Хто б не родився на світ – родовита
людина чи проста,
Кожного з них, породивши,
іменням батьки наділяють.
Гомер «Одіссея»
Право на ім’я є невід’ємним та невідчужуваним, належить до особистих немайнових прав і потребує встановлення чітких, логічних та виважених критеріїв правового (конституційного, цивільного, сімейного та адміністративного) регулювання реєстрації імені дитини.
Відповідно до третього принципу Декларації прав дитини дитині має належати від її народження право на ім’я і громадянство.
У Статті 146 Сімейного кодексу України значиться:
1. Iм’я дитини визначається за згодою батьків.
2. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько.
Імена – частка нашої історії й сучасності. У кожної людини є ім’я, дане їй при народженні. Людина ніколи не була безіменною. Перші власні імена людей – Адам та Єва – фіксуються на сторінках Біблії.
Після прийняття християнства в Київській Русі (988–989 рр.) імена людям почала давати церква. Перелік (звід) церковних імен, або святці, містить близько 3500 чоловічих та жіночих імен.
Кожне ім’я несе в собі певний сенс і, так чи інакше, впливає на характер людини. За ім’ям можна визначити, які здібності або недоліки має людина. Наші предки вважали, що від імені людини залежить її доля. Навіть у наші часи батьки, перш ніж дати ім’я дитині, намагаються ретельно вивчити його значення.
Сьогодні основними мотивами при виборі імені для немовлят є:
• родинна традиція;
• прагнення назвати дитину на честь історичної постаті, поета, письменника,
популярного артиста, співака, літературного або кіногероя;
• милозвучність імені.
З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек презентуємо виставку «Імена»: «Твоє ім’я – відоме у віках», яка розширить світогляд Аннам, Богданам, Борисам, Василям, Володимирам та ін., познайомить з історичними постатями, поетами, письменниками, художниками, науковцями та іншими відомими особистостями, які є чи були носіями цих імен.
Немає коментарів:
Дописати коментар