Цей календар – оновлена спроба зібрати дати, у які в усьому світі відзначають дні прав людини, шанують пам'ять борців за права, пригадують порушення прав людини та виражають надію і радість.
«Жодна людина не повинна бути товаром.
Кожна людина має право на свободу та гідність»
(Загальна декларація прав людини(статті 1 та 4)
75-та річниця підписання Конвенції про захист прав людини відзначатиметься у 2025 році, оскільки документ був підписаний 4 листопада 1950 року. Ця дата знаменує початок існування одного з найважливіших міжнародних договорів, який гарантує права і свободи людей на території держав-членів Ради Європи.
Конвенція спрямована на забезпечення захисту основних прав людини для кожного, хто перебуває під юрисдикцією держав-членів Ради Європи. Україна стала стороною Конвенції з 11 вересня 1997 року, після її ратифікації Верховною Радою 17 липня 1997 року.
Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод –міжнародний договір у сфері захисту прав людини. Конвенція була прийнята 4 листопада 1950 року в місті Рим англійською і французькою мовами, обидва тексти є однаковими, в одному примірнику, який зберігається в архіві Ради Європи. Генеральний секретар надсилає засвідчені копії цієї Конвенції кожному підписантові. Оскільки Конвенція не передбачає будь-якого конкретного шляху застосування її норм, обсяги введення Конвенції в дію через національне право істотно різняться у різних країнах Європи.
Права і свободи, що гарантуються Європейською конвенцією про захист прав і основних свобод людини, забезпечуються у першу чергу органами влади держав-учасників Конвенції.
Що ж стосується України, то відповідно до ст. 9 Конституції, зазначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Після Другої світової війни, у 1949 році була заснована Рада Європи — міжнародна регіональна організація європейських держав, які проголосили своєю метою розширення демократії, зближення усіх народів Європи, захист прав людини, співробітництво з основних питань права, культури, освіти, інформації, охорони навколишнього середовища. Від самого початку діяльності Ради Європи принцип поваги прав людини став одним з наріжних каменів цієї організації. Рада Європи забезпечує високі стандарти захисту прав людини в державах-членах насамперед завдяки дії Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод прийнята відповідно до Загальної декларації прав людини з метою додержання країнами-підписантами (учасниками Ради Європи) та забезпечення на своїй території прав та основоположних свобод людини. Конвенція запровадила судовий механізм захисту визнаних міжнародним правом загальних стандартів політичних, економічних, соціальних і культурних прав та свобод людини в країнах-членах Ради Європи.
Цей документ став фундаментом усього комплексу міжнародно-правового регулювання в галузі прав людини, її законних інтересів та потреб, відправною точкою на шляху цивілізованих європейських держав до втілення в життя загальнолюдських цінностей.
Конвенція набула чинності 3 вересня 1953 року після її ратифікації країнами-підписантами та здачі на зберігання десяти ратифікаційних грамот. Після набрання документом чинності були створені два незалежних органи: Європейська комісія з прав людини (1954) та Європейський суд з прав людини (1959). Вони повинні були слідкувати за дотриманням прав людини, що гарантувались Конвенцією. Під час Віденського саміту у 1993 році було ухвалено рішення про створення нового Європейського суду з прав людини, який замінить колишню двоступеневу систему. Новий Суд, що був створений у Страсбурзі як орган Ради Європи, почав свою роботу 1 листопада 1998 року.
Україна зі вступом до Ради Європи 9 листопада 1995 року, ставши повноправним її членом, підписала Конвенцію. З набранням Конвенцією чинності для України, після її ратифікації Верховною Радою 17 липня 1997 року наша держава визнала для себе обов’язковою юрисдикцію Європейського суду. В Україні було запроваджено механізм гармонізації правової системи нашої держави з нормами й стандартами Ради Європи.
Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод встановлює не лише найбільш вдалу у світі систему норм міжнародного права для захисту прав особи, але й одну з найбільш розвинутих форм міжнародної юридичної процедури. Безпосереднє використання положень Конвенції, а також рішень Європейського суду з прав людини як її невід'ємної частини в правозастосовчій практиці безсумнівно сприятиме розвитку захисту прав особи в Україні.
Джерело
1. З/У «Про міжнародні договори України» [Електронний ресурс] –
Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/
2. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/
3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: історія створення та ратифікація Україною - https://www.sumyjust.gov.ua/ - konvencziya-pro-zahyst-prav-lyudyny-i-osnovopolozhnyh-svobod-istoriya-stvorennya-ta-ratyfikacziya-ukrayinoy
4. Конституція України : Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – Київ : Юрінком, 1996. – 80 с.
5. Лобасюк І. Місце Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини в Конституції та праві Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.judges.org.ua/
6. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: міжнар. док. від 04.11.1950 / Рада Європи. Урядовий кур’єр. 2010.– 17 листоп. – № 215.
Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?
Натисніть "стати прихильником"
Немає коментарів:
Дописати коментар