Правила спадкування в Україні: кого не можна обділити?

               Якими є основні правила спадкування за заповітом в Україні?

              Відповідь на це запитання дали у Координаційному центрі з питань надання безоплатної правничої допомоги.

              Так, юристи нагадали про те, що спадкуванням вважається перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

             Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, яке можуть складати тільки особи з повною цивільною дієздатністю.

Право на обов’язкову частку у спадщині мають:

• діти спадкодавця;
• його непрацездатні вдова (вдівець);
• його непрацездатні батьки.

             Ці категорії спадкоємців отримують обов’язкову половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом, незалежно від змісту заповіту.

“Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов’язкову частку”, – підкреслили фахівці.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

На яку безоплатну правничу допомогу мають право ветерани та їхні родини?

             Ветерани війни та члени їхніх сімей мають гарантоване право на безоплатну юридичну підтримку.

              Про це нагадали у Координаційному центрі з питань надання безоплатної правничої допомоги.

             Так, усі особи, включаючи ветеранів війни та членів їхніх родин, мають можливість отримати безоплатну первинну правничу допомогу, включаючи наступні види послуг:

• надання правничої інформації, консультацій або роз’яснень з юридичних питань;
• допомога у складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру (за винятком документів для звернення до суду);
• допомога у зверненні за безоплатною вторинною правничою допомогою для подання до суду або призначення адвоката для захисту своїх прав, а також для медіації.

             Ветерани та члени родин загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, зокрема:

• захист;
• здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
• складення документів процесуального характеру.

               Для отримання БВПД слід звернутися до найближчого бюро правничої допомоги, подати заяву та документи, які підтверджують відповідний статус особи (особисто чи через представника). Як альтернатива, можна надіслати підписану кваліфікованим цифровим підписом заяву разом з документами на електронну пошту бюро.

              Щоб отримати БВПД, ветерани війни/члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць подають такі документи:

• звернення про надання БВПД;
• паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
• завірене клієнтом/представником клієнта посвідчення встановленого зразка (посвідчення учасника бойових дій, посвідчення особи з інвалідністю, посвідчення членів сімей загиблих Захисника та Захисниці).

Зверніть увагу: згідно з методичними рекомендаціями щодо організації надання БВПД для підтвердження своєї категорії на отримання БВПД ветерани війни подають посвідчення (посвідчення УБД, особи з інвалідністю внаслідок війни, члена сім’ї загиблого Захисника та Захисниці).

             При виникненні суперечливих питань стосовно отримання статусу особи, яка підпадає під дію закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, громадяни мають право звернутися до суду і скористатися юридичною допомогою від системи безоплатної правничої допомоги.

 За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Колективні трудові спори: які етапи їх вирішення та хто може в цьому допомогти?

                  Зміна умов праці, невчасно виплачена заробітна плата, зміни в колективному договорі чи невиконання законодавства про працю – це лише деякі з причин колективних трудових спорів.

                Про те, які етапи вирішення таких спорів та хто може в цьому допомогти, розповіли у Координаційному центрі з питань надання безоплатної правничої допомоги.

               Так, фахівці зазначили, що колективний трудовий спір або конфлікт – це ситуація, коли виникають розбіжності між роботодавцем і робітниками щодо:

• встановлення нових або зміни існуючих умов праці та виробничого середовища;
• укладення або зміни колективного договору чи угоди між сторонами;
• виконання або невиконання колективного договору, угоди або їх окремих положень;
• порушення вимог законодавства про працю.

              Конфлікти між трудовим колективом та роботодавцем негативно впливають на роботу підприємства.

             Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники на виробничому, галузевому або територіальному, національному рівнях та роботодавець.

Порядок вирішення колективних трудових спорів включає наступні кроки:

1. формулювання вимог найманими працівниками;
2. розгляд цих вимог роботодавцем;
3. оголошення рішення з приводу вимог;
4. у разі незгоди сторін – звернення до примирних органів для вирішення суперечок.

               Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюють примирні органи (примирна комісія або трудовий арбітраж).

               Постійним органом, створеним для сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів) є Національна служба посередництва і примирення.

              Про те, які повноваження має Національна служба посередництва і примирення, як формуються вимоги працівників на різних рівнях та який порядок і терміни їх розгляду детальніше читайте ТУТ.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

Запустили гарячу лінію юридичної допомоги для жінок із родин військовослужбовців

 

Мережа освітньо-культурних просторів Гончаренко центр запускає безкоштовну гарячу лінію юридичної допомоги для жінок із родин військовослужбовців. Це частина проєкту «Плюс-Плюс», що створений для підтримки дружин та матерів українських захисників.

Гарячу лінію запустили на базі платформи юридичної допомоги для військовослужбовців, що працює в освітньому центрі з квітня 2023 року. Усі звернення розглядають кваліфіковані юристи з багаторічним досвідом роботи.

«Донедавна наша гаряча лінія фокусувалася саме на військовослужбовцях. Це тисячі звернень та сотні успішних кейсів, у яких наші юристи допомогли із вирішенням запитів бійців. Але так само активно звертаються й жінки із родин військовослужбовців. Так, їхні запити не завжди пов’язані із військовим правом, але це не означає, що вони менш важливі. Саме тому ми створили окрему гарячу лінію — аби допомогти тим, хто чекає на наших воїнів вдома і потребує правової підтримки», — розповідає директор гарячої лінії юридичної допомоги Гончаренко центру Микола Брюховецький.

За його словами, на гарячу лінію можна звертатися з будь-яких юридичних питань: як військового, так і цивільного права. Крім того, жінки з родин військовослужбовців можуть отримати юридичну допомогу як у телефонному режимі, так і в форматі онлайн-конференції на базі Гончаренко центрів по всій країні.

«В усіх наших центрах вже діє програма підтримки жінок із родин військовослужбовців «Плюс-Плюс». Тому один із варіантів — це звернутися до простору та заповнити форму для онлайн-консультації. Такий формат допоможе нашій команді завчасно підготувати відповіді та обговорити запити більш конкретно», — додає Брюховецький.

Гаряча лінія первинної юридичної допомоги для жінок із родин військовослужбовців працює за номером +38 (067) 204-22-07 по буднях з 09:00 до 18:00. Для консультації в форматі онлайн-конференції жінкам із родин військовослужбовців необхідно зареєструватися за цим посиланням. Також свої звернення можна надсилати на електронну пошту lawyergoncharenkoua@gmail.com.

За матеріалами Всеукраїнського професійного юридичного видання "Юридична газета online"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

Як українцям за кордоном і на ТОТ отримати безоплатну правничу допомогу онлайн?

                          За безоплатною правничою допомогою онлайн можуть звернутися соціально незахищені особи, перелік яких визначено у статті 14 закону “Про безоплатну правничу допомогу”.

                          Українці, які перебувають в тимчасовій окупації або за кордоном, можуть звернутися за безоплатною правничою допомогою онлайн. Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

                         За такою допомогою можуть дистанційно звернутися соціально незахищені особи, перелік яких визначено у статті 14 закону “Про безоплатну правничу допомогу”.

                        Отже, ті, хто перебуває на ТОТ або за межами країни, можуть дистанційно отримати безоплатну:

• первинну правничу допомогу
• вторинну правничу допомогу.

                       Для отримання роз’яснень із правових питань або послуг юриста для складання процесуальних документів чи представництва в суді слід надіслати заяву на електронну адресу центру з надання БПД.

Дізнатися, як дистанційно отримати правничу допомогу, можна з інфографік, оприлюднених ТУТ.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

Зміни щодо фінансової підтримки внутрішньо переміщених осіб

                        З 01.08.2023 року набули чинності норми, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 року №  709 “Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб”, що стосуються припинення та не продовження виплат допомоги на проживання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО).

                         У даній постанові можна виділити три групи підстав для припинення або не продовження виплати допомоги:

– територіальні (пов’язані з переміщенням ВПО всередині країни або за кордон);

– матеріальні (пов’язані з наявними матеріальними статками особи);

– кримінальні (пов’язані з засудженням особи або відбуванням нею покарання).

До територіальних підстав не продовження виплат допомоги ВПО належать:

1) внутрішньо переміщена особа перебуває за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім’ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах, у зв’язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально);

2) внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця проживання на території бойових дій або тимчасової окупації. 

Матеріальними підставами припинення виплат допомоги ВПО є:

1) внутрішньо переміщена особа придбала транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п’ять років (крім мопеда або причепа);

2)  внутрішньо переміщена особа здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів, інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів) або оплатила (одноразово) будь-які роботи чи послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

3) внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень;

4) внутрішньо переміщена особа має облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

5) внутрішньо переміщена особа здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

6) внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не ведуться бойові дії та не знаходиться під окупацією (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення частини якого площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї).

Кримінальні ж підстави не продовження виплат допомоги ВПО охоплюють випадки, коли:

1) особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі;

2) особа була були засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 111 або частинами третьою – восьмою статті 111–1 Кримінального кодексу України, або оголошена в розшук.

За матеріалами офіційного сайту "Безоплатна правова допомога"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

Як отримати безоплатну правничу допомогу?

Безоплатна правнича допомога в умовах воєнного стану

Допомога онлайн

• Найшвидший спосіб проконсультуватися з юристом системи БПД — зателефонувати до контактного центру 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні. Юристи на зв’язку у будні з 8:00 до 18:00.
• Або телефонуйте з мобільного застосунку Telegram: https://t.me/+380677213103
• Номер для дзвінків з-за кордону +38 044 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).
• Письмову консультацю можна отримати в телеграм-боті «Безоплатна правова допомога (консультації)» — в меню бота оберіть «Написати юристу».
• Готові правові консультації можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid та у мобільних застосунках «Безоплатна правова допомога» або «Твоє право» .

Допомога офлайн

                 Подивитися розташування, номери телефонів та актуальну інформацію про режим роботи бюро правової допомоги можна на мапі, яка регулярно оновлюється. Там також можна дізнатися графік роботи консультаційних пунктів (дату та час проведення прийому осіб).

                  Звернутися до найближчого бюро правової допомоги за безоплатною первинною та вторинною правничою допомогою можна незалежно від реєстрації місця проживання. Бюро правової допомоги працюють по всій Україні, за винятком регіонів, де наразі тривають воєнні дії.

                   Працівники системи БПД продовжують забезпечувати роботу консультаційних пунктів доступу до правничої допомоги у приміщеннях органів державної влади, місцевого самоврядування, соціального захисту нанесення, відповідних спеціалізованих установ, місцях компактного розміщення внутрішньо переміщених осіб, у тих регіонах, де не ведуться бойові дії.

 

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

Отримання компенсації за зруйноване житло та інше майно

Які збитки будуть компенсовані?

Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії  рф, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022  №326.

Основні показники, які будуть оцінюватися при визначенні шкоди:

·        Вартість зруйнованого та пошкодженого житла, яке потребує відновлення;

·        Фактичні витрати, здійснені для відновлення пошкодженого житлового фонду та об’єктів житлово-комунального господарства;

·        Фактичні витрати на здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією рф;

·        Вартість зруйнованих та пошкоджених об’єктів малоповерхового житлового будівництва, у тому числі дачного та садибного типу, а також їх частини;

·        Вартість зруйнованих та пошкоджених об’єктів незавершеного житлового будівництва.

Визначення шкоди та обсягу збитків буде здійснюватися відповідно до методики, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України за погодженням з Міністерством  з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Відповідальними за визначення шкоди та збитків нашої держави за наведеним напрямом визначені обласні, Київська міська державна адміністрація, а на період воєнного стану – військові адміністрації.

Право на компенсацію матимуть громадяни України:

·        Власники пошкодженого або зруйнованого житла;

·        Інвестори у житлове будівництво, якщо вони отримали право на виконання будівельних робіт, але не ввели будівлю в експлуатацію;

·        Члени житлово-будівельних кооперативів, які придбали квартиру чи інше приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;

·        Спадкоємці зазначених категорій осіб.

Цією послугою можуть скористатися лише  громадяни України, в яких пошкоджені:

·        Приватні будинки (садиби, дачні та садові);

·        Квартири;

·        Інші житлові приміщення.

Як подати повідомлення про завдані збитки через за стосунок «Дія»?

У меню «Послуги» мобільного за стосунку «Дія» обрати пункт «Пошкоджене майно» та заповнити відповідну форму. Для цього знадобляться, зокрема:

·        Дані щодо пошкодженого об’єкта (тип об’єкта нерухомого майна; загальна площа нерухомого майна; адреса нерухомого майна тощо);

·        Відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата, орієнтований час, опис пошкодження, фото-, відеофіксація);

·        Контактні дані особи.

Під час проведення обстеження пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів об’єктів з метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення  застосовується Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №257 (зі змінами).

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

Як діяти українцям, коли телефонують шахраї?

 

Телефонне платіжне шахрайство є одним з найпоширеніших видів шахрайства, яке може стати причиною втрати грошей та конфіденційних даних. Шахраї можуть телефонувати від імені працівників банків, мобільних операторів державних установ, щоб ошукати громадян.

Про це розповідають спеціалісти БПД.

Телефонне шахрайство може приймати різні форми: від простих спроб виманити платіжні дані до складніших методів отримання конфіденційної інформації.

Приклад такого шахрайства: шахрай телефонує і представляється працівником служби безпеки банку, просить установити програму віддаленого доступу для посилення заходів безпеки. Якщо громадянин виконує вказівки, шахрай отримує віддалено доступ до його онлайн-банкінгу та від імені громадянина перераховує кошти на інший рахунок.

Сценаріїв телефонного шахрайства є безліч, тому, щоб не потрапити до пастки шахраїв завжди припиняйте розмову, якщо запитують тризначний номер на звороті картки (CVV/CVC код), паролі до інтернет-банкінгу, коди банків та мобільних операторів, пін-код до картки. Також можуть бути ситуації, коли шахраї переконують установити на телефон або ноутбук програму для віддаленого доступу (TeamViewer, AnyDesk, RMS, RDP, Radmin, Ammyy Admin, AeroAdmin), переконують зняти ліміти з картки або здійснити переказ коштів на свою користь.

·               Якщо телефонує працівник банку, скажіть, що Ви зараз перетелефонуєте самостійно на офіційний номер банку, зазначений на платіжній картці.

·               Якщо ви випадково повідомили шахраю реквізити картки, банківський код із смс, негайно заблокуйте картку чи змініть пароль до інтернет-банкінгу.

·               Якщо ви випадково повідомили шахраю пароль до інтернет-банкінгу, негайно заблокуйте картки, рахунки та доступ до інтернет-банкінгу, зателефонувавши до банку за номером, який зазначено на звороті картки.

·               Якщо ви постраждали від шахрайства, заповніть форму зворотного зв’язку на сайті кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/.

За матеріалами інформаційно-юридичного сайту "Я і Закон"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"