На підставі рішення суду торік жінка всиновила дитину віком понад три роки і подала заяву на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини. Через значний обсяг роботи таку відпустку їй було надано тривалістю лише два тижні, а не 56 календарних днів.
Чи може ця жінка використати ще 42 дні відпустки, передбачені законодавством для особи, яка всиновила дитину, або одержати за ці дні компенсацію?
О. Кальченко, м. Миколаїв
Відповідь. За пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) до соціальних відпусток належать: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 17 Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 18 Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 181 Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи (ст. 19 Закону).
Згідно зі ст. 181 Закону особі, яка всиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — у разі всиновлення двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням суду про всиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя — одному з них на їхній розсуд).
Особа, яка всиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше від трьох місяців із дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини.
Частиною 7 ст. 20 Закону визначено, що додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, надаються понад щорічні відпустки, передбачені ст. 6, 7 і 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються в порядку, визначеному ст. 11 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.
Отже, можливість перенесення зазначеної відпустки, а також виплату компенсації за неї в разі звільнення передбачено тільки для додаткових відпусток працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, визначених ст. 19 Закону.
Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини надається в повному обсязі лише один раз у зв'язку з фактом усиновлення дитини після подання працівником відповідної заяви у строки, передбачені ч. 2 ст. 181 Закону.
Статтею 19 Закону встановлено, зокрема, що жінці, яка працює та всиновила дитину, а також одинокій матері надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).
За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Така відпустка надається понад щорічні відпустки і переноситься на інший період або продовжується в порядку. визначеному ст. 11 цього Закону (ст. 20 Закону).
Слід зауважити, що чинним законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи. У разі невикористання такої відпустки за минулі роки працівник може скористатися нею в наступному році або отримати грошову компенсацію за всі невикористані дні цієї відпустки під час звільнення (ст. 24 Закону).
Джерело: Порядок преміювання та види доплат і надбавок // Праця та зарплата. - 2020. - № 10. - С. 11.
Газета знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41
Немає коментарів:
Дописати коментар