Що це за закон?
ЗУ «Про забезпечення української мови як державної» Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Між першим і другим читанням у проект закону внесли майже три тисячі правок, його намагалися скасувати через суд деякі депутати, а Угорщина й Росія мовний закон України розкритикували. У липні 2019 року він набув чинності і його почали поступово впроваджувати. Закон передбачає пріоритетність української мови у публічних громадських місцях. Водночас він не регулює мову у приватному спілкуванні та не обмежує права на спілкування іншими мовами.
Аби виконувати норми закону, в Україні призначили Уповноваженого із захисту української мови Тараса Креміня. Під час внесення правок із закону вилучили найбільш конфліктні статті, як-от посади мовних інспекторів та створення Центру української мови, а вимогу про 90% україномовного контенту на телебаченні замінили на 75%.
Які зміни чекають українців із 16 січня
Із 16 січня 2021 року набуде чинності ст. 30 закону, що передбачає остаточний перехід усієї галузі обслуговування на українську мову. Зміни торкнуться державних і приватних компаній, ФОПів, інтернет-магазинів та інших суб’єктів господарювання, що обслуговують споживачів. Тобто, за замовчуванням українською до своїх клієнтів мають звертатися працівники магазинів, супермаркетів, ТРЦ, кафе, ресторанів, клубів, АЗС, медзакладів, закладів освіти, банків тощо.
Українською мовою також має подаватися інформація на цінниках, у інструкціях, на маркуванні, квитках, меню, технічних характеристиках товару. Водночас всю цю інформацію можна дублювати й іншими мовами, але разом із українською.
Крім цього, ви можете попросити обслуговувати вас іншою мовою, якщо працівник погоджується й може нею розмовляти.
Що робити, якщо вас відмовляються обслуговувати українською?
Як повідомляють у офісі Уповноваженого із захисту української мови, якщо вам відмовляють у спілкуванні українською, спершу можна спробувати владнати ситуацію на місці й попросити працівника перейти на українську. Якщо вам відмовлять – звернутись до керівника закладу або на гарячу лінію установи (якщо така є). Також бажано записати інцидент на аудіо чи відео, або попросити очевидців підтвердити інцидент письмово, а також записати назву установи та її контакти.
Після цього клієнт може написати скаргу до мовного омбудсмена за адресою: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, або на електронну скриньку skarha@mova-ombudsman.gov, або заповнити відповідну форму на сайті Уповноваженого за посиланням.
Заяву можна подавати упродовж шести місяців із дня порушення. Вимоги до написання заяви можна переглянути на сайті Кабміну.
Які штрафи загрожують порушникам?
У ст. 57 мовного закону зазначено, що за перше порушення офіс Уповноваженого з захисту української мови складає відповідний акт та надсилає підприємцю попередження. Той, своєю чергою, має провести роз’яснювальну роботу з працівником, який відмовився спілкуватися з клієнтгом українською.
За повторне порушення впродовж року Уповноважений накладає штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а це – 5100-6800 грн. При цьому штрафуватимуть не персонал, який порушив закон, а власників чи керівників закладу.
Як пояснив BBC Україна мовний омбудсмен Тарас Кремінь, штрафувати підприємців за порушення ст. 30 закону про мову реально почнуть лише з липня 2022 року.
Зазначимо, що закон про мову в Україні впроваджують поступово. Використання української мови вже є обов’язковим у роботі держслужбовців, лікарів, освітян та правоохоронців. Українська вже є обов’язковою в рекламі, на вивісках, у транспорті та школах.
Із липня 2021 року також мають запрацювати й інші норми мовного закону, зокрема, перехід на державну мову культурної, розважальної та туристичної галузей. Із 2022 року україномовну версію повинні мати всі сайти державних і комунальних установ, інтернет-магазинів та національні онлайн-ЗМІ. З 2024 року ця норма торкнеться й регіональних медій та мовних квтот на телебаченні й радіо: частка україномовного контенту на загальнонаціональному телебаченні зросте з 75 до 90%, а на регіональному – з 60 до 80%.
Режим доступу
Із суботи, 16 січня, вся галузь обслуговування має перейти на українську мову, що передбачено в мовному законі, а за невиконання цієї норми підприємців штрафуватимуть, щоправда штрафи застосовуватимуть лише з липня 2022 року й лише за повторне порушення. ZAXID.NET дізнавався, що робити, якщо вам відмовили в обслуговуванні українською, та куди скаржитись на порушення.
***
Що це за закон?
ЗУ «Про забезпечення української мови як державної» Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Між першим і другим читанням у проект закону внесли майже три тисячі правок, його намагалися скасувати через суд деякі депутати, а Угорщина й Росія мовний закон України розкритикували.
У липні 2019 року він набув чинності і його почали поступово впроваджувати. Закон передбачає пріоритетність української мови у публічних громадських місцях. Водночас він не регулює мову у приватному спілкуванні та не обмежує права на спілкування іншими мовами.
Аби виконувати норми закону, в Україні призначили Уповноваженого із захисту української мови Тараса Креміня. Під час внесення правок із закону вилучили найбільш конфліктні статті, як-от посади мовних інспекторів та створення Центру української мови, а вимогу про 90% україномовного контенту на телебаченні замінили на 75%.
Які зміни чекають українців із 16 січня
Із 16 січня 2021 року набуде чинності ст. 30 закону, що передбачає остаточний перехід усієї галузі обслуговування на українську мову. Зміни торкнуться державних і приватних компаній, ФОПів, інтернет-магазинів та інших суб’єктів господарювання, що обслуговують споживачів. Тобто, за замовчуванням українською до своїх клієнтів мають звертатися працівники магазинів, супермаркетів, ТРЦ, кафе, ресторанів, клубів, АЗС, медзакладів, закладів освіти, банків тощо.
Українською мовою також має подаватися інформація на цінниках, у інструкціях, на маркуванні, квитках, меню, технічних характеристиках товару. Водночас всю цю інформацію можна дублювати й іншими мовами, але разом із українською.
Крім цього, ви можете попросити обслуговувати вас іншою мовою, якщо працівник погоджується й може нею розмовляти.
Що робити, якщо вас відмовляються обслуговувати українською?
Як повідомляють у офісі Уповноваженого із захисту української мови, якщо вам відмовляють у спілкуванні українською, спершу можна спробувати владнати ситуацію на місці й попросити працівника перейти на українську. Якщо вам відмовлять – звернутись до керівника закладу або на гарячу лінію установи (якщо така є). Також бажано записати інцидент на аудіо чи відео, або попросити очевидців підтвердити інцидент письмово, а також записати назву установи та її контакти.
Після цього клієнт може написати скаргу до мовного омбудсмена за адресою: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, або на електронну скриньку skarha@mova-ombudsman.gov, або заповнити відповідну форму на сайті Уповноваженого за посиланням.
Заяву можна подавати упродовж шести місяців із дня порушення. Вимоги до написання заяви можна переглянути на сайті Кабміну.
Які штрафи загрожують порушникам?
У ст. 57 мовного закону зазначено, що за перше порушення офіс Уповноваженого з захисту української мови складає відповідний акт та надсилає підприємцю попередження. Той, своєю чергою, має провести роз’яснювальну роботу з працівником, який відмовився спілкуватися з клієнтгом українською.
За повторне порушення впродовж року Уповноважений накладає штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а це – 5100-6800 грн. При цьому штрафуватимуть не персонал, який порушив закон, а власників чи керівників закладу.
Як пояснив BBC Україна мовний омбудсмен Тарас Кремінь, штрафувати підприємців за порушення ст. 30 закону про мову реально почнуть лише з липня 2022 року.
Зазначимо, що закон про мову в Україні впроваджують поступово. Використання української мови вже є обов’язковим у роботі держслужбовців, лікарів, освітян та правоохоронців. Українська вже є обов’язковою в рекламі, на вивісках, у транспорті та школах.
Із липня 2021 року також мають запрацювати й інші норми мовного закону, зокрема, перехід на державну мову культурної, розважальної та туристичної галузей. Із 2022 року україномовну версію повинні мати всі сайти державних і комунальних установ, інтернет-магазинів та національні онлайн-ЗМІ. З 2024 року ця норма торкнеться й регіональних медій та мовних квтот на телебаченні й радіо: частка україномовного контенту на загальнонаціональному телебаченні зросте з 75 до 90%, а на регіональному – з 60 до 80%.
https://zaxid.net/statti_tag50974/
Немає коментарів:
Дописати коментар