Про надання відпустки зовнішньому суміснику

Чи вправі зовнішній сумісник працювати під час перебування у відпустці за основним місцем роботи?

   Чи буде порушенням допуск зовнішнього сумісника до роботи за його бажанням під час перебування у відпустці за основним місцем роботи?

   Чи повинен сумісник в обов'язковому порядку брати відпустку без збереження заробітної плати за місцем роботи за сумісництвом на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи?

   Чи вправі установа надати таку відпустку за відсутності заяви про це працівника? Якщо так, то на якій підставі?

3. Поліщук, м. Львів

   Відповідь. Частиною 2 ст. 21 КЗпП передбачено, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці через укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Це дає змогу працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

   За постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (далі — постанова № 245) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій (далі — Положення), затвердженим наказом Мінпраці, Мін'юсту та Мінфіну України від 28.06.93 р. № 43, зареєстрованим у Мін'юсті України 30.06.93 р. за № 76, відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

  Згідно з п. 14 ст. 25 Закону України «Про відпустки» сумісникам за їх бажанням в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи.

   Отже, працівник, який одночасно перебуває у щорічній відпустці за основним місцем роботи та на роботі за сумісництвом, має право на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи оформити відпустку без збереження заробітної плати на роботі за сумісництвом або ж стати до роботи за сумісництвом, перебуваючи за основним місцем роботи у відпустці.

  Варто зазначити, що норми постанови № 245 та Положення поширюються на працівників державних підприємств, установ та організацій. Водночас за статтею 8 Закону України «Про оплату праці» умови оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. Такі умови визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

  Отже, рішення щодо організації праці на умовах роботи за сумісництвом у комунальній установі мають ухвалювати виходячи з конкретних умов її діяльності, в тому числі джерел фінансування, установлених відповідно до законодавства.

Джерело:   Про надання відпустки зовнішньому суміснику // Праця та зарплата. - 2020. - № 13. - С. 13.

Газета знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41