Відповідальність роботодавця за несвоєчасну виплату заробітної плати

    Стаття 43 Конституції України закріплює право кожного на працю, що в свою чергу приносить кошти для забезпечення комфортного життя, слід зазначити, що особа на свій розсуд обирає працю (професію), де забезпечується оплата праці не нижче від суми визначеної законодавством та належні, безпечні і здорові умови праці.
   Про відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати розповість головний спеціаліст відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Юрій Кирдан.
    Законодавче визначення поняття заробітна плата міститься в статті 94 Кодексу законів про працю України (далі –КЗпП) — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

   Слід також зазначити, що виплата заробітної плати здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються після виконання зобов’язань щодо оплати праці.
   Згідно із статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
   Щодо визначення поняття заборгованості виплати заробітної плати, то це сума коштів (заробітної плати), яка не виплачена штатним працівникам підприємств, установ, організацій. Заборгованістю слід вважати суму , яка включає всі нарахування в грошовій та натуральній формі з фонду оплати праці (за вийнятком податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску працівників на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).
    За чинним національним  законодавством існує два види відповідальності роботодавців за затримку виплати заробітної плати – адміністративна та кримінальна.
    Відповідно до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати та виплату її не в повному обсязі, тягнуть за собою відповідальність у вигляді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510–1700 грн). Якщо ж дані дії буде вчинено повторно протягом року особою, на яку вже було накладено адміністративне стягнення або вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, то накладається штраф у розмірі від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700–5100 грн).
   Стаття 175 Кримінального кодексу України регламентує, що безпідставна невиплата зарплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (8500–17000 грн) або виправні роботи на строк до 2-х років, або позбавлення волі на строк до 2-х років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо ж заробітна плата не була виплачена через нецільове використання коштів, призначених для її виплати, то передбачається покарання у вигляді штрафу від 1000 до 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17000–25500 грн) або обмеженням волі на строк до 3-х років, або позбавленням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Слід зазначити, що роботодавця можуть звільнити від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення він встигне виплатити  заробітну плату.
   Проте роботодавця звільнять від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення він встигне виплатити зарплату.