Щодо права на додаткову соціальну відпустку

    Чи має жінка право на додаткову соціальну відпустку (10 днів) відповідно до ст. 19 Закону «Про відпустки», якщо вона сама виховує двох дітей 22 і 16 років, студентів бюджетної форми навчання? Жінка розлучена у 2005 р., соціальних виплат не отримує. Які документи за місцем роботи вона повинна подати?
Р. Коваленко, Черкаська обл.

   Відповідь. За статтею 19 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка всиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, батькові дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, який виховує без матері (утому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, чи одному з прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).

   За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
   У законодавстві про працю відсутнє визначення поняття «одинока мати». Водночас згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує й утримує дитину сама.
   Законодавством не визначено такої категорії, як «інша жінка, яка виховує дитину сама». До цієї категорії жінок доцільно відносити, зокрема, розлучену жінку; жінку, яка виховує дитину без батька, в тому числі жінку, яка народила дитину, не перебуваючи у шлюбі, і при цьому батько визнав дитину; жінку, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена, оскільки батько в дитини є.
   Слід зазначити, що за ст. 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
   Статтею 158 Сімейного кодексу України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
   У разі ухилення батька від виконання своїх обов'язків з виховання дитини мати має право звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав.
   Право на відпустку одинокої матері залежить від віку дитини, що Законом не встановлено, тому слід керуватися загальними нормами.
   Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 2 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» дитина — це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше.
   Тому жінка, яка працює і має дитину з інвалідністю; усиновлену дитину; одинока мати, батько, який виховує дитину без матері, особа, яка взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків мають право на цю відпустку до досягнення дитиною повноліття.
   Чинним законодавством наразі не визначено конкретного переліку документів, які слід пред'явити одинокій матері для підтвердження свого статусу та отримання додаткової соціальної відпустки.
   Тому роботодавцеві може бути подано будь-який належним чином оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини. Рішення щодо надання відпустки з урахуванням поданих документів ухвалює роботодавець.
   Чинним законодавством наразі не визначено конкретного терміну давності, після якого втрачається право на соціальні відпустки. Якщо працівник з різних причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, і в разі звільнення, незалежно від підстав, йому, має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток, як це передбачено ст. 24 Закону.
Ураховуючи зазначене та зміст листа, жінка має право на додаткову соціальну відпустку тривалістю 10 календарних днів за однією підставою — «одинока мати».

Джерело: Щодо права на додаткову соціальну відпустку // Праця та зарплата. - 2020. - № 8. - С. 10.

Газета знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41