Translate

четвер, 13 січня 2022 р.

Музичний символ нації (до 30-річчя з часу затвердження Указу «Про Державний гімн України»)

«Державний Гімн України – національний гімн
на музику М. Вербицького із словами,
затвердженими законом, що приймається
не менш як двома третинами від конституційного
складу Верховної Ради України»

Стаття 20 Конституції України


    15 січня цьогоріч виповнюється 30 років з часу затвердження Верховною Радою Указу «Про Державний гімн України».


    Кожен народ має свої священні символи, які уособлюють його самобутність, національну єдність. Державні символи – це визначені й закріплені на конституційно-правовому рівні офіційні знаки держави. Перелік державних символів України визначено у статті 20 Конституції України. Це:
1) Державний Прапор України;
2) Державний Герб України;
3) Державний Гімн України.
    Гімн є одним із символів країни й ідентифікує державу на міжнародних зібраннях, форумах, спортивних змаганнях.
    Державний Гімн України пройшов довгий шлях утвердження. Музична редакція була офіційно ухвалена 15 січня 1992 року, а 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила текст, в основу якого покладено вірш Павла Чубинського «Ще не вмерла України і слава, і воля» з деякими змінами, що знайшло відображення в Основному Законі України.
    Коріння українського гімну бере початок з осені 1862 року, коли на одній із вечірок у етнографа, фольклориста й поета Павла Чубинського студенти із Сербії, що навчалися в Київському університеті, заспівали патріотичну пісню. Чубинському пісня дуже сподобалася, і він вийшов до іншої кімнати, а через пів години з’явився з текстом пісні «Ще не вмерла Україна».
    Твір одразу набув популярності серед молоді. Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського відбулась у львівському журналі «Мета» (№ 4 за 1863 рік) разом із віршами Тараса Шевченка, тому спочатку авторство приписували Тарасові Шевченку. Після публікації віршем захопився композитор Михайло Вербицький і написав до слів музику.
    Перше хорове виконання майбутнього гімну прозвучало 10 березня 1865 року в Перемишлі як останній концертний номер перших у Галичині світських «вечорниць у пам’ять Тараса».
Упродовж 1917–1920 років пісня «Ще не вмерла Україна» виконувала функцію національного гімну УНР та ЗУНР, але законодавчо це не було затверджено. Державне визнання вона отримала 15 березня 1939 року як офіційний гімн Карпатської України. Ця держава проіснувала недовго. З її падінням гімн був заборонений угорським урядом, як і понад 70 років у Радянській Україні.
    Нині ж Державний Гімн «Ще не вмерла України і слава, і воля», створений Павлом Чубинським та Михайлом Вербицьким, виконується на початку офіційних зустрічей на високому рівні, під час складання військової присяги, на спортивних змаганнях тощо. Звучить могутньо і гордо – як символ невмирущої сили народу, який обрав шлях свободи і незалежності.
 
63.52 / 902.7
В 41
    Вівчарик М. М. Україна: від етносу до нації / М. М. Вівчарик. – Київ : Вища школа, 2004. – 237, [2] с.
    У виданні висвітлено теоретико-концептуальну парадигму етногенезу української надії, головні засади і напрями сучасної державної етнополітики, процеси державотворення та консолідації нації. Проаналізовано причини поглиблення роз’єднаності нашого суспільства, а також тривалої економічної й політичної кризи та її негативний вплив на долю українського народу.
    Для студентів вищих навчальних закладів. Може бути корисним викладачам, науковцям, усім, хто цікавиться етнонаціональними та політичними проблемами.

    
Головецька О. Ідентифікатори української самобутності / Ольга Головецька // Жінка. – 2018. – № 7/8. – С. 12–13.

    Прапор, Герб і Гімн… Юридично закріплені та всенародно визнані національні символи як атрибут держави сформувалися лише протягом одного-двох останніх століть, проте своєю історією сягають глибини віків.

 
 
 
 
 
 
67.9(4УКР)3 / 34С(С2)
З-14
    Загайкевич М. П. Державний гімн України / М. П. Загайкевич ; [упоряд. М. П. Линник]. – Київ : Музична Україна, 2006. – 55 с.
    Популярний історичний нарис про авторів, народження і редагування пісні «Ще не вмерла Україна» (муз. М. Вербицького, сл. П. Чубинського), що є національним гімном України.
Книжка містить унікальні фото, ноти, а також клавір твору, затверджений як державний символ України в ред. М. Скорика і Є. Станковича.

 
 
342(477)
К 65
    Конституція та державні символи України : збірник нормативних документів – Київ : КМ-БУКС, 2018. – 107 с.
    До збірки ввійшли текст Конституції України, Закон України «Про Державний Гімн України», а також інші нормативні документи нашої держави.

 
 
 

    
Музичук Н. Святі символи України // Н. Музичук / Військо України. – 2017. – № 8. – С. 50–57.
    Кожна країна у світі має свої державні символи – герб, прапор і гімн. Це надзвичайно важливі речі для будь-якої держави та її громадян. Символи держави потрібно знати, берегти, шанувати й відстоювати, бо кожен із них має велике смислове навантаження.

 
 
 
 
63.3(4УКР) / 9(С2)
С 59
    Сокол А. В. Моя країна – Україна / Алла Сокол, Олена Конечна. – Донецьк : Глорія Трейд, 2010. – 62, [3] с.
    Книга запрошує читачів у подорож рідною країною, в доступній формі ознайомлює з історією України, її державним устроєм, символікою, природними багатствами та культурою, даючи цілісне уявлення про Україну як незалежну демократичну державу.

 
 
63.3(4УКР)5 / 9(С2)
Ч-46
    Чередниченко Д. С. Павло Чубинський / Д. С. Чередниченко. – Київ : Альтернативи, 2005. – 374 с.
    У книзі йдеться про яскраву драматичну постать нашої історії – Павла Чубинського. Великий учений зі світовим іменем, громадський діяч і педагог, поет і перекладач, актор і режисер, що був гнаний за всіх режимів, тепер своєю піснею об’єднав українців на творення нової держави. Його славень став державним гімном України. 
 
 
94(477.51)
Ч-49
    Будинок дворянських зібрань – місце в Чернігові, де вперше публічно було виконано Державний гімн України // Чернігів часів Української Революції, 1917–1918 рр. : путівник / [уклад. О. Ясенчук]. – Мена : Домінант, 2018. – С. 39–43.
    Цей путівник розповість вам про невідомі широкій громадськості події Української Революції 1917–1918 років, які пов’язані з пам’ятками історії та культури Чернігова. Путівник стане у пригоді як чернігівцям, так і гостям міста, які цікавляться історією. На сторінках путівника узагальнені найновіші дослідження краєзнавців.
    Також, окрім класичного ознайомлення, читач зможе скористатися і сучасними технологіями за допомогою інтернету й допоміжних гаджетів.
 
83.3(4УКР)
Ш 18
    Шалата М. Будителі. «Руська Трійця» та її послідовники : нариси / Михайло Шалата . – Дрогобич : Коло, 2011. – 109, [2] c.
    200 років минає у 2011 році від дня народження письменників М. Шашкевича, І. Вагилевича, М. Устияновича та А. Могильницького, яких – а з ними дещо молодшого Я. Головацького, котрий із першими двома творив т. зв. «Руську Трійцю» (на чолі з М. Шашкевичем), – І. Франко назвав "будителями народного духу в Галичині".
    Усі вони мали священницький сан – як і закарпатський поет-будитель О. Духнович, як і натхненний ідеями Шевченка й Шашкевича композитор М. Вербицький – творець музики національного гімну «Ще не вмерла Україна».
 
63.3(4УКР) / 9(С2)
Ш 24
    Шаповал Ю. І. Держава : ілюстр. енцикл. України / Юрій Шаповал. – Київ : Балтія-Друк, 2008. – 159 с.
    Книга ознайомлює з історією, традиціями, природою, культурою та побутом українського народу. Змістовна інформація, унікальні фотодокументи і яскравий дизайн роблять серію універсальною та цікавою будь-якому читачеві.
    Том 1. Політичний устрій, державні символи, драматичні моменти історії, основні характеристики населення, мова і мовна політика, участь країни у міжнародних структурах і олімпійському русі. 

63.5 / 902.7
Я 11
    "Я сіяв те, що Бог послав..." Сторінки публіцистичної, наукової та літературної творчості Павла Чубинського / [авт.-упоряд. Н. В. Зелінська та ін.]. – Львів : Світ, 2009. – 255 с.
    Джерелознавче видання має на меті якнайповніше репрезентувати багатогранну творчість українського вченого, письменника і громадського діяча Павла Платоновича Чубинського. Оригінальні праці П. Чубинського систематизовані відповідно до основних сфер і напрямів його діяльності. Преамбули та коментарі до розділів дають змогу ввести твори, написані у ХІХ ст., в культурний обіг сучасного читача.
    Для широкого загалу читачів, яких цікавить постать П. Чубинського не лише як автора Державного Гімну України, а й як визначного дослідника витоків національної ментальності.

Немає коментарів:

Дописати коментар