Арнольд Кристер – український правознавець, професор юридичних наук

    У 2021 році виповнилося 135 років від дня народження Арнольда Едмундовича Кристера. Народився він 30 жовтня 1886 року в Києві в сім’ї відомого ботаніка й садівника німецького походження Едмунда Кристера. Після закінчення в 1904 році Київської гімназії навчався на фізико-математичному, а згодом – на юридичному факультеті Київського університету, який закінчив у 1912 році. З вересня 1913-го – професорський стипендіат кафедри російського цивільного права і судочинства Київського університету. Член Київського юридичного товариства. У 1913–1914 роках слухав лекції в Бернському (Швейцарія) та Тюбінгенському (Німеччина) університетах, працював під керівництвом відомого швейцарського правника Є. Губера.

    Після складання магістерського іспиту та прочитання пробних лекцій почав викладання на юридичному факультеті Київського університету на посаді приват-доцента. У 1918–1919 роках викладав також у Київському комерційному інституті й на Вищих жіночих курсах.
    З другої половини 1919 року жив на Кавказі та Дону. За власним свідченням, не зміг повернутися до Києва з відпустки через обставини воєнного часу. З весни 1920-го – професор кафедри енциклопедії та історії філософії права Донського (Ростовського) університету, викладав загальний курс енциклопедії права.
    У серпні 1921 року повернувся до Києва. Працював у Всеукраїнській академії наук (нині Національна академія наук України) заступником керівника, а з 1922 року – керівником Комісії ВУАН для виучування звичаєвого права України.
    Протягом 1922–1929 років Арнольд Кристер був заступником голови Правничого товариства при ВУАН, керівником Семінару з виучування цивільного та звичаєвого права (заснований у травні 1921 року для молодих науковців ВУАН), головою, а згодом – секретарем заснованої 1928 року Статутної («Статутарної») комісії ВУАН, дійсним членом Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства (з 1928 року).
    З 1921 по 1933 рік одночасно працював у Київському інституті народного господарства: завідувачем правничого семінару, деканом правничого факультету, проректором з навчальної частини. Викладав курси цивільного права, цивільного процесу, міжнародного приватного права.
    За його редакцією вийшли друком «Програми до збирання матеріалів звичаєвого права» (1925); два перші випуски академічного видання «Праці Комісії для виучування звичаєвого права України» (1925, 1928); збірник «Наукові досліди та розвідки Комісії радянського права» (1929).

     Крім того в науковому виданні ВУАН «Записки Соціально-економічного відділу» Арнольд Кристер опублікував біографічні нариси, присвячені творчості професора Є. Губера, академіка О. Гуляєва і академіка В. Гордона; в журналі «Україна» (1927–1929) – кілька бібліографічних оглядів нової цивілістичної літератури. Також побачила світ низка його статей у виданнях «Наукові записки Київського інституту народного господарства. Техніка, економіка і право», «Право и жизнь» та ін. Неопублікованими залишилися дослідження «О началах законодательной политики».
    У липні 1933 року Арнольда Кристера звільнили з ВУАН «за саботаж у науковій роботі» і з Київського інституту народного господарства – у зв’язку з ліквідацією юридичного факультету. З 1934 року Арнольд Едмундович працював юрисконсультом «Укрцивільбуду» Наркомату комунального господарства УСРР та науковим співробітником сектору медичного законодавства Інституту охорони здоров’я, а з 1936 року – старшим консультантом Державного арбітражу при РНК УСРР.
    У лютому 1937 року Арнольд Кристер був заарештований, а 23 жовтня 1937 року виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР (після попереднього схвалення «розстрільного списку» Й. Сталіним, В. Молотовим, Л. Кагановичем, К. Ворошиловим і А. Мікояном) засуджений до вищої міри покарання за сфабрикованим звинуваченням в участі в антирадянській націоналістичній терористичній організації та шпигунстві на користь Німеччини. Страчений у Києві наступного дня. Реабілітований у лютому 1959 року.
    Основні праці Арнольда Кристера – «Главные имущества и принадлежности. Учение о вещах с точки зрения догмы и истории гражданского права» (1912), «Задача изучения истории римского права. Вступительная лекция» (1917), «Спадкування за звичаєм у Кролевецькому повіті на Чернігівщині» (1925), «Три ступені правоутворення» (1925), «Приналежності та складові частини речей в історії російського та українського права» (1926), «Духівниці XVI–XVII в.» (1927), «До питання про вивчення народного права України» (1928). У доробку вченого – також понад 30 юридичних наукових доповідей на різних академічних засіданнях.

Список літератури

1. Губар К. А. З історії правничої освіти в Україні: юридичне відділення Київських вищих жіночих курсів / К. А. Губар // Часопис Київського інституту права. – 2011. – № 3. – С. 320–326.
2. Енциклопедія історії України. Т. 5 : Кон – Кю / [авт. кол. : В. Г. Абліцов та ін. ]. – Київ : Наукова думка, 2008. – 551, [11] с. : іл. – Бібліогр. в кінці ст.
3. Енциклопедія Сучасної України. Т. 15 : Кот – Куз / голов. редкол.: Дзюба І. М. (співголова) [та ін.]. – Київ, 2014. – 711, [1] с. : іл.
4. Ніколаєва Н. Репресований викладач Київського державного університету – юрист Кристер Арнольд Едмундович / Н. Ніколаєва // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка : Сер. Історія. – 2014. – Вип. 2. – Ч. 2. – С. 96–101. Режим доступу : http://catalog.library.tnpu.edu.ua/naukovi_zapusku/hystory/2014_2_2.pdf
5. Юридична енциклопедія . Т. 3. К – М / НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького ; редкол.: Шемшученко Ю. С. (голова) [та ін.]. – Київ : Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 2001. – 789 с.