Пенсія у зв’язку з втратою годувальника

   Чи матиму я право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника за померлого батька, якщо його трудову книжку втрачено? Пенсію він не одержував.

     Згідно зі статтею 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон) пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії за III групою інвалідності (від 1 до 15 років залежно від віку, у якому настала смерть годувальника), а в разі смерті пенсіонера чи осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону (під час проходження строкової військової служби), а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі в масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11.2013 по 21.02.2014 за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), — незалежно від тривалості страхового стажу. Дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

    Непрацездатними членами сім’ї є діти померлого годувальника (зокрема діти, які народилися до закінчення 10 місяців із дня смерті годувальника), які не досягли 18 років або старші за цей вік, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Окрім того, діти, які навчаються за денною формою навчання в загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, мають право на пенсію до закінчення навчальних закладів, але не довше як до досягнення ними 23 років.
    Відповідно до статті 37 Закону пенсія у зв’язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї призначається в розмірі 50% пенсії за віком померлого годувальника, обчисленому відповідно до статей 27—28 Закону.
    Отже, розмір пенсії у зв’язку з втратою годувальника залежить від страхового стажу і заробітку годувальника.
    Статтею 24 Закону встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку — на підставі документів і в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набуття чинності цього Закону (до 01.01.2004).
   Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і Порядку № 637 основним документом, що підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, а також якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загально¬обов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори й угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, що містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. До того ж підтверджуються періоди роботи тільки за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
    Отже, у разі втрати трудової книжки стаж роботи батька-годувальника може бути підтверджено зазначеними документами. Страховий стаж за періоди після 01.01.2004 буде обчислено за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
 

Джерело:  Пенсія у зв’язку з втратою годувальника // Пенсійний кур'єр. - 2020. - № 42. - С. 4.

Газета знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41