Translate

четвер, 24 жовтня 2019 р.

Щодо правомірності ведення відеозйомки та оприлюднення відеоматеріалів. Щодо правомірності відмови в прийомі у неприйомні дні.

    Останнім часом до посадових осіб селищної ради почав звертатися голова громадської організації (з 5 членів) щоразу з іншими питаннями (виділення коштів обласній лікарні на придбання апаратури, здійснення розмітки доріг та іх негайного ремонту протягом двох тижнів, забезпечення побудови пандусів у барах та магазинах селища, ремонту ванної кімнати особи з особливими потребами та забезпечення особи інвалідним візком та іншими) вимагаючи негайного, протягом тижня або двох їх вирішення, відволікаючи посадових осіб від виконання обов'язків  у прийомні, а в основному і не в прийомні дні. Розмови ведуться не в конструктивному руслі, а з постійним перебиванням відповіді і з висловлюванням суб'єктивної думки голови ГО. Під час цього постійно ведеться відеозйомка моб. тел. супроводжуючою особою, а відзняті матеріали оприлюднюються у блозі голови ГО у форматі, який вибирає голова ГО (відрізки відеоматеріалу). Наскільки правомірне здійснення та оприлюднення такої зйомки? Чи правомірна відмова в прийомі у неприйомні дні?
Аналітичний центр АМУ роз'яснює.

    Щодо правомірності ведення відеозйомки та оприлюднення відеоматеріалів.   Статтею 34 Конституції України передбачено:
   Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
    Закон України «Про інформацію»
    Стаття 5. Право на інформацію

    1. Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
    Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

    Цивільний кодекс України
    Стаття 302. Право на інформацію

    1. Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
    Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
    2. Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.
Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов'язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування.
    Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов'язана робити посилання на таке джерело.
     Під час виконання службових обов'язків посадова особа органу місцевого самоврядування є не фізичною особою, а суб'єктом владних повноважень, визначення якого надано в статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
    У цьому аспекті особливе значення має рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012, в п.3.3 якого зазначено, що, вирішуючи питання щодо конфіденційності інформації про особу, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім’ї, Конституційний Суд України виходить з того, що належність інформації про фізичну особу до конфіденційної визначається у кожному конкретному випадку. Перебування особи на посаді, пов’язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не лише гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження.
    Таким чином, здійснення відеозйомки посадових осіб місцевого самоврядування під час виконання ними службових обов’язків, є правомірною дією, якщо при цьому не порушуються права таких осіб як приватних осіб та не здійснюються перешкоди у діяльності органу місцевого самоврядування.
    Отже, оприлюднення відеоматеріалів, які були отримані правомірно, не буде вважатися протиправними діями, якщо інформація в них достовірна, не спотворена та не містить протиправних закликів. В іншому випадку орган місцевого самоврядування чи посадова особа може звернутися до суду за захистом про спростування недостовірної інформації.
    Щодо правомірності відмова в прийомі у неприйомні дні.
    Обов’язок проводити особистий прийом громадян покладено на керівників та інших посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян Законом України «Про звернення громадян» (ст. 22).
    Виходячи зі змісту статті 22 Закону до обов’язків посадових осіб віднесено здійснення прийому громадян у порядку, визначеному селищним головою. Оскільки посадові особи органів місцевого самоврядування виконують і інші обов’язки, покладені на них законодавством та посадовими інструкціями, не здійснення особистого прийому громадян поза затвердженим порядком та графіком такого прийому не може вважатися неправомірними діями.
 
Джерело: Щодо правомірності ведення відеозйомки та оприлюднення відеоматеріалів. Щодо правомірності відмови в прийомі у неприйомні дні  // Місцеве самоврядування. - 2019. - № 9. - С. 41-42.
Журнал знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41

Немає коментарів:

Опублікувати коментар