Translate

вівторок, 23 січня 2018 р.

Нова правова книга 2018

342(477)
Б 98
    Бюлетень законодавства і юридичної практики України [Текст]. № 3-4, 2017. Державне регулювання антикорупційної діяльності : законодавство, коментар, роз'яснення / за ред. О. С. Саєнка. - Київ : Юрінком Інтер, 2017. - 566, [1] с.
    На боротьбу з корупцією та антикорупційне законодавство в наш час спрямована значна увага всіх органів влади, ЗМІ та міжнародної спільноти.
    Готуючи це видання, видавнича організація TOB «Юрінком Інтер» мала на меті поінформувати усіх зацікавлених осіб про наявні документи, що регламентують антикорупційну діяльність.
    Запропонована збірка нормативних актів, коментарів і роз'яснень є виданням, що надає можливість подати в робочому вигляді ключові моменти такої діяльності.
    Важливим також є те, що чи не вперше подаються документи з роз'ясненням відомства, що безпосередньо відповідає за впровадження антикорупційної діяльності в державних органах. Тут зосереджено основні нормативно-правові акти, в яких визнача­ється низка правил щодо запобігання проявам корупції. В них містяться механізми запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, висвітлюються правила щодо уник­нення публічними службовцями реальних та потенційних корупційних небезпек, чітко визначені алгоритми дій службовців та їх керівників щодо вирішення ситуацій наявних конфліктів інтересів та ризиків, що дозволяє забезпечити максимальну об'єктивність при виконанні відповідними особами своїх службових обов'язків.
    Правовий масив нормативних актів загалом має охоронне призначення, зокрема він спрямовує правозастосовувачів на знання усіх можливих способів врегулювання конфлікту інтересів.
    В документах збірки містяться правила етичної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Важливою складовою є наявність в ній актів про системи об'єктивного фінансового контролю за майновим станом публічних службовців, про подання декларацій в електронній формі, комплексні перевірки декларацій тощо.
    В нормативно-правових актах можна знайти документи з переліком превентивних антикорупційних інструментів, порядком проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та їх проектів. Вперше в такого роду збірці подається коментар всіх п'ятнадцяти статей Кримінального кодексу України, в якому можна знайти відповіді на питання кримінальної відповідальності за подання у декларації завідомо недостовірних відомостей, а також за умисне неподання декларації; кримінальну відповідальність за привласнення чи розтрату майна, нецільове використання бюджетних коштів, за зловживання владою або службовим становищем та інші правопорушення, пов'язані з корупцією.
Збірка стане у нагоді усім, хто має справу з діяльністю щодо усунення наслідків корупційних правопорушень, а саме скасування виданих внаслідок порушення антикорупційного закону актів, визнанням нікчемними відповідних правочинів, відшкодуванням завданих корупційними
правопорушеннями збитків.

342(477)
Б 98
    Бюлетень законодавства і юридичної практики України [Текст]. № 5, 2017. Затримання особи : законодавство, роз'яснення, судова практика / за заг. ред. М. Є. Шумила. - Київ : Юрінком Інтер, 2017. - 306 с.
    Затримання особи є спеціальним правовим інститутом, що має виключно охоронне призначення. Адже, незважаючи на короткочасність його дії, за характером обмежень прав і свобод людини воно є найбільш суворим запобіжним заходом. Норми, що регламентують ці обмеження, 
суб'єкти, яким надано право на затримання, порядок і строки затримання, закріплено Конституцією України, Кримінально-процесуальним кодексом України, низкою національних нормативно- правових актів, а також важливими міжнародно-правовими актами, рішеннями ЄСПЛ та Конституційного Суду України. Затримання особи слід відрізняти від інших примусових заходів, зокрема: доставляння особи до правоохоронного органу на строк до однієї години у порядку, передбаченому законодавством про адміністративні правопорушення, а також затримання особи (до трьох годин) в адміністративному порядку. У чинному КПК, як відомо, виокремлюються певні види затримання: за ухвалою слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу (статті 187, 191); без ухвали слідчого судді, суду (статті 207, 208).
    Збірка нормативно-правових актів і матеріалів судової практики, у тому числі міжнародних, є найбільш повним виданням щодо наявних документах, що регламентують процесуальні та матеріально-правові питання затримання особи.. У надаються акти про різні види затримання, які розрізняються за цільовим призначенням, а також за суб’єктами їх здійснення, підставами та процесуальним порядком застосування. Збірник стане у нагоді усім професійним правозахисникам, адвокатам, суддям, слідчим, працівникам органів прокуратури. Також буде корисним для всіх, хто цікавиться питаннями особистих благ, їх захистом та примусовим затриманням осіб, що вчинили правопорушення. 

342(477)
Б 98
    Бюлетень законодавства і юридичної практики України [Текст]. № 6, 2017. Децентралізація влади : законодавство, роз'яснення, зразки документів / за ред. В. В. Бондаренка. - Київ : Юрінком Інтер, 2017. - 417 с.
      Децентралізація стала своєрідним трендом сучасних європейських держав. Вона полягає у перерозподілі повноважень і ресурсів від державних органів до органів місцевого самоврядування. Сьогодні за цим трендом вже живуть деякі громади, адже він дає поштовх до їх повноцінного розвитку. Торкнутися децентралізація має кожного громадянина, кожної сім’ї, кожного виробничого колективу. Вона має призвести до змін у системі влади, всіх аспектів нашого життя, пов’язаних з нею. Йдеться про адміністративні процедури, зокрема про дозволи, реєстрації, посвідчення, а також інвестиції, ремонтування шкіл, утеплення дитячих садків, ремонт доріг, придбання обладнання тощо, які можна і необхідно вирішувати самостійно . Децентралізація надає можливість поліпшити життя як у громаді, так і в цілій країні – потрібно лише розумно господарювати на власній землі. Так, як це роблять усі європейські громадяни.
     Проте виникає багато запитань, адже зміни торкнуться системи місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування сьогодні відповідають за шкільну і дошкільну освіту, охорону здоров'я первинного рівня, заклади культури, благоустрій - освітлення вулиць, стан доріг, прибирання, громадський порядок і багато інших важливих повсякденних питань. Передача повноважень фактично означає передачу певних ресурсів громадам. Це буде закріплено в Конституції України, у багатьох законах, інших нормативно-правових актах, про що йдеться у даній збірці. Вони, ці акти, визначають нові правила, за якими працюватиме нова система влади. За нею органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування нарешті почнуть займатися властивими для них справами. 
     Першим документом, який започаткував цей процес, стала затверджена Кабінетом Міністрів України в квітні 2014 року Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Головним законодавчим актом, який закріплює основи здійснення місцевого самоврядування, є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».
    Дане видання інформує усіх зацікавлених осіб щодо наявних документів, що регламентують процес децентралізації.

Немає коментарів:

Дописати коментар