Як зареєструвати громадську організацію в Україні?

Процес держреєстрації громадських об’єднань визначається положеннями законами "Про громадські об’єднання", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Порядком державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5 (зі змінами). Про це повідомила пресслужба Мін'юсту.

Форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань затверджені наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5 (зі змінами).

Процес реєстрації ГО в Україні складається з декількох етапів:

1. Визначення мети та завдань ГО.

2. Вибір ГО:

• зі статусом юридичної особи – має більше прав та обов’язків, але й процедура реєстрації складніша.
• без статусу юридичної особи – має менше прав та обов’язків, але й процедура реєстрації простіша.

3. Підготовка документів.

Для реєстрації ГО зі статусом юридичної особи знадобляться наступні документи:

• заява про державну реєстрацію створення юридичної особи (форма 4);
• примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників про створення юридичної особи;
• відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку);
• установчий документ юридичної особи;
• реєстр осіб (громадян), які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах), – у разі державної реєстрації створення громадської організації;
• структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
• копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи (нотаріально засвідчена або засвідчена кваліфікованим електронним підписом особи, уповноваженої на подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для громадян України).

Державна реєстрація громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, здійснюється шляхом повідомлення про утворення такого громадського об’єднання.

Для повідомлення про утворення громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи, подаються такі документи:

• заява про державну реєстрацію громадського об’єднання, що не має статусу юридичної особи (форма 6);
• примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення про утворення громадського об’єднання;
• відомості про засновників громадського об’єднання (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, адреса місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) – для фізичної особи; її найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код – для юридичної особи);
• відомості про особу (осіб), уповноважену представляти громадське об’єднання (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), контактний номер телефону та інші засоби зв’язку).

Протокол установчих зборів має містити відомості про:

• дату та місце проведення установчих зборів;
• щодо осіб, які брали участь в установчих зборах;
• рішення про утворення ГО із зазначенням мети (цілей) його діяльності;
• рішення про визначення найменування та за наявності - скороченого найменування ГО;
• рішення про затвердження статуту ГО;
• рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління ГО відповідно до затвердженого статуту;
• рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти ГО у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені ГО без додаткового уповноваження (далі - особа, уповноважена представляти ГО), - для ГО, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об'єднання;
• рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти ГО для здійснення реєстраційних дій, - для ГО, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

У разі утворення громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, рішення, передбачені вищезазначеними пунктами 5 та 6, приймаються, якщо наявність статуту та/або утворення (обрання) органів управління передбачено рішенням про утворення такого об’єднання.

Протокол установчих зборів підписується головуючим та секретарем зборів.

Як зазначається, невіддільною частиною протоколу установчих зборів громадського об'єднання є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, в якому обов'язково зазначаються відомості:

1) щодо фізичних осіб – прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;

2) щодо юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах.

Особа може бути обрана керівником, обрана до складу керівного органу громадського об'єднання, визначена особою, яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, або визначена особою, уповноваженою представляти громадське об'єднання, за наявності її особистої згоди.

4. Подання документів.

Документи для реєстрації ГО можна подати:

• До відповідних управлінь юстиції за місцем знаходження організації;
• До місцевих центрів надання адміністративних послуг.
• В електронній формі через «Онлайн будинок юстиції».

Здійснити подачу документів можна:

• особисто особою, уповноваженою рішенням про створення громадської організації зі статусом юридичної особи, громадської організації, що не має статусу юридичної особи;
• поштою (справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена);
• онлайн (щодо державної реєстрації громадської організації зі статусом юридичної особи).

Громадське об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Документи в електронній формі подаються заявником із використанням зокрема вебпорталу електронних послуг "Онлайн будинок юстиції" за умови підписання заявником заяви з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

5. Отримання відповіді.

• про державну реєстрацію створення ГО;
• про відмову у державній реєстрації створення ГО.

Після розгляду документів, орган державної реєстрації видає ГО рішення про державну реєстрацію ГО.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридична Газета online"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Нотаріальні дії за кордоном: що можуть посвідчувати консули, а що – ні?

         Якщо ви перебуваєте за кордоном і вам потрібно вчинити певну нотаріальну дію, то маєте право звернутися до консульської установи України у тій державі, де перебуваєте.

         Про те, що можуть посвідчувати консули, а що – ні, розповіли у Центральному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції України.

         Так, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульських посадових осіб, які працюють в дипломатичних представництвах та консульських установах України.

         Компетенція консульських установ України щодо нотаріальних процедур визначена у статті 38 закону “Про нотаріат” та включає 16 видів нотаріальних дій.

Зокрема, консули:

• мають право посвідчувати різноманітні правочини (договори, заповіти, довіреності);
• видають свідоцтва про право на спадщину;
• засвідчують вірність копій документів і виписок з них;
• підтверджують справжність підпису на документах тощо.

         Законодавство України може передбачати інші дії консульських установ України.

        Проте є винятки щодо посвідчення правочинів консульськими установами.

Зокрема, консули не можуть посвідчувати:

• іпотечні угоди;
• угоди про відчуження та заставу житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок та іншого нерухомого майна, яке знаходиться в Україні;
• угоди оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

         Нотаріальні процедури виконуються у приміщенні консульської установи або дипломатичного представництва України, але в деяких випадках вони можуть бути виконані поза зазначеною установою.

         За виконання нотаріальних процедур у дипломатичних представництвах та консульських установах України справляється консульський збір у визначених законодавством розмірах.

Консульський збір не справляється за виконання нотаріальних процедур за кордоном за зверненнями:

• осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорій 1 і 2;
• осіб з інвалідністю I та II груп, дітей з інвалідністю або законних представників, які діють від імені таких осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю;
• дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа або законних представників, які діють від імені дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.

Нотаріальна діяльність у консульських установах та дипломатичних представництвах ведеться державною мовою України.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником" 

 

Штрафи через аліментну заборгованість: міфи та правда

 

                  Штрафи, призначені через аліментну заборгованість, мають дещо інше спрямування, ніж звичайні.

                Міфи, пов’язані зі сплатою штрафів через аліментну заборгованість, розвінчали у Міністерстві юстиції України.

МІФ 1. Штрафи через аліментну заборгованість призначаються у судовому порядку.

Закон України “Про виконавче провадження” визначає процедуру примусового стягнення дитячих коштів. Один з ефективних методів тиску на боржника – це накладання фінансових санкцій у вигляді штрафів.

Оскільки рішення про стягнення аліментів перебуває в органах державної виконавчої служби, саме державний виконавець приймає рішення про застосування штрафу. Тому немає потреби звертатися до суду щодо цього питання.

МІФ 2. За накладанням штрафів потрібно особисто звертатися до виконавця.

Державний виконавець у межах виконавчого провадження, дотримуючись вимог законодавства, автономно визначає штраф без особистого звернення кредитора.

МІФ 3. Штрафи за невиплату аліментів є фіксованими.

Штраф встановлюється у відсотковому співвідношенні до загальної суми заборгованості з дитячих виплат за певний період часу.

Наприклад:

• за 1 рік невиплати аліментів – 20% від суми боргу;
• за 2 роки – 30%;
• за 3 роки – 50%.

МІФ 4. Штрафні кошти за невиплату аліментів перераховуються у бюджет держави.

Штрафи за невиплату аліментів мають не тільки виховний, але й цільовий характер. Таким чином, відповідна сума коштів повністю перераховується на користь дитини.

МІФ 5. Під час воєнного стану призупиняється накладення будь-яких фінансових санкцій за прострочення аліментів.

Введення воєнного стану не призводить до припинення нарахування пені за прострочення сплати аліментів. Таким чином, невиконання батьківських обов’язків та невиплата аліментів обов’язково призведе до нарахування штрафу.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

Коли батьки зобов’язані утримувати повнолітніх дітей?

                        Сімейний кодекс України визначає обставини, за яких батьки мають зобов’язання надавати фінансову підтримку дорослим дітям.

                         Про це розповідають у Міністерстві юстиції України.

                         Так, відповідно до Сімейного кодексу батьки мають зобов’язання надавати матеріальну допомогу своїм повнолітнім дітям, якщо вони непрацездатні і потребують такої допомоги, а батьки здатні її надавати.

                         Проте частіше буває так, що повнолітні діти, які продовжують навчатися, потребують фінансової підтримки, оскільки їм важко заробляти достатньо грошей самостійно. У таких випадках, якщо батьки можуть надавати матеріальну допомогу, вони повинні утримувати дітей до 23 років. Проте, якщо дитина припиняє навчання, то припиняється і її право на утримання.

“У разі необхідності примусового стягнення аліментів на користь дочки/сина, які продовжують навчання, право на звернення до суду має той з батьків, з ким проживає дитина, або ж самі донька/син. Суд, своєю чергою, визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням визначених обставин”, – уточнюють у Мін’юсті.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

Коли нотаріус має право відмовити вам?

                       Доступність послуги залежить не лише від нотаріуса, а й від дотримання законодавства особами, які звернулись за нею.

                       Про те, в яких випадках відмова у вчиненні нотаріальної дії є правомірною, розповіли у Міністерстві юстиції України.

                        Так, у Мін’юсті зазначили, що відмова нотаріуса є правомірною у випадках, коли ви:

• не взяли з собою паспорт і нотаріус відмовляється у вчиненні нотаріальної дії на основі фотокопії в телефоні;
• просите зробити довіреність без особистої присутності та думаєте, що нотаріус порушує ваші права своєю відмовою.

“Доступність нотаріальної послуги залежить не тільки від нотаріуса, а й від дотримання особами, які звернулись за вчиненням нотаріальної дії законодавства України”, – зауважили у міністерстві.

                       Також там наголосили, що відповідно до статті 43 закону “Про нотаріат” не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб – її учасників або їх уповноважених представників.

“При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії”, – підкреслили у Мін’юсті.

                         Отже, визначення особи відбувається на підставі паспорта громадянина України або інших документів, які виключають будь-які сумніви щодо ідентифікації громадянина, який звертається до нотаріуса.

Це можуть бути:

• паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
• дипломатичний чи службовий паспорт;
• посвідчення особи моряка;
• посвідчення члена екіпажу;
• посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні;
• національний паспорт іноземця або документ, що його замінює;
• посвідчення особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни;
• посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи.

“Посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути прийняті нотаріусом для встановлення особи під час укладення правочинів”, – наголосили у міністерстві.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

 

 

Несплата аліментів: наслідки для батьків та дітей

                          У Центральному міжрегіональному управлінні Мін'юсту нагадали, що воєнний стан не звільняє від обов'язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів.

                    Крім того, запровадження воєнного стану не встановлює будь-яких заборон для нарахування пені за прострочення сплати аліментів. Отже, невиконання батьківських обов'язків та несплата аліментів - можете привести до штрафних санкцій.

Штраф накладається у відсотковому співвідношенні до сукупного розміру заборгованих платежів за певний період:

• за 1 рік несплати аліментів - 20%;

• за 2 роки - 30%;

• за 3 роки - 50%.

"Такі додаткові кошти дитина отримує у повному обсязі, оскільки такі фінансові нарахування є своєрідною компенсацією за вимушене очікування", - пояснили в міжрегіональному управлінні.

 Як стягнути аліменти?

             Позови до боржника пред'являються в суд за місцем його проживання або перебування. Також можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. При цьому позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

               Зазначається, що боржники по аліментах у майбутньому не зможуть вимагати у старшому віці допомоги та аліментних платежів від дорослих дітей.

Тимчасова допомога для дітей, батьки яких не сплачують аліменти

              Діти віком до 18 років, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме, мають право на тимчасову державну допомогу.

Тимчасова допомога призначається у разі, коли:

• відомості про одного з батьків (платника аліментів) внесено до Єдиного реєстру боржників у зв'язку з несплатою ним аліментів;

• стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;

• місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Для її отримання необхідно звернутись до:

• Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій;

• виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

• виконавчі органи сільських, селищних, міських рад;

• Центр надання адміністративних послуг.

  За матеріалами інформаційного сайту "Liga zakon"

  Режим доступу
  

  Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

  Натисніть "стати прихильником"

   

 

 

Які нотаріальні послуги можуть отримати українці за кордоном?

Перебуваєте за кордоном та потрібно вчинити певну нотаріальну дію? Маєте право звернутися до консульської установи України у тій державі, де перебуваєте. Їх компетенція визначена у статті 38 Закону України «Про нотаріат»

Про це розповідають у Мінюсті.

Відтак, консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії:

·                    посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо), крім іпотечних договорів, договорів про відчуження та заставу житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні;

·                    вживають заходів до охорони спадкового майна;

·                    видають свідоцтва про право на спадщину;

·                    видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя;

·                    засвідчують вірність копій документів і виписок з них;

·                    засвідчують справжність підпису на документах;

·                    засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;

·                    посвідчують факт, що фізична особа є живою;

·                    посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці;

·                    посвідчують тотожність фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці;

·                    посвідчують час пред’явлення документів;

·                    приймають в депозит грошові суми і цінні папери;

·                    вчиняють виконавчі написи;

·                    приймають на зберігання документи;

·                    вчиняють морські протести;

·                    видають дублікати посвідчених ними документів.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші дії, що вчиняються консульськими установами України.

За матеріалами інформаційно-юридичного сайту "Я і Закон"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"