Відшкодування матеріальної шкоди при затопленні квартири

    Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

    Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
    Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення:
а) наявність шкоди,
б) протиправна поведінка заподіювача шкоди,
в) причинний зв’язок між шкодою та поведінкою заподіювача,
 г) вина.
    Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов’язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.    З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов’язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
    Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 ЦК України).
    У випадку залиття квартири важливе значення має належне фіксування факту такого залиття, адже у подальшому, у разі звернення до суду власника квартири, де сталося затоплення, з позовом про відшкодування завданої шкоди, потрібно буде доводити факт такого залиття.   
    Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 “Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій” у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4. Вказаний акт складається комісією балансоутримувача багатоквартирного будинку, в якому знаходиться квартира, яку було залито. В акті повинні бути відображені:
    • дата складання акту (число, місяць, рік);
    • прізвища, ініціали та займані посади членів комісії;
    • прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди;
    • адреса квартири, поверх, форма власності;
    • прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття;
    • адреса квартири, поверх, форма власності;
    • характер залиття та його причини;
    • завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);
    • висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
        Крім складання акту, особа, якій завдано збитків, може надати в якості доказів фотографії пошкоджень, завданих її майну залиттям квартири.
    У випадку, якщо акт про залиття складено належним чином та в ньому відображено всю передбачену законодавством інформацію, то належним доказом розміру матеріальної шкоди може слугувати кошторис складений відповідною будівельною організацією, яка здійснила ремонтно-відновлювальні роботи у вашому помешканні.

 Однак, більш надійним доказом буде висновок експертного дослідження, проведений відповідною експертною установою або атестованим експертом. Згідно п. 1.3. розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (надалі – Інструкція) відповідно до чинного законодавства за дорученням, зокрема, осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках експертних досліджень згідно з чинним законодавством України.
    Відповідно до абз. 2 п. 1.8. розділу 1 Інструкції підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.  Підпунктом 5.1.1. п. 5 розділу 2 Інструкції встановлено  орієнтовний перелік вирішуваних питань будівельно-технічною експертизою, зокрема:
    1.  Які пошкодження об’єкта (будівлі, квартири, приміщення, оздоблення тощо) виникли внаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо?
    2. Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо)?
    3.  Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень у наслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо.
    4. Який розмір завданої матеріальної шкоди об’єкту (будівлі, квартирі, приміщенню, оздобленню тощо) унаслідок його залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо.
       Таким чином, для встановлення розмір у матеріальної шкоди, завданої залиттям помешкання, а також причин такого залиття, необхідно звернутись до відповідної експертної установи або експерта з проханням провести будівельно-технічне експертне дослідження, за результатами якого вирішити вище наведені запитання.
Більш детальну інформацію з  цього приводу та  інших правових питань можна отримати звернувшись  до Городнянського  бюро правової допомоги, яке  знаходиться за  адресою: 15100, м. Городня,  вул. Чумака, 4