С. Шинкевич, м. Полтава
Начальник Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області ВЯЧЕСЛАВ ГУЗЬ
Згідно з положеннями Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 08.07.2011 №3671-VI (зі змінами та доповненнями) (далі — Закон), біженцем може бути визнана особа, яка не є громадянином України і яка внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.
Особа, яка потребує додаткового захисту, — особа, яка не є біженцем відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та вищезазначеного Закону, але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань.
Звичайно, законодавство України про біженців та практика роботи Міграційної служби не містить перешкод щодо звернення іноземців, які брали участь у антитерористичній операції (операції Об’єднаних сил) із заявами про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Однак міжнародна практика та офіційна позиція Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) передбачає дуже важливу умову, яка має передувати зверненню за міжнародним захистом, а саме: остаточну та щиру відмову від участі у військових діях або навіть наміру брати таку участь, оскільки процедура надання міжнародного захисту має гуманітарний та цивільний характер.
У зв’язку з чим відповідно до позиції та керівних принципів Агентства ООН у справах біженців, особи, які беруть участь у військових діях, взагалі не можуть розглядатися у якості шукачів притулку та бути допущені до процедури надання міжнародного захисту до моменту остаточного припинення такої участі.
При цьому ситуація, що склалася в Україні з цього питання, є досить унікальною, оскільки більшість іноземців, які стали на захист нашої територіальної цілісності, як правило, є вихідцями з країни-агресора та її найближчих союзників, що може створювати для них ризики у разі повернення до країн, громадянами яких вони є, що свідчить про наявність підстав для надання Україною їм міжнародного захисту.
Тому Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області у своїй діяльності досить уважно ставиться до справ шукачів захисту, які брали участь в АТО (ООС) та в індивідуальному порядку дуже ретельно, з урахуванням як інтересів заявників, так і принципів, закладених організацією, що опікується дотриманням державами прав біженців, здійснює розгляд заяв про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Водночас при прийнятті рішень органами ДМС здійснюється перевірка документів та інформації, яку надають заявники щодо їхньої безпосередньої участі у військових діях на сході України. Виникнення потреби у такій ретельній перевірці існує у зв’язку з випадками надання заявниками документів, факт видачі яких не підтверджується органами, що їх видали.
Хотілося б також відмітити, що наразі Міграційна служба здобуває все більше позитивного досвіду в роботі з іноземцями, які стали на захист територіальної цілісності України та в подальшому отримали статус біженця та громадянство України.
Відповідно до положень Закону, іноземний громадянин або особа без громадянства звертається із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до територіального органу Державної міграційної служби України. Така заява подається іноземцем чи особою без громадянства або її законним представником особисто за місцем тимчасового перебування заявника.
Немає коментарів:
Дописати коментар