Про компенсацію на проїзд у відрядженні

    Працюю в державній установі, яка має філіали в сільській місцевості, куди не їздить приміський громадський транспорт, але персонал направляється туди у відрядження (без надання авансу). Як мають компенсуватися кошти за проїзд до місця відрядження у разі, якщо працівник у відрядження їхав попутним транспортом чи особистим автомобілем?

    Як бути, якщо водій приміського автобусу замість квитків видає кілька талонів на суму, еквівалентну вартості квитка, але на талонах не зазначається дата і час відправлення та маршрут автобусу, а в бухгалтерії установи відмовляються приймати й оплачувати квитки такого типу?

С. Левченко, м. Чернігів

    Відповідь. Гарантії для працівників, які направляються у відрядження, встановлені Податковим кодексом України та ст. 121 КЗпП, згідно з якою працівникам, які направляються у службове відрядження, оплачують виконану роботу відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку.

    Крім того, їм виплачуються добові за час перебування у відрядженні, оплачується вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати з найму житлового приміщення в порядку і розмірах, установлюваних законодавством.

    Виплати, передбачені ч. 2 ст. 121 КЗпП на підприємствах, в установах, організаціях, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів проводяться з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну України від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція № 59).

    Пунктом 11 розділу II Інструкції № 59 передбачено, що відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження.

    Разом із звітом подаються оригінали документів, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, щодо відшкодування вартості проїзду, то відповідно до п. 6 розділу II Інструкції № 59 витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним й автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

    Відрядженому працівникові відшкодовуються витрати, на проїзд транспортом загального користування, (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані поза межами населеного пункту, де ПОСТІЙНО працює відряджений працівник, або до місцеперебування у відрядженні.

     За наявності кількох видів транспорту, що зв'язує місце постійної роботи з місцем відрядження, адміністрація підприємства може запропонувати відрядженому працівникові вид транспорту, яким йому слід користуватися. У разі відсутності такої пропозиції працівник самостійно вирішує питання про вибір виду транспорту.

      Відрядженому працівникові відшкодовуються також.ви-трати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) відповідно до маршруту, погодженого керівником, та на орендованому транспорті за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами).

      Крім того, пунктом 5 розділу І Інструкції № 59 передбачено, що керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на найм житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати (у тому числі на оплату вартості послуг із здійснення Інтернет-замовлення та придбання електронних проїзних документів на транспортні засоби). Зазначені в цьому абзаці обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

     Тобто, виходячи зі змісту нормативних актів, питання вибору транспортного засобу потрібно погодити з керівником.

Джерело:  Про компенсацію на проїзд у відрядженні // Праця і зарплата. - 2018. - № 27. -  С. 11.

Газета знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41