Право на соціальну відпустку за минулі роки

    Жінка має двох дітей (2003 і 2006 р. народження), батько старшої дитини помер, другий чоловік, батько молодшої дитини, старшу дитину не всиновлював. В установі жінка працює з 2012 р., їй надавалася додаткова відпустка як жінці, що працює і має двох дітей віком до 15 років, проте додаткова відпустка як одинокій матері не надавалася.
   Чи має вона право на таку відпустку за минулі роки?
К. Мартинова, Черкаська обл.

   Відповідь. За статтею 19 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка всиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А ! групи, який виховує їх без матері (утому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).

   Кожну підставу, визначену ч. 1 цієї статті Закону, слід вважати окремою підставою, а саме: «жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років»; «одинока мати».
   За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
    Щодо надання соціальної додаткової відпустки одиноким матерям, то визначення одинокої матері наведено п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» та п. 5 ч. 13 ст. 10 Закону України «Про відпустки».
   Так, згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама.
   Згідно зі ст. 260 Сімейного кодексу України мачуха, вітчим, що проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, мають право брати участь у їхньому вихованні. Тобто цією нормою передбачено право, а не обов'язок брати участь у вихованні дитини.
   Таким чином, удова, яка вийшла заміж, але її чоловік не усиновив дитину, має право на додаткову соціальну відпустку за підставою «одинока матір».
   Крім цього, право жінки на відпустку як одинокої матері залежить від віку дитини. Статтею 19 Закону визначено вік дітей тільки для такої категорії, як «жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років». Вік дитини з інвалідністю, усиновленої дитини, дитини під опікою, дитини одинокої матері (батька) Законом не встановлено, тому слід керуватися загальними нормами.
   Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 2 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
   Тому жінка, яка працює і має дитину з інвалідністю; усиновлену дитину; одинока матір, батько, який виховує дитину без матері, особа, яка взяла під опіку дитину, один
із прийомних батьків мають право на цю відпустку до досягнення дитиною повноліття.
   Виходячи зі змісту листа, жінка має право на додаткову соціальну відпустку тривалістю 17 календарних днів за двома підставами: «жінка, яка має двох або більше дітей віком до 15 років» та «одинока матір».
   Для отримання цієї відпустки, крім заяви про надання відпустки, копій свідоцтва про народження дітей, жінка має подати роботодавцеві свідоцтво про смерть батька старшої дитини.
   Така додаткова відпустка є соціальною, що надається протягом календарного року, і на відміну від щорічної відпустки не підлягає поділу на частини. Працівник, який має право на соціальну відпустку за двома підставами, може використати її спочатку за однією підставою тривалістю 10 календарних днів, а через деякий час за іншою — тривалістю сім календарних днів.
   Чинним законодавством не передбачено терміну давності. після якого втрачається право на соціальні відпустки. Якщо працівник з різних причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, і в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток, як це передбачено ст. 24 Закону.

Джерело: Право на соціальну відпустку за минулі роки // Праця та зарплата. - 2019. - № 18. - С. 19.

Газета знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41