Українським біженцям треба буде визначитися, чи залишитися в ЄС, змінивши правовий статус, чи повертатися в Україну, – рекомендації Ради ЄС

 

Рада Європейського Союзу опублікувала рекомендації щодо скоординованого підходу до припинення тимчасового захисту для переміщених осіб з України. Вони мають забезпечити повернення українців та реінтеграцію в Україну, коли дозволять умови, а також поступовий перехід до інших статусів перебування в ЄС для тих, хто має на це право.

Як раніше повідомляли у Раді ЄС, за допомогою цих рекомендацій ЄС готується до скоординованих дій на випадок, якщо умови в Україні будуть сприятливими для поступового скасування статусу тимчасового захисту і українцям потрібно буде визначитися: залишитися в ЄС, перейшовши на інший правовий статус, чи готуватися до повернення в Україну. Держави ЄС сприятимуть інтеграції тих, хто залишиться, та допомагатимуть із реінтеграцією в Україні для тих, хто повернеться.

Режим тимчасового захисту для українців діятиме до 4 березня 2027 року.

Документ визначає, як саме відбуватиметься перехід до інших статусів і які можливості відкриються для переміщених осіб. Суть документу можна звести до наступного.

Перехід на інші правові статуси у країнах ЄС

Українцям, які перебувають у ЄС, пропонується перейти з тимчасового захисту на національні правові статуси країн-членів ЄС. Це може бути дозвіл на проживання на підставі роботи, самозайнятості, навчання, сімейних обставин чи інших підстав. Держави-члени мають надавати чітку інформацію про переваги таких статусів, щоб українці могли приймати зважені рішення.

Заміна тимчасового захисту на інші дозволи

Ті, хто не зможе отримати національний статус, зможуть подавати заявки на дозволи відповідно до директив ЄС, але не поєднуючи їх із тимчасовим захистом. Тобто, вони не зможуть одночасно зберігати статус тимчасового захисту.

Ознайомчі візити до України

Українцям дозволять здійснювати ознайомчі візити до України, щоб оцінити умови для повернення, перевірити стан майна чи зв’язатися з рідними. Країни ЄС встановлять чіткі правила для таких поїздок і створять контактні пункти для інформування.

Програми добровільного повернення

Після завершення тимчасового захисту країни ЄС запровадять програми з фінансуванням від Союзу. Вони допоможуть із житлом, медичною допомогою та реінтеграцією в Україні. Орієнтовний період для повернення – один рік після 4 березня 2027 року. Українці, які беруть участь у цих програмах, зможуть легально залишатися в ЄС до моменту повернення. Європейське агентство Frontex надаватиме логістичну підтримку.

Під час участі у програмах повернення українці збережуть право на легальне проживання в країнах ЄС до моменту виїзду.

Захист уразливих груп

Особи з особливими потребами або батьки дітей, які ще навчаються у школі, зможуть залишатися довше – до моменту, коли Україна буде готова прийняти їх або до завершення навчального року після 4 березня 2027 року.

Unity Hubs

У країнах ЄС створюватимуться спеціальні «центри єдності», які інформуватимуть українців про можливості легалізації, повернення та умови в Україні.

Координація з Україною

ЄС наголошує, що повернення має бути добровільним, поетапним та гуманним. Для цього держави-члени координуватимуть дії з українською владою, зокрема в питаннях житла, соціальних послуг та реінтеграції громадян.

Нижче наводимо переклад рішення.

РЕКОМЕНДАЦІЯ РАДИ щодо скоординованого підходу до припинення тимчасового захисту для переміщених осіб з України

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема статтю 292 у поєднанні зі статтями 78(1) та 79(1) цього Договору,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Оскільки:

(1) Тимчасовий захист для переміщених осіб з України, які не можуть повернутися до своєї країни або регіону походження через війну Росії проти України, який був активований Виконавчим рішенням Ради (ЄС) 2022/3821 та продовжений Виконавчими рішеннями Ради (ЄС) 2023/24092, (ЄС) 2024/18363 та (ЄС) 2025/14604, діє до 4 березня 2027 року. Хоча він і є свідченням солідарності Союзу з народом України, тимчасовий захист за своєю природою є тимчасовим. Тому необхідно підготувати поступовий, сталий і добре скоординований перехід від цього статусу, коли умови в Україні стануть сприятливими для його припинення, беручи до уваги можливості та потреби України у відбудові.

(2) У контексті обговорень майбутнього та припинення тимчасового захисту, держави-члени закликали до скоординованого підходу на рівні Союзу. Базуючись на досвіді держав-членів після активації тимчасового захисту, передбаченого Директивою Ради 2001/55/EC5, вкрай важливо гарантувати спільну відповідальність між усіма державами-членами на рівні Союзу протягом усього цього процесу.

(3) Однією з цілей активації тимчасового захисту, передбаченого Директивою 2001/55/EC, у контексті війни Росії проти України було запобігання перевантаженню систем надання притулку держав-членів та їхній нездатності обробляти велику кількість заяв про міжнародний захист без негативного впливу на ефективність їхньої роботи, в інтересах осіб, які шукають захисту. Ця мета залишається ключовою при плануванні переходу від тимчасового захисту для цих осіб. Крім того, навіть у мирній ситуації Україні знадобиться час, щоб відновити свій потенціал для прийому всіх осіб, переміщених через війну. Тому, щоб підтримати Україну в її зусиллях з реінтеграції переміщених осіб, важливо, щоб процес переходу управлявся гнучко, поступово та з урахуванням індивідуальних ситуацій відповідних осіб. Отже, цей процес переходу повинен враховувати потреби тих, хто зараз користується тимчасовим захистом у Союзі, а також потреби України, зберігаючи при цьому цілісність систем надання притулку держав-членів.

(4) Багато осіб, переміщених з України та які користуються тимчасовим захистом, перебувають у Союзі вже кілька років і інтегрувалися в приймаючі суспільства, вивчаючи мови, знаходячи роботу та вступаючи до навчальних закладів. Там, де це вже можливо згідно з національним законодавством або адміністративною практикою, держави-члени повинні використовувати всі можливості, щоб дозволити цим особам перейти на національні правові статуси, які краще відображають їхню поточну ситуацію в Союзі, якщо виконані умови для продовження легального проживання на інших підставах. Такі національні правові статуси можуть включати, наприклад, дозволи на проживання на підставі працевлаштування, самозайнятості, професійного навчання, освіти та досліджень, сімейних чи інших обставин, або спеціальні дозволи на проживання. Тому держави-члени повинні сприяти та полегшувати перехід від тимчасового захисту, надаючи чітку інформацію, щоб допомогти відповідним особам зрозуміти переваги та права, що надаються цими іншими національними правовими статусами, порівняно з тимчасовим захистом або іншими формами міжнародного захисту.

(5) З метою підтримки переходу осіб, які користуються тимчасовим захистом, до інших правових статусів та надання їм альтернативного варіанту в безпрецедентних обставинах, а також для забезпечення безперервності та уникнення ситуацій незаконного перебування, держави-члени повинні дозволити особам, які користуються тимчасовим захистом, особливо там, де доступ до національних статусів може бути неможливим, і які інакше відповідають вимогам для отримання іншого статусу на основі законодавства Союзу, подавати заявки на отримання дозволів згідно з Директивами (ЄС) 2016/8016, (ЄС) 2021/18837 та (ЄС) 2024/12338 Європейського Парламенту та Ради. Отримання дозволів згідно з цими директивами можливе за умови, що відповідні особи не користуються одночасно тимчасовим захистом у Союзі. Отже, держави-члени повинні якомога швидше, але не пізніше, ніж під час подання заявки на отримання дозволу, інформувати осіб, які користуються тимчасовим захистом, про відмінності між правами, що надаються статусом тимчасового захисту, та правами, що надаються згідно з цими Директивами. Держави-члени також повинні якомога швидше, але не пізніше, ніж під час подання заявки, інформувати їх про те, що вони не можуть одночасно користуватися тимчасовим захистом і отримувати дозвіл згідно з цими Директивами.

(6) Для того, щоб держави-члени були готові до можливого поетапного згортання тимчасового захисту, активованого Виконавчим рішенням (ЄС) 2022/382, важливо забезпечити, щоб повернення додому в Україну з метою реінтеграції відбувалося упорядковано та гуманно, і щоб враховувалися різноманітні індивідуальні обставини переміщених осіб, підтримуючи тих, хто хоче і може повернутися в Україну. Хоча деякі особи вже можуть мати намір повернутися додому в короткостроковій перспективі, іншим може знадобитися більше часу, враховуючи їхні специфічні обставини. Також важливо враховувати можливості України щодо сталого реінтегрування всіх осіб, переміщених через війну. Тому держави-члени повинні вживати заходів, які готують ґрунт для плавної та сталої реінтеграції в Україні, беручи до уваги всі ці міркування, повністю використовуючи та розширюючи інструменти, вже передбачені статтями 21 та 23 Директиви 2001/55/EC.

(7) Союз, зокрема через «Ukraine Facility» (Інструмент для України), створений Регламентом (ЄС) 2024/792 Європейського Парламенту та Ради, надає всебічну підтримку Україні для подолання соціальних, економічних та екологічних наслідків війни Росії, сприяючи відновленню, реконструкції та модернізації країни, а також післявоєнному відновленню українського суспільства, зокрема шляхом створення соціальних та економічних умов, які полегшують повернення додому внутрішньо переміщених осіб та осіб, які користуються тимчасовим захистом у Союзі, коли це дозволяють умови або вони самі обирають це.

(8) Ті, хто розглядає можливість повернення додому в Україну, повинні мати можливість приймати усвідомлені рішення, що також підтримало б сталість їхнього повернення. У контексті плавного переходу від тимчасового захисту для переміщених осіб з України, держави-члени повинні запровадити більш структурований підхід до просування ознайомчих візитів на самостійній основі, як це передбачено статтею 21(1) Директиви 2001/55/EC. Ці візити можуть слугувати заходом зміцнення довіри для осіб, які користуються тимчасовим захистом у Союзі, оскільки це дозволило б їм перевірити родину чи майно, або оцінити рівень руйнувань у їхніх громадах та загальні умови в Україні. Щоб підвищити їхню ефективність та запобігти зловживанню, держави-члени повинні встановити параметри, умови та вимоги для таких візитів. Будь-які такі параметри, умови чи вимоги повинні бути скоординовані з іншими державами-членами, а також встановлені та повідомлені прозоро. Для цього держави-члени повинні створити контактні пункти.

(9) Від держав-членів вимагається вживати необхідних заходів для уможливлення добровільного повернення осіб, тимчасовий захист яких закінчився, як зазначено у статті 21(1) Директиви 2001/55/EC. З цією метою держави-члени повинні передбачити спеціальні програми добровільного повернення, для яких вони можуть покладатися на підтримку, надану міжнародними організаціями. Для забезпечення їхньої ефективності та уникнення ризиків зловживання, ці програми повинні бути ретельно розроблені, комплексними та добре комунікованими, враховуючи потреби та можливості України, а також потреби переміщених осіб з України, які користуються тимчасовим захистом у Союзі, та ситуацію тих, хто залишився в Україні, щоб підтримувати соціальну згуртованість. Тому будь-яка така програма повинна пріоритезувати підтримку реінтеграції, для якої в Україні буде доступне фінансування Союзу, замість індивідуальних пакетів. Умови участі в таких програмах повинні бути чітко встановлені, а особи, які мають намір ними скористатися, повинні бути зобов’язані зареєструватися. Держави-члени можуть розглянути, як частину цих програм, допомогу в організації від'їздів, наприклад, в той самий район в Україні. Європейське агентство прикордонної та берегової охорони (Frontex), створене Регламентом (ЄС) 2019/1896 Європейського Парламенту та Ради10, може надавати державам-членам логістичну підтримку в межах свого мандату.

(10) Хоча програми добровільного повернення повинні мати обмежену та фіксовану тривалість, вони повинні надавати достатньо часу для забезпечення належної координації з українськими органами влади з метою полегшення поступової та адекватної інтеграції осіб, що повертаються, в їхні громади, зокрема в сферах доступу до базових послуг та об'єктів, таких як розміщення, житло чи медична допомога. Тому, в тому числі для забезпечення того, щоб початкова тривалість програми добровільного повернення була скоординована з усіма державами-членами та українськими органами влади, програми добровільного повернення повинні передбачати період від'їзду, що дозволяє досягти цих цілей, а саме період, в принципі, в один рік. Підтримка для держав-членів доступна в рамках Фонду притулку, міграції та інтеграції (AMIF), створеного Регламентом (ЄС) 2021/1147 Європейського Парламенту та Ради11, для задоволення фінансових потреб, пов'язаних з переміщеними особами з України, які користуються тимчасовим захистом, і також може сприяти фінансуванню програм добровільного повернення. Протягом дії програм добровільного повернення відповідним особам має бути дозволено продовжувати легальне проживання в державі-члені, де вони користуються тимчасовим захистом. Оскільки обставини на місцях можуть змінюватися між датою прийняття цієї Рекомендації та закінченням тимчасового захисту, а час, спочатку передбачений програмами добровільного повернення, може бути недостатнім для забезпечення поступової та сталої реінтеграції в Україні, держави-члени повинні координувати між собою та з українськими органами влади встановлення іншого або подовженого періоду для добровільного від'їзду в рамках їхніх програм добровільного повернення. Заходи, що стосуються програм добровільного повернення, не обмежують Директиву 2008/115/EC Європейського Парламенту та Ради.

(11) Щоб зменшити адміністративне навантаження, пов'язане з можливим індивідуальним виданням дозволів на проживання особам, зареєстрованим у програмах добровільного повернення, держави-члени повинні використовувати можливість, передбачену статтею 21(3) Директиви 2001/55/EC, щоб подовжити всі застосовні права, пов'язані з тимчасовим захистом, викладені в Розділі III Директиви 2001/55/EC, для осіб, які користувалися тимчасовим захистом згідно з Виконавчим рішенням (ЄС) 2022/382 та користуються програмою добровільного повернення, після дати закінчення терміну дії Виконавчого рішення (ЄС) 2022/382, до дати повернення переміщеної особи в Україну або до дати закінчення періоду для добровільного від'їзду в рамках відповідної програми добровільного повернення. Крім того, щоб забезпечити безперервність та уникнути ситуацій незаконного перебування одразу після закінчення тимчасового захисту, держави-члени повинні забезпечити, щоб особи, які користувалися тимчасовим захистом, могли легально проживати на їхній території в період між закінченням терміну дії Виконавчого рішення (ЄС) 2022/382 та закінченням періоду, протягом якого такі особи можуть зареєструватися в програмі добровільного повернення.

(12) Можливо, що на точну дату закінчення терміну дії Виконавчого рішення (ЄС) 2022/382 Україна не зможе задовольнити потреби осіб з особливими потребами, іншими, ніж ті, що пов'язані з їхнім станом здоров'я. Для забезпечення сталого повернення в Україну, що враховує можливості України задовольнити потреби таких осіб, держави-члени також повинні застосовувати положення національного законодавства, що транспонують статтю 23(1) Директиви 2001/55/EC, до осіб з особливими потребами, іншими, ніж ті, що пов'язані з їхнім станом здоров'я, та вживати необхідних заходів щодо умов для продовження їхнього легального проживання в Союзі. У відповідних випадках держави-члени повинні забезпечити, щоб умови проживання враховували особливі потреби відповідних осіб. Таке проживання має бути припинене, як тільки Україна зможе забезпечити особливі потреби відповідних осіб.

(13) Держави-члени повинні використовувати можливість, передбачену статтею 23(2) Директиви 2001/55/EC, щоб дозволити переміщеним особам з України, чиї діти є неповнолітніми та навчаються в школі в державі-члені, проживати на їхній території після закінчення терміну дії тимчасового захисту, передбаченого Виконавчим рішенням (ЄС) 2022/382, щоб дозволити цим дітям завершити поточний шкільний період, який зазвичай є шкільним роком, коли термін дії цього Виконавчого рішення закінчується.

(14) Щоб гарантувати належне інформування та допомогти особам, які користуються тимчасовим захистом, приймати усвідомлені рішення, володіючи повною інформацією, важливо максимально використовувати існуючі інструменти та канали та уникати дублювання зусиль. Для цього держави-члени можуть використовувати можливі «Unity Hubs», які були або створюються на їхній території, щоб допомогти підтримувати зв'язок з українцями, що проживають за кордоном. «Unity Hubs» повинні використовуватися для надання інформації про перехід на інші правові статуси, ознайомчі візити та програми добровільного повернення, або для вказівки, де таку інформацію можна отримати. Для підтримки «Unity Hubs» держави-члени можуть використовувати кошти в рамках Фонду притулку, міграції та інтеграції, включаючи додаткові асигнування, що випливають з середньострокового перегляду Багаторічної фінансової рамки на 2021-2027 роки, встановленої Регламентом Ради (ЄС, Євратом) 2020/209313, та середньострокового перегляду програм держав-членів в рамках Фонду притулку, міграції та інтеграції. Також для цієї мети може бути отримана підтримка від міжнародних організацій та третіх країн. Щоб оптимізувати зусилля, державам-членам пропонується інтегрувати знання, можливості та мережі, що пропонуються міжнародними організаціями, у свої індивідуальні плани зі створення «Unity Hubs». Крім того, можуть бути запущені інформаційні кампанії, що відповідають комунікації Союзу.

(15) Щоб забезпечити скоординований підхід між державами-членами та з українськими органами влади щодо імплементації цієї Рекомендації, держави-члени повинні продовжувати координацію, обмін інформацією та моніторинг ситуації на місцях у різних відповідних форумах, включаючи «Платформу солідарності», згадану у Виконавчому рішенні (ЄС) 2022/382, до якої українські органи влади можуть бути запрошені разом з відповідними підготовчими органами Ради в межах їхніх відповідних мандатів та обов'язків.

(16) Оскільки перехід від тимчасового захисту для переміщених осіб з України призведе до значних змін у їхньому статусі, важливо мати точну картину ситуації, що розвивається. Беручи до уваги, зокрема, рішення Суду Європейського Союзу у справі C-753/2314 і, зокрема, його пункт 30, держави-члени повинні посилити свої зусилля щодо регулярного та оперативного оновлення своїх даних щодо тимчасового захисту в «Платформі реєстрації тимчасового захисту», включаючи дані щодо неактивних реєстрацій, а також в рамках механізму готовності та управління кризами, пов'язаними з міграцією («Blueprint Network»).

(17) Відповідно до статті 3 Протоколу № 21 щодо позиції Сполученого Королівства та Ірландії стосовно простору свободи, безпеки та юстиції, що додається до Договору про Європейський Союз та до Договору про функціонування Європейського Союзу, Ірландія листом від 22 липня 2025 року повідомила про своє бажання брати участь у прийнятті та застосуванні цієї Рекомендації.

(18) Відповідно до статей 1 і 2 Протоколу № 22 щодо позиції Данії, що додається до Договору про Європейський Союз та до Договору про функціонування Європейського Союзу, Данія не бере участі у прийнятті цієї Рекомендації та не зобов'язана нею або її застосуванням,

ПРИЙНЯЛА ЦЮ РЕКОМЕНДАЦІЮ:

А. Заходи для сприяння переходу до інших правових статусів ще до закінчення тимчасового захисту

Держави-члени повинні сприяти та полегшувати доступ до національних правових статусів для осіб, які користуються тимчасовим захистом згідно з Виконавчим рішенням (ЄС) 2022/382. Дозволи на проживання, видані з цією метою, можуть, наприклад, ґрунтуватися на працевлаштуванні, самозайнятості, професійному навчанні або освіті та дослідженнях, сімейних чи інших підставах, або бути спеціальними дозволами на проживання, за умови, що ці особи відповідають умовам, встановленим національним законодавством.

Держави-члени повинні дозволити особам, які користуються тимчасовим захистом згідно з Виконавчим рішенням (ЄС) 2022/382, особливо там, де доступ до національних правових статусів є неможливим, і які інакше відповідають вимогам для отримання іншого статусу, встановленого законодавством Союзу, подавати заявки на отримання дозволів згідно з Директивами (ЄС) 2016/801, (ЄС) 2021/1883 та (ЄС) 2024/1233, за умови, що вони не будуть одночасно мати статус тимчасового захисту та дозвіл, наданий згідно з цими Директивами. Держави-члени повинні якомога швидше, але не пізніше, ніж під час подання заявки на такий дозвіл, інформувати осіб, які користуються тимчасовим захистом згідно з Виконавчим рішенням (ЄС) 2022/382, про відмінності між правами, що надаються статусом тимчасового захисту, та правами, що надаються згідно з цими Директивами, а також про те, що вони не можуть одночасно користуватися тимчасовим захистом і отримувати дозвіл згідно з цими Директивами.

B. Заходи для підготовки ґрунту для плавної та сталої реінтеграції в Україні

Держави-члени повинні дозволити особам, які користуються тимчасовим захистом згідно з Виконавчим рішенням (ЄС) 2022/382, здійснювати ознайомчі візити в Україну на самостійній основі, належним чином враховуючи статтю 21(1) Директиви 2001/55/EC. У цьому контексті держави-члени повинні: (a) встановити та скоординувати з іншими державами-членами параметри, умови та вимоги для ознайомчих візитів; (b) інформувати осіб, які можуть захотіти здійснити такі візити, про ці параметри, умови та вимоги, а також створити контактні пункти для цієї мети.

Для забезпечення повернення в Україну держави-члени повинні передбачити спеціальні програми добровільного повернення відповідно до статті 21(1) Директиви 2001/55/EC, які будуть використовуватися після закінчення тимчасового захисту згідно з Виконавчим рішенням (ЄС) 2022/382. У цьому контексті держави-члени повинні: (a) забезпечити координацію з українськими органами влади для полегшення реінтеграції в громади в Україні, в таких сферах, як пошук житла або доступу до базових послуг та інфраструктури, включаючи медичне обслуговування; (b) забезпечити, щоб підтримка в рамках програм добровільного повернення пріоритезувала підтримку реінтеграції в громади в Україні, замість індивідуальних пакетів; (c) встановити умови участі в програмах добровільного повернення у координації з іншими державами-членами та Комісією; (d) вимагати від осіб, які хочуть скористатися програмою добровільного повернення, зареєструватися в такій програмі, щоб отримати її; (e) встановити конкретний період, в принципі, один рік після закінчення тимчасового захисту для добровільного від'їзду в рамках програм добровільного повернення; держави-члени повинні координувати між собою та з українськими органами влади, відповідно до пункту 8 цієї Рекомендації, коли, з огляду на розвиток ситуації на місцях, буде потрібен інший або подовжений період для добровільного від'їзду, оскільки наданий час видається недостатнім для забезпечення поступової та сталої реінтеграції переміщених осіб в Україні; (f) використовувати можливість, передбачену статтею 21(3) Директиви 2001/55/EC, щоб подовжити всі застосовні права, пов'язані з тимчасовим захистом, викладені в Розділі III Директиви 2001/55/EC, для тих осіб, які користувалися тимчасовим захистом згідно з Виконавчим рішенням (ЄС) 2022/382 та користуються програмою добровільного повернення, до дати їхнього повернення в Україну або до дати закінчення періоду для добровільного від'їзду в рамках відповідної програми добровільного повернення; держави-члени повинні забезпечити продовження легального проживання для переміщених осіб між датою закінчення терміну дії Виконавчого рішення (ЄС) 2022/382 та закінченням періоду, протягом якого такі особи можуть зареєструватися в цій програмі; (g) розглянути можливість надання допомоги в організації від'їздів, зокрема в той самий район в Україні; Frontex може надавати державам-членам логістичну підтримку в межах свого мандату.

З належною повагою до людської гідності, держави-члени повинні вжити необхідних заходів щодо умов проживання осіб, які не відповідають вимогам для доступу до інших статусів, але мають особливі потреби, інші, ніж ті, що охоплюються статтею 23(1) Директиви 2001/55/EC, які Україна не може задовольнити після закінчення тимчасового захисту згідно з Виконавчим рішенням (ЄС) 2022/382. У відповідних випадках держави-члени повинні забезпечити, щоб умови проживання враховували особливі потреби таких осіб. Таке проживання повинно бути припинено, як тільки Україна зможе забезпечити особливі потреби відповідних осіб.

Держави-члени повинні, відповідно до статті 23(2) Директиви 2001/55/EC, дозволити переміщеним особам з України, чиї діти є неповнолітніми та навчаються в школі в державі-члені, проживати на їхній території після закінчення терміну дії тимчасового захисту, передбаченого Виконавчим рішенням (ЄС) 2022/382, щоб дозволити цим дітям завершити поточний шкільний період, коли термін дії цього Виконавчого рішення закінчується. Для цілей цих заходів поточний шкільний період зазвичай буде шкільним роком.

C. Заходи для забезпечення інформування переміщених осіб

Держави-члени повинні забезпечити, щоб особи, які користуються тимчасовим захистом згідно з Виконавчим рішенням (ЄС) 2022/382, були належним чином інформовані щодо наявних можливостей для переходу на інші правові статуси, включаючи переваги та права, пов'язані з переходом на ці статуси, а також про ситуацію в Україні, вимоги для ознайомчих візитів та підтримку для повернення додому, доступну в Союзі та в Україні, зокрема щодо програм добровільного повернення. У цьому зв'язку держави-члени повинні: (a) створити оперативні національні комунікаційні системи та процедури, такі як контактні пункти, або інформаційну кампанію, що відповідає комунікації Союзу. (b) для тих держав-членів, які мають намір створити на своїй території «Unity Hub» у співпраці з українськими органами влади, використовувати цей «Unity Hub» для надання відповідної інформації переміщеним особам; державам-членам пропонується інтегрувати знання, можливості та мережі, що пропонуються міжнародними організаціями, у національний план зі створення «Unity Hubs». (c) розглянути можливість використання програми Фонду притулку, міграції та інтеграції, включаючи додаткові асигнування, що випливають із середньострокового перегляду відповідної Багаторічної фінансової рамки та середньострокового перегляду національних програм, для підтримки «Unity Hubs».

D. Заходи для забезпечення координації, моніторингу та обміну інформацією між державами-членами та з українськими органами влади

Держави-члени повинні продовжувати координацію та обмін інформацією щодо відповідних подій, а також щодо імплементації цієї Рекомендації, зокрема в контексті «Платформи солідарності» та відповідних підготовчих органів Ради в межах їхніх відповідних мандатів та обов'язків. Комісія зв'язується з цією метою з державами-членами та з українськими органами влади, включаючи на технічному рівні в рамках «Платформи солідарності», до якої українські органи влади можуть бути запрошені, та на політичному рівні через Спеціального посланника для українців у ЄС.

Держави-члени повинні посилити свої зусилля щодо моніторингу подій та регулярного та оперативного оновлення відповідної інформації щодо статусу переміщених осіб з України у відповідних базах даних, включаючи в «Платформі реєстрації тимчасового захисту», зокрема щодо кількості бенефіціарів тимчасового захисту або адекватного захисту згідно з національним законодавством на території держави-члена, кількості осіб, які перейшли на інші статуси та більше не користуються тимчасовим захистом або адекватним захистом згідно з національним законодавством, та кількості осіб, чиї реєстрації є неактивними. Крім того, держави-члени повинні забезпечити своєчасний, повний та точний обмін даними щодо всіх відповідних аспектів, що стосуються бенефіціарів тимчасового захисту, в рамках механізму готовності та управління кризами, пов'язаними з міграцією («Blueprint Network»).

інформація для біженців

Рада ЄС

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

Пенсія дітям загиблих/померлих військовослужбовців: хто і скільки може отримати?

 

Питання пенсій дітям загиблих військовослужбовців – це не просто формальність, а частина соціальної відповідальності держави.

Хто має право на таку допомогу та які суми призначаються розповідає "Адвокат права".

Загалом право на пенсію за втрату годувальника мають непрацездатні члени сім'ї, які перебували на його утриманні, але дітям така пенсія призначається незалежно від їх перебування на утриманні годувальника.

Також право на пенсію в разі втрати годувальника мають діти:

• старше 18 років, якщо вони здобувають освіту за денною формою навчання, до досягнення 23 років;
• сироти до досягнення 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
• інваліди незалежно від віку, якщо інвалідність встановлено до досягнення 18 років.

Розмір такої пенсії встановлюється у відсотках від грошового забезпечення, заробітної плати, померлого годувальника.

Якщо він загинув (помер) внаслідок виконання військових обов'язків, пенсія призначається в таких розмірах:

• на одну дитину – 70% грошового забезпечення годувальника;
• на двох і більше дітей – по 50% на кожну дитину.

Якщо батько помер внаслідок нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням завдань військової служби, пенсія нараховується в розмірі 30% його грошового забезпечення на кожну дитину.

Пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім'ї, який має на неї право. До пенсії в разі втрати годувальника членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, захисників і захисниць України за відповідним посвідченням встановлюється надбавка в розмірі 25% прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних.

Якщо сума пенсії в разі втрати годувальника (з усіма надбавками та доплатами) особи, яка має статус члена сім'ї загиблого (померлого) захисника або захисниці України, менша за 7800 грн, нараховується адресна доплата до цього рівня.

Якщо таку пенсію призначено на двох або більше дітей, адресну допомогу встановлюють у розмірі не менше ніж 6100 грн на кожну дитину.

Куди звертатися для оформлення?

Якщо загиблий (померлий) не був пенсіонером на момент смерті, спочатку потрібно звернутися до уповноваженого органу (підрозділу) військової структури, де він проходив службу. Цей орган відповідає за формування необхідного пакета документів і передачу їх до Пенсійного фонду.

Якщо військовослужбовець уже отримував пенсію, можна звертатися безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду або через вебпортал електронних послуг Фонду.

Заява про призначення пенсії неповнолітнім дітям померлого подається їхнім законним представником.

загиблі захисники

родини загиблих захисників

виплати сім'ям загиблих

 

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

Безоплатна правова допомога 25 вересня 2025 р.

 

25 вересня  2025 р. в Центрі правової  інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових за участі спеціалістів Благодійного  Фонду «Право на захист» працювала точка доступу до правничої допомоги.

           Надавалися юридичні консультації з питань спадкового права та постановка на облік ВПО; процедура подання інформації про пошкоджене та знищене майно через бойові дії з метою подальшого отримання відповідних компенсацій.

Також присутніх та працівників закладу було поінформовано про діяльність БФ «Право на захист». Фахівці  Благодійного  Фонду надають юридичну, соціальну допомогу та психологічну підтримку тих, хто постраждав від війни й проходить через складний період. Зокрема, надають консультації з питань: державна  допомога та проживання ВПО; оформлення, обмін, відновлення особистих документів; компенсація за пошкоджене/знищене житло; субсидії на комунальні  послуги та оренду житла; відновлення документів щодо права власності; визнання особи загиблою/ зниклою безвісти/ ; документування шкоди, завданої життю і здоров’ю тощо. 

Охочі одержали інформаційні матеріали з питань  юридичної  допомоги.

          Для отримання юридичної допомоги можна звернутися за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 41, Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових (читальний зал).

 

  Попередній запис за тел.: 676-197.

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

Верховна Рада ухвалила закон про військового омбудсмана: що передбачає документ

 

 

Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроект № 13266, який має унормувати роботу військового омбудсмена в Україні. 

Основні положення документу:

• Президент призначатиме військового омбудсмана та його заступників;
• Офіс військового омбудсмана створять як допоміжний орган при президентові для здійснення функцій цивільного демократичного контролю в секторі безпеки й оборони;
• Буде створено порядок подання та розгляду скарг військовослужбовців, порядок проведення перевірок у військових частинах і органах військового управління у зв’язку з порушенням прав військовослужбовців; 
• Буде унормовано процес підготовки висновків після перевірок та взаємодії військового омбудсмана з іншими держорганами.

військовий омбудсмен

 

 Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

 

Виплати по «Контракту 18-24»: які суми передбачені військовим та який порядок виплат

 

З лютого Міноборони України запровадило експериментальний проєкт «Контракт 18-24» - добровільну ініціативу для громадян віком 18-24 роки, які готові приєднатися до захисту Батьківщини на період дії воєнного стану. 

У Міністерстві нагадали, які види грошового забезпечення передбачені військовослужбовцям за цим видом контракту.

Грошові виплати за контрактом складаються з:

• одноразової грошової допомоги у розмірі 1 млн грн;
• щомісячного грошового забезпечення;
• додаткових винагород за безпосередню участь у бойових діях у районах їх ведення і виконання бойових спеціальних завдань
• інших соціальних виплат передбачених для військовослужбовців (підйомна допомога при службових переміщеннях, компенсація за піднайом житла).

• Одноразова грошова допомога в 1 млн грн виплачується поетапно:

• 200 тис. грн протягом 5 робочих днів після підписання контракту та вступу до виконання обов'язків за посадою;
• 300 тис. грн протягом 5 робочих днів після проходження відповідної підготовки та залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань;
• 500 тис. грн після закінчення контракту при виконанні його умов (зокрема: 6 місяців безпосередньої участі в бойових діях для піхотних спеціальностей;     12 місяців - для операторів безпілотних систем).

У разі припинення або скасування воєнного стану або невиконання умов контракту в частині строків обов’язкової участі в бойових діях (6 місяців для піхотних спеціальностей та 12 місяців для операторів безпілотних систем) невиплачена третя частина одноразової грошової допомоги виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку – 1/6 (для піхотних спеціальностей) та 1/12 (для операторів БПС) від 500 тис. грн за кожні 30 днів служби.

Військовослужбовець Збройних Сил України, що уклав контракт, отримує щомісячне грошове забезпечення за займаною посадою. Його мінімальний розмір для штатних посад, визначених проєктом, наразі складає 20,2 тис. грн. Військовослужбовці, які мають сертифікат фахівця з експлуатації БПС, з урахуванням надбавки за особливості проходження військової служби можуть отримувати щомісячно 27,1 тис. грн.

Крім того, військовослужбовцям, що беруть безпосередню участь у бойових діях у районах їх ведення, виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 тис. грн, а тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання -  у розмірі 30 тис. грн. Її конкретний розмір визначається щомісячно з розрахунку кількості днів безпосередньої участі у бойових діях (виконання спеціальних завдань).

Також за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях у першому ешелоні оборони або наступу до ротного опорного пункту включно виплачується одноразова грошова винагорода у розмірі 70 тис. грн.

Військовослужбовцям, крім зазначеного, один раз на рік виплачується щорічна грошова допомога для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

На військовослужбовців цієї категорії поширюються усі соціальні гарантії, передбачені для військовослужбовців ЗСУ, в тому числі безкоштовне медичне забезпечення. Громадяни України, які пройшли військову службу відповідно до зазначеного контракту мають право на укладення кредитного договору на умовах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 856 «Деякі питання забезпечення приватним акціонерним товариством «Українська фінансова житлова компанія» доступного іпотечного кредитування громадян України» із встановленням рівня компенсаційної процентної ставки протягом усього строку дії укладеного кредитного договору у розмірі 0,0 відсотків річних.

Контракт 18-24

Міноборони

добровольці

 Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

 

Безкоштовна онлайн консультація юриста: можливості та обмеження

 

У сучасних реаліях правова допомога стала не розкішшю, а життєвою необхідністю. Від масових звільнень до майнових спорів і мобілізаційних питань — усе частіше українці звертаються до юристів. Але далеко не всі можуть дозволити собі платні послуги. Саме тому безкоштовна онлайн консультація юриста перетворилася з рідкісної можливості на щоденний запит у пошукових системах.

Попри скепсис, такі консультації існують — і вони дійсно можуть бути корисними, якщо знати, куди звертатися і що очікувати.

Де шукати безкоштовну юридичну допомогу онлайн?

Сьогодні отримати пораду від юриста безкоштовно можна не лише через знайомих. Існують перевірені онлайн-ресурси, де правники надають первинну допомогу абсолютно без оплати.

До таких платформ належать:

1. Державний портал «Безоплатна правова допомога» — надає підтримку українцям у базових правових питаннях.
2. Волонтерські ініціативи та правові чати у Telegram — особливо активні під час воєнного стану.
3. Платформа «Юридичний Супровід Онлайн» — сервіс, де можна залишити запит і отримати відповідь від сертифікованого фахівця.

Ці ресурси працюють без оплати, але вимагають чіткого формулювання питання та терпіння — через високе навантаження відповідь може надійти не миттєво.

Які юридичні питання реально вирішити безкоштовно?

Не всі проблеми потребують глибокого аналізу чи багатогодинної підготовки документів. Часто людям потрібно зрозуміти, як діяти в тій чи іншій ситуації, або ж отримати коротку правову консультацію.

Найпоширеніші теми безкоштовних онлайн консультацій:

1. Сімейні питання: розірвання шлюбу, аліменти, порядок спілкування з дітьми.
2. Спадкові справи: черговість спадкування, оформлення заповіту.
3. Адміністративні спори: штрафи, скарги на дії державних органів.
4. Питання мобілізації: статус, бронювання, права військовозобов’язаних.

У більшості випадків відповідь на такі запити — це коротке роз’яснення законодавства або порада щодо подальших дій.

Обмеження безкоштовної онлайн консультації: що потрібно знати

Попри очевидні плюси, безкоштовна юридична допомога має і свої межі. Це потрібно враховувати, щоб не мати завищених очікувань і не втратити час.

Серед основних обмежень:

1. Час. Консультація зазвичай коротка, і юрист фізично не може заглибитися в усі деталі складної справи.
2. Поверхневий аналіз. Без перегляду документів і додаткових запитань неможливо надати повноцінну правову позицію.
3. Обмежені ресурси. Через велику кількість звернень відповіді можуть бути загальними, або надійти із затримкою.
4. Вузька спеціалізація. Не всі теми охоплюються — деякі складні кримінальні чи корпоративні справи потребують окремої уваги.

Якщо справа комплексна, безкоштовна онлайн консультація юриста стане лише відправною точкою, а не повноцінним супроводом.

Чи варто довіряти безкоштовним сервісам?

Безкоштовна онлайн консультація юриста — це реальний спосіб отримати первинну допомогу, особливо коли питання не надто складне, або ж просто потрібна юридична порада «для орієнтиру». Така форма взаємодії — важлива частина правової підтримки в Україні, особливо в умовах війни та економічної нестабільності.

Але потрібно пам’ятати: складні питання краще довіряти фахівцям із глибоким аналізом, навіть якщо це потребує оплати. Утім, як перший крок — безкоштовна консультація може бути дуже цінною.

юридична консультація

правова допомога

реклама

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

Боржники не зможуть продати ані майно, ані автомобіль: депутати пропонують законопроект

 

З метою прискорення строків виконання судових рішень про стягнення коштів, група нардепів пропонує «осучаснити та оптимізувати» процеси звернення стягнення на майно та кошти боржника.

Відповідні зміни до низки законів передбачено проектом «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію» (№14005), пише «Закон і Бізнес».

Так, за рахунок змін до законів передбачається, зокрема розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження, зокрема, щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг тощо, а також запровадження взаємодії між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами.

Серед іншого, передбачено, що у разі звернення особи за вчиненням дії щодо відчуження та/ або застави майна, що належить боржнику, наявність відомостей про боржника в Єдиному реєстрі боржників є підставою для відмови у вчиненні таких дії, крім випадків, передбачених законом.

Крім того проєктом передбачено, що у разі надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця коштів, які підлягають стягненню під час виконання такого рішення, автоматизована система виконавчого провадження формує повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням, що є підставою для виключення відомостей про боржника з реєстру та зняття арешту з коштів/ електронних грошей боржника, а також цінних паперів, що існують в електронній формі.

Так, наприклад, у разі наявності відомостей про власника транспортного засобу в Єдиному реєстрі боржників територіальні органи МВС повинен відмовити у вчиненні реєстраційної дії, а також не пізніше наступного робочого дня повідомити відповідний орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із наданням відомостей про такий транспортний засіб.

Так само нотаріус не має права посвідчити договори про відчуження або заставу (іпотеку) нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, транспортного засобу, якщо відомості про особу відчужувача (заставодавця, іпотекодавця) містяться в Єдиному реєстрі боржників, крім випадків, передбачених законом.

боржник

майно боржника

виконавче провадження

 

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

Уряд зареєстрував у Верховній Раді два законопроєкти для посилення боротьби з корупцією

 

Кабмін подав на розгляд Верховної Ради два законопроекти, які спрямовані на вдосконалення роботи Вищого антикорупційного суду (ВАКС) та посилення відповідальності за корупцію.

Про це повідомив представник Кабінету Міністрів України у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Перший законопроект — зміни до Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства (реєстр. №14033).

Документ передбачає:

• скасування обов’язкової вимоги, щоб усі цивільні та адміністративні справи, віднесені до підсудності ВАКС, розглядала колегія з трьох суддів;
• надання можливості розглядати такі справи судді ВАКС одноособово або колегіально — залежно від їхньої складності.

Другий законопроект — зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу (реєстр. №14034).

Документ передбачає:

• доповнення протоколів про адмінправопорушення, пов’язані з корупцією, інформацією про офіційну електронну адресу органу, де працює правопорушник;
• зобов’язання судів надсилати копії рішень у справах про корупційні злочини електронною поштою чи іншими каналами керівнику органу для вирішення питання про дисциплінарну відповідальність. Якщо керівник не має таких повноважень, рішення мають передати компетентному органу чи посадовцю.

боротьба з корупцією

 

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

Безоплатна правова допомога 11 вересня 2025 р.

 

11 вересня  2025 р. в Центрі правової  інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових за участі спеціалістів Благодійного  Фонду «Право на захист» працювала точка доступу до правничої допомоги.

           Надавалися юридичні консультації з питань земельного  та пенсійного права; процедура подання інформації про пошкоджене та знищене майно через бойові дії з метою подальшого отримання відповідних компенсацій.

Також присутніх та працівників закладу було поінформовано про діяльність БФ «Право на захист». Фахівці  Благодійного  Фонду надають юридичну, соціальну допомогу та психологічну підтримку тих, хто постраждав від війни й проходить через складний період. Зокрема, надають консультації з питань: постановка на облік ВПО; державна  допомога та проживання ВПО; оформлення , обмін, відновлення особистих документів; компенсація за пошкоджене/знищене житло; субсидії на комунальні  послуги та оренду житла; відновлення документів щодо права власності; визнання особи загиблою/ зниклою безвісти/ ; документування шкоди, завданої життю і здоров’ю тощо. 

Охочі одержали інформаційні матеріали з питань  юридичної  допомоги.

          Для отримання юридичної допомоги можна звернутися за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 41, Чернігівська ОУНБ імені Софії та Олександра Русових (читальний зал).

 

  Попередній запис за тел.: 676-197.

 

В Україні прискорять друк повісток: тепер їх можуть формувати й обласні ТЦК

 

Кабмін ухвалив постанову № 1062, якою було внесено зміни до пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до змін, відтепер друкувати та направляти повістки з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів мають право:

• Міноборони;

В Україні легалізують ринок криптовалюти: законопроєкт №10225-д

 

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №10225-д, який передбачає легалізацію ринку віртуальних активів в Україні та встановлює правила їх оподаткування. Як повідомив народний депутат від парламентської фракції «Слуга Народу» Олексій Жмеренецький, законопроєкт враховує регулювання Євросоюзу MiCA і захищає інтереси України на перехідний період.

«Україна завжди лідирувала в сфері віртуальних активів як за кількістю гравців, так і за оборотом активів, але бізнес і держава страждали через відсутність законодавства: не було реєстрації компаній, захисту прав, сплати податків тощо», – зазначив парламентар.

За його словами, документ об’єднує попередні законодавчі напрацювання і комплексно описує як регулювання криптоактивів, так і їх оподаткування.

«Законопроєкт запроваджує вимоги до ліцензування платформ, включаючи стандарти капіталу, прозорості та процедуру «знай свого клієнта» (KYC). Також документ окреслює процедури звітності для транзакцій віртуальних активів і надає чіткі класифікації та визначення типів віртуальних активів, таких як: криптоактиви, токени електронних грошей (EMT) та токени, пов’язані з активами (ART)», – розповів народний депутат.

Він наголосив, що законопроєкт повністю відповідає стандартам MiCA – єдиним в ЄС правилам для криптоактивів, які спрямовані на захист споживачів, фінансову стабільність та інновації.

За словами Олексія Жмеренецького, до другого читання у законопроєкт будуть внесені правки, напрацьовані комітетами спільно з Мінцифрою.

«Сподіваюсь на те, що нарешті ця історична подія станеться, – Україна отримає легальний ринок віртуальних активів», – резюмував народний депутат.

Джерело:

 В Україні легалізують ринок криптовалюти: законопроєкт №10225-д:  https://sluga-narodu.com/v-ukraini-lehalizuiut-rynok-kryptovaliuty-oleksiy-zhmerenetskyy-pro-zakonoproiekt-10225-d/ В Україні легалізують ринок криптовалюти: законопроєкт №10225-д

Чи повинен працівник при прийнятті на роботу передати роботодавцю трудову книжку: роз'яснення ФПУ

 

У Центрі правової допомоги Федерації профспілок України пояснили, чи повинен працівник при прийнятті на роботу передати роботодавцю трудову книжку.

Так, відповідно до частини другої статті 24 Кодексу законів про працю України при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У випадках, передбачених законодавством, також потрібно надати документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

Згідно з висновками ФПУ, це означає, що працівник, як і раніше, за наявності в нього трудової книжки подає її при працевлаштуванні роботодавцеві, але не передає на зберігання, як було до набуття чинності Законом, а лише надає.

Після ознайомлення з трудовою книжкою роботодавець повертає її працівникові.

 

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

Кого дозволять бронювати без військового квитка

 

Тепер критичні підприємства зможуть бронювати працівників у розшуку чи без обліку в ТЦК — з умовою, що протягом 45 днів вони владнають документи

Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №13335, який дозволяє критично важливим підприємствам оборонно-промислового комплексу брати на роботу та бронювати на 45 днів військовозобов’язаних, навіть якщо в них немає військового квитка чи вони перебувають у розшуку.

Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко. За документ проголосували 283 парламентарі.

Що передбачає законопроєкт

Критично важливі підприємства оборонної сфери зможуть укладати трудовий договір із працівниками, навіть якщо в них відсутній або неналежно оформлений військово-обліковий документ, немає обліку в ТЦК, не уточнені персональні дані чи вони перебувають у розшуку (крім випадків ухилення від мобілізації чи військового обліку, передбачених статтями 336 та 337 ККУ). Такі працівники підлягатимуть бронюванню на 45 днів, протягом яких мають привести документи до ладу.

Випробувальний термін при прийнятті на роботу не може перевищувати цих 45 днів, а якщо вимоги не виконані вчасно — працівника можуть звільнити.

Чому ухвалили зміни

У пояснювальній записці йдеться, що виробництво зброї та військової техніки неможливо забезпечити обмеженим колом фахівців. Підприємства стикаються з проблемою: їхні працівники отримують повістки ще до моменту офіційного бронювання.

Уряд раніше дозволив бронювати 100% військовозобов’язаних на підприємствах, визнаних критично важливими для потреб ЗСУ. Усі процеси відтепер відбуваються виключно через портал «Дія».

Джерело: 

В Україні дозволили бронювати працівників без військового квитка та навіть у розшуку. https://malyn.media/novyny/viyna/v-ukraini-dozvolyly-broniuvaty-pratsivnykiv-bez-viyskovoho-kvytka-ta-navit-u-rozshuku/

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?  

 Натисніть "стати прихильником"

Має знати кожен школяр: у Мін'юсті підготували добірку основних прав дітей в Україні

 

Обізнаність із власними правами — це важливі знання, які надають дитині впевненість, допомагають зрозуміти свої можливості та вчать захищати себе у різноманітних життєвих ситуаціях.

Особливо це актуально з початком нового навчального року.

У Мін'юсті нагадали, що права дитини в Україні ґрунтуються на Конституції, законах держави та міжнародних договорах, зокрема Конвенції ООН про права дитини. Вони є універсальними й невідчужуваними, а їхній головний зміст полягає у забезпеченні життя, розвитку, захисту та поваги до гідності кожної дитини.

Конвенція ООН про права дитини визначає дитиною кожну людину до 18 років. Українське законодавство конкретизує це поняття: у Сімейному кодексі малолітніми вважаються діти від народження до 14 років, неповнолітніми — особи від 14 до 18 років.

Загальні права дитини відповідно до Конвенції ООН

Право на життя та безпеку

- право на життя;

- право на охорону здоров'я і безоплатну кваліфіковану медичну допомогу;

- право на безпечні умови для життя і здорового розвитку;

- право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

Право на сім’ю та турботу

- право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та право на піклування батьків.

Право на освіту та розвиток

- право на ім'я та громадянство;

- право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку;

- право на освіту.

Право на самовираження та отримання інформації

- право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності;

- право на свободу совісті та релігійних переконань;

- право на отримання інформації, що відповідає її віку (дитина може вільно шукати, отримувати, використовувати й поширювати інформацію в будь-якій формі);

- право на звернення (дитина має право звертатися до органів влади, місцевого самоврядування, установ, організацій чи засобів масової інформації — із зауваженнями та пропозиціями, із заявами про реалізацію своїх прав та інтересів або зі скаргами на їх порушення).

Майнові та економічні права

- право на майно та житло (зокрема, дитина наймача або власника житла має право користуватися ним нарівні з останнім);

- право на працю та на зайняття підприємницькою діяльністю.

Право на об’єднання

- право на об'єднання в дитячі та молодіжні громадські організації (при цьому створення дитячих організацій політичного та релігійного спрямування забороняється).

Права дитини, передбачені законодавством у сфері сімʼї

Окрім загального права на проживання в сім’ї, для дитини передбачені й інші права у сфері сімейного життя.

- Дитина має право на піклування з боку батьків про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, на забезпечення батьками здобуття нею повної загальної середньої освіти, підготовку її до самостійного життя, повагу.

- Батькам заборонено здійснювати будь-які види експлуатації дитини, застосовувати фізичні покарання та інші види покарань, які принижують людську гідність дитини.

- Дитина має право на безперешкодне спілкування з батьками (це право може бути обмежене у деяких випадках, передбачених законом).

Схожі норми передбачені і у статтях 15, 16 Закону України «Про охорону дитинства»:

- Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, в тому числі дитина, батьки якої проживають у різних державах.

- Дитина має право на отримання інформації про відсутніх батьків, якщо це не завдає шкоди її психічному і фізичному здоров'ю.

Сімейним кодексом України закріплено загальне правило, згідно з яким дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками чи іншими членами сім'ї, а також будь-якими посадовими особами з приводу питань, що стосуються її особисто або її сім'ї.

Незалежно від свого віку, кожна дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні будь-яких спорів як між її батьками, так і між іншими особами з питань, що стосуються її виховання, місця проживання та інших питань.

Захист порушених прав дітей в Україні

Захист прав дітей в Україні здійснюється:

- прокуратурою;

- органом опіки та піклування;

- органами внутрішніх справ.

Орган опіки та піклування здійснює контроль за захистом прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, за умовами, в яких вони проживають, а також вихованням і освітою. Даний орган веде облік і пошук дітей, які залишилися без нагляду батьків, а також з урахуванням певних обставин вибирають місце їх подальшого влаштування.

Прокуратура, в свою чергу, має право подати позов про позбавлення батьківських прав, скасувати рішення про усиновлення дитини, подати позов про поновлення порушених прав дитини, обов’язковий учасник судового засіданні при розгляді справи про захист прав дитини в Україні, має право оскаржити акт органів, які мають пряме відношення до захисту прав дитини.

Поліція приймає участь у справах, що стосуються примусового виконання рішення про відібрання дитини, а також при розшуку осіб, які не виконують рішення суду щодо виховання дитини.

Не тільки права, а й обов’язки

Шкільне життя — це баланс прав та обов'язків. Учні мають дотримуватися статуту навчального закладу та нести відповідальність за свої дії, але це не применшує їхніх прав. Коли ці права порушуються, діти не залишаються беззахисними.

Захистити свої права вони можуть шляхом самозахисту, зверненням про захист до батьків, звернення до органів опіки та піклування, звернення до органів державної влади або місцевого самоврядування, звернення до громадських організацій та звернення до суду.

Головне — пам'ятати: у кожної дитини є інструменти для захисту своїх прав, і ними можна та потрібно користуватися.

Державна допомога дітям, батьки яких не сплачують аліменти: хто, коли і як може отримати виплати?

 

 

Обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття закріплено ст. 180 Сімейного кодексу України. Водночас задля захисту прав та законних інтересів дітей, коли батьки, які проживають окремо від дитини і не виконують своїх обов’язків, у законодавстві є механізм призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, або місце проживання чи перебування їх невідоме, або вони не мають можливості утримувати дитину.

Про це нагадали у Пенсійному фонді з посиланням на Постанову КМУ від 22.02.2006 No 189 “Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме”.

Кому призначається допомога?

Тимчасова державна допомога призначається дітям, віком до 18 років, коли:

• відомості про одного з батьків, який має сплачувати аліменти, внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів;
• стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
• місце проживання одного з батьків не встановлено.

В якому розмірі призначається допомога?

Тимчасова допомога призначається з урахуванням майнового стану сім’ї, в якій виховується
дитина, в розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного
віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість
місяців.

Максимальний розмір допомоги:

• для дітей до 6 років – 2 563,00 грн;
• для дітей від 6 до18 років – 3 196,00 грн.

Розмір допомоги не може бути менший 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку:

• для дітей до 6 років – 1 281,50 грн;
• для дітей від 6 до18 років – 1 598,00 грн.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до Порядку обчислення
середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою КМУ від 22.07.2020 No 632 “Деякі
питання виплати державної соціальної допомоги”.

Коли проводиться перерахунок?

Перерахунок розміру тимчасової допомоги проводиться в разі:

• досягнення дитиною віку 6 років;
• встановлення нових розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На який термін призначається допомога? 

Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців, починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами.

Підстави для припинення виплати

Виплата тимчасової допомоги припиняється в разі:

• встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків, який зобов'язаний сплачувати аліменти за рішенням суду;
• досягнення дитиною 18-річного віку;
• виконання в повному обсязі зобов'язань одного з батьків щодо сплати аліментів;
• влаштування дитини до установи (закладу) на повне державне утримання;
• усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
• відмови від стягнення аліментів;
• смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога, або смерті одного з батьків, зобов'язаного сплачувати аліменти.

Необхідні документи

Для отримання допомоги потрібно подати заяву*, до якої додаються:

• копія свідоцтва про народження дитини;
• декларація про доходи та майновий стан* осіб, які звернулися за призначенням допомоги (*Форми заяви та декларації затверджено постановою КМУ від 25.06.2025р. No 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами ПФУ).
• довідка про доходи, у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в державних реєстрах.

Додатково надаються інші документи, які визначають право на отримання тимчасової допомоги:

• заява у довільній формі, у якій зазначаються відомості, що дають змогу ідентифікувати одного з батьків, який має сплачувати аліменти;
• копія рішення суду про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину (у разі відсутності відомостей про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину в Єдиному державному реєстрі судових рішень);
• довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
• повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.

Як звертатись?

Звернутись за оформленням допомоги можна:

• особисто до сервісного центру Пенсійного фонду України, через уповноважених осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади, ЦНАП;
• онлайн (за технічної можливості) – через вебпортал електронних послуг ПФУ, мобільний застосунок ПФУ або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія) з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
• поштовим відправленням на адресу територіального управління Пенсійного фонду України.

допомога дітям

аліменти

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?

 Натисніть "стати прихильником"