Державний Гімн України
Державний Гімн є одним із символів державної символіки. Гімн у перекладі з грецької мови означає святкова пісня.
Держа́вний Гімн Украї́ни — один із державних символів України нарівні з прапором і гербом. Державним гімном є пісня «Ще не вмерла Україна» на слова Павла Чубинського та музику Михайла Вербицького, написана у 1862—1863 роках.
Павло
Чубинський — український поет, автор
гімну «Ще не вмерла Україна» 
1917 року «Ще не вмерла Україна» була проголошена гімном Української Народної Республіки, однак після поразки у національно-визвольних змаганнях її заборонили. Після створення СРСР неформальним гімном країни та республік спочатку був «Інтернаціонал», а після Другої світової війни гімном Української РСР обрали пісню «Живи, Україно, прекрасна і сильна». Коли тоталітарний радянський режим ослаб, вперше після тривалої заборони «Ще не вмерла Україна» публічно прозвучала на фестивалі «Червона рута» 1989 року.
Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року «Ще не вмерла Україна» заспівали просто в залі Верховної Ради. Офіційна музична редакція гімну ухвалена 15 січня 1992 року, а текст затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року. День Державного Гімну України відзначається щорічно 10 березня.
6 березня 2003 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України», затверджений президентом Леонідом Кучмою. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний Гімн Національний Гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплету і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». У той же час перша строфа гімну звучатиме «Ще не вмерла України і слава, і воля».
З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний Гімн на музику М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.
Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору
П. Чубинського в такій редакції:
"Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду".
Оригінал тексту й музики гімну, які написані рукою авторів, сьогодні зберігається в Науковій бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові.
Репринтне видання львівського журналу «Мета» 1863 р., перша публікація вірша
З прийняттям цього закону Стаття 20 Конституції України набула завершеного вигляду. Національний Гімн на музику М. Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.,
Стаття 2. Встановити, що урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України.
Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів.
Стаття 3. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Стаття 4. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Гімн України набув значної популярності в ході масових протестів 2004 та 2013–2014 років. Композитор Валентин Сильвестров, що виходив на акції протесту в Києві, так охарактеризував український гімн:
" Гімн України — дивовижний. Спочатку він начебто не справляє враження, але це лише на перший погляд. Насправді його створив Михайло Вербицький — церковний композитор середини ХІХ століття. Він жив в Австрійській монархії, мабуть, дуже любив Шуберта, у нього був мелодійний дар — це помітно з його літургій. І ось цю патріотичну пісню він теж створив як церковний композитор. Це ж алілуя, розспів. У гімнах ніде такого немає! Це унікальний твір: це — гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку. У цьому гімні затонула якась пам’ять про літургію, про всеношну. У цьому простому наспіві немов дме вітер, немов гілки дерев співають».
Гімн України єднає серця українців, де б вони не були. Нині “Ще не вмерла України” звучить по всьому світу, з ним захисники ідуть у бій. Згідно з законом «Про Державний Гімн України» (2003), гімн виконується на початку та наприкінці урочистих заходів загальнодержавного значення, під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів. Україна була, є і буде вільною. Слава Україні! Героям слава!
З нагоди цієї важливої дати у Центрі Правової Інформації ЧОУНБ імені Софії та Олександра Русових організована книжково – ілюстративна виставка "Державний гімн України". Запрошуємо до ознайомлення!
Список літератури
1. Конституція України : відповідає офіц. тексту : нормативні док. з урахуванням останніх змін в ред. станом на 01.07.2025 р. - Суми : ВВП НОТІС, 2025. - 54, [1] с.
2. Братко-Кутинський О. А. Нащадки святої трійці. Генеза української державної символіки в дослідженні кандидата філософських наук Олексія Братка-Кутинського / О. А. Братко-Кутинський ; [ред. В. Н. Грабовський]. - Київ : Білий птах, 1992. - 85, [3] с.
3. Відродження української національної символіки : зб. ст. / упоряд.: А. Бережина, А. Гречило, А. Малієнко. — Київ : Видавничий дім журналу "Пам'ятки України", 2021. — 559, [1] с.
4. Державні символи України / Упор. А. П. Ярещенко. — Харків.: Факт, 2008. — С. 7—17.
5. Довідник з історії України. А–Я / [В. Александрович [та ін.] ; за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста ; Ін-т іст. дослідж. Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка. – Київ : Генеза, 2002. – 1135 с.
6. Енциклопедія історії України : [в 5 т.]. Т. 2. Г - Д / НАН України, Ін-т історії України ; ред. рада: В. М. Литвин (голова) [та ін.] ; редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. — Київ : Наукова думка, 2004 . — 511, [11] с. : іл.
7. Енциклопедія Сучасної України. Т. 5. Вод - Гн / НАН України, Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка, Ін-т енцикл. дослідж. ; голов. редкол.: Дзюба І. М. [та ін.]. — Київ : [б. в.], 2006. — 727 с. : іл.
8. Енциклопедія історії України : [у 10 т.] Т. 8 : Па – Прик / [авт. кол.: В. С. Александрович та ін.]. – 2011. – 508 с.
9. Загайкевич М. П. Державний гімн України: історико-правові аспекти: збірник документів і матеріалів / Заславська Л. В., Голубовська В. С., Дорогих С. О.; НДІІП НАПрН України. — К. : ТОВ «Видавничий дім „АртЕк“», 2020. — 98 с.
10. Загайкевич М. П. Державний гімн України : попул. істор. нарис / М. П. Загайкевич ; [упоряд. М. П. Линник]. - Київ : Музична Україна, 2006. - 55 с. : ноти, іл.
11. Ілюстрована енциклопедія історії України : в 3 т. Т. 1. Від найдавнішого часу до кінця 18 ст. / [авт. тексту О. Кучерук ; ілюстр. та худож. оформ. Л. та С. Голембовських і С. Білостоцького ; наук. ред. Л. Федорова]. – Київ : Спалах, 2004. – 215 с. 9. Конституція та державні символи України : зб. норм. док. – Київ : КМ-БУКС, 2018. – 107 с.
12. Іванченко Р. Історія без міфів. Бесіди з історії української державності / Р. Іванченко. - Київ : Український письменник, 1996. - 332, [4] с.
13. Конституція та державні символи України : зб. норм. док. – Київ : КМ-БУКС, 2018. – 107 с.
14. Національна символіка незалежної України: Методичні рекомендації для викладачів і студентів неісторичних спеціальностей вищих навчальних закладів / М. І. Бушин, І. Ю. Мащенко, В. Ф. Юзвенко — Черкаси: ЧІТІ, 2001. — 48 с.
15. Сергійчук В. І. Доля української національної символіки / В. І. Сергійчук. – Київ : Знання, 1990. – 46 с.
16. Сокол А. В. Моя країна – Україна / Алла Сокол, Олена Конечна. – Донецьк : Глорія Трейд, 2010. – 62 с.
17. Супруненко В. П. Ми - українці: енцикл. українознавства : у 2 кн. Кн. 2. Вся Україна в цифрах, фактах, подіях і особах / В. П. Супруненко ; [упоряд. В. Супруненко ; макет та оформ. К. Д. Ткаченко. - Дніпропетровськ : Дніпрокнига, 1999. - 141, [1] с.
18. Шаян В. Українська символіка / Володимир Шаян. – Київ : Центр учбової літератури, 2019. – 35 с.
19. Юридична енциклопедія. Т. 1. А - Г / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького ; редкол.: Ю. С. Шемшученко [та ін.]. — Київ : Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1998. — 669 с.
Періодичні видання
1. Галюк М. Головченко В. Історико-правова ґенеза державної символіки України / В. Головченко // Віче. — 2009. — № 8. — С. 8—11.
2. Галюк М. Творець Національного гімну / М. Галюк // Культура і життя. — 2005. — № 3—5. — С. 1.
3. Ковальський В. Останній атрибут держави: Державний гімн України / В. Ковальський // Юридичний вісник України. — 2007. — 8—14 вересня. — С.2—3.
4. Моляренко В. Про Держаний Гімн України / В. Моляренко // Голос України. - 2010. - N 164. — С. 12.
5. Маляренко В. Державний гімн як дзеркало нації / В. Маляренко // Право України . — 2013. — № 5. — С. 374—380.
6. Маляренко В. Державний гімн як дзеркало нації / В. Маляренко // Право України. Юридичний журнал. — 2013. — № 5. — С. 374—380.
7. Панченко В. "Сила чорноземна наш Чубинський..." / В. Панченко // Історія в школах України. - 2009. - № 5. - С. 40-44.
8. Розовик Д. Ф. Про створення української національно-державної символіки у роки визвольної боротьби (1917—1920 рр.) / Д. Ф. Розовик // Український історичний журнал. — 1999. — № 4. — С. 115—121.
9. Салтан Н. М.; Салтан, О. М. (2016). Живи Україно незламна і сильна… Парламентські дебати навколо затвердження тексту Державного гімну України 4 та 6 березня 2003 року // Сіверянський літопис. — 2016.— № 4. – С. 16—36.
10. Степаненко М. Безмірно делікатний" і сміливий Павло Тичина : стаття четверта / Микола Степаненко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2011. - № 4. - С. 117-124.
11. Творець Національного гімну / М. Галюк // Культура і життя. — 2005. — С. 1.
12. Федорова С. Символи України : інтегроване заняття для старших дошкільнят / Світлана Федорова // Дошкільне виховання. - 2011. - № 8. - С. 26-27.
13. Чередниченко Д. Безсмертне слово поета як основа народної пісні і Державного гімну України / Д. Чередниченко // Народна творчість та етнографія. — 2004. — № 1/2. — С. 18—21.
14. Шіллер Ф. Ода радості [Ноти]: Гімн Європейського Союзу / сл. Ф. Шіллер, комп. Л. ван Бетховен ; пер. з нім. М. О. Лукаш // Позакласний час. - 2017. - N 4(квітень). - С. 57 : муз. твір.
15. Шевчук А. Національні музичні символи України / Антоніна Шевчук // Палітра педагога. — 2008. — № 4. — С. 3—5.
16. "Ще не вмерла України ні слава, ні воля" - Державний Гімн України : урок української літератури в 6 класі // Дивослово. - 2009. - № 1. - С. 10-14.
17. Головні пісні та мелодії України [Електронний ресурс]. - [ : ], [2010]. - ел. опт. диск (CD-ROM). - 010.00.
Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини?
Немає коментарів:
Дописати коментар