Додержання законодавства про працю. Щодо права на основну та додаткову відпустку

   Роз'яснює головний спеціаліст відділу з питань трудових відносин Державної служби України з питань праці Анатолій ГАЛАЙ

Щодо права інваліда II групи на відпустку повної тривалості

   Інвалід II групи працює на умовах неповного робочого часу (6-годинний робочий день) та щороку використовує 60 днів відпустки без збереження зарплати. Чи має він право на щорічну відпустку повної тривалості?

М. Коростишева, Чернігівська обл.

   Відповідь. За частиною 1 ст. 82 КЗпП до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ст. 75 КЗпП), зараховуються:

   час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) впродовж робочого року, за який надається відпустка;

   час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу);

   час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому надавалося матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, за винятком відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

   час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону України «Про відпустки», за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;

   час навчання з відривом від виробництва тривалістю менш як 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів;

   час навчання нових професій (спеціальностей) осіб, звільнених у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, в тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників;    

    інші періоди роботи, передбачені законодавством. 

  Згідно зі ст. 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. 

   Промислово-виробничому персоналу вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятому на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар'єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на два календарних дні, але не більш як 28 календарних днів.

   Працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною 150 м і більше, надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів незалежно від стажу роботи, а в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною до 150 м — 24 календарних дні із збільшенням на чотири календарних дні за стажу роботи на такому підприємстві — два роки і більше.

   Працівникам лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів за Списком робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

   Воєнізованому особовому складу гірничорятувальних частин надається щорічна основна відпустка тривалістю ЗО календарних днів, невоєнізованим працівникам гірничорятувальних частин — 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на два календарних дні, але не більш як 28 календарних днів.

   Керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 6 у редакції Закону України від 02.11.2000 р. № 2073-ІІІ).

   Інвалідам І і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю ЗО календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календарних днів.

   Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

   Сезонним, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом Міністрів України.

   Положення цієї статті щодо тривалості щорічної основної відпустки не поширюються на працівників, тривалість відпустки яким установлюється іншими актами законодавства, проте тривалість їхньої відпустки не може бути меншою за передбачену ч. 1, 7 і 8 цієї статті.

   Таким чином, інвалід II групи має право на щорічну відпустку повної тривалості, передбаченої для посади (роботи). яку він обіймає (виконує).

Про право на відпустку за ненормований робочий день

   На підприємстві працює юрисконсультом інвалід III групи. Він часто хворіє, через що відсутній на роботі. Чи має він право на додаткову відпустку за не-нормований робочий день за час непрацездатності?

О. Хвильова, м. Харків

Відповідь. За частиною 2 ст. 82 КЗпП до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (ст. 76 КЗпП), зараховується:

   час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менш як половину тривалості робочого дня, встановленої для працівників такого виробництва, цеху, професії або посади;

   час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

   час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

   Згідно зі ст. 8 Закону України «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:

    окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, — тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України;

   працівникам з ненормованим робочим днем — тривалістю до семи календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

 Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

   Відповідно до ч. 5 ст. 11 названого Закону забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості впродовж двох років поспіль, а також ненадання їх упродовж робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Джерело: Додержання законодавства про працю. Щодо права на основну та додаткову відпустку // Праця i зарплата. - 2016. - 6 липня (№ 25). - С. 18.

Газета знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41.