Грошова компенсація за неотримане військовослужбовцем речове майно із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

   На сьогоднішній день непоодинокими є випадки, коли законодавством встановлені норми для забезпечення речовим майном військовослужбовців, але таке майно не видається. Заборгованість по речовому майну накопичується, і при звільненні з військової служби, військова частина відповідає відмовою на рапорт про отримання грошової компенсації замість речового майна.
    Детальніше про це розповість заступник начальника відділу правопросвітництва та надання безоплатної вторинної правової допомоги Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Хоменко Ярослав.
   Для прикладу зазначимо, до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги(місто Чернігів, проспект Миру, 49-А, офіс 709, 7-й поверх, тел. 77-51-68) звернулися колишні військовослужбовці з питанням захисту їх інтересів в суді за адміністративними позовами до військових частин про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно.

   Клієнти належали до категорії осіб, що мають статус учасника бойових дій, який підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій, а також були звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

   Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що при звільненні зі служби, в порушення норм чинного законодавства, відповідач (військова частина) не провів з ними остаточний розрахунок та не виплатив вартість неотриманого речового майна.

   Відповідно до ст. 9-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування. Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

   На виконання частини 1 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей "Кабінет Міністрів України, постановою від 16.03.2016 року №178, затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії. Служби безпеки. Служби зовнішньої розвідки. Державної прикордонної служби. Державної спеціальної служби транспорту. Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

   Так, пунктами 2, 3 зазначеного Порядку визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

   Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, шо належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

   Згідно абз.1 п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

   Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини (абзац третій пункту 242 Положення).

   Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського  або  є особами рядового  і  начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам  Служби судової охорони, а також особам, звільненим із  служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення,  грошових  винагород  та  інших виплат, право на які вони  набули у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби

   Таким чином, військовою частиною при звільненні з військової служби у запас позивачу протиправно не було виплачено грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

   Враховуючи викладені обставини, Чернігівський окружний адміністративний суд вирішив стягнути з військових частин на користь позивачів належну їм грошову компенсацію за неотримане за час військової служби речове майно із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.