Щодо права на відпустку чи грошову компенсацію

   Призваний на військову службу під час особливого періоду. Чи маю право після демобілізації на відпустку на підприємстві, де працював на час призову, і якої тривалості? Чи можу отримати компенсацію замість відпустки?

О. Пономаренко, Київська обл.

   Відповідь. Згідно зі ст. 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи. посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову.

   Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

   Таким чином, після демобілізації працівник має право на щорічну основну відпустку за період військово? служби на підприємстві, в уста-нові. організації, де він працював на час призову, а в разі звільнення йому повинна бути виплачена компенсація за всі невикористані дні щорічних відпусток (ч. 1 ст. 24 Закону).

    Водночас повідомляємо, що згідно зі ст. 2 Закону право на відпустки забезпечується забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 Закону.

   Частиною четвертою ст. 24 Закону визначено, що на бажання працівника частину щорічної відпустки замінюють грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менш ніж 24 календарних дні.

   Тому на бажання працівника після використання ним 24 календарних днів щорічної відпустки (за робочий рік, за який надається відпустка) за решту днів невикористаної щорічної відпустки має бути виплачено грошову компенсацію. Наприклад, якщо тривалість щорічної відпустки працівника — 31 календарний день (24 календарних дні — щорічна основна відпустка і сім календарних днів — щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день, визначена колективним договором), то за умови використання працівником за відповідний робочий рік щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні за сім календарних днів він може отримати компенсацію.

Джерело:   Щодо права на відпустку чи грошову компенсацію // Праця та зарплата. - 2020. - № 13. - С. 13.

Газета знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41