Запобігання та протидія торгівлі дітьми

   Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, від якої потерпають чоловіки, жінки та діти, та яка не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної країни світу, включаючи Україну. Маніпулюючи бажаннями та намірами людей, їх ошукують та експлуатують
   Консультацію з цього питання надає начальник відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юлія Бойко.
   Щороку близько 1,2 млн дітей у світі стають жертвами торгівлі людьми. Згідно із дослідженням, проведеним спільно Міжнародною організацією з питань міграції, 66 % українських підлітків та молодих людей у віці від 13 до 20 років готові погодитися на ту чи інші сумнівну пропозицію, у результаті якої вони можуть стати жертвою торгівлі людьми.    

   Найбільш вразливими є діти із проблемних родин, а також ті підлітки, які ніде не навчаються та не працюють.
   Торгівля людьми, рабство та примусова експлуатація дітей завжди лежали поза площиною прав і основоположних свобод людини. Проблема є надскладною та потребує комплексного підходу до її вирішення.
   Основними формами торгівлі дітьми в Україні є:
    • продаж дітей;
    • примусове жебрацтво;
    • сексуальна експлуатація;
    • примусова праця;
    • виробництвом порнографічної продукції;
    • трансплантація органів;
    • використання дітей у збройних конфліктах та для дрібної злочинної діяльності.
   Причини розповсюдження торгівлі дітьми в Україні
    • Низький матеріальний статок родин, складні життєві обставини сімей та недостатня поінформованість. Загалом причин для поширення торгівлі дітьми в Україні є досить багато: це і складна економічна ситуація – «зріст цін і падіння доходів», і формальне ставлення до проблеми з боку виконавчої влади, і криза цінностей, і недосконалість чинного законодавства. Серед інших причин називалися вікові особливості розвитку дітей, коли останні можуть не ідентифікувати, що опинилися в ситуації торгівлі людьми, корупція, попит-пропозиція, віртуальна реальність, втрата основних цінностей.
    • Збройний конфлікт на території України випливає на поширеність торгівлі дітьми через зростання бідності. Торгівля людьми й дітьми є поширеним явищем на непідконтрольних Україні територіях, проте немає ніякої можливості оцінити її масштаби. Серед основних її форм в зоні конфлікту це використання дітей як інформаторів, залучення неповнолітніх у збройний конфлікт.
Слід розуміти, що молодь особливо чутлива до брехливих пропозицій. Причини цього можуть бути дуже індивідуальними: хтось прагне легких грошей, а хтось – пригод. У будь-якому разі, рисою, що об’єднує підлітків – жертв торгівлі людьми – є їхня необізнаність та відсутність повноцінного усвідомлення тих ризиків, які можуть приховуватися за обгорткою вигідних пропозицій. Багато із них або взагалі не замислюються про вірогідність бути проданим у рабство.
    • Найбільш вразливою категорією дітей та підлітків є ті, хто ніде не навчається або не працює. Перебуваючи у такій ситуації, вони фактично виключаються із соціального життя, яке є способом захисту від рабства. Окрім того, ледарство часто супроводжується незадовільним матеріальним становищем, що, своєю чергою, стає причиною надання підлітками згоди на ризиковані пропозиції.
Основними шляхами протидії торгівлі дітьми в Україні є:
    • поширення інформації в суспільстві щодо торгівлі дітьми, просвітницькі кампанії як для дорослих, так і для дітей,
    • покращення взаємодії між державою та неурядовими організаціями в цій сфері,
    • відсутність єдиної чіткої системи збору статистичної інформації про кількість випадків та жертв торгівлі людьми,
    • покращення соціального та матеріального добробуту українців та зміни в законодавстві,
    • розвиток соціальної роботи в громадах.