26 березня 2018 року виповнюється 185 років від дня народження нашого земляка, видатного українського вченого, юриста, історика, археографа і громадського діяча Олександра Федоровича Кістяківського (1833–1885).
Народився Олександр Федорович 26 березня 1833 року в селі Городище Сосницького повіту Чернігівської губернії (тепер село Менського району Чернігівської області) у родині священика.
У 1852 році закінчив Чернігівську духовну семінарію, а в 1857-му – юридичний факультет Київського університету. Після навчання кілька років перебував на службі в державних установах Санкт-Петербурга.
Народився Олександр Федорович 26 березня 1833 року в селі Городище Сосницького повіту Чернігівської губернії (тепер село Менського району Чернігівської області) у родині священика.
У 1852 році закінчив Чернігівську духовну семінарію, а в 1857-му – юридичний факультет Київського університету. Після навчання кілька років перебував на службі в державних установах Санкт-Петербурга.
У 1861–1862 роках Олександр Кістяківський – помічник редактора першого українського журналу «Основа», який видавався в Санкт-Петербурзі упродовж 1861–1862 років. В «Основі» опублікована праця Олександра Федоровича «Характеристика російського і польського законодавства про кріпосне право щодо Малоросії», якою він привернув до себе увагу наукових кіл як талановитий дослідник.
З 1864 року – приват-доцент Київського університету. На початку 1869 року обирається екстраординарним, а в лютому 1870 – ординарним професором кафедри кримінального права і судочинства. На цій посаді працював до останніх днів життя. Згодом Олександра Кістяківського обирають почесним членом Санкт-Петербурзького й Московського університетів, Московського юридичного товариства, дійсним членом Товариства любителів природознавства, антропології і етнографії при Московському університеті, членом-кореспондентом Відділу Імператорського Російського географічного товариства.
Поряд з професійною, О. Ф. Кістяківський займався також громадською діяльністю, яка часто ставала причиною неприємностей на службі. Був активним членом «Старої Громади» та історичного товариства Нестора Літописця. Зблизився з багатьма відомими громадськими діячами, зокрема: О. Русовим, П. Чубинським, В. Антоновичем. З двома останніми Олександр Федорович мав і родинні зв’язки: дружина Олександра (Леся) – рідна сестра дружини В. Антоновича та двоюрідна сестра П. Чубинського. Крім того, В. Антонович був хрещеним батьком його другого сина – Богдана Кістяківського. Свою відданість служінню правопорядку та юридичній науці Олександр Федорович Кістяківський передав синам – Богдану, Володимиру та Ігорю, які також стали відомими юристами.
Досліджував О. Кістяківський українське звичаєве право, історію права та судовий устрій Гетьманщини. Олександр Федорович залишив по собі величезний творчий спадок: понад 70 наукових статей в журналах «Киевская старина» й «Киевские университетские известия», збірник законів «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1879), «Дослідження про смертну кару» (1867), «Елементарний підручник загального кримінального права» (1875) та інші. У більшості статей Олександр Федорович керувався ідеями народного начала.
У творчому доробку вченого особливе місце займають щоденник, який він вів упродовж 1874–1885 років, та епістолярна спадщина. Ідея щоденника зʼявилася в О. Кістяківського після розмови з колишнім директором Чернігівської гімназії Я. М. Невєровим, котрий у яскравій і переконливій формі охарактеризував цей жанр як оповідне джерело, де стрижнем подачі інформації, її організації, форми й структури виступає сам автор, через призму сприйняття якого відбиваються й оцінюються всі факти й події повсякденного життя. Крім того, записи в щоденнику дисциплінують, сприяють виробленню стилю подачі матеріалу, передають атмосферу відповідної епохи, її колорит та відбивають суспільні погляди, що були характерними на час написання.
З 1864 року – приват-доцент Київського університету. На початку 1869 року обирається екстраординарним, а в лютому 1870 – ординарним професором кафедри кримінального права і судочинства. На цій посаді працював до останніх днів життя. Згодом Олександра Кістяківського обирають почесним членом Санкт-Петербурзького й Московського університетів, Московського юридичного товариства, дійсним членом Товариства любителів природознавства, антропології і етнографії при Московському університеті, членом-кореспондентом Відділу Імператорського Російського географічного товариства.
Поряд з професійною, О. Ф. Кістяківський займався також громадською діяльністю, яка часто ставала причиною неприємностей на службі. Був активним членом «Старої Громади» та історичного товариства Нестора Літописця. Зблизився з багатьма відомими громадськими діячами, зокрема: О. Русовим, П. Чубинським, В. Антоновичем. З двома останніми Олександр Федорович мав і родинні зв’язки: дружина Олександра (Леся) – рідна сестра дружини В. Антоновича та двоюрідна сестра П. Чубинського. Крім того, В. Антонович був хрещеним батьком його другого сина – Богдана Кістяківського. Свою відданість служінню правопорядку та юридичній науці Олександр Федорович Кістяківський передав синам – Богдану, Володимиру та Ігорю, які також стали відомими юристами.
Досліджував О. Кістяківський українське звичаєве право, історію права та судовий устрій Гетьманщини. Олександр Федорович залишив по собі величезний творчий спадок: понад 70 наукових статей в журналах «Киевская старина» й «Киевские университетские известия», збірник законів «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1879), «Дослідження про смертну кару» (1867), «Елементарний підручник загального кримінального права» (1875) та інші. У більшості статей Олександр Федорович керувався ідеями народного начала.
У творчому доробку вченого особливе місце займають щоденник, який він вів упродовж 1874–1885 років, та епістолярна спадщина. Ідея щоденника зʼявилася в О. Кістяківського після розмови з колишнім директором Чернігівської гімназії Я. М. Невєровим, котрий у яскравій і переконливій формі охарактеризував цей жанр як оповідне джерело, де стрижнем подачі інформації, її організації, форми й структури виступає сам автор, через призму сприйняття якого відбиваються й оцінюються всі факти й події повсякденного життя. Крім того, записи в щоденнику дисциплінують, сприяють виробленню стилю подачі матеріалу, передають атмосферу відповідної епохи, її колорит та відбивають суспільні погляди, що були характерними на час написання.
На превеликий жаль, 13 (25 січня) 1885 року тяжка хвороба передчасно обірвала життя Олександра Федоровича, завадила реалізації багатьох творчих планів.
У 1919 році було вшановано і відроджено славу династії Кістяківських: Українська академія наук запровадила премію імені Олександра Федоровича Кістяківського для відзначення праць зі звичаєвого права і чинного законодавства.
Олександр Федорович усе життя дотримувався поміркованих поглядів і сприяв їх поширенню серед української інтелігенції. Думав про створення практичного українофільства як національної свідомості. Постать Олександра Кістяківського неодноразово піддавалася критиці з боку революційних громадівців, буцімто він зрадив свій народ і їхню справу. Але це не так. Хоч Олександр Федорович не завжди діяльно належав до київських українофілів, та й не міг належати через вороже оточення, все ж таки громадську діяльність він не полишав ніколи. Все життя О. Ф. Кістяківський залишався вірним народові.
У 1919 році було вшановано і відроджено славу династії Кістяківських: Українська академія наук запровадила премію імені Олександра Федоровича Кістяківського для відзначення праць зі звичаєвого права і чинного законодавства.
Олександр Федорович усе життя дотримувався поміркованих поглядів і сприяв їх поширенню серед української інтелігенції. Думав про створення практичного українофільства як національної свідомості. Постать Олександра Кістяківського неодноразово піддавалася критиці з боку революційних громадівців, буцімто він зрадив свій народ і їхню справу. Але це не так. Хоч Олександр Федорович не завжди діяльно належав до київських українофілів, та й не міг належати через вороже оточення, все ж таки громадську діяльність він не полишав ніколи. Все життя О. Ф. Кістяківський залишався вірним народові.
Кістяківський, Олександр Федорович. Щоденник (1874-1885) : у 2 т. Т. 1 / О. Ф. Кістяківський ; НАН України, Ін-т укр. археографії. - Київ : Наукова думка, 1994. - (Правнича спадщина). - 644, [4] с.У першому томі Щоденника видатного українського вченого-криміналіста, історика права, археографа і громадського діяча другої половини XIX ст., професора Київського університету Олександра Федоровича Кістяківського вміщено записи за 1874—1879 pp. Щоденник є важливим джерелом для висвітлення суспільно-політичного і громадського життя в Україні, організації навчальної та наукової роботи. Багато місця присвячено характеристиці політичних діячів, учених, зокрема членів Київської громади В. Антоновича, М. Драгоманова, П. Житецького, Ф. Вовка, М. Зібера, М. Лисенка, М. Старицького, І. Лучицького та ін.
Кістяківський, Олександр Федорович. Щоденник (1874-1885) : у 2 т. Т. 2 / О. Ф. Кістяківський ; НАН України, Ін-т укр. археографії. - Київ : Наукова думка, 1994. - (Правнича спадщина). - 582, [2] с. У другому томі Щоденника видатного українського вченого-криміналіста, історика права, археографа та громадського діяча Олександра Федоровича Кістяківського (1833—1885) вміщено записи за 1880—1885 рр. Щоденник є важливим джерелом для висвітлення суспільно-політичного й громадського життя в Україні і Росії 80-х років XIX ст., організації навчальної та наукової роботи в Київському університеті, професором якого був О. Ф. Кістяківський. Багато уваги приділено характеристиці політичних діячів та вчених, зокрема В. Антоновича, М. Драгоманова, П. Житецького, М. Лисенка, О. Котляревського, П. Чубинського, О. Романовича-Славатинського, П. Куліша та ін. Текст подається за автографом, що зберігається в ЦДІА України у м. Києві, й друкується вперше.
Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті : зб. наук. пр. Вип. 5 / Дніпропетр. нац. ун-т ; [редкол.: С. І. Світленко (відп. ред.) та ін.]. - Дніпропетровськ : Видавництво Дніпропетровського державного університету, 2007. - 302 с.
В основу збірника покладено статті, апробовані в доповідях на всеукраїнській науковій конференції «Наддніпрянська Україна: проблеми історії освіти, науки та духовно-культурного життя», що відбулася у Дніпропетровську 9-10 жовтня 2008 р. У представлених статтях висвітлюються недостатньо розроблені питання історії Наддніпрянщини від I до початку XXI ст., зокрема державно-політичні, суспільно-політичні, соціальні, етнокультурні, церковно-релігійні аспекти української минувшини.
Половець, В. Олександр Федорович Кістяківський (1833-1885) / Володимир Половець // Сіверянський літопис. - 2013. - № 1 . - С. 130-139. У статті досліджується життєвий і творчий шлях видатного українського вченого, юриста, історика і громадського діяча Олександра Федоровича Кістяківського.
Бібліографічний покажчик «Знаменні і пам'ятні дати по Чернігівській області на 2013 рік» має рекомендаційний характер і не претендує на вичерпність. Складачами вибрано декілька різнопланових дат, до яких написано короткі додаткові відомості і складені рекомендаційні списки. Посібник стане у нагоді музейним і бібліотечним працівникам, краєзнавцям і журналістам, студентам і викладачам вузів.
Стаття розкриває життєвий і творчий шлях видатного українського вченого, правознавця і громадського діяча, доктора кримінального права Олександра Федоровича Кістяківського.
Шандра, В. С. Щоденник Олександра Кістяківського / В. С. Шандра // Київська старовина . - 1992. - № 6. - С. 19-35Особливе місце у творчому доробку вченого займає епістолярна спадщина, зокрема, щоденник. У статті пропонуються уривки з даного видання.
Юридична енциклопедія — перший в Україні багатотомний систематизований звід знань про державу і право.
У третьому томі подано 1767 статей, карти та ілюстративний матеріал. Розрахована на найширше коло читачів.
Енциклопедія історії України : [в 8 т.]. Т. 4. Ка-Ком / НАН України, Ін-т історії України ; ред. рада: В. М. Литвин (голова) [та ін.] ; редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. - Київ : Наукова думка, 2007. - 518, [9] с. - . Режим доступу: http://qoo.by/4aikВ енциклопедії представлено відомості про видатних громадських діячів, учених, діячів культури та мистецтва, освіти, основні історичні події України, охарактеризовано життя українців в інших державах, надано відомості про окремих видатних людей планети, тим чи іншим чином пов'язаних з Україною (при цьому цей зв'язок висвітлено у статтях) та про вчених, які істотно вплинули на розвиток історичної науки. ЕІУ є працею великого колективу науковців України, в якій підбито підсумок здобуткам національної історіографії.
Довідник з історії України : в 3 т. Т. II : К - П. / [ред.: Шуст, Р. М., І. З. Підкова]. - Київ : Генеза, 1995. -435 с.Автори з урахуванням сучасних наукових поглядів, пояснюють основні історичні терміни і поняття, дають короткі матеріали довідкового характеру про найважливіші події і факти української історії, наводяться біографії українських та зарубіжних державних, громадсько-політичних і військових діячів, письменників, вчених і митців, чиї життя і діяльність були тісно пов'язані з Україною. Для учнів, студентів, широкого кола читачів, тих хто цікавиться багатовіковою історією українського народу.
Буярджи, Дмитро. "Київський" період в інтелектуальній біографії професора О. Загоровського: до питання про вплив академічного середовища на становлення вченого-юриста / Дмитро Буярджи // Підприємництво, господарство і право. - 2015. - № 11. - С. 49-52. - Бібліогр. в кінці ст.
Стаття присвячена реконструкції «київського» періоду в інтелектуальній біографії незаслужено забутого вітчизняного юриста О. Загоровського та з'ясування питання про вплив О. Кістяківського й інших видатних постатей на становлення вченого.
Стаття присвячена реконструкції «київського» періоду в інтелектуальній біографії незаслужено забутого вітчизняного юриста О. Загоровського та з'ясування питання про вплив О. Кістяківського й інших видатних постатей на становлення вченого.
Терлюк, І. Я. Історія держави і права України : навч. посіб.-практикум / І. Я. Терлюк ; Львів. ін-т внутр. справ при Нац. Акад. внутр. справ України. - Київ : Атіка, 1999. - 189, [1] с.
Пропонований посібник містить методичні поради щодо опрацювання найважливіших тем з курсу історії держави і права України починаючи від найдавніших часів і до сьогодення. А також - списки рекомендованої літератури та витяги з текстів історико-правових джерел. Посібник такого типу в Україні видається уперше.
Розрахований на студентів, курсантів і слухачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Пропонований посібник містить методичні поради щодо опрацювання найважливіших тем з курсу історії держави і права України починаючи від найдавніших часів і до сьогодення. А також - списки рекомендованої літератури та витяги з текстів історико-правових джерел. Посібник такого типу в Україні видається уперше.
Розрахований на студентів, курсантів і слухачів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Стаття містить рецензію на «Щоденник (1874-1879)» О. Ф. Кістяківського.
Нагорнюк, О. Вплив О. Ф. Кістяківського на розвиток соціологічних засад в науці кримінального права / О. Нагорнюк // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 3. – С. 5-8.
У статті розглядається позиція соціального методу в крімінально-правовій науці, закріплення якого відбувалося не одразу, а стало плодом наполегливої праці багатьох учених-криміналістів, серед яких почесне місце займає доктор кримінального права Олександр Федорович Кістяківський.
У статті розглядається позиція соціального методу в крімінально-правовій науці, закріплення якого відбувалося не одразу, а стало плодом наполегливої праці багатьох учених-криміналістів, серед яких почесне місце займає доктор кримінального права Олександр Федорович Кістяківський.
У книжці розповідається про життя, наукову діяльність та погляди академіка Б. О. Кістяківського (1868-1920) — українського правознавця, філософа, журналіста, дослідника теорії конституціоналізму, федералізму та засад правової держави, а також йде мова про рід Кістяківських.
Книжка зацікавить насамперед студентів гуманітарних факультетів, політологів, теоретиків філософії права, читачів, що цікавляться новітньою історією України та працями наших видатних співвітчизників, які замовчувалися за радянських часів.
Хроніка - 2000 : укр. культуролог. альм. Вип. 35-36. Культура і наука світу: внесок України / худож. оформ. та ред. Бородая О. та ін. ; редкол.: Ю. Буряк (голов. ред.) та ін. - Київ : Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2000. - 722 с.
Український культурологічний альманах «Хроніка-2000» - інтелектуальне видання, яке подає обрис історичної та культурологічної думки в Україні. Першочерговим завданням альманаху є публікація текстів малознаних або невідомих історичних, філософських, культурологічних, художніх творів. Кожен випуск є свого роду раритетним з огляду не лише на невеликий наклад, а й унікальний зміст.
Цей випуск альманаху — розкриває хроніку з I – XX століття культури і науки світу та України. Увазі читачів запропоновано портрети видатних діячів, праці яких актуальні й сьогодні. О. Ф. Кистяківський - український вчений-криміналіст та історик права.
Дане видання дозволяє нам уявити ті втрати інтелектуальних сил, яких зазнавала Україна протягом багатьох століть та багато іншого.
Український культурологічний альманах «Хроніка-2000» - інтелектуальне видання, яке подає обрис історичної та культурологічної думки в Україні. Першочерговим завданням альманаху є публікація текстів малознаних або невідомих історичних, філософських, культурологічних, художніх творів. Кожен випуск є свого роду раритетним з огляду не лише на невеликий наклад, а й унікальний зміст.
Цей випуск альманаху — розкриває хроніку з I – XX століття культури і науки світу та України. Увазі читачів запропоновано портрети видатних діячів, праці яких актуальні й сьогодні. О. Ф. Кистяківський - український вчений-криміналіст та історик права.
Дане видання дозволяє нам уявити ті втрати інтелектуальних сил, яких зазнавала Україна протягом багатьох століть та багато іншого.
Етнічна історія народів Європи : іст.-етнол. дослідж. і нац. ідея : зб. наук. пр. Вип. 9 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка ; [редкол.: А. Г. Слюсаренко (голова) та ін.]. - Київ : УНІСЕРВ, 2001. - 140 с. - Режим доступу: http://ethnic.history.univ.kiev.ua/ua/archive/2001/9/
На сторінках збірника наукових праць висвітлюються актуальні питання української та зарубіжної етнології, фольклористики, мистецтвознавства, культурології, етнопсихології, історії, археології та інших суспільно-гуманітарних дисциплін. До даного видання увійшли доповіді, надані учасниками другого українсько-фінського наукового симпозіуму «Історико-етнологічні дослідження і національна ідея» (2001). Одна із яких присвячена методологічним та аналітичним роботам відомого українського юриста та вченогов XIX-го століття О. Кистяківського. Він мав власний погляд на проблеми української народної правотворчості, що сьогодні актуально. Також відкриває невідомі сторінки участі у суспільному житті української інтелігенції у другій половині XIX століття та його концепції національної ідеї.
На сторінках збірника наукових праць висвітлюються актуальні питання української та зарубіжної етнології, фольклористики, мистецтвознавства, культурології, етнопсихології, історії, археології та інших суспільно-гуманітарних дисциплін. До даного видання увійшли доповіді, надані учасниками другого українсько-фінського наукового симпозіуму «Історико-етнологічні дослідження і національна ідея» (2001). Одна із яких присвячена методологічним та аналітичним роботам відомого українського юриста та вченогов XIX-го століття О. Кистяківського. Він мав власний погляд на проблеми української народної правотворчості, що сьогодні актуально. Також відкриває невідомі сторінки участі у суспільному житті української інтелігенції у другій половині XIX століття та його концепції національної ідеї.
Немає коментарів:
Дописати коментар