Хто може безкоштовно навчатися в автошколі?

 

               Право на це мають військові, ветерани, члени сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, постраждалі учасники Революції Гідності та інші.

             Так, ветерани, члени їхніх родин та інші особи з інвалідністю з порушенням опорно-рухового апарату можуть безкоштовно пройти навчання в автошколах у межах професійної адаптації за рахунок коштів бюджетної програми Мінветеранів.

              Відповідно до постанови Кабміну від 21 червня 2017 року №432 право на це мають:

• ветерани війни, які звільняються або звільнені з військової служби;
• члени родин загиблих (померлих) ветеранів війни;
• особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени їхніх сімей;
• члени родин загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України;
• постраждалі учасники Революції Гідності;
• військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані, добровольці Сил тероборони) Сил безпеки та оборони, які брали безпосередню участь у бойових діях та члени їхніх родин (на час воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення).

               Для зарахування на навчання необхідно подати заяву до органу соцзахисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання (перебування).

               Заяву можна подати як у паперовій, так і в електронній формі.

               До неї слід додати меддовідку про придатність до керування транспортним засобом, а також сканкопії/фотокопії:

• паспорта громадянина України;
• реєстраційного номера облікової картки платника податків (якщо немає, у паспорті має бути відмітка про відмову);
• індивідуальної програми реабілітації (для людей з інвалідністю внаслідок війни);
• посвідчення, що підтверджує наявність одного із статусів, або документа, що підтверджує належність до певної категорії осіб;
• документа про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України;
• свідоцтва про шлюб, для дітей – свідоцтва про народження (для членів сімей).

                 Детальніше ознайомитися з особливостями навчання в автошколі для вищевказаних категорій осіб можна ТУТ.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Які види грошової допомоги полоненим та їхнім сім’ям передбачені законодавством?

        Українці, позбавлені свободи, звільнені з полону та члени їхніх родин можуть отримати декілька видів грошової допомоги.

        Про те, які види грошової допомоги передбачені для них законодавством, розповіли у громадській організації “Юридична сотня”.

       Отже, для вказаних категорій громадян законодавством передбачено:

• щорічну державну грошову допомогу для полоненого або членів його сім’ї;
• одноразову державну грошову допомогу полоненому після звільнення;
• одноразову державну грошову допомогу в разі загибелі (смерті) полоненого в полоні, або смерті звільненого з полону протягом року, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов’язаних з перебуванням у полоні, членам сім’ї, батькам чи утриманцям загиблого (померлого).

          Розмір кожної грошової допомоги становить 100 тис. грн.

         Підсумковий період, за який може виплачуватися річна грошова допомога, обчислюється із суми років:

• із дати початку полону до кінця календарного року, округлюється до одного року;
• повних років перебування у полоні;
• із початку календарного року до дати звільнення, округлюється до одного року.

         Якщо є право на одноразову державну грошову допомогу в разі загибелі (смерті) полоненого, а також на виплату ОГД згідно з іншими законами України, допомога виплачується за однією з підстав за вибором.

          Також особі, яка перебувала в полоні, або членам її родини за рішенням органів місцевого самоврядування може надаватися грошова допомога з місцевих бюджетів.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Військовим заборонили доступ до онлайн-казино

           Відповідний указ з’явився на сайті глави держави та одразу набрав чинності. Поштовхом до його ухвалення послужила петиція сержанта 59-ої бригади ЗСУ Павла Петриченка, який загинув на фронті 15 квітня.

         Президент України Володимир Зеленський 20 квітня підписав указ №234/2024 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 квітня 2024 року “Щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор в мережі Інтернет”.

        Даним указом вводяться наступні обмеження щодо онлайн-казино:

• обмеження реклами онлайн-казино з використанням символіки ЗСУ тощо;
• встановлення лімітів на тиждень та витрат гравців;
• заборона реєстрації кількох акаунтів для одного гравця;
• впровадження системи онлайн-моніторингу;
• блокування нелегальних вебсайтів азартних ігор;
• обмеження для військовослужбовців;
• доручення СБУ провести перевірки організаторів азартних ігор.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт" 

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

У військових стане більше відпусток

             Останнім часом було ухвалено декілька законів, які так чи інакше стосуються відпусток для військовослужбовців.

            Про те, які зміни вже відбулися і на які ще можна очікувати найближчим часом, розповіли в інформагентстві Міноборони “АрміяInform”.

Відпустка при народженні дитини

Нещодавно Президент підписав закон, який вносить зміни до закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Однією з його головних змін є введення нового виду відпустки для військовослужбовців – при народженні дитини. Ця відпустка триватиме до 14 днів, і її можна буде отримати не пізніше, ніж через 3 місяці з дня народження дитини. Однак зараз таку відпустку не можна отримати через дію воєнного стану в країні (її надаватимуть у мирний час та час дії особливого періоду). В такій ситуації відпустка при народженні дитини може бути надана за сімейними обставинами і тривати до 10 днів.

Відпустка за знищену техніку

Відпустка за знищення техніки може скоро з’явитися відповідно до законопроєкту про мобілізацію, що був ухвалений Верховною Радою. Згідно з цим документом, тривалість такої відпустки не може перевищувати 15 днів на рік. Наразі закон очікує на підписи для введення в дію.

Основна відпустка

Військовослужбовці можуть отримати 30 днів основної відпустки щороку, але зараз вона надається частинами, не перевищуючи 15 днів.

Згідно з ухваленим Верховною Радою законопроєктом про посилення мобілізації, основна безперервна частина цієї відпустки має бути не менше 15 днів.

Однак є умова, за якої у відпустці можуть відмовити – якщо одночасно відсутні більше 30% військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

Відпустка за сімейними обставинами або з інших поважних причин

Під час дії воєнного стану основна відпустка може бути надана на термін до 10 днів зі збереженням виплати грошового забезпечення. Військовослужбовець повинен в рапорті вказати причини, які його спонукають взяти цю відпустку, і надати відповідні документи. Якщо цього не зробити, можуть відмовити у наданні відпустки. Щодо кількості разів на рік, коли можна брати відпустку за сімейними обставинами або з інших поважних причин, це не прописано законодавством, тому можна припустити, що це може бути більше одного разу в залежності від сімейних обставин.

Невикористані відпустки під час воєнного стану

Якщо військовослужбовець не використав або використав лише частково відпустку під час дії воєнного стану, він може скористатися нею після закінчення дії воєнного стану.

У такому випадку військовослужбовцям дозволяється об’єднувати щорічні основні відпустки за бажанням, але загальна тривалість об’єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.

Крім того, військові можуть отримати компенсацію під час звільнення.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Хто з військових може його отримати пільговий кредит на житло?

            Хто з військовослужбовців може отримати пільговий кредит на житло, на яких умовах та що потрібно зробити?

            Відповіді на ці запитання дали в інформагентстві Міноборони “АрміяInform”.

            Так, нині одним із найпоширеніших варіантів вирішення житлового питання серед військових є отримання пільгового кредиту в межах програми “єОселя”.

            Наразі для військовослужбовців (як чинних, так і колишніх) доступні такі варіанти:

• іпотека під 3%: для військових-контрактників;
• іпотека під 7%: для учасників бойових дій, ветеранів війни та членів їхніх родин, сімей загиблих (померлих) ветеранів і Захисників, осіб з інвалідністю внаслідок воєнних дій.

           Загальні критерії для тих, хто має намір отримати пільговий кредит у межах програми

1. Громадянство України.

2. Вік між 18 і 70 роками (з умовою, що на момент погашення іпотеки вік не перевищує 70 років).

3. Платоспроможність, що підтверджується офіційним працевлаштуванням та виплатою податків.

4. Відсутність у санкційних списках.

5. Відсутність власного житла або його розташування на тимчасово окупованих територіях.

6. Наявність нерухомості, площа якої не перевищує 52,5 квадратних метрів, плюс 21 квадратний метр на кожного члена сім’ї.

7. Відсутність участі в інших державних програмах щодо житлового забезпечення.

Строк кредиту може складати до 20 років. Початковий внесок – мінімально 20% від вартості нерухомості.

         Процес оформлення – наступний:

• подання заявки через “Дію”;
• після цього ви отримуєте пропозиції від різних банків та обираєте того, з яким плануєте співпрацювати;
• проведення перевірки наданих даних та документів;
• пошук житла, яке ви бажаєте придбати;
• укладання угоди з обраним банком, а також угоди купівлі-продажу нерухомості.

Ознайомитися з вказаною темою детальніше можна ТУТ.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Повістку отримала людина з інвалідністю: що робити?

             Чи означає повістка особі з інвалідністю її пряме направлення на фронт?

              Повістки особам з інвалідністю розсилають не для призову до армії, а для оновлення їхніх даних. На цьому наголосили Ковельському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

              Так, у ТЦК зазначили, що повістка людині з інвалідністю не означає прямого направлення на фронт, а є лише процедурою оновлення інформації, за підсумком якої і отримують так званий “білий білет”.

“Якщо громадянин отримав інвалідність після приписки до призовної дільниці, не оновив відомості щодо свого стану здоров’я, або взагалі не став на облік до ТЦК та СП, у такому випадку в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки про його інвалідність знати не можуть”, – зауважили у військкоматі.

               Також там пояснили, що відповідно до постанови КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року кожен чоловік має повідомити ТЦК про будь-які зміни персональних даних упродовж 7 днів (одруження, зміна стану здоров’я, народження чи всиновлення дитини тощо). Оновлені дані також потрібно надати роботодавцю і ЦНАПу.

“Навіть після визнання військово-лікарською комісією військовозобов’язаного придатним до військової служби він не вирушає одразу на фронт. Натомість, якщо громадянин не проходив військову службу раніше, він потрапляє до одного з навчальних центрів для отримання необхідних знань та навичок. Якщо ж досвід служби є, то громадянин має змогу проходити навчання та бойове злагодження безпосередньо у військовій частині, яка зацікавлена у такому фахівці”, – додали у ТЦК.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

 

Зміни в системі бронювання: хто зможе уникнути військової служби?

               Кабмін вирішив вдосконалити систему бронювання та зробити її “більш справедливою”.

               Кабінет Міністрів планує вдосконалити систему бронювання та зробити її “більш справедливою”. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

              Так, він зазначив, що пріоритетними для бронювання будуть працівники підприємств, що:

• забезпечують життєдіяльність країни;
• належать до критичних галузей економіки;
• несуть вагоме податкове навантаження;
• отримують офіційну зарплату на рівні середньої або вище середньої по галузі.

“Усі громадяни мають або захищати державу, або працювати та наповнювати держбюджет. Для того, щоб оборона була ефективною, щонайменше восьмеро працюючих повинні забезпечувати одного Захисника”, – додав очільник Уряду.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

 

Хто в Україні виконує функції військового омбудсмена?

            У розпорядженні представника омбудсмена є механізми захисту прав, пов’язаних із призовом громадян, проходженням військової служби, звільненням військових, соціальним захистом ветеранів тощо.

           Про те, чи потрібно в Україні запровадити посаду військового омбудсмена, і хто наразі виконує його функції, розповів Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

          Так, він зазначив, що у державах із розвиненим військовим компонентом відносинами між збройними силами та громадянами опікується інституція військового омбудсмана.

          Інституція може працювати відповідно до урядової або парламентської моделі, залежно від своєї функції та сфери вирішуваних завдань. Робота військового омбудсмана спрямована передусім на посилення демократичного контролю над збройними силами, створення ефективних механізмів реагування на потреби військових та забезпечення дотримання законності в оборонній галузі.

“Погоджуюся з думкою громадськості щодо високої ефективності механізмів саме парламентського контролю і підтримую цей шлях розвитку інституції військового омбудсмана. Водночас, необхідно зауважити, що запровадження посади військового омбудсмана потребує змін до Конституції України, що в умовах воєнного стану є неможливим”, – зауважив омбудсмен.

          До того часу, поки такі зміни не будуть реалізовані, виконання захисних та правозахисних функцій у секторі безпеки й оборони покладено на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У складі Офісу Омбудсмана ця роль виконується Представником Уповноваженого з прав людини у системі органів сектору безпеки й оборони.

         Так, омбудсмен заявив, що у розпорядженні його представника є механізми, необхідні для ефективної реалізації повноважень щодо захисту прав, пов’язаних із:

• призовом громадян;
• проходженням військової служби;
• звільненням військовослужбовців;
• соціальним захистом ветеранів тощо.

“Наприклад, представник без попереднього повідомлення про час і мету візиту може відвідувати військові частини, гауптвахти, дисциплінарні батальйони, ініціювати перегляд судових рішень, ознайомлюватися з будь-якими документами або запрошувати посадових і службових осіб для отримання пояснень тощо. Всі повноваження закріплені Законом України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, – додав Уповноважений.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Довідка про перебування в полоні: хто та як може її отримати?

               Якою є процедура отримання довідки про перебування в полоні для громадян України, іноземців та осіб без громадянства?

               Відповідь на це запитання дали у громадській організації “Юридична сотня”.

Так, довідку про перебування в полоні можуть надати:

• громадянам України, які були утримані в полоні державою-агресором у зв’язку з захистом суверенітету України та входять до складу Сил безпеки і оборони України, а також до однієї з категорій, визначених Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року №55;
• іноземним громадянам та особам без громадянства, які перебували (або перебувають) у полоні через збройну агресію проти України або були інтерновані у нейтральних країнах, та на момент утримання в полоні здійснювали військову службу в ЗСУ та інших військових формуваннях.

                 Для отримання довідки слід особисто або через законного представника чи члена родини звернутися до Міноборони, іншого центрального органу виконавчої влади, що керує військовими формуваннями, правоохоронного органу або державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, командира підрозділу ЗСУ, іншого військового формування чи органу, який входить до складу Сил безпеки і оборони України.

                 В інтересах вищевказаних осіб за довідкою може звертатися державне підприємство “Український національний центр розбудови миру”, яке виконує функції Національного інформаційного бюро (адреса: вул. Є. Коновальця 36-Б літ. А2, м. Київ, 01133).

                  Підставою для видачі документа є заява особи або лист від “Українського національного центру розбудови миру” з датою та номером реєстрації.

                  Довідка надається протягом 30 календарних днів з моменту надходження відповідної заяви.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Одноразова грошова допомога за підписання першого контракту із ЗСУ: хто може її отримати?

         При підписанні контракту зі Збройними Силами України військові можуть отримати одноразову допомогу. Скільки саме та хто має на це право?

          Відповіді на ці запитання дали в інформагентстві Міноборони “АрміяInform”.

          Так, розмір допомоги визначається на основі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який регулярно затверджується в державному бюджеті на початок кожного року. У 2024 році цей показник становить 3028,00 грн.

Отже, на даний момент, при укладанні контракту можна отримати такі суми:

• для осіб рядового складу — вісім прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених законодавством на 1 січня поточного року — 24 224 грн;
• для осіб сержантського і старшинського складу — дев’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законодавством на 1 січня поточного року — 27 252 грн;
• для осіб офіцерського складу — десять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законодавством на 1 січня поточного року — 30 280 грн.

Ці виплати передбачені для військовослужбовців:

• які призначені на посади рядового складу строком на 3 роки;
• які призначені на посади сержантського та старшинського складу на 3 роки й більше;
• які призначені на посади офіцерського складу на строк 1 рік і більше;
• які підписали контракт строком на 5 років і більше, з числа військовослужбовців, призначених на посади сержантського і старшинського складу, а також осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, за умови вступу до виконання обов’язків за цими посадами.

“Щоб отримати допомогу, потрібно написати рапорт на ім’я командира. Виплата здійснюється після набрання чинності першого контракту, призначення на посаду і вступу до виконання обов’язків за посадою на підставі наказу командира”, – зазначили у роз’ясненні.

Кому допомогу не виплачують:

• особам рядового складу, які під час служби за контрактом посіли іншу посаду — сержантського чи старшинського складу;
• особам сержантського та старшинського складу, яких під час терміну дії контракту призначено на службу за контрактом на посади офіцерського складу;
• особам офіцерського складу, які під час проходження кадрової служби укладуть контракт;
• у випадку продовження військової служби за новим контрактом;
• у випадку повторного прийняття на військову службу за контрактом осіб, звільнених із військової служби за контрактом;
• у випадку підписання контракту для проходження військової служби у ЗСУ особами, які звільнені з військової служби за контрактом, з інших військових формувань або з правоохоронних органів.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

Омбудсман допоміг військовому отримати статус учасника бойових дій

                    Військовослужбовець звернувся до Омбудсмана України з проханням про допомогу у наданні йому статусу УБД та видачі відповідного посвідчення.

                    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів про те, що до нього звернувся військовий з проханням про допомогу у наданні йому статусу учасника бойових дій та видачі відповідного посвідчення.

                    У листі було зазначено, що протягом восьми місяців він не міг отримати статус учасника бойових дій через зволікання військовою частиною, в якій він служив, у поданні необхідних документів для розгляду відповідною комісією.

                   Внаслідок заходів, проведених у рамках парламентського контролю за дотриманням конституційних прав військовослужбовців, відповідна комісія ухвалила рішення про надання військовому статусу учасника бойових дій.

                   Також було виписано посвідчення, що дозволяє військовому скористатися пільгами згідно із чинним законодавством України.

“Нагадую, що у разі порушення прав військовослужбовців на встановлення статусу учасника бойових дій можливо звернутися до Уповноваженого за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008; електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua; зателефонувати на гарячу лінію: 0800501720″, – додав Омбудсман.

 За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

Огляд військових на стан сп’яніння: з’явилася нова постанова Уряду

                   Кабінет Міністрів України опублікував постанову №32 від 12 січня 2024 року на виконання частини 7 статті 266-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

                    Так, вказаною постановою було врегульовано порядок огляду військовозобов’язаних і резервістів під час проходження зборів (далі – військовозобов’язані), та військових на стан алкогольного та медичного сп’яніння.

                    Згідно з нею огляду підлягають військовозобов’язані/військові, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають:

• у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння;
• під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції.

                   При цьому огляд осіб, які виконують обов’язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів), уповноважені проводити:

• начальник органу управління Військової служби правопорядку ЗСУ;
• командир (начальник) військової частини (установи, організації) чи іншого військового формування;
• начальник правоохоронного органу спецпризначення.

                  Проводити огляд на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, в усіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших місцях уповноважений начальник органу управління Військової служби правопорядку ЗСУ.

                  Під час огляду мають використовувати спеціальні технічні засоби, що відповідають вимогам законодавства, а також тести з документами про відповідність.

                 Окрім цього, огляд має бути зареєстрований на відео або проводитися в присутності двох свідків.

Після огляду складають акт огляду на стан сп’яніння у двох примірниках.

“У разі незгоди з результатами огляду або відмови від його проведення особа направляється до закладу охорони здоров’я, де огляд має бути проведений у будь-який час доби. Лікар за результатами огляду складає акт медичного огляду та висновок у 3 примірниках”, – зауважили юристи.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

 

Чи оплачують лікарняний працівнику, який перебуває на військовій службі?

                     Чи підлягає оплаті електронний листок непрацездатності працівнику, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період?

                     Відповідь на це запитання дали у Центрально-Західному міжрегіональному управлінні Держпраці.

                    Так, там зазначили, що працівнику, увільненому від обов’язків за посадою (професією) на час виконання державних або громадських обов’язків, які здійснюються ним у робочий час, підстав для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності немає.

“Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів державного бюджету України відповідно до закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, – уточнили в управлінні.

                   Також у Держпраці додали, що згідно з частиною 3 статті 119 КЗпП України за працівниками, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зберігаються лише місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, у яких вони працювали на час призову.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

Пенсія військових та працівників силових структур: умови і розміри виплат

 

                      Які умови призначення, розміри пенсій та надбавок за вислугу років встановлено для звільнених з військової служби та працівників силових структур?

Так, умовами призначення пенсій вказаним категоріям громадян є:

• наявність календарної вислуги 25 років і більше незалежно від віку (пункт „а” статті 12 закону №2262);
• або досягнення на день звільнення зі служби 45 років та наявність 25 років і більше страхового стажу, з яких не менше 12 років 6 місяців становить служба в силових структурах (пункт “б” статті 12 закону №2262).

Зверніть увагу: обов’язковою умовою призначення цього виду пенсії є звільнення зі служби.

Розміри пенсій для них – наступні:

• за вислугою 20 років і більше (пункт „а” статті 12): 20 років – 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я – 55 процентів від грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років – додатково 3 проценти від грошового забезпечення;
• зі страховим стажем 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба (пункт „б” статті 12): за стаж 25 років – 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років – додатково 1 процент від грошового забезпечення.

При цьому:

• максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів від грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і належать до категорії 1, – 100 процентів, до категорії 2, – 95 процентів;
• мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Надбавки до пенсії за вислугу років:

а) надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї – на кожного непрацездатного члена сім’ї 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (нараховується тільки на тих членів сім’ї, які не одержують пенсію або соціальну допомогу);

б) державна соціальна допомога на догляд особам з інвалідністю I групи або одиноким пенсіонерам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують догляду (відповідно до закону “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”);

в) надбавка за особливі заслуги перед Батьківщиною (відповідно до статті 16 закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, – зі статтею 9 закону “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”).

                   Усі надбавки та допомоги можуть нараховуватися одночасно.

Зверніть увагу: якщо військового пенсіонера повторно прийнято на військову службу, виплата йому пенсії не припиняється. Тобто разом із грошовим забезпеченням як військовослужбовець він продовжує отримувати нараховану раніше довічну пенсію за вислугу років. Після звільнення зі служби таким пенсіонерам буде проведений перерахунок пенсії з урахуванням вислуги та розміру грошового забезпечення.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

Для пошуку зниклих безвісти слід звертатися до МВС

                         Із запитами, пов’язаними з пошуком зниклих безвісти, нерідко продовжують звертатися до Мінреінтеграції, хоча ще у вересні ці функції передали МВС.

                         Про це нагадали у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

                         Так, ще у вересні 2023 року Кабмін ухвалив постанову про передачу функцій Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, до:

• Міністерства внутрішніх справ;
• Міноборони;
• Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

“Відтоді МВС займається координацією розшуку осіб та функціонуванням реєстру, Міністерство оборони – пошуком тіл загиблих, а Коордштаб – обміном тілами загиблих”, – зазначили у міністерстві.

                        Щоб отримати інформацію про Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти, можна звертатися на гарячу лінію Офісу Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин із понеділка до суботи з 09:00 до 18:00 за номером 16-98.

                        Також там надають консультації родичам та допомагають у формуванні анкет для Уповноваженого.

“Надіслати запит можна електронною поштою: bezvisty.info@mvs.gov.ua (загальна електронна адреса), anketa.bezvisty@mvs.gov.ua (для заповнення анкет). Також можна надіслати лист на поштову адресу: м. Київ, вул. Богомольця, 10″, – уточнили у Мінреінтеграції.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

Звільнення з роботи під час військової служби: які підстави є законними?

 

                  Для звільнення працівника з роботи у період служби за призовом під час мобілізації існують законні підстави.

                  Роз’яснення з цього приводу оприлюднило Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

                 Так, в управлінні зазначили, що частиною 3 статті 119 Кодексу законів про працю України зі змінами передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігаються місце роботи і посада.

                Місце та посаду роботодавець зберігає на час дії особливого періоду до його закінчення або до дня фактичного звільнення працівника.

“Разом з тим, трудові відносини з працівником, призваним на військову службу, можуть бути припинені за бажанням працівника або за угодою сторін (на підставі заяви працівника)”, – зауважили у Держпраці.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

Відмова командування у наданні відпустки: що робити і наскільки це законно

                 Законна відмова у відпустці можлива лише при одночасній відсутності понад 30% загальної кількості військовослужбовців у відповідному підрозділі.

                  Якщо командування відмовляє у наданні відпустки, воно повинно подати письмове обгрунтування. Якщо письмової відмови немає, можна оскаржити рішення.

Скаргу слід подавати до:

• вищого командування;
• органів військового управління (штаб оперативного командування тощо);
• органів Військової служби правопорядку;
• відповідного міністерства (Міноборони, МВС тощо).

Подача скарги заборонена під час:

• бойового чергування;
• перебування у строю;
• варти;
• добового наряду;
• занять.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

На які відпустки мають право військові під час воєнного стану?

              Військовослужбовці мають право на відпустку за сімейними обставинами, за станом здоров’я та з інших причин.

             Так, відпустка для всіх категорій військових триває не більше 30 календарних днів.

“Також надається додатковий час на дорогу в межах України до 2 діб”, – уточнили юристи.

              Крім того, всі військові мають право на відпустку у зв’язку з сімейними обставинами або з інших поважних причин зі збереженням фінансового забезпечення (не більше 10 календарних днів).

             При цьому відпустка за станом здоров’я надається на термін, визначений в довідці військово-лікарської комісії, і її надання є обов’язковим.

             Курсанти (слухачі) вищих військових навчальних закладів або закладів вищої освіти з військовими кафедрами/підготовчими відділеннями мають право на канікулярну відпустку: 

• зимову – не більше 10 календарних днів;
• літню – не більше 20 календарних днів.

            Окрім цього, під час воєнного стану мають право на відпустку:

• військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю та пологами;
• для догляду за дитиною до трьох років та якщо дитина потребує домашнього догляду – тривалістю, визначеною в медвисновку, але не більш як до 6-ти років – якщо обоє батьків є військовослужбовцями, така відпустка надається одному з них за їхнім рішенням.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Пенсія родинам військових у разі втрати годувальника: хто має право на неї право?

                         Вказану пенсію призначають деяким членам сімей загиблих, померлих чи зниклих безвісти військовослужбовців.

                        Про те, кому з членів сімей військових призначають пенсію у разі втрати годувальника, розповіли у Military Media Centre.

                       Отже, пенсію у разі втрати годувальника призначають родині військового, якщо годувальник помер (загинув): 

• під час проходження служби або не пізніше 3-ох місяців після звільнення;
• пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження військової служби;
• чи зник безвісти під час бойових дій.

                       Пенсію мають право отримувати непрацездатні члени сімей військовослужбовців, які загинули, померли або зникли безвісти, які були на їхньому утриманні.

                       Незалежно від перебування на утриманні пенсію призначають:

• дітям до 18 років або до 23 років, якщо вони навчаються денно;
• батькам і дружині (чоловіку), якщо вони досягли віку для отримання пенсії (жінки – 50 років і 20 років страхового стажу, чоловіки – 55 років і 25 років страхового стажу) або без залежності від страхового стажу (жінки – 55 років, чоловіки – 60 років);
• дружині (чоловіку), якщо вона (він) доглядає за дітьми, які молодші за 8 років.

                         Розмір пенсії у випадку втрати годувальника залежить від того, чи встановить причинний зв’язок між загибеллю (смертю) військовослужбовця та оцінкою військово-лікарською комісія Збройних Сил України, а саме:

• пов’язана із захистом Батьківщини/виконанням обов’язків військової служби (у цьому випадку розмір пенсії буде 70% від грошового забезпечення, якщо має право один непрацездатний член сім’ї, та 50% на кожного непрацездатного, якщо мають право 2 та більше члена сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця);
• пов’язана з проходженням військової служби (у цьому випадку 30% від грошового забезпечення на кожного непрацездатного члена сім’ї загиблого (померлого) військового).

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Які відпустки військовослужбовці можуть отримати під час воєнного стану?

 

                      Хто з військових має право на частину щорічної відпустки, за сімейними обставинами, звичайну, літню та зимову?

                      Отже, військові у період дії воєнного стану мають право на наступні види відпусток:

• частина щорічної – 30 календарних днів (не більше 15 за один раз);
• за сімейними обставинами – 10 календарних днів.

“У перший рік служби кількість днів розраховується за формулою: загальна кількість днів відпустки / 12 × на кількість повних місяців служби військового”, – зауважили юристи.

                      Курсанти ВВНЗ можуть отримати канікулярну відпустку:

• зимову – 10 календарних днів;
• літню – 20 календарних днів.

“Якщо є навчальна заборгованість, відпустка курсанту надається після ліквідації заборгованості. При цьому тривалість літньої відпустки не може бути меншою ніж 15 календарних днів”, – підкреслили фахівці.

                     Строковики мають право на звичайну відпустку – 30 календарних днів (не більше 15 за один раз).

                     Крім того, юристи додали, що всім цим категоріям військових надається додатковий час для проїзду Україною до місця проведення відпустки та назад, але не більше 2 діб в один кінець.

                    Кількість діб для проїзду визначається залежно від відстані до місця проведення відпустки у кілометрах:

• до 200 – додатковий час не надають;
• від 200 до 800 – 1 доба в один кінець (разом 2);
• від 800 – 2 доби в один кінець (разом 4).

 

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"