Translate

неділя, 22 вересня 2019 р.

Щодо продовження строкового трудового договору з тимчасовим працівником

    На період перебування основного працівника у відпустці для догляду за дитиною до трьох років було прийнято тимчасового працівника, з яким укладено строковий трудовий договір на цей період.
    На момент виходу основного працівника з відпустки тимчасовий працівник перебував на листку непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами.
    Чи може роботодавець продовжити трудовий договір з тимчасовим працівником у цьому випадку?
Н. Кожух, Запорізька обл.

    Відповідь. Законодавство про працю не забороняє роботодавцеві приймати на роботу тимчасового працівника на час до фактичного виходу на роботу основного працівника, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною. При цьому з тимчасовим працівником укладається строковий трудовий договір відповідно до ст. 23 КЗпП.
    Слід зазначити, що вихід основного працівника на роботу після закінчення відпустки для догляду за дитиною є підставою для припинення трудового договору з тимчасовим працівником. При цьому підставою для припинення строкового трудового договору буде п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
    Якщо тимчасовий працівник перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, його звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП допускається з обов'язковим працевлаштуванням.
   Так, згідно з ч. З ст. 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — ч. 6 ст. 179), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається. крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язково працевлаштовують таких жінок також у випадках їхнього звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більш як три місяці з дня закінчення строкового трудового договору.
    Відповідно до абзацу першого п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» під час розгляду справ про звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпП судам слід ураховувати, що звільнення з цих підстав вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (або понад три роки, але не більш ніж до шести років, якщо дитина за медичним висновком у цей період потребує домашнього догляду), одиноких матерів (жінка, яка не перебуває в шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує й утримує дитину сама) за наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю провадиться з обов'язковим працевлаштуванням (ч. З ст. 184 КЗпП).
    Не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов'язок з працевлаштування, якщо працівниці не було надано на тому самому або на іншому підприємстві (в установі, організації) іншої роботи або запропоновано роботу, від якої вона відмовилася з поважних причин (наприклад за станом здоров'я).
    Відповідно до ч. 1 ст. 391 КЗпП, якшо після закінчення строку трудового договору (п. 2 і 3 ст. 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їхнього припинення, чинність цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Джерело: Щодо продовження строкового трудового договору з тимчасовим працівником // Праця та зарплата. - 2019. - № 3. - С. 18.
Газета знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41

Немає коментарів:

Опублікувати коментар