Як під час війни піти у відпустку без збереження зарплати?

             Часом відпустка без збереження зарплати – єдиний вихід для працівника і роботодавця під час воєнного стану. Якщо особа не бажає розривати трудові відносини – вона може скористатись саме такою відпусткою.

              Про умови, необхідні для отримання відпустки без збереження зарплати під час воєнного стану розповіла заступниця начальника відділу безоплатної правової допомоги Рівненського місцевого центру з надання БВПД Світлана Волевач.

                Так, вона зазначила, що розрізняють такі види неоплачуваних відпусток:

• обов’язкова – за зверненням працівника, яке роботодавець має задовольнити в обов’язковому порядку;
• за угодою сторін – за зверненням працівника та узгодженням з роботодавцем строків, тривалості відпустки без збереження зарплати або відмовою роботодавця надавати працівнику цю відпустку;
• на час участі у виборчому процесі;
• за ініціативою керівника держоргану.

“Відпустка без збереження заробітної плати 2023 року може надаватись у межах відповідної тривалості. Підстава для оформлення неоплачуваної відпустки – заява від працівника про надання відпустки без збереження заробітної плати, погоджена керівником установи”, – уточнила фахівчиня.

                У ній працівник має зазначити:

• вид відпустки;
• підставу й підтвердження – для обов’язкової неоплачуваної відпустки;
• дату її початку;
• тривалість відпустки.

                  Керівник установи, держоргану, органу місцевого самоврядування має проставити на заяві відповідну резолюцію. Саме від прийнятого керівником рішення залежить оформлення відпустки.

                 У разі позитивного рішення працівник кадрової служби готує наказ про відпустку, з яким варто обов’язково ознайомитися.

“Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин” додано статтю 12 закону “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” введено новий вид відпустки без збереження заробітної плати, терміном не більше 90 календарних днів, що надається працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи у період дії воєнного стану”, – акцентувала спеціалістка.

                   Щоб отримати таку відпустки, працівник, який виїхав за кордон або набув статусу ВПО, звертається до роботодавця із заявою, а роботодавець в обов’язковому порядку надає працівнику відпустку без збереження зарплати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів. Працівник може скористатись правом на таку відпустку кілька разів, проте загальна тривалість частин відпусток не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.

                  При цьому за домовленістю сторін відпустка без збереження зарплати працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу ВПО, може надаватись на більший термін, який не може перевищувати періоду дії воєнного стану (частина 3 статті 12 закону “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”). Дана відпустка не належить до відпусток без збереження зарплати, які надаються працівникові згідно зі статтями 25 та 26 закону “Про відпустки” від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР.

                Отже, за словами фахівчині, головними умовами для отримання відпустки без збереження зарплати є те, що:

• її тривалість не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану;
• вона надається працівникам, які виїхали за межі території України або набули статусу ВПО, що підтверджується довідкою;
• її надають в обов’язковому порядку за заявою працівника;
• час перебування працівника у такій відпустці за цією підставою не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
  

 За матеріалами інформаційного порталу "Юридичний факт"

Режим доступу