддає їй чимало сил. Інколи життєві обставини змушують шукати й додаткову роботу.

                     Про це розповідають спеціалісти БПД.

                     Згідно з частиною 2 статті 21 Кодексу законів про працю працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

                     Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.

                      Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

                     Якщо особа планує працювати за сумісництвом, то їй потрібно подати до роботодавця заяву про прийняття на роботу за сумісництвом. Після цього роботодавець видає наказ про прийняття на роботу за сумісництвом. У наказі обумовлюється режим роботи та порядок оплати праці.

                     Запис про роботу за сумісництвом, за бажанням працівника, заноситься до трудової книжки за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом.

                    При цьому особа не можете виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.

За матеріалами інформаційно-юридичного сайту "Я і Закон"

Режим доступу