Уряд збільшує щомісячні доплати для родин Героїв Небесної Сотні

 

 

 

 

Уряд схвалив постанову Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України про збільшення щомісячних доплат для непрацездатних членів сімей Героїв Небесної Сотні.

Міністр соціальної політики, сім'ї та єдності Денис Улютін зазначив: "Герої Небесної Сотні відстоювали волю України на Майдані без зброї. Вони захищали ті ж цінності, за які наші воїни борються сьогодні на передовій. Тому держава повинна гарантувати справедливість та гідну підтримку їхнім родинам."

Починаючи з 1 грудня 2025 року, розмір щомісячної доплати до пенсії у разі втрати годувальника складатиме 12 971 гривень. Якщо у сім'ї є двоє або більше непрацездатних членів, цю суму буде рівномірно розподілено між ними. Нагадаємо, що наразі такі виплати становлять 5 000, 6 500 або 8 000 гривень в залежності від кількості утриманців й були встановлені в 2014 році.

Також варто відзначити, що тепер доплати будуть нараховуватися не лише до пенсії у разі втрати годувальника, а й до пенсії за віком або по інвалідності, якщо вона призначена за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

"Наразі пенсії у зв'язку із втратою годувальника отримують 92 члени сімей 76 Героїв Небесної Сотні".

Уряд збільшує щомісячні доплати для родин Героїв Небесної Сотні, що є важливим кроком у забезпеченні гідної підтримки та визнання подвигу та жертв, зроблених цими відважними людьми для України.

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

Уряд зменшуватиме пенсії у 2026 році: хто першим втратить частину виплат

 

У 2026 році частина українських пенсіонерів може зіткнутися зі скороченням пенсій. За даними проєкту державного бюджету, зменшення виплат насамперед торкнеться великих пенсій, що належать до «спеціальних» категорій.

    До них відносяться колишні держслужбовці, дипломати та військові, пенсії яких призначені за окремими законами.
    Зазначається, що скорочення зачепить тих, чиї щомісячні виплати перевищують 25 950 гривень (10 прожиткових мінімумів).

 Пенсійний фонд пояснює, що базова частина пенсії в межах 10 прожиткових мінімумів залишиться без змін. «Надлишок» виплат буде нараховуватися за пониженими коефіцієнтами:

    від 10 до 11 мінімумів – коефіцієнт 0,5;

    від 11 до 13 – 0,4;

    від 13 до 17 – 0,3;

    від 17 до 21 – 0,2;

    понад 21 – 0,1.

Таким чином, чим більша пенсія «понаднормова», тим меншу частину цієї суми фактично отримає пенсіонер.

    Станом на жовтень 2025 року понад третина пенсіонерів отримує менше ніж 4 000 гривень на місяць.
    Водночас середня пенсія в Україні зросла до 6 436,8 грн, а працюючі пенсіонери отримують у середньому 7 069,4 грн, що на 13% більше, ніж торік.

Джерело: 24 канал
 Джерело: https://radiotrek.rv.ua/news/uryad-zmenshuvatime-pensiyi-u-2026-roci-hto-pershim-vtratit-chastinu-viplat_354435.html 

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

Затверджено Порядок реагування на випадки насильства та жорсткого поводження з дітьми

 

Уряд затвердив Порядок реагування на випадки насильства та жорсткого поводження з дітьми.

Як повідомляють у Мінсоцполітики, документ визначає алгоритм реагування у всіх установах, де перебувають або можуть контактувати діти.

Порядок встановлює чіткі дії працівників у разі виявлення ознак насильства. Вони мають негайно припинити жорстоке поводження, надати домедичну допомогу або викликати екстрену медичну допомогу, звернутися до поліції та повідомити керівника і законних представників дитини (крім випадків їхньої причетності до кривдження).

Керівник установи за погодженням зі службою у справах дітей формує Комісію. Вона встановлює причини жорстокого поводження, визначає потреби дитини у підтримці, забезпечує доступ до психолого-педагогічних послуг, надає рекомендації та контролює їх виконання.

Реалізація постанови забезпечить оперативне реагування на порушення прав дітей та посилить захист найбільш вразливих.

насильство

діти

 

 Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

В ЄС перебуває понад 4,6 млн українців у статусі тимчасового захисту, дія якого закінчується у березні 2027 року - Мінсоцполітики

 

Станом на сьогодні в країнах ЄС перебуває понад 4,6 млн українців у статусі тимчасового захисту, дія якого закінчується у березні 2027 року.

Про це повідомляють у Мінсоцполітики.

В інтерв’ю для "Укрінформ" заступниця Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з питань європейської інтеграції Ілона Гавронська розповіла про розгортання Мережі єдності – інфраструктури для підтримки та зв’язку з українцями за кордоном.

Мережа покликана об’єднати як нові, так і вже діючі українські ініцативи у різних країнах, створивши спільний простір для: 

• консультування щодо тимчасового захисту, статусу перебування та можливостей повернення в Україну;
• освітніх, культурних та соціальних послуг для дорослих і дітей;
• доступу до достовірної та перевіреної інформації.

«Українська громада за кордоном потребує єдиного голосу, єдиного інформаційного поля, в якому зрозуміло, кому можна довіряти і звідки брати перевірену інформацію», – наголосила Ілона Гавронська.

Як зазначила заступниця Міністра, перші осередки Мережі – Центри єдності –  відкриються вже цього року в Іспанії, Німеччині та Чехії. 

біженці

тимчасовий захист

Мінсоцполітики

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

"90 років з дня народження Акуленка Віктора Івановича – українського правознавця, доктора юридичних наук"

  Юридична спадщин України

Віктор Іванович Акуленко (нар. 24 листопада, 1935, Комарівка) — український правознавець, педагог, публіцист, доктор юридичних наук (1993), професор (2004).

Автор концепцій правової охорони культурних цінностей та реабілітації сімей, пограбованих у часи сталінської колективізації («розкуркулення»). Експерт з переміщених цінностей України у часи Другої світової війни. Також один із засновників Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, письменник і журналіст, автор розвідок у журналі «Пам'ятки України».

Біографія

Акуленко Віктор Іванович народився 24 листопада 1935 року в селі Комарівці Борзнянського району Чернігівської області.

Мати Акуленко (Гузь) Олена Климівна (народилась у 1912, с. Голинка нині Бахмацького р-ну Чернігівської обл. — померла у 1995, м. Київ).

Батько Акуленко Іван Микитович (народився у 1908 у с. Черниш нині Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — загинув у 1941 під Києвом).

У 1957 р. закінчив юридичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Працював учителем географії та вихователем Комарівської школи-інтернату (1962—1967), молодшим науковим співробітником Інституту держави і права Академії наук УРСР (1968—1972), старшим консультантом Республіканського правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (1972—1979), старшим юрисконсультом Українського фонду культури (1987—1990), редактором-юристом журналу "Пам'ятки України"і газети «Старожитності», старшим науковим співробітником Центру пам'яткознавства АН України й Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (1990—1993). У 1992 р. підготував дисертацію на ступінь кандидата юридичних наук «Становлення і розвиток законодавства про охорону пам'яток культури в Україні (1917—1991)», яку подав до Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.  В. І. Акуленко дослідив новий напрям в юридичній науці і було присвоєно ступінь доктора юридичних наук. З 1993 року — провідний науковий співробітник відділу міжнародного права і порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. З 1998 року — професор кафедри теорії та історії держави і права Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Працював політичним оглядачем газети «Демократична Україна». Був консультантом Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності і брав участь у розробці проектів ряду Законів України у сфері музейної та архівної справи, збереження культурної спадщини тощо.

Започаткував в Україні новий науковий напрям у галузі історії держави й права — дослідження проблем правової охорони української історико-культурної спадщини, а також міжнародно-правового регулювання реституції й повернення втрачених і незаконно переміщених культурних цінностей. У його доробку налічується понад 350 наукових і науково-популярних праць, серед них і основоположна монографія «Охорона пам'яток культури в Україні. 1917—1990» (1991). Також запровадив систему впорядкування відповідних нормативних актів і документів, у результаті чого були опубліковані перший в Україні збірник «Законодавство про охорону пам'ятників історії та культури» (1970). Виданий у 1997 р. збірник документів «Правова охорона культурних цінностей: Україна у міжнародно-правових відносинах» (співавтори В. Н. Денисов, В. В. Максимов, Ю. С. Шемшученко, 1997 р.), удостоєний премії Спілки юристів України у конкурсі на найкраще юридичне видання. У 2013 р. було видано фундаментальну монографію «Міжнародне право охорони культурних цінностей та його імплементація у внутрішньому праві України».

 В. Акуленко розробив «Концептуальні засади і загальні принципи міжнародного співробітництва України у сфері реституції культурних цінностей» та інші матеріали, брав участь у переговорному процесі щодо повернення культурних цінностей.

Видав книжку нарисів, памфлетів і спогадів «На перехресті закону і совісті» (2001), а також документально-художню книгу «Відлуння пам'яті: назад у майбутнє» (2008).

Різнобічна діяльність В. Акуленка, що сприяє відродженню й розвиткові національної духовності та культури, відзначена Почесними грамотами Президії Національної академії наук України (1999 ), Кабінету Міністрів України (2004 ), Грамотою Верховної Ради України (2004 ), Подякою Міністерства культури і туризму України (2010). Державною стипендією як видатному діячеві науки (2002—2004, 2006 рр.).

Твори

• Акуленко В. І., Анджилевський В. С. Правова охорона пам"яток історії і культури в УРСР. — Київ: Знання, 1984. — 48 с.
• Акуленко В. І., Юнак Н. Ш. Гуманізм і варварство: Про врятування культурних цінностей у період Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр. — Київ: Знання, 1987. — 48 с.
• Акуленко В. І. Злочин проти пам'яті: про нищення культурних цінностей на Україні (1927—1941 рр.). — Київ: Знання, 1991. — 47 с.
• Акуленко В. І. Охорона пам'яток культури в Україні (1917—1990). — Київ: Вища школа, 1991. — 274 с.
• Акуленко В. І. Відлуння пам'яті: назад у майбутнє. — Київ: Бізнесполіграф, 2008. — 400 с.
• Акуленко В. І. Міжнародне право охорони культурних цінностей та його імплементація у внутрішньому праві України: Монографія. — Київ: «Юстініан», 2013. — 616 с.
•  Акуленко В. І. На перехресті закону і совісті: нариси, памфлети, спогади. — Київ: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — 456 с.
• Законодавство про пам'ятники історії та культури: збірник нормативних актів / О. М. Голодний, В. І. Акуленко, М. Л. Дашелевська, Л. П. Плескач; під. ред. О. Н. Якименка. — Київ: Вид-во політичної літератури України, 1970. — 464 с.
•  Культурна спадщина людства: збереження та використання: навчальний посібник / В. І. Акуленко, І. П. Магазинщикова, М. І. Моздир, О. О. Тарасенко. — Львів: Фенікс, 2002. — 160 с.
• Суверенітет України і міжнародне право / В. Н. Дненисов, Є. В. Ісакович, В. І. Акуленко, О. Ф. Висоцький, С. В. Ісакович. — Київ: Манускрипт, 1995. — 359 с.
• Україна в міжнародно-правових відносинах: у 2 кн. Правова охорона культурних цінностей / ред.: Ю. С. Шемшученко, В. І. Акуленко. — Київ: Юрінком Інтерн, 1997. — Кн. 2. — 864 с.
•   Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 669 с.
• Джерело:
• https://uk.wikipedia.org/wiki -/Акуленко_Віктор_Іванович
• https://www.old.nas.gov.ua/
  

Уряд ухвалив низку постанов, для посилення підтримки українців щодо працевлаштування

 

Уряд України ухвалив низку постанов, розроблених Мінекономіки, щодо суттєвого посилення підтримки українців, які потребують працевлаштування.

Про це повідомили в Мінекономіки.

Серед ухвалених рішень, зокрема, наступні:

1) Посилення підтримки ветеранів війни.

Розширено можливості працевлаштування та соціальної адаптації ветеранів:

• підвищено граничний рівень оплати праці ветеранів, залучених до суспільно корисних робіт, — до двох мінімальних заробітних плат (16 000 грн);

• роботодавцям, які працевлаштовують ветеранів війни  під час воєнного стану  щонайменше на один рік за направленням центру зайнятості, компенсуватиметься 100% витрат на оплату праці (але не більше ніж 1,5 мінімальної заробітної плати) упродовж 6 місяців;

• фахівці із супроводу ветеранів отримають право подавати заяву про надання статусу безробітного від імені ветерана (за його згодою), а також допомагатимуть з поданням документів на гранти, навчання, ваучери;

• забезпечення індивідуального супроводу за згодою ветеранів війни під час працевлаштування з дати працевлаштування для надання консультаційної підтримки чи вирішення можливих проблемних питань, пов’язаних з зайнятістю.

2) Розширення можливостей залучення до суспільно корисних робіт. 

Відтепер не лише на прифронтових територіях, а й по всій країні, до суспільно корисних робіт можуть залучатися люди пенсійного віку до досягнення ними 70 років (за їхньою згодою) для надання допомоги людям з інвалідністю, громадянам старшого віку та іншим особам, які не мають можливості самостійно пересуватися та потребують стороннього догляду.  

3) Створення та ведення Єдиного реєстру кваліфікацій.

Єдиний реєстр кваліфікацій — сучасна електронна платформа, що міститиме систематизовану інформацію про кваліфікації, професійні стандарти, кваліфікаційні центри, експертів з акредитації тощо. Доступ до Реєстру буде безоплатним і відкритим.

• Громадяни зможуть знайти адреси кваліфікаційних центрів, вимоги до професій та можливості професійного зростання.

• Роботодавці — використовувати дані для підбору персоналу, формування посадових інструкцій, планування розвитку працівників.

4) Експериментальний проєкт проактивної підтримки безробітних.

Уряд змінює логіку підтримки громадян, які залишились без роботи. Відтепер Державна служба зайнятості зможе запропонувати допомогу у працевлаштуванні людині, яка втратила роботу і не працює понад 2 місяці. І для цього не треба буде звертатись до центру зайнятості особисто. Карʼєрні радники самі зв’яжуться з людиною та запропонують допомогу у підборі роботи чи нададуть інші послуги служби зайнятості — аби українці, які втратили роботу, знову повернулися на ринок праці.

"Усі ці зміни — частина ширшої реформи системи ринку праці. Вона охоплює системне оновлення трудового законодавства, зокрема через розробку Трудового кодексу; перебудову системи навчання та перенавчання; побудову безшовної взаємодії між Державною службою зайнятості, роботодавцями, освітніми закладами, які надають послуги з перенавчання громадян, й громадами; перегляд підходів до прогнозування та оцінки потреб ринку праці, зокрема створення середньострокової моделі прогнозу попиту на професії й навички; а також комплексну цифровізацію сервісів і даних. Мета — скоротити час між втратою роботи та новим працевлаштуванням, підвищити якість підбору кадрів і зробити політику зайнятості прозорою та керованою даними", - зазначили в Міністерстві.

працевлаштування

працевлаштування ветеранів

Мінекономіки

 Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?   Натисніть "стати прихильником"

У Міноборони роз’яснили з чого складається курс БЗВП, скільки він триває та що отримають рекрути

 

З липня 2025 року тривалість курсу базової загальновійськової підготовки (БЗВП) збільшилася до 51 дня.

Про це нагадали у Міноборони України та розповіли з чого складається навчання рекрутів, чим вони забезпечуються та що отримують по закінченню навчальної програми.

Так, оновлена програма викладається у всіх навчальних центрах, які готують мобілізаційні кадри ЗСУ. Із 51 доби підготовки 42 доби відведено на практичні та теоретичні заняття, 7 діб – вихідні та 2 доби – на вирішення адміністративних питань.

Рівень вогневої підготовки повинен налічувати 137 годин практики та 56 вогневих вправ з різного озброєння. Також обов’язково відпрацьовуються заходи захисту від БпЛА (дронів-камікадзе) противника.

За результатами успішного навчання військовослужбовці отримують сертифікат та класну кваліфікацію за військово-обліковою спеціальністю №100 «Стрілець».

  Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?   

Натисніть "стати прихильником"

 

Увага! Громадянам України необхідно замінити «продовжені» закордонні паспорти — МЗС

 

 

Важлива інформація для громадян України - з 29 жовтня 2025 року відбулись зміни у паспортній сфері.

Як повідомляє Департамент консульської служби МЗС України Уряд України затвердив зміни до постанови, яка в лютому 2022 року запровадила тимчасовий порядок продовження терміну дії закордонних паспортів та внесення до них відомостей про дітей.

Ця постанова була ухвалена на п’ятий день повномасштабного вторгнення рф у зв’язку з виходом з ладу паспортної системи України, що призвело до неможливості оформлення нових паспортів. Тому, як виняткову міру, було запроваджено тимчасовий порядок продовження терміну дії закордонних паспортів та внесення до них відомостей про дітей.

Після відновлення роботи системи посольства та консульства України відновили оформлення паспортів. Також громадяни отримали можливість оформляти паспортні документи у новостворених філіях ДП «Документ» за кордоном (адреси філій за посиланням: https://pasport.org.ua/centers).

Законодавством більшості країн світу дозволяється перетин кордонів лише за паспортами (як правило біометричними) з терміном дії не більше 10 років. Тому подорожі з «продовженими» паспортами та внесеними відомостями про дітей створюють незручності при перетині кордонів.

Громадяни України, в яких закінчується термін дії закордонного паспорта, можуть звернутися до посольства/консульства або однієї з філій ДП «Документ» для оформлення нового закордонного біометричного паспорта для себе та своїх дітей.

Відповіді на найбільш поширені запитання:

Що означають ухвалені зміни?

Ми повертаємось до світової практики та міжнародних стандартів з оформлення паспортних документів, адже ключовими вимогами є:

1. термін дії закордонного паспорта для осіб віком з 16 років – максимум 10 років.

2. термін дії закордонного паспорта для дітей віком до 16 років – максимум 4 роки.

3. наявність у кожного громадянина окремого закордонного паспорта.

Я перебуваю в одній з країн ЄС і терміново повертаюсь в Україну з продовженим закордонним паспортом та/або внесеними в паспорт відомостями про дитину/дітей. Мене та/або моїх дітей прикордонники країни ЄС не випускають в Україну. Що робити?

Зверніться до найближчого посольства/консульства України та отримайте посвідчення особи на повернення в Україну.

Як довго оформляється посвідчення особи на повернення в Україну («білий паспорт») та скільки це коштує?

Посвідчення на повернення в Україну (за наявності підтвердження громадянства України та особи) оформляється в день звернення. Дітям до 16 років документ видається безкоштовно. Особам з 16-річного віку - згідно з затвердженими тарифами консульського збору.

Я перебуваю в Україні і повертаюсь в одну з країн ЄС з продовженим закордонним паспортом та/або внесеними в паспорт відомостями про дитину/дітей. Мене та/або моїх дітей прикордонники країни ЄС не впускають. Що робити?

У такому випадку вам слід звернутися до будь-якого найближчого (незалежно від місця реєстрації в Україні) відділення ДП «Документ», ЦНАП або територіального підрозділу міграційної служби на території України для оформлення нового закордонного паспорта.

Якщо я маю «продовжений» закордонний паспорт і хочу полетіти, наприклад із США чи Канади, до однієї з країн шенгенської зони. Чи авіаперевізник пустить мене в літак?

Згідно з міжнародними стандартами ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації), авіаперевізник має право впускати в літак громадян з паспортами терміном дії лише до 10 років (тобто «непродовженими»).

У МЗС нагадали, що законодавство України дозволяє кожному громадянину мати два закордонних паспорти.

Більше інформації про зміни за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/.../pro-vnesennia-zminy-do-punktu...

закордонний паспорт

МЗС

 Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

В застосунку "Армія+" УБД та інші категорії зможуть отримати додаткову відпустку

У застосунку Армія+ з’явився новий тип рапорту на додаткову відпустку для військових, які мають пільговий статус. Її можна отримати за рішенням командира частини, якщо основну відпустку вже використано.

Подати рапорт можуть:

• учасники бойових дій та прирівняні до них особи;
• особи з інвалідністю внаслідок війни;
• учасники війни (зокрема ті, хто служив у Збройних Силах колишнього СРСР під час війни, брав участь у бойових діях у складі міжнародного контингенту або в АТО у період її проведення);
• члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, захисників і захисниць України;
• військові, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Щоб подати рапорт, необхідно додати документ, що підтверджує пільговий статус. Тривалість відпустки залежить від категорії — до 14 або 21 дня.

Рапорт у застосунку має покрокові підказки та модуль для завантаження потрібних документів, що допомагає військовому легко зорієнтуватися у вимогах. Це дозволяє швидко заповнити та безпомилково подати рапорт командиру за кілька хвилин.

У Міноборони нагадали, що цього року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №13235, який відновлює право учасників бойових дій на 14 днів додаткової відпустки з дозволу командира. Відпустки цього типу не надавалися з 2022 року через воєнний стан. 

Зараз в Армія+ доступно вже 50 шаблонів електронних рапортів. Загалом військові подали понад 1 мільйон електронних рапортів. Найпопулярніші з них – щорічна відпустка (27%), оздоровлення (22%), зміна місця служби ЗСУ (17%), отримання довідки Ф5 (10%) та повернення з відпустки, відрядження чи лікування (3%).

За інформацією Міноборони

відпустка для військовослужбовців

Армія+

Міноборони

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

Суд зобовʼязав виключити з розшуку обмежено придатного, який не пройшов ВЛК

Останнім часом практика розгляду справ про зняття з розшуку є подібною серед більшості судів першої інстанції в Україні: громадян знімають з розшуку, якщо не було постанови про притягнення їх до адміністративної відповідальності. 

Про це зазначає юрист Вікторія Драпайло.

Так, в одному із таких нещодавних рішень, громадянин, який був визнаний обмежено придатним у воєнний час у 2018 році, не пройшов ВЛК до 05 червня 2025 року. ТЦК подав його в “розшук” й у додатку "Резерв+" зʼявилась відповідна відмітка.

Суд зазначив, що відповідачем (ТЦК) до суду не надано доказів притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення правил військового обліку, а до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.

Позовна заява була задоволена, а ТЦК зобовʼязано виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про наявність порушення правил військового обліку щодо відповідного громадянина.

Юрист нагадує, що по таким справам, краще також додатково заявляти позовну вимогу про зобовʼязання ТЦК направити повідомлення поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення відповідного громадянина до ТЦК, адже існують випадки, коли до бази реєстру “Оберіг” зміни вносяться, а в базах поліції людина так і залишається в розшуку.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду по справі № 380/16269/25 від 20 жовтня 2025 року: https://reyestr.court.gov.ua/Review/131178032

розшук ТЦК

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

 

4 листопада – 75 років Європейської конвенції з прав людини| Рубрика "Правовий калейдоскоп визначних дат"

   Цей календар – оновлена спроба зібрати дати, у які в усьому світі відзначають дні прав людини, шанують пам'ять борців за права, пригадують порушення прав людини та виражають надію і радість. 

                 «Жодна людина не повинна бути товаром.

      Кожна людина має право на свободу та гідність»

                     (Загальна декларація прав людини(статті 1 та 4)

      75-та річниця підписання Конвенції про захист прав людини відзначатиметься у 2025 році, оскільки документ був підписаний 4 листопада 1950 року. Ця дата знаменує початок існування одного з найважливіших міжнародних договорів, який гарантує права і свободи людей на території держав-членів Ради Європи.

Конвенція спрямована на забезпечення захисту основних прав людини для кожного, хто перебуває під юрисдикцією держав-членів Ради Європи. Україна стала стороною Конвенції з 11 вересня 1997 року, після її ратифікації Верховною Радою 17 липня 1997 року.

        Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод  –міжнародний договір у сфері захисту прав людини. Конвенція була прийнята 4 листопада 1950 року в місті Рим англійською і французькою мовами, обидва тексти є однаковими, в одному примірнику, який зберігається в архіві Ради Європи. Генеральний секретар надсилає засвідчені копії цієї Конвенції кожному підписантові. Оскільки Конвенція не передбачає будь-якого конкретного шляху застосування її норм, обсяги введення Конвенції в дію через національне право істотно різняться у різних країнах Європи.

        Права і свободи, що гарантуються Європейською конвенцією про захист прав і основних свобод людини, забезпечуються у першу чергу органами влади держав-учасників Конвенції.

Що ж стосується України, то відповідно до ст. 9 Конституції, зазначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

            Після Другої світової війни, у 1949 році була заснована Рада Європи — міжнародна регіональна організація європейських держав, які проголосили своєю метою розширення демократії, зближення усіх народів Європи, захист прав людини, співробітництво з основних питань права, культури, освіти, інформації, охорони навколишнього середовища. Від самого початку діяльності Ради Європи принцип поваги прав людини став одним з наріжних каменів цієї організації. Рада Європи забезпечує високі стандарти захисту прав людини в державах-членах насамперед завдяки дії Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод прийнята відповідно до Загальної декларації прав людини з метою додержання країнами-підписантами (учасниками Ради Європи) та забезпечення на своїй території прав та основоположних свобод людини. Конвенція запровадила судовий механізм захисту визнаних міжнародним правом загальних стандартів політичних, економічних, соціальних і культурних прав та свобод людини в країнах-членах Ради Європи.

Цей документ став фундаментом усього комплексу міжнародно-правового регулювання в галузі прав людини, її законних інтересів та потреб, відправною точкою на шляху цивілізованих європейських держав до втілення в життя загальнолюдських цінностей.

Конвенція набула чинності 3 вересня 1953 року після її ратифікації країнами-підписантами та здачі на зберігання десяти ратифікаційних грамот. Після набрання документом чинності були створені два незалежних органи: Європейська комісія з прав людини (1954) та Європейський суд з прав людини (1959). Вони повинні були слідкувати за дотриманням прав людини, що гарантувались Конвенцією. Під час Віденського саміту у 1993 році було ухвалено рішення про створення нового Європейського суду з прав людини, який замінить колишню двоступеневу систему. Новий Суд, що був створений у Страсбурзі як орган Ради Європи, почав свою роботу 1 листопада 1998 року.

Україна зі вступом до Ради Європи 9 листопада 1995 року, ставши повноправним її членом, підписала Конвенцію. З набранням Конвенцією чинності для України, після її ратифікації Верховною Радою 17 липня 1997 року наша держава визнала для себе обов’язковою юрисдикцію Європейського суду. В Україні було запроваджено механізм гармонізації правової системи нашої держави з нормами й стандартами Ради Європи.

          Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод встановлює не лише найбільш вдалу у світі систему норм міжнародного права для захисту прав особи, але й одну з найбільш розвинутих форм міжнародної юридичної процедури. Безпосереднє використання положень Конвенції, а також рішень Європейського суду з прав людини як її невід'ємної частини в правозастосовчій практиці безсумнівно сприятиме розвитку захисту прав особи в Україні.

Джерело

 1. З/У «Про міжнародні договори України» [Електронний ресурс] –

Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/

 2. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/

3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: історія створення та ратифікація Україною - https://www.sumyjust.gov.ua/ - konvencziya-pro-zahyst-prav-lyudyny-i-osnovopolozhnyh-svobod-istoriya-stvorennya-ta-ratyfikacziya-ukrayinoy

4. Конституція України : Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – Київ : Юрінком, 1996. – 80 с.

5. Лобасюк І. Місце Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини в Конституції та праві Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.judges.org.ua/

6. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: міжнар. док. від 04.11.1950 / Рада Європи. Урядовий кур’єр. 2010.– 17 листоп. –  № 215.

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

 

 

 

 

 

 

 

 

З 01 листопада в Україні запрацює автоматичне продовження відстрочок від мобілізації та можливість оформлення документів онлайн

 

З 01 листопада 2025 року в Україні запрацює система автоматичного продовження відстрочок від мобілізації та можливість оформлення документів у цифровому форматі.

Про це повідомляє "Адвокат права".

«Це рішення – важлива частина створення екосистеми «е-ТЦК», мета якої перевести ключові сервіси в електронний формат, підвищити прозорість і зменшити навантаження на територіальні центри комплектування», – зазначила прем'єр-міністр Юлія Свириденко.

Що варто знати:

• Понад 600 тисяч українців отримають продовження відстрочок автоматично – без черг і бюрократії.
• 80% відстрочок можна буде оформити онлайн через «Резерв+». Решта – через будь-який зручний ЦНАП.
• Електронний військово-обліковий документ з QR-кодом – основне підтвердження відстрочки. Жодних паперових довідок з мокрими печатками більше не потрібно 

Всі відстрочки, підстави для яких можна підтвердити в державних реєстрах або які не можуть змінитися з часом, будуть продовжуватись автоматично!

Автоматично відстрочки продовжаться для наступних категорій:

• люди з інвалідністю;
• тимчасово непридатні до служби;
• батьки трьох і більше дітей до 18 років;
• батьки дитини з інвалідністю до 18 років;
• батьки повнолітньої дитини з інвалідністю I чи II групи;
• ті, хто має дружину або чоловіка з інвалідністю I чи II групи;
• ті, хто доглядає за батьком або матір’ю з інвалідністю (своїми або чоловіка/дружини);
• жінки та чоловіки, які виховують дитину до 18 років, якщо їхній чоловік або дружина служить у війську;
• студенти денної або дуальної форми, які здобувають вищий рівень освіти, а також докторанти й інтерни;
• наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які викладають і працюють за основним місцем не менш як на 0,75 ставки;
• люди, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час бойових дій чи під час дії воєнного стану;
• родичі Героїв України, відзначених посмертно за мужність під час Революції Гідності;
• особи, незаконно позбавлені волі через агресію РФ;
• військові, звільнені з полону.

Якщо ви вже оформили відстрочку і вона підпадає під автопродовження – нічого робити не потрібно. До кінця жовтня користувачі «Резерв+», які мають відстрочку, отримають сповіщення про автопродовження.

Важливо знати!

Якщо система не зможе підтвердити підставу (наприклад, через розірвання шлюбу або відсутність ваших даних у державних реєстрах), відстрочка не буде продовжена Якщо все ж маєте підстави для відстрочки, спробуйте актуалізувати інформацію про себе в реєстрах.

До речі, Міністерство оборони оголосило про старт бета-тестування нових типів відстрочок від мобілізації у застосунку «Резерв+». Невдовзі оформити відстрочку онлайн зможуть:

• батько або мати, які самостійно виховують дитину до 18 років;
• особи, які доглядають за батьком або матір’ю з інвалідністю.

відстрочка

відстрочка від мобілізації

Резерв+

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

Безоплатна правова допомога 23 жовтня 2025 р.

 

 

           23 жовтня  2025 р. в Центрі правової  інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових за участі спеціалістів Благодійного  Фонду «Право на захист» працювала точка доступу до правничої допомоги.

           Надавалися юридичні консультації з питань сімейного та спадкового права; процедура подання інформації про пошкоджене та знищене майно через бойові дії з метою подальшого отримання відповідних компенсацій.

Також присутніх та працівників закладу було поінформовано про діяльність БФ «Право на захист». Фахівці  Благодійного  Фонду надають юридичну, соціальну допомогу та психологічну підтримку тих, хто постраждав від війни й проходить через складний період. Зокрема, надають консультації з питань: державна  допомога та проживання ВПО; оформлення, обмін, відновлення особистих документів; компенсація за пошкоджене/знищене житло; субсидії на комунальні  послуги та оренду житла; відновлення документів щодо права власності; визнання особи загиблою/ зниклою безвісти/ ; документування шкоди, завданої життю і здоров’ю тощо. 

Охочі одержали інформаційні матеріали з питань  юридичної  допомоги.

          Для отримання юридичної допомоги можна звернутися за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 41, Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових (читальний зал).

  Попередній запис за тел.: 676-197.

 

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"