Цей календар – оновлена спроба зібрати дати, у які в усьому світі
відзначають дні прав людини, шанують пам'ять борців за права, пригадують
порушення прав людини та виражають надію і радість.
«Жодна людина не
повинна бути товаром.
Кожна людина має
право на свободу та гідність»
(Загальна декларація прав людини(статті 1 та 4)
75-та річниця підписання Конвенції про
захист прав людини відзначатиметься у 2025 році, оскільки документ був
підписаний 4 листопада 1950 року. Ця дата знаменує початок існування одного з
найважливіших міжнародних договорів, який гарантує права і свободи людей на
території держав-членів Ради Європи.
Конвенція
спрямована на забезпечення захисту основних прав людини для кожного, хто
перебуває під юрисдикцією держав-членів Ради Європи. Україна стала стороною
Конвенції з 11 вересня 1997 року, після її ратифікації Верховною Радою 17 липня
1997 року.
Європейська конвенція про захист прав
людини та основоположних свобод –міжнародний
договір у сфері захисту прав людини. Конвенція була прийнята 4 листопада 1950
року в місті Рим англійською і французькою мовами, обидва тексти є однаковими,
в одному примірнику, який зберігається в архіві Ради Європи. Генеральний
секретар надсилає засвідчені копії цієї Конвенції кожному підписантові. Оскільки
Конвенція не передбачає будь-якого конкретного шляху застосування її норм,
обсяги введення Конвенції в дію через національне право істотно різняться у
різних країнах Європи.
Права і свободи, що гарантуються
Європейською конвенцією про захист прав і основних свобод людини,
забезпечуються у першу чергу органами влади держав-учасників Конвенції.
Що ж
стосується України, то відповідно до ст. 9 Конституції, зазначено, що чинні
міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,
є частиною національного законодавства України.
Після Другої світової війни, у 1949
році була заснована Рада Європи — міжнародна регіональна організація
європейських держав, які проголосили своєю метою розширення демократії,
зближення усіх народів Європи, захист прав людини, співробітництво з основних
питань права, культури, освіти, інформації, охорони навколишнього середовища.
Від самого початку діяльності Ради Європи принцип поваги прав людини став одним
з наріжних каменів цієї організації. Рада Європи забезпечує високі стандарти
захисту прав людини в державах-членах насамперед завдяки дії Конвенції про
захист прав людини і основоположних свобод.
Конвенція
про захист прав людини і основоположних свобод прийнята
відповідно до Загальної декларації прав людини з метою додержання
країнами-підписантами (учасниками Ради Європи) та забезпечення на своїй
території прав та основоположних свобод людини. Конвенція запровадила судовий
механізм захисту визнаних міжнародним правом загальних стандартів політичних,
економічних, соціальних і культурних прав та свобод людини в країнах-членах
Ради Європи.
Цей документ
став фундаментом усього комплексу міжнародно-правового регулювання в галузі
прав людини, її законних інтересів та потреб, відправною точкою на шляху
цивілізованих європейських держав до втілення в життя загальнолюдських
цінностей.
Конвенція
набула чинності 3 вересня 1953 року після її ратифікації країнами-підписантами
та здачі на зберігання десяти ратифікаційних грамот. Після набрання документом
чинності були створені два незалежних органи: Європейська комісія з прав людини
(1954) та Європейський суд з прав людини (1959). Вони повинні були слідкувати
за дотриманням прав людини, що гарантувались Конвенцією. Під час Віденського
саміту у 1993 році було ухвалено рішення про створення нового Європейського
суду з прав людини, який замінить колишню двоступеневу систему. Новий Суд, що
був створений у Страсбурзі як орган Ради Європи, почав свою роботу 1 листопада
1998 року.
Україна зі
вступом до Ради Європи 9 листопада 1995 року, ставши повноправним її членом,
підписала Конвенцію. З набранням Конвенцією чинності для України, після її
ратифікації Верховною Радою 17 липня 1997 року наша держава визнала для себе
обов’язковою юрисдикцію Європейського суду. В Україні було запроваджено
механізм гармонізації правової системи нашої держави з нормами й стандартами
Ради Європи.
Європейська конвенція про захист прав
людини і основоположних свобод встановлює не лише найбільш вдалу у світі систему
норм міжнародного права для захисту прав особи, але й одну з найбільш
розвинутих форм міжнародної юридичної процедури. Безпосереднє використання положень
Конвенції, а також рішень Європейського суду з прав людини як її невід'ємної
частини в правозастосовчій практиці безсумнівно сприятиме розвитку захисту прав
особи в Україні.
Джерело
1. З/У «Про
міжнародні договори України» [Електронний ресурс] –
Режим
доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/
2. Європейська
конвенція про захист прав людини і основоположних свобод [Електронний ресурс] –
Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/
3. Конвенція
про захист прав людини і основоположних свобод: історія створення та
ратифікація Україною - https://www.sumyjust.gov.ua/
- konvencziya-pro-zahyst-prav-lyudyny-i-osnovopolozhnyh-svobod-istoriya-stvorennya-ta-ratyfikacziya-ukrayinoy
4. Конституція
України : Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – Київ : Юрінком, 1996. – 80 с.
5. Лобасюк
І. Місце Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини в
Конституції та праві Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.judges.org.ua/
6. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: міжнар. док. від 04.11.1950 / Рада Європи. Урядовий кур’єр. 2010.– 17 листоп. – № 215.
Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?
Натисніть "стати прихильником"