Визначення бази для нарахування єдиного внеску

   Як визначити базу для нарахування єдиного внеску в разі одночасної виплати доходів за ми­нулий, поточний та майбутні періоди?

   Відповідь. За частиною 5 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внес­ку на загальнообов'язкове державне соціальне страху­вання» (далі — Закон № 2464) єдиний внесок на загаль­нообов'язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) для платників, зазначених ст. 4 цього За­кону, встановлюється в розмірі 22% визначеної ст. 7 За­кону № 2464 бази для нарахування єдиного внеску.

   Якщо база для нарахування єдиного внеску не переви­щує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який одержано дохід, сума єдино­го внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який одержано дохід (прибуток), та ставки єдиного внес­ку. Умовою застосування зазначеної норми є перебуван­ня найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
   Згідно з п. 9 розділу IV Порядку формування та подан­ня страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єди­ного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фі­нансів України від 14.04.2015 р. № 435 (далі — Порядок № 435), на одну застраховану особу допускається кілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435, якщо протягом одного звітного періоду нарахування проводи­лося за поточні та майбутні виплати (за час відпустки, до­помога по вагітності та пологах, за минулі (за листком тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, нарахування сум заро­бітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послу­ги), строк виконання яких перевищує календарний мі­сяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду — середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди.
   Кількість календарних днів перебування у трудових/ци­вільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі звітні періоди, за винятком відпустки, відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та випадків поновлення на робо­ті особи за рішенням суду.
   За наявності кількох рядків по одній застрахованій особі кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме в тому, в якому зазначаються дані про суми заробітної плати (за їхньої наявності).
   Таким чином, нарахування єдиного внеску працівнико­ві, якому розраховуються суми за час відпустки за поточ­ний і майбутній періоди, проводиться за кожний період окремо. При цьому сплата єдиного внеску проводиться з усієї суми нарахованих за час відпустки сум у місяці, в якому було проведено нарахування.
   Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахова­ної заробітної плати за відпрацьований час та частина су­ми за час відпустки, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує
розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внес­ку розраховується як добуток розміру мінімальної заро­бітної плати, встановленої законом на місяць, за який на­раховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.
   Водночас єдиний внесок на другу частину суми за час відпустки нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази для нарахування
єдиного внеску майбутнього періоду.

Джерело:  Визначення бази для нарахування єдиного внеску // Праця та зарплата. - 2020. - № 9. - С. 24.

Газета знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41