Щодо права на залишення на роботі у разі скорочення чисельності

  Хто має переважне право на залишення на роботі у разі скорочення чисельності працівників на підприємстві?

 С. Лукаш, Харківська обл.

    Відповідь, що надійшла з Міністерства соціальної політики України. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

   Статтею 492 КЗпП передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

   Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. За відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник за своїм розсудом звертається за допомогою до Державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома Державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

   При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

   Згідно з ч. 1 ст. 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам із більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

   Рівень кваліфікації може підтверджуватися документами про освіту, здобуття другої вищої освіти, навчання без відриву від виробництва, присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), підвищення кваліфікації, тимчасове виконання обов'язків більш кваліфікованих працівників, наявність ученого ступеня або вченого звання тощо.

   Щодо продуктивності праці працівника, то на сьогодні не існує законодавчо визначених критеріїв для її оцінки. Тому роботодавець у даному випадку керується суб'єктивною думкою, що склалася про працівника за час його роботи на підприємстві.

   У зв'язку з цим доцільно для вирішення питання щодо переважного права на залишення на роботі працівників створювати комісію, до складу якої можуть входити представники роботодавця, профспілки або іншого представницького органу працівників.

   За рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема, сімейним — за наявності двох і більше утриманців.

    Наявність у працівника кількох підстав, визначених ч. 2 ст. 42 КЗпП, може розглядатись як перевага при залишенні на роботі порівняно з працівником, який має лише одну таку підставу.

    Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

   Водночас відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На листи наших дописувачів відповідають фахівці центральних органів виконавчої влади

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

    Статтею 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

    Відповідно до абзацу 1 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача відбулися зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

   Отже, якщо дописувач вважає, що його трудові права були порушені, він має право звернутися до суду за їхнім захистом.

Джерело:   Щодо права на залишення на роботі у разі скорочення чисельності  // Праця та зарплата. - 2020. - № 15. - С. 14.

Газета знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41