Знімуть по 240 грн з кожного: ПриватБанк почав списувати гроші з тих, хто нічого не робить

 

У соцмережах дедалі частіше з’являються скарги від клієнтів «ПриватБанку»: мовляв, користування карткою припинили, гроші не знімали, а банк усе одно стягує кошти. Як таке можливо? Секрет — у «неактивних рахунках».

Якщо ти не користуєшся своєю карткою понад 12 місяців поспіль (не поповнюєш, не знімаєш, не оплачуєш), банк визнає її неактивною. А далі – автоматично починає списувати по 20 грн щомісяця. І якщо нічого не робити — за рік «накапує» цілих 240 грн. Про це свідчить інформація на офіційному сайті банку.

Це прописано в офіційних тарифах банку. Комісія діє навіть тоді, коли рахунок практично порожній — списують «до останньої копійки».

«Комісія не перевищує залишок коштів на рахунку», — йдеться в умовах банку.

Тобто якщо в тебе 10 грн, то спишуть 10. Але спишуть.

Тобто, ласкаво просимо у клуб «мовчазних спонсорів банку» 😏

Звичайно, тут все чесно. По-бухгалтерськи. Але з емоційного боку — відчуваєш себе трохи обібраним.

Як не платити зайве і зупинити «тихий відтік» грошей

Представники ПриватБанку запевняють: це не підступ, це просто правила, які є у відкритому доступі. А ще додають — усе просто: не користуєшся — закрий рахунок. Без скандалів, без емоцій. Просто прийди у найближче відділення, заповни заяву — і картка перестане працювати.

Ніхто не буде шукати тебе чи вмовляти залишитись. Але й ніхто не попередить, що з наступного місяця твоя тиша обходитиметься в 20 гривень.

Тож якщо маєш стару картку, яка “ще з тих часів”, але вже давно без діла — краще позбудься її офіційно. Інакше через рік банк нагадає про себе… вже постфактум.

 https://porady.org.ua/ Поради юриста

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

Безкоштовні послуги юриста та адвоката — хто саме може скористатися можливістю

Фото Depositphotos
 Українські педагоги тепер можуть отримати безоплатну консультацію юристів, а у деяких випадках скористатися послугами адвокатів. 

Безоплатна правова допомога для педагогів: хто може отримати консультацію 

У центрі надаватимуть безоплатно первинну і вторинну правничу допомогу. Первинна охоплює такі послуги:

• надання правової інформації;​
• консультації та роз’яснення з правових питань;
• складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних документів);
• допомога в забезпеченні доступу до вторинної правничої допомоги та медіації.​

Ця допомога доступна всім громадянам України та особам, які перебувають під юрисдикцією держави, незалежно від матеріального стану чи соціального статусу. 

Щоб отримати консультацію, будь-який вчитель або представник сектору освіти має звернутися до центру за номером гарячої лінії 0 800 213 103 або онлайн.

Щодо вторинної медичної допомоги, то вона містить такі послуги:

• захист у кримінальних, адміністративних та цивільних справах;
• представництво інтересів осіб у судах, органах місцевого самоврядування та інших державних установах; 
• складання документів процесуального характеру.
• https://vikna.tv/dlia-tebe/osvita/yak-ukrayinski-pedagogy-mozhut-otrymaty-bezoplatnu-yurydychnu-konsultacziyu/

  Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

  Натисніть "стати прихильником"
  
  

Студенти можуть отримати повістки: як захистити своє право на відстрочку і коли можуть мобілізувати

Студенти, фото з вільних джерел

Студенти, аспіранти та докторанти, які навчаються на денній чи дуальній формі навчання, мають право на відстрочку від мобілізації до отримання диплому.

Це право закріплено у Законі України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Однак важливо пам’ятати, що відстрочка діє лише в період навчання – поки студент перебуває у статусі учня, він може не хвилюватись про мобілізацію.

Але бувають винятки, повідомляє ТСН.

Наприклад, студенти можуть бути мобілізовані в так званий період між навчаннями. Це час, коли вони закінчують один навчальний заклад і вступають до іншого, наприклад після бакалаврату – до магістратури. З 1 липня до початку вересня, коли між дипломом та зарахуванням до магістратури проходить кілька місяців, відстрочка вже не діє.

Крім того, якщо студента було відраховано або виключено з навчального закладу, його відстрочка втрачає чинність, і він може отримати повістку. У цьому випадку важливо, щоб студент подав документи, що підтверджують його статус під час відвідин військкомату.

Якщо повістка все ж таки прийшла, не можна її ігнорувати. Потрібно прийти до ТЦК, надати документи, що підтверджують статус студента денної форми навчання, та нагадати про своє право на відстрочення за законом.

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

Чи може студент реалізувати своє право на працю під час навчання?

 Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку.

Поєднання навчання та роботи – невже це можливо? Згідно з Законом України від 01 липня 2014 року №1556-VII "Про вищу освіту" особи, які навчаються у закладах вищої освіти, мають право на безпечні і нешкідливі умови навчання, праці, побуту та трудову діяльність у позанавчальний час (стаття 62).

Держпраці наголошує, що право громадян України на працю забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, як це визначено у статті 2 КЗпП України. Працівники-студенти мають такі самі трудові права та обов’язки, як й інші працівники.

Слід враховувати, якщо серед працівників-студентів є неповнолітні, то відповідно до законодавства передбачено особливі вимоги працевлаштування та виконання трудових обов’язків. Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України (стаття 187 КЗпПУ). При укладенні трудового договору з неповнолітнім додержання письмової форми трудового договору є обов’язковим.

Робота під час навчання вважається основною роботою чи роботою за сумісництвом? На перше місце роботи студента приймають тільки на основне місце роботи,  навіть за умов, що студент навчається на денній формі навчання, тому що під час навчання між навчальним закладом та студентом не виникає трудових відносин і відповідно трудовий договір не укладається.

Скільки часу має працювати студент? Відповідно до частини першої статті 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (за загальним правилом). Проте для цієї категорії може бути встановлена скорочена тривалість робочого часу: для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку.

Таким чином, студенти, які навчаються на денній формі навчання, можуть виконувати свої трудові обов’язки тільки у вільний від навчання час, наприклад після занять, у вихідні дні та в період канікул.

У зв’язку з тим, що для студентів, як правило, встановлюють режим неповного робочого часу, аби вони мали змогу відвідувати заняття у навчальному закладі, оплата праці у разі встановлення неповного робочого дня чи неповного робочого тижня провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.

Факт отримання заробітної плати при працевлаштуванні студента не впливає на право студента на отримання стипендії, якщо є підстави для її виплати.

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

Хлопці, яким виповнюється 17 років до 31 липня 2025-го повинні стати на військовий облік: чи каратимуть тих, хто не зробить цього?

Громадяни України чоловічої статті, яким виповнюється 17 років, до 31 липня 2025-го року повинні стати на військовий облік. Це можна зробити через електронний кабінет призовника або особисто прийшовши в ТЦК. Якщо юнаки не стануть на облік вчасно, їм доведеться заплатити штраф.

Про це пише OBOZ.UA.

Як 17-річним стати на військовий облік?

У січні президент України Володимир Зеленський підписав закон, згідно із яким, із 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статті, яким виповнюється 17 років, повинні стати на військовий облік. Це звична процедура, але законом збільшили її термін – раніше це можна було зробити лише до березня.

Щоб стати на військовий облік, у юнаків є два шляхи:

• через електронний кабінет призовника з використанням електронної ідентифікації (актуально для тих, хто нині перебуває за кордоном);
• особисто прийшовши в ТЦК, заповнивши певний перелік документів (наприклад, медичні характеристики, щоб розуміти, чи є в людини проблеми зі здоров’ям) і надавши копії документів, що посвідчують особу, фотокартки.

Якщо юнак не пройшов ідентифікацію у «Резерв+» вчасно і застосунок не згенерував військово-обліковий документ, йому все одно доведеться прийти до ТЦК особисто.

«І хоча для запізнення існують поважні причини – хвороба, стихійні лиха чи перебування на тимчасово окупованих територіях, інші обставини, що унеможливлюють обов’язок пройти електронну ідентифікацію та уточнення даних засобами Електронного кабінету призовника або шляхом особистого візиту до ТЦК – перелік цих причин досить обмежений. Та й механізм підтвердження обставин поки залишається неврегульованим», – пояснив військовий адвокат Євген Филипець.

Як можуть покарати 17-річних за те, що не стали на облік?

У випадку, якщо юнаки, яким виповнилося 17-ть, не стали на військовий облік вчасно, то їм не тільки доведеться особисто йти до ТЦК, щоб зробити це, але й сплатити штраф – 17 тисяч гривень.

«Якщо встановлено факт адміністративного правопорушення і немає обставин, які виключають притягнення до адміністративної відповідальності, таку особу може бути притягнуто до адмінвідповідальності», – пояснив член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Федір Веніславський.

Щодо українських юнаків за кордоном, то на думку адвокатів, можливості постановки на облік справді стали зручнішими. Але контроль з боку держави виконання цього обов’язку викликає сумніви.

Зокрема, не потрібно повертатися додому, стояти в чергах чи виконувати інші бюрократичні процедури. Це рішення зручне, але виникає логічне запитання: як держава може проконтролювати виконання цього обов’язку тими, хто не планує повертатися?

військовий облік

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"

 

"Пилип Орлик: життя, віддане Вітчизні" ( 315 років від дня прийняття першої Конституції Пилипа Орлика)

 

Сьогодні одному з перших в Європі конституційних актів виповнюється 315 років. Український гетьман Пилип Орлик підписав понад три століття тому документ «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького» - символ козацької державності та демократії. Це був один з перших у Європі правових актів, який закладав основи республіканської форми правління.

Пили́п О́рлик (лат. Philippus Orlik, 11 (21) жовтня 1672, Косута — 24 травня 1742, Ясси) — український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар (1702—1709), гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710—1742), поет, публіцист. Представник шляхетського роду Орликів (чеського походження), які користалися гербом «Новина». Один з упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту, який є першою українською Конституцією, фактично — козацьким суспільним договором.

 Життєпис

Народився у Косуті (Ошмянський повіт, Віленське воєводство, нині Вілейський район, Мінська область, Білорусь) в сім'ї родовитої шляхти чеського походження — Орликів. Батько Степан Орлик служив у війську монарха Речі Посполитої, загинув на 51-у році життя під час польсько-османської війни у битві під Хотином в грудні 1673 року. Мати Ірина Орлик походила з роду Малаховських, тому охрестила сина за православним обрядом (батько же був католиком). Освіту здобув у єзуїтському колегіумі у Вільні, а також у Києво-Могилянській колегії, яку закінчив у 1694 році. Виявив особливий хист до філософії і богословських наук, історії, поетики, риторики і логіки, добре володів, крім української, польською, латиною, німецькою, шведською, церковнослов'янською та іншими мовами. Знав вісім європейських мов, а також давньогрецьку й латину.

Прибічник Мазепи та обрання на гетьманство

Протягом 1698—1700 років служив консисторським писарем у канцелярії київського митрополита, потім у Полтавському полку, а згодом старшим військовим канцеляристом і реєнтом ГВК Війська Запорозького.

З 1702 (за іншими джерелами — з 1706) року — Генеральний писар і довірена особа Івана Мазепи. У 1708 році взяв участь у виступі гетьмана Мазепи проти Петра I.

 Все своє життя Пилип Орлик не полишав надії відстояти незалежність України та звільнити її з-під московського гніту. Заручившись підтримкою Швеції та Османської імперії, він у 1711 році з 16-тисячним військом, у якому були запорожці, буджацькі татари, шведи й поляки під командуванням Юзефа Потоцького, почав визвольний похід на Україну.

27 червня 1709 року (після Полтавської битви) емігрував до Османської імперії.

За Іваном Мазепою до Бендер пішли близько 50 провідних представників старшини, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тисячі запорожців. Ці «мазепинці», як їх часом називають історики, були першою українською політичною еміграцією. Вони і обрали 5 квітня 1710 року Пилипа Орлика гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також османського султана і шведського короля.

Конституція Пилипа Орлика

 

Сторінки «Пактів і конституцій прав і вольностей Війська Запорозького», 1710 р. Національний архів Королівства Швеція, м. Стокгольм. Фото: mind.ua 

Згідно традиції обрання гетьмана 5 (16) квітня 1710 року Пилип Орлик уклав зі старшиною та запорожцями угоду, «Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького» — документ, який пізніше дістав назви Конституція Пилипа Орлика , українська конституція 1710 року. Нею він зобов'язався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Московії у випадку, якщо він здобуде владу в Україні. Відмінністю «Договорів та постанов» від 5 квітня 1710 року від попередніх договорів гетьманів з московськими царями полягала у тому, що цей політико-правовий документ приймався для всіх наступних українських правителів та був передусім між українськими гілками влади (хоча шведський король виступав протектором України).

Створення цих документів вважається значною заслугою Пилипа Орлика в історії України. Українська Конституція стала першою у світі, що розділила владу на три гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Вона вважається також однією з перших конституцій у Європі.

Московія намагалася переконати увесь світ в тому, що України як держави ніколи не існувало. Проте ще у 1710 році, гетьман у вигнанні Пилип Орлик описав у своєму творінні першу в Європі теоретичну модель вільної України та незалежного козацтва. Це документ, «Конституція Пилипа Орлика», в якій було описано поняття "вільного народу козацтва ", основи вибору до влади та правосуддя, різні соціальні засади. Документ був написаний двома мовами – латинською та давньоукраїнською. Має преамбулу та 16 статей. Проте Конституція була написана у вигнанні, тому чинною не була. Й до сьогодні конституція  Пилипа Орлика залишається великою історичною пам'яткою та гордістю українства.

Вшанування ювілею Конституції 1710 року дає всі підстави згадати добрим словом і її головного редактора Пилипа Орлика (1672–1742) - шляхтича, випускника Києво-Могилянської академії, вірного соратника Івана Мазепи, поета й письменника. Волею долі отримавши гетьманську булаву в еміграції, він протягом понад 30 років намагався стверджувати українську національну справу.

Помер Пилип Орлик 24 травня 1742 року в тодішній столиці Молдови Яссах. Крім Конституції залишив по собі кілька збірників віршів польською і «Щоденник подорожнього» польською та французькою, який вів із 1720-го по 1733 рік.

Булава гетьмана Пилипа Орлика, 18 ст.( Публічна бібліотека м. Лінчепінг, Швеція)

Конституція України – основний закон держави, який має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України.

Привернуть увагу користувачів такі видання як, " Гетьман Пилип Орлик і його Конституція", "Пакти і Конституції Української козацької держави", Коляда І. А. "Пилип Орлик", Корогод Г. І. "Перша Конституція України. Пилип Орлик і його діяльність в еміграції", "Конституції і конституційні акти України", Томенко М. В. "Україна: історія Конституції" та інші.

  Список літератури

 https://uk.wikipedia.org/wiki/ Вікіпедія

 1. Гетьман Пилип Орлик і його Конституція / І. О. Кресіна, О. Кресін. – Київ : ПБП Фотовідеосервіс, 1993. – 79 с

  2. Градова А. Гетьмани України. Історії про славу, мудрість і відвагу / Анна Градова. – Харків : Аргументпринт, 2015. – 351, [14] с.

   3. Гуржій О. І. Сто великих постатей і подій козацької України / О. І. Гуржій, Т. В. Чухліб. – К. : Арій, 2008. – 464 с.

4. Історія України в особах: IX—XVIII ст. — К. : Видавництво «Україна», 1993. — 396 с.

    5. Коваль Р. М. Отаман Орлик : [іст. нарис] / Роман Коваль. – Київ : Стікс, 2010. – 379 с  5. Коляда І. А. Пилип Орлик / І. Коляда, С. Коляда, О. Кирієнко. – Харків : Бібколектор, 2019. – 119, [2] с.

  6. Коляда І. А. Пилип Орлик / І. Коляда, С. Коляда, О. Кирієнко. – Харків : Бібколектор, 2019. – 119, [2] с.

7. Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького ; [упоряд.: І. О. Кресіна, О. В. Батанов] ; відп. ред. Ю. С. Шемшученко. – [3-тє вид.]. – Київ : Юридична думка, 2011. – 327 

8. Конституція України : відповідає офіц. тексту : нормативні док. з урахуванням останніх змін в редакції станом на 01.07.2023 р. – Суми : ВВП НОТІС, 2023. – 55 с. 

9. Косута – колиска Пилипа Орлика, гетьмана та автора І Конституції України / [упоряд. Г. Колюжна]. – Мінск : БДУ, 2017. – 28 с.

10. Корогод Г. І. Перша Конституція України. Пилип Орлик і його діяльність в еміграції : навч. посіб. для вищ. навч. закл. / Г. І. Корогод, В. П. Грибова ; Харк. нац. ун-т внутр. справ України. – 2-ге вид., доп. – Суми : Університетська книга, 2011. – 127 с.

11. Орлик П. Конституція, маніфести та літературна спадщина : вибрані твори / Пилип Орлик. – Київ : МАУП, 2006. – 701 с.

12. "Пакти і Конституції" Української козацької держави (до 300-річчя укладення) / НАН України [та ін.] ; [упоряд.: М. С. Трофимук, Т. В. Чухліб]. – Львів, 2011. – 439 с.

13. Пилип Орлик і мазепинці. Джерела / упоряд. Т. Г. Таїрова-Яковлева. – Київ : Кліо, 2022. – 231, [2] с. 

14. Різниченко В. Ф. Пилип Орлик: гетьман-емігрант / В. Ф. Різниченко. – Репр. відтворення вид. 1918 р. – Київ : Заповіт, 1991. – 48 с.

15. Сушинський Б. І. Козацькі вожді України. Історія України в образах її вождів та полководців XV–XIX століть : історич. есе : у 2 т. Т. 1 / Богдан Сушинський ; [оформ. Чередниченка О. П.]. – 2-ге вид., допов. – Одеса : ЯВФ, 2006. – 585, [5] с.

16. Сушинський Б. І. Козацькі полководці. Шаблями писаний літопис / Богдан Сушинський. – Київ : Арій, 2020. – 351 с.

 17.Таїрова-Яковлева Т. Г. Пилип Орлик // Гетьмани України. Історії про славу, трагедії та мужність / Тетяна Таїрова-Яковлева ; пер. з рос. Наталії Єгоровець. – Вид. 2-ге. – Київ : Кліо, 2019. – С. 337–362.  

18. Томенко М. В. Україна: історія Конституції : [навч. посіб.] / Микола Томенко. – Київ : Генеза, 2015. – 143 с.

19. Орлик П. Конституція, маніфести та літературна спадщина : вибрані твори / Пилип Орлик ; Ін-т культуролог. та етнолог. досліджень; [упоряд. і прим. М. Трофимука (лат. тексти), В. Шевчука ]. – Київ : МАУП, 2006. – 734 с.

20. "Пакти і Конституції" Української козацької держави (до 300-річчя укладення) / НАН України [та ін.] ; [упоряд.: М. С. Трофимук, Т. В. Чухліб]. – Львів : Світ, 2011. – 439 с.

  21. Пилип Орлик і мазепинці. Джерела / упоряд. Т. Г. Таїрова-Яковлева. – Київ : Кліо, 2022. – 231, [2] с.

22. Чорна С. Людина, яка створила документ великої державної ваги : 16 квітня – 310 років Консти 1. Борщак І. Великий Мазепинець Григор Орлик, генерал-поручник Людовика XV-го / І. Борщак. – Київ : [б. в.], 1991. – 98, [2] с.

23. Чухліб Т. В. Гетьмани України-Русі / Тарас Чухліб ; [худож. О. К. Перелиця]. – Донецьк : БАО, 2012. – 302, [1] с.

24. Чухліб Т. В. Пилип Орлик / Тарас Чухліб. – Київ : Наталія Брехуненко, 2008. – 63 с26. Шевчук В. О. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVI–XVIII ст. : [у 2 кн.]. Кн. 1 / В. О. Шевчук. – Київ : Грамота, 2007. – 717, [1] с.

25. Шевчук В. О. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVI–XVIII століть : у 2 кн. Кн. 2 / Валерій Шевчук. – Київ : Кліо, 2019. – 118с.

  Періодичні видання

• 1. Головатий С. Так чим же направду є "Конституцій Пилипа Орлика"? / С. Головатий // Право України. – 2016. – № 1. – С. 113–129.

  2. Гончарук П. Провісник української конституційної державності : (до 335-річчя від дня народження П. Орлика) / П. Гончарук // Київська старовина. – 2007. – № 6. – С. 11–29.

   3. Дзюбенко-Мейс Н. Перо проти меча: тріумф і трагедія Пилипа Орлика / Наталія Дзюбенко-Мейс // Слово Просвіти. – 2021. – 19–31 серп. (№ 33/34).

    4. Дробязко Н. Гетьманський шлях Орлика : живописне полотно художника Олеся Солов'я ["Пилип Орлик. Шлях гетьмана" демонструється у Батурині, у Національному історико-культурному заповіднику "Гетьманська столиця"] і розповідає про історичні події / Наталія Дробязко // Україна молода. – 2023. – 29 листоп. (№ 48). – С. 2.

   5. Дробязко Н. Державотворець Пилип Орлик. Єдиний, хто більше 30 років гетьманував в еміграції та весь час боровся за незалежність української землі / Наталія Дробязко // День. – 2020. – 26–27 черв. (118/119). – С. 13.

    6. Дроб'язко Н. Достойник в еміграції : дійові особи / Наталія Дроб'язко // Україна молода. – 2021. – 2–3 листоп. (№ 114/115). – С. 8.

  7. Завгородній В. Все своє життя він боровся за долю України [Пилип Орлик] : український державник / Віктор Завгородній // Журавлик. – 2021. – № 12 (груд.). – С. 14.87. Конституційна спадщина Пилипа Орлика:( за матеріалами однойменного міжнародного наукового семінару, Крістіанстад, Швеція, 20 червня 2019 року). — Право України.—2020.—№1.—С.286 - 287.

  8. Кресін О. Конституційна спадщина першої української політичної еміграції.— Право України.— 2020.—№ 3.—С.293-295.

  9. Кресін О. Українсько – шведські відносини та договори XVII – XVIII cтоліть .— Право України.— 2020.—№ 2.—С.301.

    10. Парубський І. Одна з найдемократичніших. . Саме так назвали Конституцію України в міжнародному співтоваристві / І. Парубський // Військо України. – 2017. – № 6. – С. 48–51 : фот.

    11. Пустовгар О. Відчайдушна спроба визволити Україну з-під московського царя. 310 років тому, в лютому 1711 року, розпочався військовий похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну задля визволення її від військ московського царя Петра І / Олег Пустовгар // Слово Просвіти. – 2021. – 18–24 лют. (№ 7). – С. 5.

    12. 5 фактів про українські конституції // На пенсії. – 2017. – 4–10 квітня (№ 14). – С. 6.

    13. Рендюк Т. Бендерська конституція 1710 року – апогей політичної та правової думки Пилипа Орлика в еміграції (до Дня Конституції України 28 червня) / Т. Рендюк // Зовнішні справи. – 2017. – № 6. – С. 26–31.

    13. Рендюк Т. Г. Пилип Орлик: молдовські та румунські шляхи / Т. Г. Рендюк. – Чернівці : Букрек, 2013. – 238 с.

    14. Різниченко В. Ф. Пилип Орлик: гетьман-емігрант / В. Ф. Різниченко. – Репр. відтворення вид. 1918 р. – Київ : Заповіт, 1991. – 48 с.

   15. Хаттман  Б. Бендерська Конституція, Пилип Орлик та його уряд у вигнанні в Швеції у 1715 – 1720 роках / Бертіл Хаттман.—Право України.—2020.— №1.—С.300-301.

   16. Чорна С. Людина, яка створила документ великої державної ваги : 16 квітня – 310 років Конституції Пилипа Орлика / Світлана Чорна // Голос України. – 2020. – 16 квіт. (№ 66). – С. 14.

   17. Чухліб Т. Білоруське коріння гетьмана Пилипа Орлика / Тарас Чухліб // Дзеркало тижня .— 2006.— №41.—С. 26 - 28.

    18. Чухліб Т. В. Шлях до Полтави: Україна і Росія за доби гетьмана Мазепи / Тарас Чухліб. – Київ : Наш час, 2008. – 263 с.

    19. Шевчук В. О. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVI–XVIII ст. : [у 2 кн.]. Кн. 1 / В. О. Шевчук. – Київ : Грамота, 2007. – 717, [1] с.

    20. Шевчук В. О. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення XVI–XVIII століть : у 2 кн. Кн. 2 / Валерій Шевчук. – Київ : Кліо, 2019. – 1118 с.

  Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

  Натисніть "стати прихильником"