Трудовий мігрант – це громадянин України, який здійснював, здійснює або здійснюватиме оплачувану діяльність у державі перебування, не заборонену законодавством цієї держави. Державою перебування є держава, на території якої трудовий мігрант здійснював, здійснює або має намір здійснювати оплачувану діяльність, не заборонену законодавством цієї держави.
Правові та організаційні засади державного регулювання зовнішньої трудової міграції та соціального захисту громадян України за кордоном (трудових мігрантів) і членів їхніх сімей визначає Закон України «Про зовнішню трудову міграцію» від 5 листопада 2015 року № 761-VIII (із змінами) (далі – Закон).
Дія Закону поширюється на трудових мігрантів, які:
- працюють на підставі трудового договору (контракту);
- самостійно забезпечують себе роботою;
- надають оплачувані послуги (виконують роботи);
- здійснюють іншу оплачувану діяльність, не заборонену законодавством держави перебування.
Дія цього Закону поширюється також на членів сімей трудових мігрантів.
1) громадян України, які шукають притулок чи отримали притулок у державі перебування;
2) осіб, які здобувають освіту, професійну підготовку та підвищують кваліфікацію за кордоном, зокрема в межах освітніх програм;
3) працівників дипломатичної служби та працівників інших органів державної влади, які працюють у закордонних дипломатичних установах України;
4) осіб, відряджених підприємствами, установами та організаціями для виконання роботи в державі перебування.
Які права трудових мігрантів? Трудовий мігрант має право:
⸛ на належні умови праці, винагороду, відпочинок і соціальний захист, які регулюються законодавством держави перебування та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
⸛ добровільно брати участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законами України. Для участі в цій системі потрібно подати до податкового органу за місцем проживання відповідну заяву, яку податковий орган в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня її отримання розгляне і укладе договір про добровільну участь при умові відсутності підстав відмови в укладенні;
⸛ пенсійне забезпечення, яке здійснюється відповідно до законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, та міжнародних договорів у сфері пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
⸛ на отримання від центральних та місцевих органів виконавчої влади, до повноважень яких належать питання трудової міграції, а саме органів Державної міграційної служби України, інформації про умови виїзду та працевлаштування за кордоном, ризики потрапляння в ситуації, пов’язані з торгівлею людьми, умови міжнародних договорів України щодо трудової міграції та будь-якої іншої інформації, що підвищує рівень обізнаності громадян з питань працевлаштування за кордоном з урахуванням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року№ 2939-VI (із змінами);
⸛ право об’єднуватися в громадські об’єднання. Громадські об’єднання трудових мігрантів, утворені за кордоном, мають право провадити свою діяльність на території України відповідно до законодавства та можуть здійснювати співробітництво з центральними та місцевими органами виконавчої влади і міжнародними неурядовими організаціями відповідно до законодавства;
⸛ право на освіту та підтвердження результатів неформального професійного навчання, а саме:
▫ загальна середня, професійно-технічна та вища освіта, здобута трудовими мігрантами за кордоном, визнається в Україні відповідно до законодавства. Наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504 «Деякі питання визнання в Україні іноземних документів про освіту», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 р. за № 614/27059, затверджені порядки, що регламентують процедуру визнання іноземних документів про освіту, яка здійснюється вищим навчальним закладом або Міністерством освіти і науки України. Ця процедура включає:
• перевірку автентичності документів і додатків до них;
• підтвердження статусу освітньої установи та/або освітньої програми, за результатами якої видано документ
• оцінки кваліфікації або періоду навчання, зазначеного в документі, та встановлення еквівалентності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав.
Іноді, для компенсації відмінностей в навчальних програмах, необхідно пройти додаткове навчання, тести на компетентність, практику, захистити курсові, дипломні роботи тощо. В результаті трудовий мігрант, що здобув освіту за кордоном, отримує свідоцтво, яким підтверджується його право на продовження освіти або працевлаштування за фахом на території України;
▫ трудові мігранти мають право на підтвердження результатів неформального професійного навчання відповідно до законодавства. Механізм підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями (далі - підтвердження кваліфікації) визначений Порядком підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 р. № 340 (із змінами). Організація роботи з підтвердження кваліфікації здійснюється Державною службою зайнятості та її територіальними органами, підтвердження кваліфікації – підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, які відповідають вимогам, установленим Мінекономіки та Міністерством освіти і науки України. Особі, яка підтвердила кваліфікацію, видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації. У разі виявлення в особи під час проходження процедури підтвердження кваліфікації рівня професійних знань, умінь та навичок, достатніх для виконання окремих видів робіт за професією, такій особі видається сертифікат. Особі, яка не підтвердила кваліфікацію, суб’єкт підтвердження надає рекомендації щодо продовження навчання.
▫ трудові мігранти мають право на здобуття освіти в Україні відповідно до законодавства.
⸛ на відшкодування шкоди, заподіяної під час трудової діяльності в державі перебування (каліцтво, професійне захворювання або інше ушкодження здоров’я). Це право регулюється законодавством держави перебування та/або умовами трудового договору (контракту).
Статтею 12 Закону передбачено сприяння державою у задоволенні національно-культурних, освітніх, духовних і мовних потреб трудових мігрантів незалежно від держави перебування. Міністерство культури та інформаційної політики України забезпечує здійснення заходів, спрямованих на популяризацію національно-культурного надбання українського народу за межами України. Зокрема, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 482-р «Про схвалення Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року» передбачені заходи забезпечення захисту прав громадян України, які працюють і проживають за кордоном: підтримувати тісний зв’язок з організаціями мігрантів для надання допомоги в налагодженні культурного життя, української освіти та виховання в громадах трудових мігрантів за кордоном; забезпечити надання консульськими установами України в державах, де постійно проживає або тимчасово перебуває значна кількість громадян України, якісних послуг трудовим мігрантам із захисту їх соціальних та економічних прав тощо.
Права членів сімей трудових мігрантів
Слід зазначити також права членів сімей трудових мігрантів - це особи, які перебувають з трудовим мігрантом у шлюбі, діти та інші особи, які перебувають на його утриманні та є членами сім’ї відповідно до Сімейного кодексу України. Згідно положень Закону члени сімей трудових мігрантів мають право:
- добровільно брати участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із законами України;
- загальна середня, професійно-технічна та вища освіта, здобута членами сімей трудових мігрантів за кордоном, визнається в Україні відповідно до законодавства.
- на підтвердження результатів неформального професійного навчання відповідно до законодавства.
- на здобуття освіти в Україні відповідно до законодавства;
- мають право на отримання від органів Державної міграційної служби України інформації про умови виїзду та працевлаштування за кордоном, ризики потрапляння в ситуації, пов’язані з торгівлею людьми, умови міжнародних договорів України щодо трудової міграції та будь-якої іншої інформації, що підвищує рівень обізнаності громадян з питань працевлаштування за кордоном з урахуванням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Піклування про дітей трудових мігрантів та інших членів їхніх сімей, які перебувають на їх утриманні та залишаються на території України, здійснюється відповідно до законодавства та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Так, відповідно до пункту 2.2. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за № 387/3680, опіку (піклування) може бути встановлено у випадках, коли батьки виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон чи перебувають у довготривалому відрядженні.
Обов’язки трудових мігрантів
Відповідно до статті 19 Закону обов’язком трудових мігрантів є сплата податків, а саме, обов’язок забезпечити повноту та своєчасність сплати податків і зборів.
Пунктами 13.3, 13.4. та 13.5. статті 13 Податкового кодексу України зазначається, що доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України. Особа, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати легалізовану, перекладену на українську мову (з нотаріальним засвідченням правильності такого перекладу) довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.
Таким чином, уникнення подвійного оподаткування доходів трудових мігрантів реалізується відповідними міжнародними договорами України. У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації. Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, тобто 18 % бази оподаткування щодо доходів.
Крім того, згідно пункту 162.1 статті 162, статті 163 та підпунктів 1.1. – 1.3. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України фізична особа, яка отримує іноземні доходи (доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України), є платником військового збору ставка якого становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування,
Відповідно до статті 19 Закону обов’язком трудових мігрантів є сплата зборів за майно, розташоване на території України, що належить йому на праві власності або перебуває в оренді, зокрема шляхом призначення уповноваженої особи.
Закордонні дипломатичні установи України вживають заходів для того, щоб трудові мігранти і члени їхніх сімей у повному обсязі користувалися правами, наданими їм відповідно до законодавства. Піклування про дітей трудових мігрантів та інших членів їхніх сімей, які перебувають на їх утриманні та залишаються на території України, здійснюється відповідно до законодавства та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Консульські установи України за кордоном на постійній основі здійснюють прийом громадян, надають безоплатну консультативно-правову допомогу з консульських питань, а також інформацію щодо міжнародного права і національного права іноземних країн.
Нагадуємо, що для отримання юридичної допомоги можна звернутися за адресою: м. Чернігів, пр-кт Миру, 49-а, тел: (0462) 77-51-68.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.
Головний спеціаліст відділу правопросвітництва
та надання безоплатної правової допомоги
Чернігівського місцевого центру з надання
безоплатної вторинної правової допомоги Світлана Махріна
Немає коментарів:
Дописати коментар