Про посадові оклади керівників підприємств

    Який граничний розмір посадового окладу має бути у керівника, виконуючого обов'язки директора державного підприємства? Як визначити розмір посадового окладу (ставки) працівника основної професії?
М. Коваленко, м. Дніпро

    Відповідь. Виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника на більш відповідальній посаді, коли це викликано виробничою потребою чи пов'язане з розпорядчими функціями, працівником, який працює в тій самій установі (організації, на підприємстві), визначається чинним законодавством як тимчасове заступництво.

    Працівник, який заміщує тимчасово відсутнього працівника, на період такого заступництва звільняється від виконання обов'язків, обумовлених трудовим договором, за основним місцем роботи, і йому виплачується різниця між його фактичним посадовим окладом і посадовим окладом працівника, якого він заміщує.

    Порядок оформлення та оплати заступництва тимчасово відсутнього працівника регулюється роз'ясненням Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.65 р. N° 30/39 «Про порядок оплати тимчасового заступництва» (зі змінами, внесеними постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 11.12.86 р. № 521/30-18, далі — Роз'яснення), яке є чинним на території України в частині, що не суперечить національному законодавству, на підставі постанови Верховної Ради України від 12.09.91 р. № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР».

    Відповідно до ч. 4 п. 2 Роз'яснення в разі призначення працівника, в тому числі штатного заступника, виконуючим обов'язки за вакантною посадою, оплата праці провадиться за цією посадою.

    Отже, якщо працівник призначається виконуючим обов'язки за вакантною посадою генерального директора, умови оплати праці якого були визначені в контракті, орган управління, який призначає працівника, має визначити у відповідному розпорядчому документґумови оплати його праці з урахуванням умов, які були встановлені генеральному директору.

    Щодо терміну «працівник основної професії» та визначення категорій працівників, які до них належать, то ці питання вирішуються безпосередньо на підприємстві з урахуванням виду економічної діяльності.

    За статтею 64 Господарського кодексу України (далі — ГК) підприємство — це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб через систематичне проваження виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності.

    Статтею 64 ГК визначено, що підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

    Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

    Таким чином, кожне підприємство характеризується відповідним складом функціональних структурних підрозділів та системою зв'язків, підпорядкованості та взаємодії між ними.

    За характером виконуваних функцій працівники поділяються на основних і допоміжних.

    Основні працівники беруть безпосередню участь у створенні готової продукції (наданні послуг). Допоміжні працівники виконують функції обслуговування під час створення відповідної готової продукції (надання послуг).

    Система професійної класифікації України визначається Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. №327 (далі — Класифікатор професій).

    Усі професійні назви робіт (професії, посади), які містяться у Класифікаторі професій, систематизовані за кодами та згруповані в професійні групи залежно від характеру та складності виконуваних робіт, кваліфікації (рівня освіти, спеціалізації) та відповідальносі.

    Найменування професій (посад), які передбачається використовувати у штатному розписі підприємств, установ та організацій, визначаються згідно з Класифікатором професій.

    Отже, під час створення підприємства, а також у будь-який час пізніше роботодавець самостійно встановлює назви професій (посад) працівників, працю яких він передбачає використовувати, та визначає основні професії (посади) залежно від виробничо-господарської діяльності.

    Для встановлення окладу керівника державного підприємства застосовується тарифна ставка (оклад) робітника найнижчої кваліфікації основного виробництва підприємства.

    Про посадові оклади керівників підприємств // Праця і зарплата. - 2018. - № 7. -  С. 8.

Газета знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41