16 липня 2021 року вступає в дію 26 стаття Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Частина його положень вже набули чинності. Відповідно до них обов’язкове застосування державної мови вже передбачено у сфері реклами, науки, під час розробки технічної та проектної документації, у сферах охорони здоров’я, транспорту, діловодства, документообігу, листування і звітності. Саме через цей Закон відбулося кілька атак у парламенті. Хто і чому не підтримує норми до закону в ефірі Українського радіо розповідає Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Які вимоги використання української мови набудуть чинності цього літа
Така вже українська традиція, що кожні пів року, коли набуває чинності нова стаття Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який працює вже два роки поспіль, тоді ми одразу помічаємо активізацію деяких парламентарів. Хочу нагадати, що 16 липня 2021 року набувають чинності 4 статті: 6, 10, 23, 26. Перші дві з них стосуються початку тестувань на рівень володіння української мови майбутніми державними службовцями, а також майбутніми громадянами України, а друга частина — сфери культури. Там мова йде про те, що має бути український дубляж іноземних кінофільмів та серіалів. А 26 стаття говорить про те, що туристична галузь, екскурсоводи повинні надавати послуги громадянам України державною мовою. Ми нагадуємо про ці статті заздалегідь, але дехто з медіахолдингів вирішив оприлюднити відкрите звернення, а дехто з народних депутатів — підготувати низку законопроектів, яким вирішили відтермінувати українізацію українських фільмів та серіалів, пов’язуючи це з тим, що пандемія вплинула на мову кінематографа. Ми розуміємо, що це абсолютна нісенітниця, що немає зв’язку між мовою та пандемією. Переважна більшість українських телеканалів, громадські організації, а також Світовий конґрес українців виступили проти таких дій.
Кому доведеться проходити іспит на знання мови
Уповноваженим органом, який здійснюватиме проведення тестування на рівень володіння державної мови, є Національна комісія зі стандартів державної мови, яку очолює Орися Демська. У них висока готовність до початку такої роботи, вони співпрацюють з нашим Секретаріатом, а також з Кабміном. Зараз можна дистанційно у тестовому режимі перевірити свій рівень знань. Якщо ж ви плануєте стати державним службовцем, то перевірка ваших знань буде обов’язковою. Я вважаю, що той, хто представляє інтереси держави, здійснює повноваження української влади, працює в органах суду, прокуратури, правоохоронних органах, навчає дітей — всі вони мають добре володіти українською мовою.
Як статті, що набувають чинності 16 липня, вплинуть на кінематограф та сферу книговидання і книгорозповсюдження
Ми провели моніторинг фільмів і серіалів на українських телеканалах і пересвідчилися, що дві третини з них демонструються російською мовою. Треба працювати над тим, щоб це було витримано в межах чинного законодавства. Сьогодні ніхто не говорить про створення якісно нового українського продукту. Мова йде про те, щоб забезпечити право громадян отримувати дублювання стрічок українською мовою шляхом титрування, з поліпшенням якості перекладів. У нас величезна проблема сьогодні ще й з перекладами.
З 16 липня в українських книгарнях має бути не менше 50 відсотків книжкової продукції українською мовою. Все це можна перевірити завдяки моніторингу того, що знаходиться на полицях. Проблема полягає в тому, що у нас мала кількість книгарень. Заїдьте до об’єднаних територіальних громад, пройдіться вулицями обласних центрів, повсюди велика біда з книгарнями. Це питання культурної політики, яке мало б набути особливого звучання в нинішніх умовах.
Чи очікуються нові атаки на Закон про мову
Звичайно, така наша реальність. Але атаки не повинні бути всередині країни. Коли нас деякі сусіди критикують за те, що ми перевели російськомовні школи на українську мову під час навчання, то ми розуміємо, що вчиняємо правильно. Таким самим шляхом пішли всі країни Балтії. Коли ми почали попереджати деяких депутатів, чиновників, голів обласних державних адміністрацій, співробітників правоохоронних органів про порушення, то ситуація почала поліпшуватися. Але в той же час ми мусимо визнати, що змінити ситуацію кардинально за один день неможливо. Нам треба працювати над якісним інформаційним контентом, над інформаційною безпекою.
Зазначимо, що Верховна Рада внесла до порядку денного законопроєкт "щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину у зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19". У ньому йде мова про те, щоб відтермінувати набуття чинності частиною 6 статті 23 закону про забезпечення функціонування української мови як державної, за якою "мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова".
Така вже українська традиція, що кожні пів року, коли набуває чинності нова стаття Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який працює вже два роки поспіль, тоді ми одразу помічаємо активізацію деяких парламентарів. Хочу нагадати, що 16 липня 2021 року набувають чинності 4 статті: 6, 10, 23, 26. Перші дві з них стосуються початку тестувань на рівень володіння української мови майбутніми державними службовцями, а також майбутніми громадянами України, а друга частина — сфери культури. Там мова йде про те, що має бути український дубляж іноземних кінофільмів та серіалів. А 26 стаття говорить про те, що туристична галузь, екскурсоводи повинні надавати послуги громадянам України державною мовою. Ми нагадуємо про ці статті заздалегідь, але дехто з медіахолдингів вирішив оприлюднити відкрите звернення, а дехто з народних депутатів — підготувати низку законопроектів, яким вирішили відтермінувати українізацію українських фільмів та серіалів, пов’язуючи це з тим, що пандемія вплинула на мову кінематографа. Ми розуміємо, що це абсолютна нісенітниця, що немає зв’язку між мовою та пандемією. Переважна більшість українських телеканалів, громадські організації, а також Світовий конґрес українців виступили проти таких дій.
Кому доведеться проходити іспит на знання мови
Уповноваженим органом, який здійснюватиме проведення тестування на рівень володіння державної мови, є Національна комісія зі стандартів державної мови, яку очолює Орися Демська. У них висока готовність до початку такої роботи, вони співпрацюють з нашим Секретаріатом, а також з Кабміном. Зараз можна дистанційно у тестовому режимі перевірити свій рівень знань. Якщо ж ви плануєте стати державним службовцем, то перевірка ваших знань буде обов’язковою. Я вважаю, що той, хто представляє інтереси держави, здійснює повноваження української влади, працює в органах суду, прокуратури, правоохоронних органах, навчає дітей — всі вони мають добре володіти українською мовою.
Як статті, що набувають чинності 16 липня, вплинуть на кінематограф та сферу книговидання і книгорозповсюдження
Ми провели моніторинг фільмів і серіалів на українських телеканалах і пересвідчилися, що дві третини з них демонструються російською мовою. Треба працювати над тим, щоб це було витримано в межах чинного законодавства. Сьогодні ніхто не говорить про створення якісно нового українського продукту. Мова йде про те, щоб забезпечити право громадян отримувати дублювання стрічок українською мовою шляхом титрування, з поліпшенням якості перекладів. У нас величезна проблема сьогодні ще й з перекладами.
З 16 липня в українських книгарнях має бути не менше 50 відсотків книжкової продукції українською мовою. Все це можна перевірити завдяки моніторингу того, що знаходиться на полицях. Проблема полягає в тому, що у нас мала кількість книгарень. Заїдьте до об’єднаних територіальних громад, пройдіться вулицями обласних центрів, повсюди велика біда з книгарнями. Це питання культурної політики, яке мало б набути особливого звучання в нинішніх умовах.
Чи очікуються нові атаки на Закон про мову
Звичайно, така наша реальність. Але атаки не повинні бути всередині країни. Коли нас деякі сусіди критикують за те, що ми перевели російськомовні школи на українську мову під час навчання, то ми розуміємо, що вчиняємо правильно. Таким самим шляхом пішли всі країни Балтії. Коли ми почали попереджати деяких депутатів, чиновників, голів обласних державних адміністрацій, співробітників правоохоронних органів про порушення, то ситуація почала поліпшуватися. Але в той же час ми мусимо визнати, що змінити ситуацію кардинально за один день неможливо. Нам треба працювати над якісним інформаційним контентом, над інформаційною безпекою.
Зазначимо, що Верховна Рада внесла до порядку денного законопроєкт "щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину у зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19". У ньому йде мова про те, щоб відтермінувати набуття чинності частиною 6 статті 23 закону про забезпечення функціонування української мови як державної, за якою "мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова".
Немає коментарів:
Дописати коментар