Щодо звільнення жінки, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною

   Чи допускається звільнення жінки, яка має дитину віком до одного року та перебуває у відпустці для догляду за нею, в разі ліквідації підприємства?

Н. Солошенко, Полтавська обл.

 

   Відповідь. За частиною 3 ст. 2 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

   Згідно з ч. З ст. 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці (будь-якої з відпусток, як вони класифікуються ст. 4 Закону). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

   За пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. N9 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці і того, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згоди на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджу-вався він за два місяці про наступне вивільнення.

   Тобто в разі звільнення працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП має бути дотримано певного порядку вивільнення та враховано переважне право на залишення на роботі, порядок якого передбачений ст. 42 КЗпП. Крім того, в разі звільнення за цією підставою є чинними обмеження щодо звільнення окремих працівників, установлені ст. 184 КЗпП. Відповідно до ч. З ст. 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — ч. 6 ст. 179), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інвапіда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допуска-
ється звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язково праце-влаштовують таких жінок також у випадках їхнього звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більш як три місяці з дня закінчення строкового трудового договору.

   У разі ліквідації юридичної особи з правонаступництвом власник або уповноважений ним орган не має права звільнити названу категорію працівників. У такому разі звільнення можливе лише в порядку переведення на підприємство, в установу, організацію, що є правонаступником (п. 5 ст. 36 КЗпП).

   Отже, жінка, яка має дитину віком до трьох років, не підлягає скороченню в разі ліквідації установи з правонаступництвом і в обов'язковому порядку має бути працевлаштована.

 

Джерело:  Щодо звільнення жінки, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною // Праця і зарплата. - 2017. - № 29. -  С. 17. 

Газета знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41