Як змінити прізвище, власне ім’я?

   Відповідно до ст. 295 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я за згодою законних представників (як правило, батьків).
   Процедура зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) регламентована ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Порядком розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи.

   Згідно з Порядком розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, громадяни України, які проживають на території України, звертаються із заявами про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їх проживання; а громадяни України, які постійно проживають за кордоном, — до дипломатичного представництва, або консульської установи України, в якій вони перебувають на постійному консульському обліку (надалі – уповноважені органи).
   Особа, яка бажає змінити ім’я (прізвище, по батькові) подає відповідну заяву та пред’являє паспорт громадянина України. У випадку зміни імені дитини віком від 14 до 16 років потрібно подати паспорт громадянина України, свідоцтво про народження, фотокартку (розмір 3*4), письмова заява батьків (одного з батьків), або піклувальника про надання згоди на зміну імені та паспорта батька та матері.
   Згода лише одного з батьків визнається достатньою тільки у таких випадках: якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.
   До заяви про зміну імені одночасно додаються такі документи: свідоцтво про народження заявника; свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі); свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано); свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей); свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно було раніше змінено; фотокартка заявника;  квитанція про сплату державного мита. Вказаний перелік документів є вичерпним.

   Зміна по батькові дозволяється за наявності особливих підстав. Відповідно до ст. 147 Сімейного кодексу України по батькові дитини визначається за іменем батька. У разі, якщо батько змінив своє ім’я, по батькові дитини не змінюється автоматично.

  Заява про зміну імені (прізвища, по батькові) розглядається відділом державної реєстрації актів цивільного стану у тримісячний строк з дня її подання. За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений, але не більш як на три місяці, за наявності письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
   Після отримання заяви на зміну імені уповноважені органи пересилають матеріали до територіального органу Національної поліції України за місцем проживання заявника для отримання висновку про можливість зміни імені. Територіальний орган Національної поліції України здійснює перевірку на предмет перебування заявника під слідством, судом, адміністративним наглядом; наявності у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку; офіційного звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника. Ці фактичні обставини є підставами для відмови у наданні дозволу на зміну імені. Окрім цього, відповідно до ст. 295 Цивільного кодексу, подання заявником неправдивих відомостей про себе також тягне за собою відмову в наданні дозволу на зміну імені.
   За результатами розгляду заяви уповноважені органи готують та надсилають заявникові висновок про надання дозволу на зміну імені або відмову в його наданні. Вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на зміну імені визначено у ч. 6 ст. 295 Цивільного кодексу, тому отримання неправомірної відмови, з підстав, які не передбачені законодавством, можна оскаржити в судовому порядку.
   Заявник, якому надано дозвіл на зміну імені, може протягом трьох місяців звернутися для реєстрації зміни імені до уповноважених органів, які складають актовий запис про зміну імені. Якщо заявник без поважних причин у зазначений строк не звернувся для реєстрації зміни імені, дозвіл на зміну імені втрачає силу і потрібно подавати нову заяву.
   За державну реєстрацію зміни імені громадяни України, які проживають на території України, сплачують державне мито. Розмір державного мита встановлений Декретом Кабінету Міністрів у розмірі — 0,3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (наразі це 5,1 грн), у разі повторної зміни імені — 3 неоподаткованих мінімуми доходів громадян (51 грн).  Уповноважені органи видають заявникові свідоцтво про зміну імені.
   Варто звернути увагу на те, що після державної реєстрації зміни імені особа повинна обміняти паспорт протягом місяця.

Головний спеціаліст Чернігівського міського
відділу державної реєстрації актів цивільного
стану Північно-Східного міжрегіонального
управління Міністерства юстиції (м.Суми)                                                      Тетяна АДАМЧУК