Міжнародний день протидії булінгу (або цькуванню) щороку відзначається 4 травня. Цей день покликаний підвищити обізнаність про проблему булінгу та сприяти створенню безпечного та доброзичливого середовища для кожного.
Булінг (походить від англ. bull — бик, бугай, а в переносному значенні - дуже велика, сильна чи агресивна людина), позначає процес лютого, завзятого нападу; близькі за смислом дієслова українською мовою - задирати, прискіпуватися, провокувати, дошкуляти, тероризувати, цькувати тощо.
Цькува́ння, також бу́лінг (від англ. bullying — залякування, цькування, задирання) — різновид насильства; навмисне, що не має характеру самозахисту і не є санкціонованим нормативно-правовими актами держави, довготривале (повторюване) фізичне чи психологічне насильство з боку індивіда, чи групи, які мають певні переваги (фізичні, психологічні, адміністративні тощо) стосовно індивіда, і що відбувається переважно в організованих колективах з певною особистою метою (наприклад, бажання заслужити авторитет у бажаних осіб).[1]
Сутність
Така поведінка дає можливість людині самоствердитися коштом іншого, заслужити собі загальний авторитет. Насправді задирака приховує свою неспроможність і слабкість.
В системі цькування вирізняють три сторони: жертви, нападники та свідки. Вплив цькування відбувається на всі три категорії. Зокрема, український дослідник цькування Богдан Петренко зауважував, що цькування є зменшеною копією терористичного акту — у ньому є прямі та непрямі жертви, насилля та інформаційний ефект, а його мета — не лише вплив на безпосередню жертву, а й формування відповідних моделей поведінки з боку всієї групи, у тому числі й свідків[2].
Зазвичай, діти стикаються із моральним булінгом. Це образи, насмішки, кривляння. Втім, може дійти й до фізичного контакту. Наприклад, однокласники можуть побитися. Основні ознаки булінгу: системність, наявність кривдника та жертви й, відповідно, сам прояв агресії (або навпаки, бездіяльність) яка породжує страх, тривогу у потерпілого.[3]
Різновиди
Олена Ожийова, одна із перших українських науковців, що досліджували цькування (булінг), виділяє два основні його види:
1. Фізичне цькування — умисні штовхання, пирхання, стусани, удари, нанесення побоїв, тілесних ушкоджень та ін.;
· сексуальне цькування є підвидом фізичного (дії сексуального характеру).
2. Психологічне цькування — насильство, пов'язане з дією на психіку, що завдає психологічної травми шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість. До цієї форми цькування можна віднести:
· вербальне цькування, де знаряддям слугує голос (образливе ім'я, з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, дражніння, зведення наклепів, поширення образливих чуток та ін.);
· образливі жести або дії (наприклад, плювки в жертву або в її напрямку);
· залякування (використання агресивної мови тіла й інтонації голосу для змушення дитини робити чи не робити щось);
· ізоляція (жертва навмисно ізолюється, виганяється чи ігнорується частиною або всім класом);
· вимагання (грошей, їжі, інших речей, примушення щось вкрасти);
· пошкодження та інші дії з майном (пошкодження, викрадення, заховання особистих речей жертви);
· кіберцькування — пригноблення за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв (пересилання двозначних зображень і фотографій).К 57
Кодекс України про адміністративні правопорушення : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 10 берез. 2020 р. : (відповідає офіційному текстові). - Київ : Центр учбової літератури, 2020. — 262, [1] с.
Б 88
Бронсон П. Батьки в шоці: новий погляд на виховання / По Бронсон, Ешлі Меррімен ; [пер. укр. І. Семенюк]. — Харків : Ранок : Фабула, 2019. — 396, [1] с.
Г 80
Гресь А. Як пригорнути кактус? Книга для батьків, які хочуть зрозуміти своїх підлітків / Анна Гресь. - Харків : Основа, 2019. - 201 с. : іл.
Г 85
Грін Р. В. Вибухонебезпечна дитина. Новий підхід до розуміння надто емоційних дітей / Росс В. Ґрін ; з англ. пер. Анна Тернова. - Київ : BookChef, 2021. - 251, [2] с.
Д 33
Дені М. Цифрове дитинство. Гаджети і ТБ: заборонити не можна дозволити / Мадлен Дені, Мішель Стора ; [пер. з фр. Ганна Кирієнко]. — Київ : АРТБУКС, 2021. — 101, [1] с.
Д 40
7.
159.9
К 49
Климчук В. О. Психологія посттравматичного зростання : монографія / В. О. Климчук ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т соц. та політ. психології. — 2-ге вид., перероб. і допов. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2021. —156, [1] с.
М 19
Малихін М. Дитина у світі емоцій / Марія Малихіна. — Харків : Основа, 2019. —156 с. : іл.
О-66
Орлофф Д. Виживання для емпата. Життєві стратегії для чутливих людей / Джудіт Орлофф ; [пер. з англ. О. Брагіної ; дизайн А. Белякової]. — Харків : Віват, 2022. — 284, [3] с.
П 78
Проблеми психологічної безпеки сучасної молоді : монографія / [А. Г. Скок [та ін.] ; за наук. ред. О. Ю. Дроздова] ; Нац. ун-т "Черніг. колегіум" ім. Т. Г. Шевченка. Чернігів : Десна Поліграф, 2019. —243 с.
С 14
Саймон Д. В овечій шкурі. Маніпулятор. Виявити та здолати / Джордж Саймон ; [пер. з англ. Я. Лебеденка]. — Харків : КСД, 2022. —205, [2] с.
Ф 79
Форвард С. Емоційний шантаж. Коли люди з вашого життя використовують залякування, обов'язки та провину, щоб маніпулювати вами / Сьюзан Форвард, Донна Фрейзер ; [пер. з англ. У. Курганова]. — Харків : Фабула, 2019. — 335 с.
Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?
Немає коментарів:
Дописати коментар