Чи можуть електронні листи бути доказами у справі?

 

                        ВП ВС зробила висновок, що повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом згідно зі статтею 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

                        Велика Палата Верховного Суду визначила, чи може електронне листування бути доказом у справі. Відповідний висновок, викладений у постанові від 21 червня 2023 року у справі №916/3027/21 (провадження №12-8гс23) оприлюднили на офіційному вебпорталі судової влади України.

                      Так, у ВП ВС зазначили, що електронні листи є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

                        Водночас варто враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами в месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити його авторів та зміст.

                        Відповідні висновки щодо належності й допустимості таких доказів, а також обсягу обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням.

                         У даній справі ТОВ звернулося до суду про стягнення з іншого ТОВ передоплати за договором поставки. На його виконання позивач здійснив попередню оплату товару (будівельного профілю), але відповідач, за словами позивача, не здійснив поставку товару та відмовився добровільно повернути отримані гроші.

При цьому відповідач:

• стверджував, що здійснив поставку в повному обсязі всього оплаченого позивачем товару, а позивач прийняв цей товар;
• надав суду, зокрема, роздруківку листування з директором позивача в мобільному додатку WhatsApp.

Задовольняючи позов, апеляційний суд зазначив, що:

• відповідач не надав доказів, які б підтверджували належну поставку товару;
• роздруківки листування з додатку WhatsApp не можуть бути використані в цій справі як доказ належного виконання відповідачем своїх зобов’язань з поставки сплаченого позивачем товару.

                           Також ВП ВС зазначила, що Верховний Суд послідовно додержується правової позиції про те, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами (копіями електронних документів) в розумінні частини 1 статті 5 закону “Про електронні документи та електронний документообіг”.

                             Якщо, враховуючи конкретні обставини справи, суд дійде висновку про те, що відповідне електронне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти дане листування як доказ і надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.

“У цій справі відповідач надав суду роздруківки електронного листування між директором позивача та свідком, який розвантажував товар за адресами, вказаними позивачем. При цьому свідок під час розгляду справи підтвердив, що здійснював зазначене. Директор позивача не заперечував обставин того, що він вів переписку подібного змісту, як зазначено в наданих суду роздруківках, не ставив під сумнів подані відповідачем роздруківки електронного листування, а тому суди мали правові підстави для того, щоб оцінювати цей доказ нарівні з іншими доказами у справі”, – акцентували у ВП ВС.

За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу

Бажаєте першими отримувати найактуальніші новини? 

Натисніть "стати прихильником"